9.3 Робота вчителя над удосконаленням навичок сприймання

музики

Серед існуючих музично-педагогічних технологій у галузі теорії і методики музичної освіти сприйманню музики відводиться провідна роль. Відображення у свідомості дитини інтонаційно-образного змісту музичного твору передбачає певний рівень сформованості культури слухання музики. На цей час діти вже володіють навичками слухання музики у повній тиші, концентрації уваги на основних засобах музичної виразності тощо. Це відноситься до організаційного компонента зазначеного феномена. Змістовий компонент полягає у тому, що вчитель повинен формувати в учнів уміння слухати музику, розвивати навички сприймання, виховувати потребу в слухацькій діяльності. Відтак, формування культури слухання музики є умовою духовного становлення особистості, забезпечує розвиток музичних здібностей, а саме: музичного слуху, почуття метроритма, музичної пам’яті, творчої уяви, емоційного відгуку.

Характерною особливістю сприймання музики учнями 3-4 класів уважається накопичення досвіду використання словника емоційно-образних визначень музики запропонованого О.Ростовським. За допомогою епітетів учні характеризують інтонаційно-образний зміст музичних творів, висловлюють власне ставлення і відчуття розвитку музичної дії, спостерігають, за допомогою яких засобів музичної виразності відбувається розкриття змісту музично-художнього образу. За такої ситуації учні використовують спеціальну музичну термінологію, за допомогою вчителя дають оцінку та висловлюють індивідуально-особистісне ставлення до музичного твору.

Поглиблене сприймання класичної, сучасної та народної музики відбувається за умов інтегративного підходу, а саме, використання творів музики та образотворчого мистецтва. Відповідно до календарно-тематичного планування уроків музики авторами шкільних програм пропонуються зразки образотворчого мистецтва, що інтегрують навчальний процес з музики. Це репродукції картин художників, а також фотоматеріали пам’ятників, скльптур, витворів ужитково-прикладного мистецтва. Так, у 3-му класі слухаючи «Награші Лукаша» з опери В.Кирейка «Лісова пісня» учні переглядають картини вітчизняних художників написаних на сюжет одноіменної п’єси Л.Українки, помічають поєднання у задушевних сопілкових мелодіях, а також у творах живопису зображальні та виражальні інтонації.

При засвоєнні теми «Історія українського народу в класичній та народній музиці» учні 4-го класу слухають увертюру до опери М.Лисенка «Тарас Бульба», знайомляться з сюжетом та героями повісті М.Гоголя, зі сценою загибелі козацького полковника Тараса Бульби. За допомогою засобів музичної виразності діти аналізують музику увертюри, зупиняються на художньо-виразному значенні героїчної та ліричної теми увертюри, наступного маршового епізоду. На цьому уроці доречно мати портрет М.Лисенка і М.Гоголя, пригадати дітям, які твори Миколи Віталійовича вони знають, які виконували, розповісти про загадкову долю Миколи Гоголя.

Отже, використовуючи інтегративний підхід до засвоєння цінностей музичного та образотворчого мистецтва, літератури, скульптури, хореографії, фотоматеріалів, учні 3-4 класів знайомляться з пісенністю, танцювальністю, маршовістю, інтонаційними особливостями музики, вивчають будову (форму) музики. Крім того, дізнаються про джерела і традиці музики свого народу, особливості музичного мистецтва інших народів, засвоюють універсальність музичної мови і переконуються, що між музикою свого народу і музикою інших народів немає неперехідних меж.

Тематика уроків музики першої чверті 3-го класу «Пісня, танець, марш переростають у пісенність, танцювальність, маршовість». За своєю структурою перший урок повинен проводиться по аналогії з уроками 1-го і 2-го класів. Передусім вчитель повинен створити психологічну атмосферу довіри і доброзичливості, завдяки якій діти висловлюють музичні враження, презентують власний погляд відносно спілкування з творами музичного мистецтва різних жанрів, стилів та напрямів. За такого підходу вчитель стимулює творчий прояв та ініціативу дітей, що дає змогу діагностувати ціннісні орієнтації та виявити рівень сформованості вмінь і навичок учнів у галузі музичного мистецтва. Доцільно також підтримати відповіді дітей і зосередити їхню увагу на відповідності музичних вражень трьом основним жанрам музики – пісні, танцю, маршу.

Такий методичний прийом створює умови для переходу до пісенності, танцювальності, маршовості. Увертюра до опери «Кармен» Ж.Бізе слугує основою для усвідомлення цих напрямів музичної творчості. Передусім вчителю доцільно пояснити учням, що увертюра – це інструментальний музичний вступ до театральної вистави, а саме: опери, балету, оперети, контати або ораторії. Увертюра допомагає слухачам настроїтися на сприймання вистави чи кінофільму. При слуханні увертюри до опери «Кармен» учні почують інтонації «Марша тореодора», з яким вони познайомилися раніше. Крім того, відчути інтонації пісенної й танцювальної музики, що надасть можливість усвідомлення пісенної, танцювальної і маршової музики.

Занурення у визначення пісенності, танцювальності й маршовості відбувається у процесі слухання фрагментів з балету Р.Щедріна «Горбоконик». У зв’язку з цим дітям необхідно нагадати сюжет казки, зосередити увагу на позитивних рисах притаманних головним дійовим особам, виділити моменти, які мають виховний вплив на свідомість учнів. Доцільно організувати роботу з класом таким чином, щоб учні за допомогою словника емоційно-образних визначень охарактеризували емоційно-образний зміст музики, свідомо обґрунтували свої враження. Крім того, довели, що виражає чи зображує музика. У результаті обговорення учні приходять до висновку, що музика «Ночі» пов’язана з піснею, «Золотих рибок» – з танцем, «Царя Гороха» – з маршем. Підводячи підсумок, вчителю варто наголосити, що пісенність – це музика пронизана співучістю, кантиленною мелодійністю, але не обов’язково призначена для співу. Танцювальна – музика пройнята танцювальними ритмами, але не обов’язково під неї танцювати. Маршовість – музика, пройнята маршовими ритмами, але не обов’язково під неї крокувати.

Наступні два урока можна класифікувати як уроки поглиблення у тему пісенності. Для чіткого усвідомлення проблеми доцільно запропонувати учням проспівати головну тему «Ранку» із Сюїти Е.Гріга «Пер Гюнт» як вокаліз. Увагу необхідно зосередити на чистоті інтонування, звуковеденні та плавності й протяжності виконання. Такий методичний прийом дозволить відчути інтонації, котрі зображують картину ранкової пори. У оркестрі цю тему виконують скрипки, як найспівучіші інструменти симфонічного оркестру. Для усвідомлення інтонаційно-образного змісту музики варто розповісти класу про творчість норвезького композитора Е.Грига, зупинитися на змісті сюїти «Пер Гюнт». Для більш глибшого відчуття співучості головної мелодії сюїти слушно запропонувати учням намалювати картину ранкової пори. У залежності від того, які кольори використовують діти, можно говорити про відчуття ними зображальності музики.

Прикладом пісенності у вокальній музиці може бути дума кобзаря «Ой не чорна хмара над Вкраїною» з опери М.Лисенка «Тарас Бульба». Щоб психологічно підготувати учнів до сприймання цього твору укладачі пограми пропонують перед прослуховуванням прочитати текст думи, пояснити архаїчні слова. Варто коротко розповісти сюжет опери, зосереджуючи увагу на характеристиці головних дійових осіб. Слушно запропонувати учням переглянути фрагменти художнього фільму «Тарас Бульба». Такий інтегрований підхід до сприймання музики М.Лисенка сприяє більш глибокому усвідомленню музично-епічної оповіді кобзаря і пісенності у музичному мистецтві.

Темою наступних уроків є танцювальність. За період навчання у школі діти почули вже багато танцювальної музики. Учнів необхідно запитати, які танці вони пам’ятають і де вони виникли. Це буде початок розмови про історію танцю і танцювальної музики взагалі. Отже, звертаючись до фіналу Симфонії невідомого автора першої половини ХІХ століття учні пізнають, що у ній звучить український народний танець «Козачок». Вчителю доречно зосередити увагу на тому, яких якостей набуває танець у симфонічному виконанні. Доцільно поставити запитання, як-от: які інструменти виконують головну тему; у якому темпі звучить танець; які тембри та інструменти ви чуєте? Після обговорення варто запропонувати дітям порухатися під музику танцю, згадати, які рухи їм запам’яталися під час слухання танцю «Козачок» у 1-му класі. Пластичне інтонування надасть можливість кожному виразити відчуття та зміни у характері музики.

Мелодію іспанського танцю «Хота» російський композитор М.Глинка майстерно використав у творі написаному для симфонічного оркестру під назвою «Арагонська хота». Доцільно учням розповісти про творчість М.Глинки, нагадати, що у 2-му класі вони слухали «Попутну», присвячену першому потягу. Разом з учнями варто згадати інструменти симфонічного оркестру, охарактеризувати їх за тембровим звучанням. З метою глибшого проникнення в художньо-образний зміст твору слушно запропонувати учням створити ударно-шумовий супровод з використанням таких інструментів як кастаньєти, трикутник, бубон. Спільно необхідно узгодити ритмічний супровод, за допомогою якого підкреслити своєрідний іспанський характер танцю.

Для відчуття і усвідомлення характеру маршової музики укладачі програми пропонують повернутися до «Запорізького маршу» в обробці бандуриста Є.Адамцевича. Увагу доцільно зосередити на тому, що маршова музика звучить в енергійно чіткому ритмі, близькому до кроку темпі. Передусім марші можуть звучать в симфонічній, балетній, пісенній та оперній музиці. При обговоренні «Запорізького маршу» доцільно поставити класу наступні запитання: інтонації якої музики ви чуєте; у якому розмірі написано цей марш; який характер музики? Прикладом маршовості у симфонічній музиці може стати третя частина П’ятої симфонії Л.Бетховена. Дітям необхідно повідомити, що тут чергується тема долі з темою страху і скорботи. У процесі обговорення учні приходять до висновку, що музика насичена трагічними і схвильованими інтонаціями. Композитор передав глибокий внутрішній стан, очікування несподіваного і скорботу за минулим. За допомогою емоційно-образних визначень учні характеризують основні засоби музичної виразності та висловлюють власне відчуття характеру музики.

На останньому уроці учні спостерігають, як на прикладі Прелюдії № 7 і 20 Ф.Шопена танцювальність і маршовість поєднуються з пісенністю. У Прелюдії № 7 відчувається любов композитора до польських народних пісень і танців, а у Прелюдії № 20 спостерігається сум за стражданнями пригнобленого польського народу. Прослухавши Полонез ля мажор Ф.Шопена учні повинні відчути у ньому урочистий крок і танцювальний характер. Отже, пісенність, танцювальність і маршовість ми знаходимо у творчості різних композиторів, це робить їхню музику доступною і зрозумілою, а також уможливлює її вплив на формування музичного світогляду молоді.

Зміст уроків другої чверті охоплено темою «Інтонація». Передусім вчителю доцільно звернути увагу дітей на те, що музика близька до розмовної мови. Для підтвердження варто прочитати знайомий дітям вірш. Перший раз це зробити без інтонації, другий – виразно. Слушно запитати: що вини зрозуміли; який варіант їм більше сподобався; у чому різниця щодо сприймання тексту вірша? Спільно з вчителем клас приходить до висновку, що у мові так як і в музиці є послаблення і посилення звучання, є сильні й слабкі долі, наголоси, паузи, розділові знаки. Інколи людина може говорити виразною співучою мовою, наближеною до ліричної музики. Те, що говорить дитина можна записати словами, а музичну інтонацію записуємо за висотою і тривалістю. Прикладом може слугувати пісня Д.Кабалевського «Хто черговий?», де відчувається розмова дітей, які обговорюють обов’язки чергового у класі, тому в музиці з’являються запитальні й стверджувальні інтонації.

Для поглиблення у тему вчитель може запропонувати послухати у живому виконанні п’єсу В.Сокальського «Пташка». Після обговорення варто відтворити інтонацію пташиного співу у пластичному інтонуванні. Нові інтонації влучно передає С.Прокоф’єв у п’єсі «Базіка». Перед прослуховуванням доцільно прочитати одноіменний вірш А.Барто. За такого підходу учні зрозуміють, як інтонаційні особливості музики розкривають характер героїні п’єси. Дівчинка, котра намагалася показати себе розсудливою, завдяки скоромовці характеризується як базіка.

Наступного уроку діти знайомляться з поняттям «зерно»-інтонації. Вонаіснуєу кожному музичному творі і представляє собою зародок мелодії, ритма, темпа, динаміки тощо. На прикладі знайомих дітям творів вчитель доводить, що у пісні «Хто черговий?» зерно-інтонації знаходиться на початку, у «Перепілоньці» ми відчуваємо її у середині твору, а у темі третьої частини П’ятої симфонії Л.Бетховена вона з’являється у кінці. Для порівняння варто запропонувати учням послухати у живому виконанні «Гумореску» В.Косенка. Коли діти прослухають цю п’єсу, доцільно їх підвести до того, щоб вони самостійно визначили характер інтонації, а саме: характер мелодії; особливості темпа, тембра, сили звука тощо.

Наступним етапом роботи є підведення дітей до того, що інтонації бувають виражальними і зображальними. Виражальні інтонації виражають стан людини, її настрій, думки і почуття, а зображальні – рух людини, рух потягу, перестук коліс, різноманітні звуки, шуми і явища навколишнього світу. Слухаючи «Награші Лукаша» з опери В.Кирейко «Лісова пісня» слушно зосередити увагу дітей на поєднанні у сопілкових мелодіях Лукаша зображальних і виражальних інтонацій. Доцільно запропонувати учням за допомогою рухів і прийомів пластичного інтонування передати спочатку виражальні, а згодом зображальні інтонації. При обговоренні пояснити різницю між ними.

За допомогою метода повернення до пройденого слушно зосередити увагу дітей на виявленні зображальних та виражальних інтонацій у знайомих їм творах. Наприклад, зображальну інтонацію ми знаходимо у «Польоті джмеля» М.Римського-Корсакова, «Попутній» М.Глинки, «Дощику» В.Косенка. Виражальні інтонації відчуваємо у «Злюці» Д.Кабалевського, «Базаці» С.Прокоф’єва, білоруській народній пісні «Перепілонька». Варто зосередити роботу на тому, щоб учні за допомогою вчителя охарактеризували інтонації названих творів використовуючи основні засоби музичної виразності, а саме: мелодію, регістр, темп, ритм, динаміку, нюанси тощо. Крім зазначеного, у музиці ми можемо виділити гумористичні інтонації, які діти відчували при прослуховуванні «Гуморески» В.Косенка та в роботі над піснею Т.Попатенка «Щеня і кошеня». У останній за допомогою метроритма учні повинні відтворити художні образи виведені композитором.

Напередодні новорічних свят вчитель продовжує знайомити учнів з традиціями зустрічі зимових свят в стародавні часи. Варто зробити добір фрагментів з художніх фільмів і театральних вистав, з яких учні дізнаються про історію виникнення та різні варіанти обрядів і звичаїв, котрі започатковані у різних регіонах України. Передусім, слушно нагадати учням, які пісні називаються колядками і що співали їх на Різдво, як втілення ідеї доброти, благочестя та материнства. Щедруючи накликають щедрість природи величальними піснями. Колядували і щедрували хлопці й дівчата у своїх родичів, близьких, знайомих. Варто було б підготувати театралізоване дійство у костюмах, з атрибутикою та персонажами свят. До цієї роботи доцільно залучити батьків та класних керівників. При вивченні колядок і щедрівок доречно зосереджувати увагу учнів на зерні-інтонації, у якій частині твору вона зустрічається та як впливає на подальший розвиток інтонаційно-образного змісту твору, які особливості побудови мелодії, метроритмічного та агогічного нашарування.

Підсумовуючи, необхідно зазначити, що усвідомлення учнями основних тенденцій розвитку музичної інтонації у пісенній, танцювальній та маршовій музиці уможливлює засвоєння основних засобів музичної виразності, які композитори використовують для створення художнього образу, стимулює розвиток творчого мислення, уміння спостерігати за розвитком музичної дії, допомагає учням пізнати закономірності розвитку музичного мистецтва, сприяє формуванню естетичної культури особистості.

У третій чверті третього класу діти опановують тему «Розвиток музики». На прикладі шкільного пісенного репертуару вчитель доводить, що залежно від літературного тексту запропонована композитором мелодія видозмінюється у кожному куплеті. Цей процес відбувається завдяки зміни темпа, динаміки, нюансів, регістрів та інших засобів музичної виразності. Це стосується також й інструментальної музики.

Безумовно, аналіз творів передбачених шкільною програмою дозволяє підвести учнів до визначення і закріплення поняття «виконавський розвиток». Отже, спостерігаючи за розвитком мелодії української народної пісні «Верховино, світку ти наш» у «Гуцульській рапсодії» Г.Майбороди учні відчувають життя і красу природи Прикарпаття у симфонічній музиці, що можна назвати симфонічним розвитком.

Укладачі шкільної програми «Музика» для засвоєння і усвідомлення теми «Розвиток музики» пропонують різні за змістом і жанрами музичні твори. Вчителю доцільно зосередити увагу дітей на розвитку мелодії російської народної пісні «Во поле береза стояла», котра використана композитором П.Чайковським у четвертій симфонії. Окрім того, учні аналізують засоби музичної виразності, які сприяють розвиту музики в «Українській рапсодії» І.Левицького. І, врешті решт, виявляють танцювальний характер музики другої частини Симфонії соль мінор В.Сокальського, віднаходять виражальні та зображальні інтонації, котрі спричинили розвиток музичної дії. Все це переконує їх у розвитку музики як виду мистецтва.

Нові враження учні отримують у процесі слухання прелюдій № 7 та № 20 польського композитора Ф.Шопена. Інтонаційно-образний зміст прелюдії № 7, який виростає з однієї інтонації, третьокласники спостерігають та інтерпретують як пісенно-танцювальний жанр з яскравим динамічним розвитком. Зовсім інший характер музики ми відчуваємо у прелюдії № 20. За допомогою емоційно-образних визначень музики учні характеризують мелодію, темп, регістр, динаміку, у якій відчувається урочисто-жалібні ритмоінтонації скорботної ходи.

Наступного уроку учні знайомляться з ладогармонічним розвитком музики. Як приклад зміни почуттів і настроїв є вальс ля бемоль мажор і алегрето до мінор Ф.Шуберта. Учні самостійно виявляють зміни у розвитку музичної дії, обгрунтовують свої спостереження. Яскравим прикладом розвитку музичної дії є твори Е.Гріга «У печері гірського короля» та «Весільний день у Трольхаугені». Після прослуховування цих творів вчителю доцільно вислухати думки і уявлення кожного учня, запропонувати намалювати те, що діти спостерігали під час звучання музики, висловити своє емоційне ставлення до розвитку музичної дії.

На останніх двох уроках третьої чверті варто зосередити увагу учнів на закликах весни, провести паралель між розвитком музики і розвитком природних явищ, існування життя на землі. Природно, що на зміну земи приходить весна, холод змінюється на тепло, пробуджується життя на землі. Українські веснянки, котрі діти вчили раніше варто виконувати з рухами, які нагадували б оранку, сівбу, поління, косіння. Доцільно підготувати театралізовану дію в костюмах та з відповідними господарськими знаряддями. За такої організації та проведення уроку діти залучаються до прадавніх обрядів. У них виховується відповідальність, толерантність та почуття патріотизму і любові до Батьківщини, її історичного минулого і свого народу.

У четвертій чверті діти опановують тему «Побудова (форми) музики». На прикладах тих музичних творів і пісень, які представлені у програмі, вчитель зосереджує увагу учнів на тому, що як і в розмовній мові так і в музичній існують розділові знаки, котрі поділяють музику на фрази. Виконуючи українські народні пісні «Се наша хата» та «Гей, там, на горі, Січ іде» діти приходять до висновку, що ці пісні побудовані на одному музичному матеріалі, тому їх називаємо одночасними за формою побудови. Прикладом двочастинних творів може слугувати «Пісня Сольвейг» норвезького композитора Е.Гріга, а експромт ля мінор М.Лисенка має тричастинну будову.

Наступним кроком опанування будови музики є форма рондо. Дітям доречно нагадати ті вокальні вправи, котрі вони співали раніше. З’ясовується, що поспівки «Ми – третьокласники», «Дівчатка ми», «Ми хлопчики» написано у формі рондо. У «Весняному рондо» Б.Фільц також спостерігаємо чергування головної теми й контрастних епізодів. Окрім рондо, на прикладі варіацій написаних композитором і виконавцем М.Різолем на теми українських народних пісень «Ой на горі жито» та «Їхав козак за Дунай» учні знайомляться з новою формою в музиці, а саме – варіаціями. Вчителю доцільно презентувати класу в живому виконанні варіації на теми українських або російських народних пісень, пояснити учням, що тема може піддаватися різноманітним змінам, тобто варіювати. Можуть бути мелодичні, ритмічні, ладові, гармонічні зміни, що сприяють розкриттю виразних можливостей теми. Для порівняння варто запропонувати варіації на тему української народної пісні «Ой єсть в лісі калина» або варіації на тему російської народної пісні «Среди долины ровныя». Вчителю доцільно створити на уроці таку атмосферу, щоб діти творчо інтерпретували зміни, котрі відбуваються у процесі розвитку музичної дії і самостійно могли обгрунтувати якісні новоутворення характерні для варіаційного викладу матеріалу.

Тема першого півріччя 4-го класу «Музика мого народу». З першого уроку вчитель уводить учнів у світ народної та композиторської музики. Це відбувається в процесі обговорення дітьми вражень від літніх зустрічей з музикою. З-поміж цього, доцільно звернути увагу на те, що народна пісня передається від покоління до покоління, від родини до родини. А композиторські пісні пишуться композиторами і поетами. Вони за своїм характером і змістом можуть нагадувати народну пісню. Не випадково про них говорять, що написані ці пісні у народному дусі. Щоб довести схожість народної й композиторської музики варто запропонувати прослухати українську народну пісню «Ой гиля, гиля, гусоньки, на став» та написану сучасним українським композитором В.Івасюком пісню «Відлітали журавлі». При цьому слушно заслухати та обговорити враження учнів від прослуховування цих двох мелодій, визначити іх спільні інтонації.

Виходячи з того, що укладачі шкільної програми пропонують познайомити учнів з українськими троїстими музиками, вчителю варто нагадати дітям, що в давнину, у різних регіонах України створювалися різні за складом народні інструментальні ансамблі, до яких входили три виконавці, а саме: скрипка, цимбали, бубон або барабан, нерідко сопілка. У наші часи українські інструментальні ансамблі зберегли за собою статус троїстих музик, але сьогодні вони значно розширили свій склад. До них входять струнні (скрипка, басоля, контрабас, цимбали, бандури), клавішні (баян або гармоніка), ударні (барабан, бубон, мідні тарілки) інструменти. Можливі різні за складом комбінації цих інструментів, але у кожному з них повинні бути скрипка та цимбали. Вчителю варто підготувати відеоматеріали фрагментів концертних виступів відомих колективів і обговорити з дітьми їхні враження від знайомства з інструментальною музикою. Слушно зосередити увагу на поєднанні тембрів музичних інструментів у різних за складом ансамблях та виявити особливості метроритмічної побудови мелодій.

Поглиблення в тему «Музика мого народу» відбувається поступово, через ознайомлення з календарними піснями, якими супроводжувалися зустріч Нового року, прихід весни, піснями літньо-осіннього циклу тощо. Розучування та виконання таких українських народних пісень як «В понеділок раненько», «Котився снопочок», «Вийшли в поле косарі» уможливлює ознайомлення учнів із календарноми піснями землеробського циклу, а саме: жниварськими піснями. Ці пісні поділяються на три групи, як-от: зажинкові, жниварські й обжинкові. За своєю спрямованістю такі пісні виховують морально-етичні якості особистості та уможливлюють усвідомлення учнями ролі музики в житті українського народу. З-поміж цим, вчителю необхідно зосередити увагу дітей на тому, що жниварські пісні оспівують працелюбність і душевну щирість українського народу, вирізняються простотою і реалістичністю.

Чільне місце на уроках відводиться жартівливим і сатиричним пісням. Учні слухають такі пісні, як: «Та орав мужик край дороги», «Соловеєчку, сватку, сватку», розучують жартівливу пісню «Сіяв мужик просо». Вчителю доцільно підвести дітей до висновку, що жартівливі пісні відтворюють широкий діапазон почуттів людини. У них знайшов вияв народний гумор та віра народу в свої можливості, любов до життя, спритність та дотепність. Сповнена м’якого гумору відома українська народна танцювальна пісня «Дівка в сінях стояла» майстерно використана М.Калачевським у другій частині «Української симфонії» є яскравим прикладом використання українських народних пісень у композиторській творчості.

Поглиблення у тему «Музика мого народу» відбувається через ознайомлення дітей з танцювальними піснями та коломийками, у яких поєднується поетичне начало з хореографією. З-поміж цим, вчителю доцільно вивчити з дітьми танцювальні рухи, характерні для цього типу пісень і включити їх до виконання та проведення позакласних виховних заходів. Крім того, слушно прослухати з дітьми фінал Симфонії соль мінор невідомого автора початку ХІХ століття, у якому звучить запальний народний танець «Козачок». Прикладом використання народної музики композиторами може бути «Гуцульська рапсодія» Г.Майбороди, у вступі до якої звучить мелодія на ліричну тему народної пісні «Верховино, світку ти наш».

Певне місце укладачі програми відводять родинно-побутовим пісням, одного з найдавніших жанрів музичної народної пісенної творчості. У них йдеться про життя людей і відносини у сім’ї. Прикладом таких пісень є колискові пісні сповнені любові, ніжності, бажання бачити своє дитя здоровим і щасливим, розумним та сміливим. Українська народна пісня в обробці М.Вереківського «Котику сіренький» є одним із прикладів колискових пісень, які виконують і розучують на уроці музики.

Вчитель повинен переконати учнів у тому, що композитори завжди з великим шануванням ставилися і ставляться до народної творчості, створюють обробки народних пісень для різного складу виконавців. Прикладом використання укрїнських народних пісень у своїй творчості є третя частина «Української симфонії» М.Калачевського, у якій звучать теми українських народних пісень «Ой дівчино, ти моя мати» та «Ой джигуне, джигуне». Вони є твердженням того, як майстерно композитор використав народну пісню у симфонічній музиці. У результаті чого діти приходять до висновку, що народна і композиторська музика виражає найрізноманітніші настрої, почуття, думки та характери людей.

У другій чверті відбувається поглиблення у тему «Музика мого народу». Тому цілком закономірно, що розучування і виконання українських народних історичних пісень «Ой на горі та жинці жнуть» та «Гей, там, на горі, Січ іде» уможливлює формування в учнів не тільки навичок багатоголосного співу, а також дозволяє звернути увагу дітей на героїчні вчинки та подвиги українського народу на різних етапах історичного розвитку. За такого підходу вчителю доцільно нагадати дітям історичні факти і явища, з якими вони знайомилися при вивченні інших навчальних дисциплін. Окрім історичних пісень, увагу учнів варто зосередити на творах героїчного та соціально-побутового змісту, котрі належать до жанру українських народних дум. Слід визнати, що саме для дум характерний імпровізаційно-речетативний характер мелодії, сольне виконання у супроводі бандури, а у давнину кобзи. Отже ознайомлення з думою «Маруся Богуславка» дозволить учням відчути і уявити трагічні сторінки історії українського народу, а також проаналізувати інтонаційно-образну структуру музики, виявити спільні риси і відмінності у порівнянні з історичними піснями.

Варто зазначити, що знайомство з музикою свого народу продовжується і на наступних уроках, коли учні слухають «Запорізький марш» Є.Адамцевича та думу «Іван Богун». Передусім, перед дітьми відкриваються нові сторінки історії українського народу. Учні дізнаються про роль кобзарів, які пропагували українські народні пісні та намагалися виховати у слухачів почуття патріотизму та національної гідності.

Зрештою, не менш цікавим для дітей є ознайомлення з творчістю легендарної піснярки Марусі Чурай. Цілком імовірно, що українська народна пісня «Засвистали козаченьки» слугує прикладом виховання патріотизму, любові до Батьківщини, мужності та завзяття. Вчитель повинен розкрити учням нові сторінки історії українського народу, пов’язані визвольною боротьбою проти польської шляхти та постаттю Богдана Хмельницького. Дітям доцільно запропонувати уривки з кінофільму «Богдан Хмельницький», щоб вони глибше відчули й усвідомили атмосферу тієї епохи.

Почуття патріотизму і національної єдності вчитель продовжує формувати в учнів в процесі слухання увертюри до опери М.Лисенка «Тарас Бульба». Перед прослуховуванням доцільно розповісти дітям сюжет повісті М.Гоголя та запропонувати переглянути фрагменти однойменного кінофільму. Під час інтерпретації твору слушно зупинитися на характеристиці героїчної та ліричної тем увертюри, на використанні композитором мелодії пісні «Засвистали козаченьки».

Виховання любові до Батьківщини та історичного минулого свого народу відбувається в процесі ознайомлення дітей з народною музикою, яку композитори використовували у симфонічній творчості. Отже, вчителю слушно зосередити увагу учнів на народних піснях різних жанрів, котрі композитор М.Калачевський використав у першій частині «Української симфонії». За допомогою словника емоційно-образних визначень охарактеризувати музичні образи, які передаються засобами оркестрового звучання. Ще одним прикладом використання українських народних пісень у симфонічній музиці може слугувати Друга симфонія Л.Ревуцького. У третій частині симфонії композитор використав дві ігрові українські народні пісні «А ми просо сіяли» та «При долині мак». Варто запропонувати дітям охорактеризувати засоби музичної виразності, а за допомогою фарб намалювати картину народного свята, яку композитор майстерно відтворив у

фіналі симфонії.

Цілком закономірно, що уроки напередодні Нового року ставлять за мету підготовку класу та окремих солістів-виконавців до зустрічі Нового року. У центрі уваги вчителя повинні бути календарно-обрядові пісні, і перш за все це колядки і щедрівки, котрі вважаються прикрасою Новорічних свят. Колядки і щедрівки яскраво характеризують обряди і звичаї українського народу, втілюють добро і благочестя, відіграють певну роль у розвитку української професійної музики.

Узагальнюючи тему «Музика мого народу» варто згадати характерні риси народної й композиторської музики, звернутися до різних жанрів музики, котрі представляють і характеризують історію українського народу, його очікування і переконанння, красу і благородство душі, щирість та добропорядність. Саме на цих загальнолюдських цінностях ми зосереджуємо зміст уроків музики і намагаємося досягти позитивних результатів у вихованні майбутніх громадян незалежної України, спроможних самостійно і виважено вирішувати питання сьогодення, виважено планувати своє майбутнє.

Логічним продовженням у другому семестрі теми попереднього семестру є усвідомлення того, що між музикою українського народу і музикою інших народів немає неперехідних меж. Головна мета вчителя полягає у тому, щоб переконати учнів, що українська народна музика за своєю інтонаційною структурою близька до музики слов’янських народів, і насамперед російського і білоруського. Для порівняння слушно запропонувати учням прослухати білоруський народний танець «Бульба» та грузинську «Лезгинку». Крім того, доцільно розучити українську народну пісню «Вийди, вийди, Іванку», котра російським композитором П.Чайковським була майстерно використана у фіналі Першого фортепіанного концерта для фортепіано з оркестром, а мелодія української народної пісні «Журавель» П.Чайковським покладена в основу варіаційного циклу експозиції фіналу Другої симфонії. При розучуванні й виконанні українських і російських народних пісень варто досягати протяжності й наспівності, зосередити увагу на вільному русі голосів у підголосковому багатоголоссі.

За таким же принципом доцільно визначити спільні інтонації українських і білоруських народних пісень. Запропонувати учням прослухати «Білоруський танок», котрий написав український композитор К.Мясков, та в основу якого покладено білоруську народну пісню «Перепілонька». Знайомство учнів з азербайджанською музикою доцільно розпочати з розучування та виконання пісні Г.Гусейнлі «Курчатка». Мелодія цієї пісні розспівно-танцювальна і рухається поступово і плавно, але з примхливістю і вигадливістю. При слуханні «Гопака» з балету «Гаяне» композитора А.Хачатуряна слушно звернути увагу дітей на інтонації українського танцю, а звучання «Колискової» доцільно порівняти з українською народною колисковою піснею «Ой ходить сон коло вікон». Діти повинні на основі самоаналізу та за допомогою словника емоційно-образних визначень охарактеризувати спільні та відмінні особливості молодії, ритму, динаміки, темпу.

Наступного уроку учні знайомляться з латиською та литовською музикою, виконують народну ліричну латиську пісню «Вій, вітерець» та слухають другу частину з кантати литовського композитора Е.Бальсіса «Не смійте чіпати голубий глобус». Узбекська народна музика у шкільній програмі представлена піснею-танцем «Мавриги», котру діти виконують під супровід ударних інструментів, а з туркменською музикою учні знайомляться в процесі прослуховування «Туркменського танку», написаного українським композитором К.Мясковим. Цей танок написаний як концертна п’єса для баяна. Це дозволяє учням прочути тембр баяна.

Знайомство учнів з музикою різних народів сприяє тому, що діти приходять до висновку, що найбільш споріднена з українською музикою є російська музика. Прикладом можуть слугувати написані російським композитором М.Глинкою, котрий з шануванням ставився до українського фольклору, дві оригінальні пісні, як-от: «Гуде вітер» і «Не щебечи, соловейку». Вчитель зосереджує увагу на тому, що багато композиторів зверталися до народної музики. Так, відомий український композитор С.Людкевич написав хор «Гагілка». Доречно пояснити учням, що гагілки (веснянки) – це пісні, котрі виконують закликая весну. Ладові відмінності учні відчувають виконуючи мелодію «Янчику-подолянчику» та веснянку «Ой не ходи, качуроньку». Крім того, варто розучити українські веснянки «Женчичок-бренчичок» та «Вийди, вийди, Іванку», а українську народну пісню «А ми просо сіяли, сіяли» розучити та виконати у формі гри.

Підводячи підсумок, необхідно наголосити, що календарно-обрядові пісні слов’янські композитори використовували у своїй творчості, обробляли їх, клали в основу різних за жанрами музичних творів. Композитори П.Чайковський, М.Глинка, А.Штогаренко, К.Мясков, А.Хачатурян встановлювали зв’язки між музикою різних народів, оспівували красоту і величь народних традицій і досягнень світової цівілізації.

У четвертій чверті діти продовжують знайомитися з музикою інших народів світу. Для порівняння та визначення спільності й відмінності в інтонаційно-образній мові музики укладачі шкільних програм пропонують прослухати такі контрастні твои як: «Колискова» Д.Гершвіна з опери «Поргі і Бесс», жартівливу болгарську народну пісню «Посадив полин я» та українську народну колискову пісню «Котику сіренький». Вчителю варто організувати обговорення таким чином, щоб діти прийшли до висновку, що незважаючи на мову (англійська, болгарська, українська) музична мова допомагає зрозуміти думки і почуття композитора. Про близість української, російської та норвезької музики діти дізнаються прослухавши «Баркаролу» М.Лисенка, «Пролісок» П.Чайковського, «Ранок» Е.Гріга. Про використання української народної пісні Л.Бетховеном діти дізнаються прослухав твір «Українська». Німецький композитор по-своєму підійшов до обробки теми української мелодії і надав їй витонченого звучання.

Для того, щоб усвідомити закономірності варіювання францюзької народної пісні «Пастух» у Варіаціях В.Моцарта, учням доцільно виконати пісню каноном, простежити розвиток теми і визначити особливості мелодії, метроритма, динаміки, нюансів. Після прослуховування пісні М.Блантера «Катюша» слушно розповісти учням історію виникнення та популярності мелодії пісні під час Другої світової війни, а також той факт, що «Катюша» стала гімном ітілійських партизан і набула поширення серед японських поціновувачів радянської пісні.

Виконувати індонезійську народну пісню «Прогулянка з батьком» доцільно в ансамблі з темброво-ритмічним супроводом. Ансамблева гра завжди викликала живий інтерес і сприяла розвитку почуттяя ритму та тембрового слуху молоді. Звернення австрійського композитора В.Моцарта до музичної культури Туреччини спонукало композитора до написання «Рондо» у турецькому стилі, де слухачі відчувають інтонації звучання великого барабана у виконанні на фортепіано.

Не забули укладачі шкільної програми і про знайомство з музичною культурою Польщі. Польську народну пісню «Жайворонок» діти не тільки розучують і виконують в ансамблі з вчителем, а також слухають мазурку ля мінор Ф.Шопена, виявляють спільні рухи цього твору з українською народною піснею «Женчичок-бренчичок». Повертаючись до творчості В.Моцарта учні прослуховують експозицію першої частини симфонії соль мінор. Для ефективності обговорення та інтерпретації інтонаційно-образного змісту музики вчителю доцільно розучити головну тему за нотним записом. При цьому зосередити увагу на чистоті інтонування та виразності виконання мелодії.

Почуття патріотизму, любові до Батьківщини, національної гідності виховується перш за все на змісті навчального матеріалу. Слухання пісні-реквієму А.Пашкевича «Степом, степом» дозволить учням висловити своє ставлення до героїчних подій усіх часів. Це своєрідний пам’ятник матері, котра втратила на війні сина і живе з тягою і стражданням. Крім того, героїчним сторінкам історії українського народу присвячено композитором М.Лисенком оперу «Тарас Бульба». Після прослуховування увертюри учні висловлюють свої враження, інтерпретують зміст музики, обговорюють сюжет опери. Вчителю доцільно продумати зміст запитань, спрямувати активність учнів на усвідомлення етико-моральних та загальнолюдських принципів співіснування.

До програми заключного уроку-концерту доречно включити виконання улюблених пісень, прослуховування окремих творів або уривків музичних творів, котрі запам’ятовувалися учням і вплинули на формування життєвої позиції. Варто закцентувати увагу класу на композиторах, які використовували народну музику у різних жанрах і розповідали про життя людей, їхні вірування і сподівання, боротьбу за свободу і незалежність, добро і красу у оточуючому середовищі. Учні переконалися, що мова музики це мова, котру розуміють і якою спілкуються громадяни усіх країн світу.