- •Кандидат філологічних наук
- •Навчальний посібник
- •Isbn 966-95175-2-4
- •§ 1. Рід відмінюваних іменників
- •§ 2. Рід невідмінюваних іменників
- •§ 3. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням і т. Д.
- •§ 4. Стилістичні особливості форм числа іменників
- •§ 5. Варіанти відмінкових форм іменників
- •II. Знахідний відмінок однини іменників II відміни
- •III. Місцевий відмінок однини іменників II відміни
- •IV. Відмінювання іменника ііі відміни мати
- •V. Родовий і орудний відмінки однини іменників IV відміни
- •VI. Називний відмінок множини іменників II відміни
- •VII. Родовий відмінок множини
- •VIII. Знахідний відмінок множини
- •X. Місцевий відмінок множини
- •XI. Порушення норм відмінювання іменників у художньому мовленні
- •§ 6. Закінчення іменників чоловічого роду II відміни у родовому відмінку однини
- •§ 7. Кличний відмінок
- •I. Клична форма іменників і відміни
- •II. Клична форма іменників II відміни
- •III. Клична форма іменників III відміни
- •IV. Кличний відмінок імен по батькові
- •V. Звертання, що складаються з кількох назв
- •§ 8. Відмінювання прізвищ
- •§ 9. Особливості вживання складних слів типу
- •§10. Вживання деяких форм прикметників
- •II. Варіанти відмінкових форм прикметників
- •§ 11. Ступені порівняння прикметників
- •§12. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників
- •§ 13. Вживання особових займенників
- •§ 14. Синонімічні заміни особових займенників
- •III. Переносне вживання займенників III особи
- •§ 15. Вживання зворотного і присвійних займенників
- •§ 16. Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних займенників
- •§17. Відмінювання числівників
- •§18. Синонімія числівників
- •§19. Сполучення числівників з іменниками
- •§ 20. Числівники як компоненти складних іменників і прикметників
- •§ 21. Творення і вживання деяких форм дієслова
- •II. Форми теперішнього часу
- •§ 22. Синонімія форм часу дієслова
- •II. Вживання форм минулого часу
- •III. Вживання форм майбутнього часу
- •§ 23. Синонімія форм способу дієслова
- •§ 24. Творення і вживання дієприкметників
- •§ 25. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 26. Вживання прийменників
- •§ 27. Синонімія прийменникових конструкцій
- •VII. Прийменники, що передають об'єктні відношення
- •§ 28. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники
- •§ 29. Вживання сполучників
§ 11. Ступені порівняння прикметників
В українській мові розрізняють два ступені порівняння — вищий і найвищий, які можуть виражатися простими (синтетичними) і складеними (аналітичними) формами. Ступені порівняння властиві тільки якісним прикметникам.
і. вищий ступінь порівняння
1. Проста форма вищого ступеня утворюється додаванням суфіксів -іш- або -ш- до основи чи кореня звичайного ступеня прикметника: надійний — надійніший, могутній — могутніший, тонкий — тонший; довгий — довший. Кілька прикметників утворюють просту форму вищого ступеня порівняння суплетивно (від іншої основи): поганий — гірший, гарний — кращий, великий — більший, малий — менший.
Окремі прикметники утворюють паралельні форми вищого ступеня: грубшай — грубіший, здоровший — здоровіший, швидший — швидкіший, тонший — тонкіший. Деякі з паралельних форм розрізняються відтінками значення, вужчою/ширшою сполучуваністю, наприклад: гірший (досвід, доля) — гіркіший (перець), гладший (предмет) — гладкіший (людина), молодший (вік, посада) — молодіший (вік), рідший (випадок, можливість) — рідкіший (гребінь, сітка), старший (вік, положення) — старіший (вік), товщий (предмет, людина) — товстіший (людина).
У розмовному і художньому мовленні прикмет- . ники вищого ступеня іноді вживаються в усіченій формі: А сонце, як і літом, радісно-блискуче, а небо — ще синіш (Н. Романенко-Ткаченко); Кохаючи Валентина, Леся все ж бачила, що Валентин удвічі безпорадніш і навіть нещасніш за неї, вона вже бачила, нарешті, що він може тільки стояти їй на перешкоді (М.Хвильовий); Справа тут багато складніш (там само).
Складена форма вищого ступеня утворюється поєднанням слів більш, менш і звичайної форми якісних прикметників: більш дошкульний, менш важливий, менш вередливий. Для деяких прикметників сладена форма вищого ступеня (як і найвищого) є єдино можливою: більш винний, менш радий, більш роботящий, менш завидющий, менш вартий і под.
У російській мові форми вищого ступеня порівняння вживаються у поєднанні з родовим відмінком іменника (день длиннее ночи) або зі сполучником чем, (Эта книга интереснее, чем та). В українській мові нормі відповідає вживання вищого ступеня порівняння з прийменником (від, за, порівняно з, проти) або із сполучником (ніж, як): Від ясних днів ще спокійніші ночі, — На синій стрісі срібний чорногуз... (П. Филипович); І дівчата українські які бойові були! Навіть за хлопців міцніші! Не будь же гірша за них, Марто! (В. Під могильний); — Ви молодші, ніж я. — А ви сильніші від мене, вас і довбнею не діб'є (Б. Л епкий); Нема вже на світі нічого гіршого, як люта свекруха (Н. Кобринська); Дисципліна у класі порівняно з минулим роком стала кращою; Проти 8-Б класу ми набагато серйозніші.
Найуживанішими є стилістично нейтральні конструкції з прийменником від і сполучником ніж. Рідше вживаються конструкції із сполучником як, що також відзначаються стилістичною нейтральністю. Сполучення вищого ступеня порівняння з прийменниками за і проти характерне для розмовного мовлення. Науковим й офіційно-діловим стилями обмежене використання конструкцій з прийменником порівняно з. У письменників минулого вищий ступінь прикметників поєднувався також з прийменником над: Чи може що кращого бути Над небо, задивлене в море? (Б. Л епкий). Такі конструкції належать до архаїчних.
II. НАЙВИЩИЙ СТУПІНЬ ПОРІВНЯННЯ
1. Проста форма найвищого ступеня утворюється додаванням префікса най- до форми вищого ступеня: найдобріший, найсмачніший, найкращий, найлегший. Перед цим префіксом для підсилення якості вживаються частки як, що: якнайшвидший, якнайкращий, щонайдорожчий, щонайлегший.
2. Складена форма утворюється сполученням слів найбільш, найменш із прикметником звичайного ступеня: найбільш зрозумілий, найменш зручний. Складена форма найвищого ступеня, утворена за допомогою слова самий (самий розумний, самий досконалий), має в українській мові просторічний характер (у російській мові форми із словом самый відповідають літературній нормі).
Ш. СТИЛІСТИЧНЕ РОЗРІЗНЕННЯ ПРОСТОЇ І СКЛАДЕНОЇ ФОРМ СТУПЕНІВ ПОРІВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
Проста форма вищого і найвищого ступенів порівняння переважає в художньому, публіцистичному, розмовному мовленні. Складена форма ступенів порівняння має відтінок книжності, отже вона прийнятніша для наукового й офіційно-ділового стилів. Без стилістичних обмежень уживається синтетична форма ступенювання тих прикметників, що не утворюють простої форми.
IV. ПОМИЛКИ У ВЖИВАННІ ФОРМ СТУПЕНІВ ПОРІВНЯННЯ
Порушенням літературної норми є поєднання вищого ступеня прикметника з родовим відмінком іменника (він дужчий тебе, яблуня вища груші) або вживання вищого ступеня із відносно-питальним займенником чим (я спокійніший, чим ти). Ці помилки виникають під впливом російської мови, в якій такі конструкції становлять літературну норму.
Досить часто трапляються випадки контамінації простої і складеної форм ступенювання: більш легший, найбільш легший, більш простіший, найбільш простіший. Літературними є форми: більш легкий, легший, найбільш легкий, найлегший, більш простий, простіший, найбільш простий, найпростіший.
Поширеною помилкою є неправильне узгодження простої форми вищого ступення, як-от: Мій брат вище, ніж ти; Валя стала набагато серйозніше; Ці яблука дешевше від тих. У цих реченнях потрібно вжити форми вищий, серйозніша (серйознішою), дешевші, адже в українській мові проста форма вищого ступеня має категорії роду, числа, відмінка і повинна узгоджуватися за ними, наприклад: Гарячіше сонце в нашому дитинстві, ласкавіше, голубіше, ближче небо, золотіші зорі, різноманітніший, цікавіший, багатіший увесь широкий світ (С. Васильченко). Зазначена помилка виникає під впливом російської мови, в якій, на відміну від української мови, проста форма вищого ступеня не змінюється за родами, числами, відмінками, пор.: Вечер (ночь, утро) сегодня теплее, чем вчерашний (-яя, -ее); Их дом (квартира, село, окна) больше, чем у нас.
Від відмінюваних ступеневих форм прикметника потрібно відрізняти невідмінювані прислівникові форми. Порівняйте, наприклад, використання форм вищого ступеня прикметників і прислівників у таких реченнях: ...Одинокому мені Здається кращого немає Нічого в бога, як Дніпро Та наша славная країна (Т. Шевченко); ...Сяють дукачі та дороге намисто на шиї, з-під чорного шовку на голові вибивається дівоча пиха — краща од шовку, темніша од ночі дівоча коса; а що вже теє личко, то хто його знає, які й малярі його малювали! (С. Васильченко); Краще гірка правда, ніж солодка омана (М.Олійник); Краще своє латане, ніж чуже хватане (прислів'я); Краще гірка правда, ніж солодка брехня (прислів'я). У перших двох реченнях виділені слова є прикметниками і, отже, потребують граматичного узгодження з іменником у роді, числі, відмінку. В трьох останніх прикладах (двокомпонентних реченнях з некоординованими головними членами) слово краще — це прислівник, який, звичайно, не узгоджується з підметом.
Приклади неузгодження вищого ступеня прикметників зустрічаються у творах письменників-класиків, наприклад: Аж страх погано У тім хорошому селі: Чорніше чорної землі Блукають люди... (Т. Шевченко); Завжди величніше путь На голгофу, ніж хід тріумфальний; Так з передвіку було І так воно буде довіку... (Л. Українка). Для сучасної української мови такі конструкції є ненормативними.
Вправа 46. Утворіть, якщо можливо, форми ступенів порівняння від наведених прикметників.
Радісний, поганий, демократичний, винний, респектабельний, вартий, чудовий, сучасний, нездійсненний, міцний, бурхливий, дужий, успішний, радий, улесливий, коштовний, салатовий, синій, легковажний, певний, гожий, досвідчений, невтомний, достовірний, широченний, невідкладний, офіційний, комунікабельний.
Вправа 47. Перекладіть речення українською мовою. Прокоментуйте характер узгодження і керування ступеневих форм прикметників у російській і українській мовах.
1. Самое трудное для писателя не писание: писание — это самое легкое. А трудно переживать то время, когда не пишется... (М. Пришвін). 2. Нет на свете мук сильнее муки слова (С. Надсон). 3. Нет ничего приятней, кстати, чем делиться с кем-либо красотой, чем указывать читателю на те или иные красоты, которые он по неопытности, да, наконец, просто по незаинтересованности, может и не заметить (Ю. Олеша). 4. Чем более перевод нам кажется не переводом, а непосредственным, самобытным произведением, тем он превосходнее... Такой перевод не может быть неверным (I. Тургенєв). 5. ...Нет другого, более красивого и более полезного времяпровождения, чем чтение (М. Кост ін). 6. ...Человек, не любящий книгу, несчастен, хотя и не всегда догадывается об этом. Жизнь его может быть наполнена интереснейшими событиями, но он будет лишен не менее важного события — сопереживания и осмысления прочитанного (Є. Євтушенко). 7. Нет ничего дороже для автора, чем пристальное и чуткое внимание талантливого читателя (С. Маршак). 8. Читателю всегда нужно самое главное и только. А главное — мысль. Читатель, то есть тот воображаемый, нужный тебе, художнику, человек, для которого ты пишешь, умнее тебя. Он догадлив, у него тонкое чутье, он быстро все понимает, и что ты ни подумаешь, что ни замыслишь, он сразу схватит. Он — высший и строжайший критик, его не обманешь пустяками и завитушками. И он живет в тебе. Слушайся его, и будет все хорошо (К. Федін). 9. Научная книга не только продукт, но и орудие умственного труда, инструмент не менее важный, чем микроскоп, телескоп и современная электронно-счетная машина (Є. Ліхтенштейн).
Вправа 48. Проаналізуйте правильність вживання прикметників. Відредагуйте речення.
1. Полімербітумна плівка в два з половиною рази дешевша армогідробутилу (з газ.). 2. Кімната після ремонту стала більш затишнішою. 3. Це був самий цікавий матч сезону. 4. Дні стали більш коротшими. 5. Квіти — самий найприємніший подарунок для жінки. 6. Стаж його роботи на підприємстві не більше чотирьох років. 7. Кузьменко сьогодні зловив найбільш величезну рибу. 8. Текст телефонограми має бути не більше 50 слів. 9. Вимогливіше Марії Іванівни вчительки немає. 10. Це був мій найбільш гарний відпочинок. 11. Більш цікавішої книжки годі й шукати. Це один із самих відомих творів письменника. Стан хворого став більш кращим. 14. Магазин пропонує офісні меблі самих вишуканих форм. 15. Це порушення було більш серйознішим, чим попереднє. 16. Самі найбільші родовища мармуру — в Італії та Греції. 17. Газета допоможе вам знайти партнера в самі короткі строки. 18. Який метод, на вашу думку, найбільш ефективніший? 19. Фірма доставляє вантажі у самі найкоротші строки. 20. Ця апаратура нас влаштовує тому, що вона дешевше тої. 21. Відділ має більш великий Досвід роботи у цій галузі. 22. Марія молодше мене на два роки.
