10.3 Підходи до реалізації змісту шкільної програми зі слухання

музики

Зміни у психофізиологічному розвитку учнів 5-6 класів впливають на процес навчання, у тому разі й на сприймання музики. Удосконалюється зміст програмного матеріалу. У 5-му класі учні виявляють взаємозв’язок музики з мистецтвом слова та візуальними образами. Акцент ставиться на порівнянні різних видів мистецтв, а саме: музики, літератури та візуального мистецтва. Це створює підгрунтя для засвоєння змісту програми 6-го класу. Музика і духовний світ людини, музика як мова почуттів, я і музика – визначено як основні напрями, які уможливлюють філософське усвідомлення тих подій і явищ, які стали об’єктом впливу на свідомість підлітків і стимулом осмислення власних принципів, норм і правил повидінки, взаємовідносин і сенсу життя в умовах глобального культуроосвітнього середовища.

Очевидним є те, що сприймання творів музичного мистецтва, а також історичних фактів і явищ відбувається на фоні розвитку логічного мислення підлітків. Використовуючи базові знання щодо спорідненості музики, літератури і живопису учні самостійно приходять до висновку, що за допомогою слова письменник передає своїдумки і почуття, композитор робить це за допомогою музичних звуків. Поєднанням слова і музики є пісня. Вчитель підводить учнів до того, що композитори використовують мелодії народних пісень при створенні інструментальної музики. Учні спостерігають за проведенням української народної пісні «Іхав козак за Дунай» у Варіаціях Р.Савицького і в обробці зробленої Л.Бетховеном.

Запроваджуючи різні методи і прийоми, а саме: пояснення, розповіді, контраста і співставлення, музичного узагальнення, забігання наперед та повернення до пройденого, спостереження за розвитком музичної дії, співпереживання, емоційного впливу, вчитель доводить, що засобом різних мелодичних і ритмічних змін композитор створює новий жанр музики, у якому тема народної пісні збагачується новими інтонаціями і набуває більш складної форми.

Цінним є те, що учні поглиблюють свої знання усвідомлюючи, що опера має лібрето, тобто літературну основу. Це синтез багатьох видів мистецтв, який виник в Італії понад 400 років тому. Учні дізнаються про історію становлення та особливості цього жанру музики, слухають і обговорюють характер музичних образів у дитячій опері М.Лисенка «Коза-Дереза». Крім того, доцільно спрямувати зусилля учнів на самостійну підготовку повідомлень про життєвий і творчий шлях композиторів, творчість яких передбачено для вивчення навчальною програмою.

На уроках музичного мистецтва учні дізнаються, що аматорське музичне мистецтво починалося з гри на простих музичних інструментах, серед яких необхідно виділити сопілку. Історія виникнення і становлення цього інструмента завжди справляла враження на підлітків. Доцільно організувати ансамблеву гру на сопілках із застосуванням ударних і шумових інструментів. Це можуть бути попурі на дві-три українські народні мелодії.

Багатогранний підхід до розкриття змісту теми «Музика і мистецтво слова» дозволяє збагатити уявлення учнів про музику до кінофільмів та театральних спектаклів, де звучить музика у виконанні головних дійових осіб або ансамблів, а також поглибити уявлення підлітків про втілення казкових сюжетів у музичному мистецтві. Доцільно буде переглянути американський фільм «Звуки музики», музику до якого написав композитор Р.Роджерс. На цей урок можна запропонувати підліткам за допомогою Інтернет ресурсів віднайти художні фільми, де звучить їхня улюблена музика. Фрагменти цих фільмів можна переглянути на уроках та здійснити їхнє обговорення. Пісні, які сподобалися доречно вивчити на уроці.

Такий підхід вчителя до організації навчально-виховного процесу дозволяє створити творчу атмосферу та надати можливість підліткам реалізувати свій внутрішній потенціал. Учні із задоволенням та відповідальністю будуть брати участь у пошуковій діяльності, проявляти пізнавальну активність та ініціативу щодо подальшого спілкування з музичним мистецтвом.

Значно ускладнюється зміст шкільної програми у 6-му класі, коли учні переконуються у тому, що музика впливає на духовний світ людини. У першому семестрі підлітки приходять до висновку, що музика є мовою почуттів. Це дуже важлива проблема для підліткового віку, вона дає відповіді на питання, які виникають у стосунках між молодими людьми, пояснює появу перших почуттів, пов’язаних з ними мріями, надіями і перспективами.

Не викликає сумніву, що музика перш за все впливає на розвиток емоційної сфери особистості. Підлітки замислюються про свою роль і місце у суспільстві, відносини з оточуючими, навколишнім середовищем. Молодь знаходиться у стані пошуку відповідей на питання пов’язані з сенсом життя, появою першого почуття до осіб протилежного стану, замислюються над власним майбутнім.

Відповіді на ці та інші питання підлітки знаходять на першому уроці, коли переконуються у тому, що музика здатна впливати на людину і породжувати у неї думки і почуття, змінювати характери, пробуджувати сміливість, виховувати благородство і гуманність, надихати на позитивні зрушення. Слухаючи Вальс Ж.Бреля та українську народну пісню «Ой горе тій чайці» учні переконуються, що музика впливає на стиль життя людини, її моральні та естетичні переконання, поведінку в оточуючому середовищі.

Прикладом виховного впливу музики на свідомість підлітків уважається зміст 2-го уроку, на якому учні слухають першу частину Симфонії № 6 П.Чайковського, яка носить назву «Патетична». Ця симфонія звучала у блокадному Ленінграді у період Великої Вітчизняної війни. Як приклад наводяться спогади російського хірурга С.Юдіна стосовно значення цього твору в його житті. Прикладом впливу музики на свідомість людини може бути й українська народна пісня в обробці М.Леонтовича «Козака несуть». Для піднесення емоційного стану доречно прочитати вірш «Леонтович» написаний поетом В.Морданною.

Яскравим прикладом впливу музики на емоційний стан людини вважаються твори ліричного характеру написані у спокійному темпі. Слухаючи «Колискову» з опери Дж.Гершвіна «Порги і Бес» підлітки дізнаються про висвітлені композитором соціальні проблеми. Для поглиблення у зміст твору варто зачитати уривки з книги Р.Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома». Потім учні розучують цей твір і виконують зосереджуючи увагу на синкопованому ритмі та кантиленному звучанні мелодії. Такий інтегрований підхід до вивчення музичного твору дозволяє підліткам глибше усвідомити характер музики і відчути її вплив на емоційний стан людини.

Продовженням роботи з виявлення впливу музики на емоційний стан людини може слугувати вивчення творчості німецького композитора Й.Баха. Учні розучують «Весняну пісню» та слухають Органну фугу соль мінор. Поліфонічна музика завжди викликала у підлітків інтерес. У зв’язку з цим доцільно запропонувати різні за складністю творчі завдання на сприймання поліфонічного та гомофонного типів музики. Це може бути зосередження уваги на вступі кожного наступного голосу у фугі.

Прикладом емоційного впливу музики на свідомість людини та героїчну боротьбу за щастя може бути П’ята симфонія Л.Бетховена. Доцільно розповісти про книгу чеського письменника-антифашиста Ю.Фучека «Репортаж із зашморгом на шиї», де автор пише про вплив музики Л.Бетховена на в’язнів фашистського концтабору. Ритм «мотиву долі» з П’ятої симфонії був знаком для спілкування в’язнів, які перебували у тюремних камерах. Тож ми переконуємся, що музика з великою силою може впливати на людину, породжувати у неї патріотичні думки і почуття, формувати ставлення до навколишнього середовища та суспільства у цілому, надихати на творчі зрушення, стимулювати енергетичний потенціал учасників навчального процесу.

Початок 2-ї чверті ми починаємо зі знайомства з «Запорізьким маршем» Є.Адамцевича, думою «Про трьох братів Самарських», «Про Марусю Богуславку», українською народною піснею «З-під темного лісу, з-під зеленого гаю». Ці зразки кобзарського мистецтва зворушують душу, примушують задуматися, впливають на виховання національної свідомості, знайомлять підлітків з визвольною боротьбою українського народу, його героїчними вчинками.

У процесі сприймання фрагментів творів у виконанні ансамблю бандуристів учні поглиблюють уявлення про вплив музики на почуття людини. Крім того, аналіз інтонаційно-образного змісту цих творів, висловлювання учнів про доцільність поєднання літературного і музичного текстів свідчать про рівень музично-теоретичної підготовки підлітків.

Знайомство з творами різних жанрів учнів 6-го класу відбувається у процесі слухання першої частини Другого концерту для фортепіано з оркестром С.Рахманінова. Композитор написав його за межами батьківщини. Це поема про батьківщину, у якому мелодичне багатство музики вражає своєю невичерпною красою. Учні проспівують епічно-величну тему з першої частини концерту, приходять до висновку, що концерт – це жанр інструментальної музики, дізнаються про розташування інструментів симфонічного оркестру.

Засвоєння інтонаційно-образної мови музичного твору укладачі шкільної програми пропонують на прикладі ознайомлення учнів з обробками народних пісень зроблених М.Леонтовичем, який вважається неперевершеним майстром у зазначеному жанрі. Учням вже знайомий цей композитор, відтак основну увагу вчитель зосереджує на легкому і грайливому виконанні обробки української народної пісні «Щедрик» і вихованні інтересу і поваги до творчості композитора і до народної музики.

Продовжуючи роботу над темою пов’язаною із жанрами інструментальної музики на прикладі Скерцо сі бемоль мінор та Ноктюрна сі мажор Ф.Шопена учні знайомляться з поняттям скерцо та ноктюрн. Прослухавши Скерцо підлітки відшукують епітети, за допомогою яких автор передає жартівливі відтінки гумору. Протилежним за музичними характеристиками є Ноктюрн. Учні самостійно знаходять засоби музичної виразності, які передають ліричний та наспівний характер цього твору. За такого підходу підлітки накопичують історичні знання, дізнаються про нові жанри інструментальної музики, використовують музично-теоретичні знання для характеристики інтонаційно-образного змісту музичного твору, розширюють музично-слуховий досвід.

Влучно розкриває зміст теми «Музика як мова почуттів» знайомство підлітків з оперою Х.Глюка «Орфей і Евридіка». Після знайомства класу з творчістюХ.Глюкаі легендою про Орфея і Евридіку учні слухають відому «Мелодію» для флейти. Використовуючи епітети емоційно-образних визначень музики вони влучно характеризують мелодичну лінію, яка зосереджує і нежить слух, є чистою, ніжною і прозорою.

Поряд з класичною музикою учні знайомляться з народними обрядами. Готуючись до зустрічі Нового року вони слухають і розучують колядки та щедрівки. Це збагачує уявлення про календарно-обрядові пісні зимового циклу і знайомить з обрядами і звичаями українського народу. Підлітки дізнаються, що тексти цих пісень пов’язані здебільшого з релігійними сюжетами, а також побутом селянської родини. Щедрівки накликають щедрість природи величальними піснями, втілюють ідеї благочестя і доброти. Доцільно долучити учнів до підготовки та постановки театралізованої дії з використанням колядок та щедрівок. Такий підхід надасть можливість підліткам проявити творчу ініціативу, художній смак, розкрити індивідуальні творчі здібності.

Підводячи підсумок, необхідно зазначити, що учні спільно приходять до висновку, що пісенність і наспівність, емоційність і ліричність є характерими рисами не тільки української народної музики, а також композиторської музики, яка зросла на її основі. Учні переконуються, що музика супроводжує нас повсюду і впливає на наш настрій, самопочуття, прийняття рішень і спосіб життєдіяльності. Відтак, потрібно знати закономірності розвитку музики як виду мистецтва і володіти засобами виразності, які розкривають її зміст і впливають на нашу поведінку і свідомість.