§ 5. Варіанти відмінкових форм іменників

І. ДАВАЛЬНИЙ ВІДМІНОК ОДНИНИ ІМЕННИКІВ II ВІДМІНИ

1. У давальному відмінку іменників чоловічого роду II відміни вживаються паралельні закінчення -ові, -еві (-єві) і -у, -ю: писати дядькові (дядьку), рекомен­дувати видавцеві (видавцю), порадити водієві (водію), надіслати комітетові (комітету), допомагати та­лантові (таланту). Для назв істот закінчення -ові, -еві (-єві) є найуживанішими.

В окремих випадках єдино можливими є форми на -ові, -еві. Це стосується використання іменників, які в родовому відмінку мають закінчення -у, -ю. Омонімія форм родового і давального відмінків спричиняє зміс­тову неясність. Наприклад, словосполучення подяка майстру сприймається однозначно, тому що у родовому відмінку іменника майстер виступає закінчення -а. У словосполученні побажання відділу другий іменник мо­же означати і адресата, і суб'єкта дії (форми родового і давального відмінка цього слова збігаються), отже тут потрібно використати форму із закінченням -ові.

2. Якщо в тексті поряд стоять кілька іменників чоловічого роду у формі давального відмінка однини, рекомендується вживати варіативні форми: За таку помірковану ставку Марта мусила б подякувати су­сідові своєму кооператору Іванчукові, що виговорив для неї цю ціну в орендаря... (В. Підмогильний); Завтра начальникові головного управління Данилу Богдановичу Триндирівському виповнюється п'ятдесят (О. Мірошниченко).

3. Для іменників середнього роду типовим є закін­чення -у (-ю). Іменникам із суфіксом -к-, які означають істот, властиві паралельні закінчення -ові і -у: ягнятк-ові (-у), пташенятк-ові (-у), хлоп'ятк-ові (-у), немовлятк-ові (-у); Варіантні форми утворюють окремі іменники і назви неістот: сонц-ю (-еві), серц-ю (-еві), лих-у (-ові), міст-у (-ові). У формах із закінченнями -еві, -ові ці іменники вживаються переважно у фольк­лорі.

II. Знахідний відмінок однини іменників II відміни

1. У іменників чоловічого роду II відміни, що озна­чають істот, форма знахідного відмінка однини збіга­ється з формою родового відмінка: розпитати секретаря, поважати друга, викликати слюсаря. Іменники чолові­чого роду — назви неістот мають у знахідному відмінку однини форму, омонімічну формі називного відмінка: полагодити замок, дивитися телевізор, читати журнал.

2. Деякі назви неживих предметів виступають у знахідному відмінку у двох формах — спільних із фор­мами називного і родового відмінків: заточив олі­вець/олівця, написати лист/листа, перев'язати па­лець/пальця, купити ніж/ножа. Форми із нульовим закінченням є стилістично нейтральними, а отже вжи­ваються без будь-яких обмежень. Сфера використання форм із закінченням -а (-я) — розмовне мовлення і мо­ва художньої літератури.

Таке ж стилістичне розрізнення форм знахідного від­мінка властиве тим найменуванням предметів, періодич­них видань, організацій, які походять від назв істот. Літературними є форми, спільні із називним відмінком: купити «Запорожець», з'їсти наполеон, передплатити «Юний технік». Конструкції купити «Москвича», чи­тати «Юного натураліста» належать до стилістично знижених.