§ 25. Творення і вживання дієприслівників

1. Дієприслівники недоконаного виду утворюються за допомогою суфіксів -учи (-ючи) і -ачи (-ячи): пи­шучи, читаючи, мріючи, лежачи, ходячи, стоячи і т. д. Форми із суфіксом -а (-я) (лежа, сидя, стоя, ходя) для сучасної української мови є ненормативними.

2. Дієприслівники доконаного виду утворюються за допомогою суфікса -вши (-ши) і прочитавши, приготу­вавши, зробивши, принісши, перемігши.

3. Дієприслівник означає додаткову дію до дієслів-присудків (працював, щось наспівуючи; зрозумівши все, посміхнулась). Отже дія, що виражається дієприслівни­ком, обов'язково повинна стосуватися підмета, напри­клад: Туристський автобус, петляючи між поліських залісків, невдовзі вискочив на широку луку (В. Скура­тівський). Увінчавши яблуком найближчий до нас стовп­чик, дядько Роман далі пішов, не озираючись (О. Гончар).

Порушенням норми є речення, в яких суб'єкти дій, виражених дієприслівником і присудком, не збігають­ся, як-от: Відпочиваючи тут, мені все надзвичайно сподобалось. Спіткнувшись вчора, у нього зломилася нога. Дієприслівник не може приєднуватись до пасивної конструкції: Докладаючи всіх зусиль, урожай збира­ється без втрат. Працюючи тиждень, ремонт був завершений.

У безособовому реченні дієприслівник може вжива­тись тільки у тому випадку, якщо у складі присудка є інфінітив: Іноді доводилось попід віттям і крізь ліани пролазити, мов у темну нору, зігнувшись (І. Баг­ряний). ..Будували нову хату і біля неї обов'язково висаджували калину, щоб восени, вставляючи подвійні вікна, можна було покласти між шибами пучки чер­воних грон (В. Скуратівський). В інших випадках уживання дієприслівника в безособових реченнях не відповідає нормі: Вивчаючи географію, у нас не було ніяких проблем. Граючи в спортлото, мені часто щас­тить. Правильно: Вивчаючи географію, я не мав ніяких проблем. Коли я граю в спорлото, мені часто щастить.

Вправа 90. Відредагуйте речення, з'ясувавши характер помилок.

1. Починаючи збори, у мене спочатку була невпевненість у їхній необхідності. 2. Зробив усі домашні завдання, ти можеш відпочити. 3. Залишаючи приміщення, світло обов'язково повинно вимикатись. 4. При­крашаючи ялинку, у нас був святковий настрій. 5. Стоя біля дошки, Максим завжди розгублюється і не може добре відповідати. 6. Починаючи вивчати проблему, йому бачилась можливість її практичного застосування. 7. Знайомлячись з експозицією музею, екскурсоводу було поставлено відвідувачами багато запитань. 8. Ви­вчаючи ці зразки, були відзначені їхні переваги. 9. Сидя так близько від телевізора, псується зір. 10. Перечитуючи твої листи, мені ставало спокійніше на серці. 11. Їдучи на змагання, всім хочеться перемагати. 12. Дізнавшись про твої успіхи, мені було дуже приємно. 13. Ремон­туючи вчасно взуття, воно буде довше вам служити. 14. Познайомившись з Григорієм ближче, стало зрозу­міло, яка це чудова людина. 15. Приїхавши у Чер­нігів, нами були відвідані майже всі музеї. 16. По­слухав співачку, виникає бажання знову прийти на її концерт. 17. Розірвавши конверт, лист був одразу про­читаний.

Повторювальні вправи

Вправа 91. Вкажіть значеннєво-стилістичні особливості виділених форм дієслова. Доберіть можливі синонімічні варі­анти. З'ясуйте, в яких випадках заміна форми часу, способу або особи змінює експресивність речень.

1. Вивчилися наш двоюрідний брат на критика... (С. Васильченко). 2. Вона місця в хаті не знахо­дить, поглипуючи в замуровані морозом вікна, але що ти побачиш крізь іней, крізь гіллясті візерунки? (Є. Гуцало). 3. А я, діти мої, — захоплено говорив Іван Петрович Конвалія, — воду люблю, Дніпро люб­лю, човна люблю, весла люблю! Сядеш, махнеш вес­лами! Летиш голубими хвилями, крутими Дніпровими берегами милуючись (О. Вишня). 4. Може, ти хоч трохи пожаліла б мене? (М. Стельмах). 5. Бувало, на поклонах у соборі стоїш, а вже тобі у повітрі паскою пахне. Мрієш і ждеш. (М. Куліш). 6. Вітер ані дих­не... Коби щасливо до вечора перебути! (М. Петрушевич). 7. Поліцай, нагнати їх геть! (М. Дерлиця). 8. Пішов собі геть! Що ти мені молитву прийшов чи­тать? (І. Карпенко-Карий). 9. Маріє Миколаївно, Іване Онуфрійовичу, завтра їду до Вінниці, що вам привезти? (О. Чорногуз). 10. До Вольфа Мессінга мені далеко, — заперечив майор з властивою йому скромністю. — А щодо телепатії, то цього в мене не відбереш (там само). 11. Я — тікати... А за мною — хмари бджіл. Я додому, та у хату, та під стіл (П. Глазовий). 12. Не устиг я потушити свій сірник, а бджола як шарарахне у язик! (Там само) 13.Обох вас шеф запрошують до себе... (О. Гончар).14.Понаприймали вас — ні косою, ні вилами, одним язиком плескаєте. А за вас роби, надсаджуйся, рви жили й м'язи (М. Куліш). 15. А до свят було кон­церт готуєш. Набігаєшся за тими хористами — ніг під собою не чуєш. Коли ж після урочистих зборів під­німеш завісу перед залою, повною людей, з началь­ством у першім ряді, де й утома подінеться, бо почот в очах бачиш (В. Дрозд).

Вправа 92. Дайте функціонально-стилістичну характерис­тику виділених слів. З'ясуйте відповідність форм дієслів, діє­прикметників, дієприслівників сучасним нормам української мови.

1. Сходю вже, коли таке діло, межи людьми посилю, послухаю, що кажуть (В. Шкурупій). 2. Ходімо, кажу, — пане отамане, подивимось, яка тепер Січ За­порозька та запорожці які такі тепер суть! (О. Виш­ня). 3. Скільки їх [хлопців і дівчат] тут було та співало,— аж обридло, слухаючи (П. Мирний).4.Крізь серце у віконниці падало проміння сходя­чого сонця, просто на голови троянд (Б. Лепкий).5.Краще живий хорунжий, ніж умерший сотник (там само). 6. Давно, дуже давно ми з вами не бачились, щиро шануємий Яков Васильевич (Т. Шев­ченко). 7. Вона зростала у батька тихо, розвивалась не поспішаючись. Вчучись у гімназії, багато думала, багато читала (Б. Грінченко). 8. ...Райдуга впала на землю, Барвами вкрила долину, Плава і в'ється над нею (О. Олесь). 9. Тихо-тихо, тільки цвітучі липи та акації під вікном шелепотять та зазирають своїми за­пахущими гілками до кімнати (І. Франко). 10. То­вариші! Зараз почнеться літвечір приїхавших із Києва українських письменників. Дозвольте від імені зібрав­шогося студентства агротехнікуму вітати завітавших до нас товаришів письменників (Б. Антоненко-Да­видович). 11. Довгенько довелося сторожеві розмов­ляти з дідом Тимошем, доки дід Тиміш зрозумів, чого від нього хотять (О. Вишня). 12. Як приємно в самотині Все минуле забувать (Г. Чупринка). 13. Ди­вітеся, яка печаль! (Т Шевченко).

Вправа 93. Проаналізуйте тексти і відредагуйте, визна­чивши причини змістових помилок. (Приклади взято з рубрики «Страшне перо не в гусака» журналу «Перець»).

1. Там, де катаються дорослі, не можуть кататися починаючі діти. 2. Громадянка Пальцева навмисне зни­щує деревонасадження, безжалісно об'їдаючи їх своєю козою (з листа). 3. На роботу вийти не могла, бо треба було пастись з коровою. 4. Мається сердечна путівкаИБажаючі поїхати звернутися в завком (з ого­лошення). 5. Батьки повинні приводити дітей в дит­садок чистими й охайними, маючи при собі носову хустку (з об'яви в дитсадку). 6. Микитюк пра­цював у конторі біжучого ремонту (із судового документа). 7. На мене «Лісова пісня» вплила, як може впливати тільки пісня (із твору абітурі­єнта). 8. Увага! На період спалаху грипу всі темпе­ратурячі хворі обслуговуються на дому, при зверненні в поліклініку, в першому кабінеті, на першому поверсі (з об'яви). 9. Теплицьке радіоательє зобов'язане було обов'язково обслуговувати ваш апарат по гарантії з витікаючими звідси наслідками (з відповіді). 10. До­ярки ходили поміж рядами корів, вилискуючи черво­ними спинами (з газети). 11. Всім собакам, котрі знаходяться на пляжі, негайно покинути територію (з оголошення). 12. Допоможи нашому радгоспові ку­пити ваги. Завскладом не було на чому повішатися, і він мусив вішатися в сусідньому радгоспі (з листа). 13. Чому мене принизили, не посилаєте на керівну роботу, маючи середню освіту. Рвала б, дерзала І5, училася б Сі з заяви до правління колгоспу).

Розділ VI. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ