- •Теорія і методика музичної освіти
- •1.1. Методика викладання музичного мистецтва в структурі педагогічних наук. Її предмет і завдання.
- •2.1. Європейські системи масового музичного виховання
- •2.1. Представники вітчизняної системи музично-естетичного
- •Музично-освітня система україни у другій половині хх століття
- •3.1. Періодизація музично-освітньої системи в Україні в другій половині хх століття
- •3.2. Порівняльна характеристика шкільних програм з музично-
- •3.3. Характеристика шкільних програм з художньо-естетичного виховання молоді на межі двох тисячоліть
- •4.1. Мета загальної музичної освіти
- •4.2. Основні завдання загальної музичної освіти
- •4.3. Зміст загальної музичної освіти
- •5.1. Урок музики як основна форма організації навчально-
- •5.2. Специфічні особливості уроку музики
- •5.3. Класифікація уроків музики
- •5.4. Сценарій уроку, його складові та структурні компоненти.
- •Принципи та методи музичного навчання у сучасних загальноосвітніх навчальних закладах
- •6.1. Порівняльна характеристика різних підходів до визначення
- •6.2. Принципи музичного навчання
- •Інтерактивні методи музичного навчання
- •Сучасні інтерактивні музично-педагогічні технології
- •7.1. Аналіз феномена «музично-педагогічні технології»
- •7.2.Сприймання музики
- •7.3. Вокально-хорова робота
- •Робота над шкільним пісенним репертуаром
- •7.4. Музично-теоретична підготовка
- •7.5. Імпровізація
- •7.6. Гра на музичних інструментах
- •7.7. Музично-пластична діяльність
- •Методика викладання музики у 1-2 класах
- •8.1. Особливості психофізіологічного розвитку учнів 1-2 класів
- •8.2. Виявлення рівня розвитку музичних здібностей дітей
- •8.3. Формування навичок сприймання творів музичного мистецтва
- •8.4. Вокально-хорове виховання учнів 1-2 класів і розвиток
- •8.5. Вивчення основ нотної гармоти
- •8.6. Опанування навичками гри на музичних та ударно-шумових
- •8.7. Музично-пластична діяльність та розвиток чуття ритму в
- •Методика викладання музики у 3-4 класах
- •9.1 Особливості психофізиологічного розвитку учнів 3-4 класів
- •9.2 Формування вокально-хорових навичок учнів в процесі роботи
- •9.3 Робота вчителя над удосконаленням навичок сприймання
- •9.4 Музично-пластичні рухи на уроках музики у 3-4 класах
- •Методика викладання музчного мистецтва у 5-6 класах
- •10.1 Особливості психофізиологічного розвитку учнів 5-6 класів
- •10.2 Удосконалення вокально-хорових навичок на уроках
- •10.3 Підходи до реалізації змісту шкільної програми зі слухання
- •10.4 Музично-теоретична підготовка учнів 5-6 класів
- •Методика викладання музичного мистецтва у 7-8 класах
- •Особливості психічного розвитку учнів 7-8 класів
- •11.2 Проблеми вокально-хорового виховання підлітків на уроках
- •11.3 Поглиблення знань, формування вмінь і навичок в галузі
- •11.4 Музично-теоретична підготовка учнів 7-8 класів
- •Зміст і організація позакласної діяльності учнів загальноосвітніх навчальних закладів
- •12.1. Масові форми роботи з художньо-естетичного виховання молоді
- •Гурткові форми позакласної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах
- •13.1. Музика в системі шкільної освіти країн Західної Європи
- •13.2. Система шкільної музичної освіти в Австралії, сша, Японії
- •13.3. Загальна музична освіта в скандинавських країнах
Сучасні інтерактивні музично-педагогічні технології
7.1. Аналіз феномена «музично-педагогічні технології»
У науковій літературі другої половини ХХ століття все більшого впровадження знаходить термін «технологія» (від грецького «techne» – мистецтво, майстерність, і «logos» – вчення, наука). Наразі розповсюджений у технічному середовищі він усе більшого поширення набуває в галузі освіти. Л.Буркова, С.Вітвицька, С.Сисоєва, Ю.Сурмін, Т.Туркот дали влучне визначення поняттям «освітні технології», «педагогічні технології», «технології навчання», «технології виховання», «технології управління навчальним процесом».
У музично-педагогічній освіті ми знаходимо різні підходи до тлумачення феномена «технології». Так, Г.Падалка термін «технологія» пов’язує з модульною організацією навчання з мистецьких дисциплін і вважає, що «Модульна технологія навчання – один з можливих варіантів доцільної організації підготовки студентів у системі мистецької освіти» [5, с. 238]. Узагальнюючи сучасний досвід у галузі художньо-естетичного виховання, О.Олексюк дає влучне визначення «педагогічної технології» в музично-педагогічній освіті, наголошуючи, що «Педагогічні технології дають змогу створювати гнучку та рухливу структуру навчально-виховного процесу, що коригується завдяки зворотним зв’язкам. Поетапне відтворення педагогічної технології забезпечує досягнення мети виховання та навчання для всіх учнів» [4, с. 152].
Укладачі нової програми для загальноосвітніх навчальних закладів з музичного мистецтва І.Бєлова, Г.Букреєва, М.Демчишин, Л.Масол, О.Мільченко, О.Павленко, Б.Фільц для засвоєння орієнтованого й варіативного матеріалу пропонують використовувати музично-педагогічні технології, а саме: слухання, інтерпретацію інтонаційно-образного змісту музичних творів, розучування та виконання пісень, засвоєння понять, імпровізацію, пластичне інтонування. Автори програми послуговувалися тим, що залежно від поставленої мети розкриття змісту художньо-навчального матеріалу відбувалося логічно завершеними блоками. Так, при засвоєнні теми «Музика і мистецтво слова» (5-й клас) пропонувалося учням створити різні варіанти вокальної імпровізації на запропонований віршований текст. За такого підходу імпровізація як музично-педагогічна технологія виступає підсистемою, до якої входять учасники педагогічного процесу, засоби й методи навчання, спрямовані на розв’язання поставлених завдань та формування музичної культури молоді.
Такі підходи до художньо-естетичного виховання молоді не є новими для вітчизняної музично-педагогічної освіти. На початку ХХ століття відомі фахівці масового музичного виховання Б.Асаф’єв, В.Верховинець, М.Леонтович, Б.Яворський довели вплив вокально-хорового виховання та слухання музики на розвиток музично-творчих здібностей дітей. Пізніше Е.Абдуллін, Ю.Алієв, В.Бєлобородова, Л.Безбородова, Н.Гродзенська, Д.Кабалевський, О.Ніколаєва, Т.Овчинникова, М.Осеннєва, О.Раввінов, М.Румер, Л.Хлєбникова, В.Шацька та інші педагоги-новатори, які зробили вагомий внесок у розробку концепції масового музично-естетичного виховання школярів, продовжували розвивати кращі традиції вокально-хорової школи й досліджували вплив сприймання музики на свідомість і вчинки слухачів. Крім того, вони активно розробляли та експериментально досліджували вплив гри на музичних інструментах та імпровізації на розвиток індивідуальних музичних здібностей учнів, довели необхідність вивчення основ музичної грамоти для подальшого саморозвитку школярів.
Узагальнюючи різні підходи до обгрунтування змістовної й організаційної сутності зазначеного феномена ми вважаємо, що визначальними рисами музично-педагогічних технологій навчання є їхня спрямованість на формування музичної культури молоді; стимулювання інтересів, потреб і смаків; опанування знань, вмінь і навичок у різних видах музичної діяльності; збагачення художньо-естетичного досвіду; розвиток музично-творчих якостей особистості в процесі вокально-хорової роботи, музично-теоретичної підготовки, сприймання музики, імпровізації, гри на музичних інструментах та музично-ритмічних рухів під музику.
Використання сучасних інтерактивних музично-педагогічних технологій передбачає взаємодію вчителя й учнів у процесі навчання, спільне моделювання різних ситуацій, розв’язання творчих завдань. Крім того, воно ефективно сприяє створенню атмосфери співробітництва та взаємодії між учителем та учнями, формуванню професійної компетентності та педагогічної майстерності вчителя, розвитку креативності, демократичності й толерантності суб’єктів навчально-виховного процесу.
