8.6. Опанування навичками гри на музичних та ударно-шумових

інструментах

Наразі, необхідно зазначити, що опанування навичками гри на музичних та ударно-шумових інструментах вимагає дотримання також необхідних вимог, що зумовлено колективним видом діяльності. Колективне музикування навіть на рівні ансамблевої гри вимагає перш за все уваги учасників колективу відповідно вимог вчителя-диригента. Доцільно уважно контролювати свою гру і слухати гру товаришів з ансамблевої партії. Крім того, відповідально ставитися до самопідготовки і виконувати вимоги вчителя-диригента. І наприкінець, гра в ансамблі вимагає взаємопорозуміння учасників ансамбля і вчителя-диригента. Те, що вимагає диригент повинно бути обов’язковим для кожного учасника колектива.

8.7. Музично-пластична діяльність та розвиток чуття ритму в

молодших школярів

Учні 1-2 класів беруть активну участь в музично-пластичній діяльності, яка зумовлена природою психофізиологічного розвитку дітей 6-7 річного віку. У них значною мірою зберегається стереотип характерний для життєдіяльності у дитячому садку, де вони багато рухались і сприймали інформаційно-комунікативний матеріал в ігровій формі. За такої ситуації необхідно поступово переходити від однієї фази розвитку до іншої, яка відповідає тим новоутворенням, котрі очікують дітей на новому етапі їхнього життя.

Цілком зрозуміло, що у 1-2 класах загальноосвітніх навчальних закладів обов’язково необхідно надавати дітям можливість виплеснути внутрішню енергію і варто щоб цей процес був керований та позитивно впливав на подальшу працездатність і засвоєння необхідного навчального матеріалу. Відтак, на уроках музики вчителі пропонують дітям взяти участь в імпровізації сцен з дитячих музичних вистав засобом музично-пластичної діяльності, де кожен фрагмент музичного твору має власну ритмічну структуру, яку діти повинні відчути і відтворити певними засобами виразності (плескання в долоні, різноманітні рухи і повороти, притопи тощо).

Природно, що в процесі музично-пластичної діяльності діти можуть застосовувати ударно-шумові інструменти, за допомогою яких відтворювати фрагменти ритмічних малюнків зі шкільних пісень або дитячого фольклору, які представляють певні труднощі у процесі вокально-хорової діяльності.

У 80-х роках ХХ століття один із провідних фахівців у галузі хореографічного мистецтва НДІ художнього виховання АПН СРСР М.Боголюбська з метою розвитку у дітей чуття ритму пропонувала використовувати елементи танцювальних рухів з класичних, народних та сучасних танців. Такий підхід уможливлював по-перше, накопичення учнями досвіду танцювальних рухів запозичених з класичних, народних та сучасних танців; по-друге, ефективність усвідомлення та значення метроритму як засобу музичної виразності в існуванні творів музичного мистецтва; по-третє, прояв внутрішнього відчуття та власних поглядів і переконань відносно інтерпретації інтонаційно-образного змісту фрагмента тієї чи іншої композиції або музичного твору.

Запропонована методика музично-пластичних рухів щодо розвитку чуття метроритму і внутрішньої емоційної сфери особистості вимагає дотримання певних вимог, які забезпечать ефективність її використання, як-от: необхідно чітко дотримуватися синхронного виконання кожного елемента танцювального руху усіма учнями класу; за необхідністю змінювати зразки танцювальної музики залишаючи без змін елементи хореографічних композицій. Запровадження такої методики виховує позитивні морально-естетичні якості, які впливають на формування естетичної культури та активної громадянської позиції школярів.

Слід зауважити, що спостереження та багаторічний досвід вчителів музики доводить, що молоді фахівці намагаючись розвинути у дітей чуття ритму розробляють значну кількість різних варіантів ритмічних вправ відповідно до передбачених навчальною програмою розмірів і пропонують дітям проплескати в долоні або відбити олівцем ритмічний малюнок, зазначений як ритмічна вправа. Такий підхід є малоефективним, тому що в сучасних умовах інтеграції й модернізації музично-освітньої системи необхідно відшукувати новітні технології щодо розвитку музично-творчих здібностей школярів взагалі, й розвитку чуття метроритму зокрема.

Література

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІХ