§12. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників

І. ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ

Присвійні прикметники означають приналежність предмета особі. Вони утворюються від назв осіб за допомогою суфіксів -ів (-їв), -ин (-ін): батьків, Сергіїв, сестрин, Софіїн.

В українській мові приналежність особі може по­значатися не тільки присвійними прикметниками, а й іменниками у родовому відмінку, наприклад: братова квар­тира — квартира брата, Іванів «Москвич» — «Моск­вич» Івана, Марусина донька — донька Марусі. Наве­дені словосполучення кваліфікуються як синтаксичні синоніми, але стилістично вони не рівноцінні. У на­уковому, офіційно-діловому, публіцистичному стилях можливі лише конструкції з родовим приналежності. Присвійні прикметники побутують переважно у фольк­лорі, розмовному та художньому мовленні, як-от: Текла річечка через батьків двір. Через батьків двір та й на поговір (нар. пісня); Сотників кінь летів у напрямі Батурина (Б. Лепкий); В кухні дружина кооператорова кінчала останні господарські справи перед тим, як іти на посаду (В. Під могильний).

Просторічне забарвлення мають сполучення двох при­свійних прикметників, а також поєднання присвійного прикметника і родового приналежності: Бачу, тут лежить бабин Марусин одяг і твій лежить (Є. Гу­цало); І він вийняв з книги портрет Тарасів Шев­ченків та й його почепив, поруч з Оуеном, у рямцях за склом (Б. Грінченко); тітки Ольжина скриня, у дядька Михайловій майстерні і под.

ІІ. ПРИСВІЙНО ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ

До цього розряду належать прикметники утворювані від назв осіб за допомогою суфіксів –ськ-, -ач, -ий, а також від назв тварин , птахів за допомогою суфіксів –ин (-їн), -ов (-ев), -ач, -ий. Присвійно-відносні прикметники означають групову приналежність і властивість предмета за зв’язком з особою або твариною, отже поєднують усемантиці посесивну і відносну ознаку, наприклад: студентський гуртожиток (гуртожиток для студентів), студентський фестиваль (фестиваль студентів), студентський загін (загін, що складається із студентів); бджолина сім’я (сім’я бджіл), бджолиний мед (мед, зібраний бджолами); кроляча клітка (клітка для кролів), кроляча шапка (шап­ка з кролячого хутра); норковий розплідник (розплід­ник по вирощенню норки), норковий комір (комір із норкового хутра).

Прикметники із суфіксами -ач, -ий можуть означати приналежність одній тварині (при поєднанні з назвою частини тіла): вовчий хвіст, заяча лапа, коняча голова. Індивідуальну належність висловлюють у деяких ви­падках і прикметники із суфіксом -ськ-: Мотря впи­валася запахом квіток серед зими і п'яніла від геть­манських слів (Б. Лепкий); Поштар сватачів до тебе хоче прислати та прийшов дізнатися, що ти на се скажеш. Ми вже дали свою згоду — будь і ти ро­зумна, ґаздинею поштарською станеш! (О. М аркуш).

Присвійно-відносні прикметники можуть метафоризуватися, набуваючи якісного значення, порівняйте: ведмежий барліг, вовчий капкан, черепашачий панцир, курячі сліди, піратський корабель (присвійно-відносне значення) і ведмежа хода, вовчий апетит, черепашача швидкість, курячий мозок, піратська поведінка (якісне значення). Значення переносно вжитих присвійно-від­носних прикметників передається за допомогою порів­няльних зворотів: дитяча наївність — наївність як у дитини, собачий нюх — нюх як у собаки, мишачий колір — колір як у миші.

ІІІ . ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ

Відносні прикметники відтворюють ознаку за відно­шенням предмета до іншого предмета, дії, обставини. Словосполучення з відносними прикметниками мають, як правило, паралельні синтаксичні конструкції з імен­ником у непрямому відмінку. Синонімізуються з при­йменниково-відмінковою формою, наприклад, такі при­кметники, що означають:

а) ознаку предмета щодо матеріалу: дерев'яна лож­ка — ложка з дерева, кришталевий келих — келих з кришталю, солом'яний капелюх — капелюх із со­ломи;

б) ознаку предмета щодо місця і простору: центральні вулиці — вулиці у центрі, київські парки — парки у Києві, присадибна ділянка — ділянка біля садиби, степова криниця — криниця у степу,

в) ознаку предмета щодо часу і тривалості у часі: травневі дощі — дощі у травні, тижневе відрядження — відрядження на тиждень, річний план — план на рік, недільні розваги — розваги у неділю;

г) ознаку предмета за призначенням: журнальний столик — столик для журналів, ялинкові прикраси — прикраси для ялинки, картинна рама — рама для картини;

д) ознаку предмета за належністю іншому предметові: університетський клуб — клуб університету, інститутський стадіон — стадіон інституту, заводська їдальня — їдальня заводу.

Прикметники у переносному значенні не мають па­ралельних іменниково-відмінкових форм, наприклад, такі: сердечні (стосунки), бархатний (голос), золоте (серце), медові (слова), кам'яне (обличчя), свинцеве (небо) і под.

IV. ВИБІР СИНТАКСИЧНОГО ВАРІАНТА

У конкретних умовах мовлення перевага віддається одній з паралельних конструкцій залежно від її семан­тичних, синтаксичних, стилістичних особливостей. Вра­ховується, наприклад, те, що сполучення з прикмет­ником мають загальніше значення, ніж сполучення з іменником у ролі неузгодженого означення: материн­ські почуття — це почуття матері і почуття, пройняті любов'ю і турботою; журнальна стаття — це і кон­кретна стаття в журналі і вид статті; заводські робіт­ники — це робітники конкретного заводу і робітники усіх заводів.

Семантико-синтаксичною особливістю словосполучен­ня із двох іменників є те, що іменник у непрямому від­мінку (на відміну від прикметника) може мати при собі пояснювальні слова, які допомагають точніше, конкрет­ніше висловити думку, пор.: взуттєвий магазин — ма­газин жіночого взуття, студентський відпочинок — відпочинок студентів Харківського університету, ву­личні ліхтарі — ліхтарі на львівських вулицях.

Сполучення іменника з іменником належать до стиліс­тично нейтральних конструкцій, сполучення з прикметником-означенням можуть мати стилістичні обмеження. Наприклад, конструкції з присвійними прикметниками використовуються лише в розмовному і художньому мовленні.

Вправа 49. Замініть, якщо можливо, наведені конструкції синонімічними словосполученнями іменників із прикметника­ми. Визначте семантико-стилістичні особливості синтаксич­них варіантів.

Рушник із льону, стіл директора, малюнки сестри, форма залізничника, директор фірми, крик півня, впра­ва з математики, пальто з вовни, лист батька, зелень парку, звуки музики, листя дерев, виставка скульпту­ри, води Дніпра, дозвілля учнів, повідомлення в газеті, сподівання Григорія, приїзд дядька, спів дівчат, кім­ната для відпочинку, реклама на телебаченні, розмова по телефону.

Вправа 50. Замініть, якщо можливо, сполучення іменника з прикметником синонімічним сполученням двох іменників (прийменниковим або безприйменниковим).

Кам'яний будинок, чайна чашка, детальне пояснен­ня, романтична душа, кам'яне обличчя, екскурсійний пароплав, мисливський ніж, дядькова молодість, гумо­ве взуття, малиновий сироп, малиновий ситець, шов­кова хустка, моторний човен, ювелірний магазин, юве­лірна робота, шкіряна сумка, овочевий салат, овочевий магазин, молочна пляшка, пташине молоко, книжкова полиця, степова перепілка, групові заняття, солом'яний капелюх, професійне свято, лебедина пісня, шахматні фігури, харківське метро, танцювальний майданчик, вершкове масло, жіночі прикраси.

Вправа 51. Замініть словосполучення синонімічними, ви­користовуючи слова з дужок. З'ясуйте значення паронімів.

Ремонт з гарантією — (гарантійний, гарантований), родина гірника — (гірнича, гірницька), прикраси з гра­нату — (гранатні, гранатові), зал для демонстрацій — (демонстративний, демонстраційний), внески акціоне­рів — (акціонерні, акціонерські), шафа в аптеці — (ап­течна, аптекарська), олія з бавовни — (бавовняна, бавов­никова, бавовницька), працівник банку — (банковий, банківський), знайомий батька — (батьковий, батьків­ський), матеріал для будування — (будівельний, будів­ний, будівничий), майстерність виконавця — (виконавча, виконавська), корми з вітамінами — (вітамінні, віта­мінові, вітамінозні), ранок з вітром — (вітровий, віт­ряний), деталь з дефектом — (дефективна, дефектна), диплом інженера — (інженерний, інженерський), ви­ставка книжок — (книжна, книжкова), театр на перифе­рії — (периферійний, периферичний), лист з рекоменда­цією — (рекомендований, рекомендаційний), майстерня для реставрації — (реставраторська, реставраційна), пояс для рятування — (рятувальний, рятівний, рятівничий), лікування у санаторії — (санаторне, санаторське), люди­на з тактом — (тактовна, тактична), екран телевізора — (телевізійний, телевізорний), будівля з цегли — (це­гельна, цегляна, цегляста).

Вправа 52. Розкрийте дужки, вибираючи потрібний ва­ріант. Відзначте, в яких випадках можливе використання ва­ріантних словосполучень.

Ліс відіграє у нашому житті величезну роль. Дерева відновлюють живодайну силу відпрацьованого повітря. (Здатність лісів, лісова здатність) засвоювати вуглекис­лий газ залежить від їх віку і породного складу. (Се­редньовікові ліси, ліси середнього віку) виявляються найпродуктивнішими зеленими (повітряними фабрика­ми, фабриками повітря). (Лісові посадки, посадки лісу) з тополі поглинають більше вуглекислого газу, ніж (ялинкові, соснові або модринові посадки; посадки яли­нок, сосон або модрин). Турбуючись про ліси, можна припинити і навіть повернути назад процес (забруднен­ня атмосфери, атмосферного забруднення), характерний для нинішнього (індустріального віку, віку індустрії).

Над (промисловими центрами, центрами промисло­вості) повисають цілі хмари пилу і шкідливих газів: Ця щільна шапка кіптю поглинає до 20 % (проміння сонця, сонячного проміння). Не випадково навколо міст і (підприємств промисловості, промислових підпри­ємств) створюють заслони з (лісових посадок, посадок лісу).

Ліс — чудовий біологічний (повітряний фільтр, фільтр повітря). Він уловлює із забрудненої атмосфери озон, (цементний пил, пил цементу), сажу, свинець, (окиси магнію, заліза; магнієві, залізні окиси) та інші «продукти цивілізації», які виявилися через недоско­налість (технології промисловості, промислової техно­логії) в атмосфері (з ж урн.).

Повторювальні вправи

Вправа 53. Порівняйте різні редакції уривків з творів М. Коцюбинського. Обґрунтуйте доцільність авторської правки. Замінені слова подаються в дужках, введені слова виділя­ються напівжирним шрифтом.

1. А проте у Настиному серці (в серці Насті), мов павутиння, снувався смуток. 2. Зо всіх звірків, які оточали Раїсу на великому дворі попівської господи, найбільше (самим) жвавим і цікавим була Тася, оцуп­кувата фігурка якої шмигала поміж телятами або ври­валась серед несказанного ґвалту в гусяче стадо. 3. По тих розмовах Підпара ставав ще похмурнішим (більше похмурим). 4. ...Погляд її чорних матових очей м'яко поринав у Іванове серце (в серце Івана)... 5. Отся людина, яку вважала найближчою (самою близькою) в світі, сьогодні одійшла од неї далеко... 6. — А таки я голодний (голоден), коли хочете знати! — вибухнув Савченко.

Вправа 54. Дайте стилістичну характеристику виділених форм прикметників. Визначте відповідність прикметникових форм сучасним нормам української мови.

1. Один тільки князь не мав сили видавити з ока сльозу, яка полегша страждання, лише ставав хмурнішим, чорнійшим, а в очах йому займався недобрий огонь (М. Старицький). 2. Ти певно голоден, а я харчую тебе словами (Б. Л епкий). 3. Поет, знаєте, вище будь-яких чинів, звань, посад... (А. Дрофань). 4. Знала вона в селі паробків багато. Були між ними і на вид хороші, і на слово дотепні, та не було кращого над Гната (П. Куліш). 5. У гурті й каша смачніш! (М. Кропивницький). 6. Яку ви з мене хотіли зліпити, такою я і вдалася — ні краща, ні поганша (М. Кропивницький). 7. Кожен дбає про те, що йому любіш (там само). 8. Краще, Марфушо, за­глядати собі в душу якнайглибш і якнайпрозоріш тоді, коли ще зможеш дивиться в неї, не червоніючи (там само). 9. На фермі ми організували співочий, танцю­вальний, музичний гуртки. Незабаром у сільському клубі виступить наша тваринницька самодіяльність (з листа до редакції, рубрика «Страшне пе­ро не в гусака» журналу «Перець»).

Вправа 55. Дайте стилістичну характеристику виділених прикметникових форм. З'ясуйте, в яких випадках можлива заміна прикметників варіантами і/або синонімічними при­йменниково-відмінковими формами.

1. Світ!.. В повітрі ллється легко Жайворонків спів натхненний (Г. Чупринка). 2. Справжній геній той, хто здатен відвернути апокаліпсис, а не той, хто його наближає (О. Гончар). 3. Мільова свічка в срібнім ліх­тарі поставлена на стіл (В. Врублевська). 4. Ти не божевільна, ти своєвільна, розпещена батьківською ру­кою, а маминою дратована щоднини (Б. Л е п к и й). 5. Ой зійди, зійди, ясен місяцю, Як млиновеє коло, Ой вийди, вийди, серце-дівчино. Та промов до мене слово (нар. пісня). 6. До душі мені висоти В раннім небі золотім, Бо нема миліш роботи, як новий підводить дім! (С.Олій­ник). 7. Остання молотобійцева фраза була трохи за-різкувата й не прийшлася Степанові Трохимовичу до смаку (М.Хвильовий). 8. Тихович неспроможен був відвести очей від того видовища (М. Коцюбинський). 9. Внизу, над ставом, замислено посхилялися тихії вер­би і злегка тремтіли, відбиваючись в сріблястих жмур­ках (Я. Мамонтов). 10. Старий залізничник від то­го часу став ні старішим, ні молодшим (О.Маркуш). 11. Усач-вихованець цілував наставничу руку директора, директор ронив батьківську сльозу на голову юнакові (С. Васильченко). 12. Завдяки Дмитру Івановичу по-новому відкривається нам і цей освітлений місяцем, повен сяйва Дніпро-Славутич, що на півсвіту сріблиться своїми степовими берегами (О. Гончар). 13. Як кожен нижчий за званням почне по-своєму статут розуміти — клуб футбо­льних болільників буде, а не військовий розділ (В. Дрозд).

Вправа 56. Перекладіть тексти українською мовою. По­рівняйте використання в українській і російській мовах повної і короткої форм прикметників, аналітичної і синтетичної форм ступенів порівняння прикметників.

І. Для успешного произрастания чайных кустов не­обходим влажный воздух, но вода под корнями для них губительна. С куста собирают самые нежные, мо­лодые и сочные листочки на кончиках побега — флеши, три первых листочка и почки на вершине.

Маркируют чай по странам и районам, где он про­изведен (грузинский, индийский, цейлонский и т. д.), по сорту (отборный, экстра, высший, 1-й сорт и т. д.). Иногда к сорту добавлен номер. Чем он выше, тем лучше чай по качеству. Более высокие сорта богаче экстрактивными веществами. Наиболее богат экстрак­тивными веществами, танинами и кофеином индий­ский чай. Он дает густой, терпкий настой с вяжущим вкусом. Цейлонский чай отличается терпкостью и тон­ким ароматом, китайский — мягок и ароматен.

В чае кофеина больше, чем в кофе, однако на орга­низм он оказывает более мягкое действие. Прежде всего происходит это потому, что концентрация кофеина в напитке гораздо меньше, чем в кофе. Чая для заварки берется по весу меньшее количество, чем кофе.

Второе важное обстоятельство — кофеин оказывает биологическое действие в сочетании с катехинами и другими составляющими чая. Кофеин вступает в реак­цию с танином, образуя таннат кофеина, воздействую­щий на организм гораздо слабее, чем кофейный кофеин. Тонизирующий эффект чая не столь резок, как у кофе, где кофеин присутствует в чистом виде. (Н.Пучеров).

ІІ. Сыры относятся к самым питательным продук­там. Например, калорийность 100 г сыра высших сор­тов составляет 350—400 ккал. Трудно найти человека, который бы не любил этот продукт. Выбор сыров, предлагаемый сегодня нашей и зарубежной промыш­ленностью, огромен. Отдавая предпочтение сырам более острым или более сладким, более мягким, более элас­тичным, более ароматным, мы и не догадываемся, по скольким еще качествам могут оценить этот замеча­тельнейший продукт специалисты. Настоящих профес­сионалов собрал международный фестиваль сыра, за­вершившийся недавно в столице Латвии. Этот фестиваль сейчас очень популярен. Три дня самые известные сыро­делы из Австрии, Эстонии, Латвии, Литвы и других стран потчевали всех, кто проявил интерес к фестива­лю. Кстати, из прибалтов самые большие любители сыра живут в Эстонии. Каждый ее житель съедает в среднем за год 6,7 килограмма этого вкуснейшего про­дукта, в Литве — 4,9 килограмма, а в Латвии — 3,2. Но в Западной Европе эти показатели гораздо выше, чем в Прибалтике, — там каждый в среднем съедает по 10—15 килограммов сыра в год. Фестиваль выявил и то, что некоторые виды латвийских, литовских и эс­тонских сыров не хуже австрийских, швейцарских и французских, признанных лучшими в мире (з газ.).

Розділ III. ЗАЙМЕННИК