Методика викладання музики у 3-4 класах

9.1 Особливості психофізиологічного розвитку учнів 3-4 класів

Пізнання закономірностей музичного мистецтва відбувається за допомогою музичного сприймання, яке неможливе без відчуттів та включає попередній досвід учнів у галузі музичного мистецтва в формі уявлень та знань. Набутий музичний досвід прискорює процес розпізнання особливостей творів музичного мистецтва, збагачує зміст музичного сприймання, підвищує його повноту і точність. У свідомості дітей поступово формується уявлення про цілісність і структурність музичних образів. Учні 3-4 класів готові для сприймання творів музичного мистецтва значно більших за обсягом порівняно з попередніми роками.

У цьому віці розвивається навмисне (довільне) сприймання. Перед учнями ставиться певна мета, яка вимагає вольових зусиль, зосередженості, уваги. Все конкретніше починає проявляться індивідуальність сприймання, яка в залежності від розвитку дитини характеризується частково синтетичним, частково аналітичним типом спостереження. Завдяки осмисленому сприйманню музичного твору учні можуть віднести його до певного жанру, здійснити характеристику, за допомогою засобів музичної виразності узагальнити музично-художній образ.

Пізнання закономірностей музичного мистецтва сприяє розвитку творчого мислення, яке може бути інтуїтивним або аналітичним. Узагальнення сприяє розвитку понятійного мислення, яке ґрунтується на попередньому досвіді. З накопиченням наукових знань та розвитком активного мовлення у дітей формується словесно-логічне мислення, яке є показником розвитку мисленнєвої діяльності. Постановка і розв’язання проблемних задач в процесі творчої діяльності на уроках музичного мистецтва змушує особистість до удосконалення мисленнєвої діяльності.

Пам’ять. Цілком закономірно, що ефективність навчально-виховного процесу залежить від запам’ятовування, зберігання та відтворення інформації. В процесі пізнавальної діяльності у дітей формується образна, рухова і емоційна пам’ять. Останній вид пам’яті розвивається завдяки накопиченню музичних вражень, які викликали певні емоції, переживання і почуття в процесі спілкування з творами музичного мистецтва. Водночас, коли учні чітко уявляють мету, спрямовану на те щоб запам’ятати, відтворити або пригадати, починає розвиватися довільна пам’ять. Молодший шкільний вік є періодом активного розвитку всіх видів пам’яті. Запам’ятовування, забування та відтворення навчального матеріалу, музичних вражень, знань, умінь і навичок забезпечується завдяки сенсорній, короткочасній та тривалій пам’яті.

Відтак, цілком зрозуміло, що успіх в царині музичного мистецтва залежить від якості запам’ятовування музичної інформації. Учні швидше і краще запам’ятовують ті музичні твори, які їм подобаються і приносять емоційну насолоду. Для дітей молодшого шкільного віку характерна швидкість, точність і готовність до відтворення музичної інформації. Натомість важливу роль відіграють індивідуальні можливості пам’яті, які залежать від природних задатків та доцільного їхнього формування в процесі музично-творчої діяльності. Запровадження різних музично-педагогічних технологій сприяє інтенсивному формуванню словесно-логічної пам’яті.

Уява. Уява представляє собою психічний процес створення дитиною нових образів на основі її попереднього досвіду. Уява молодшого школяра пов’язана з іншими психічними процесами, а саме: сприйманням, мисленням, пам’яттю, відчуттям, емоціями. Вона активно розвивається під час сприймання музичних творів (виконання або слухання). Розвиток уяви стимулює використання образно-емоційних визначень музики при інтерпретації творів музичного мистецтва. Учні 3-4 класів з інтересом і великим задоволенням беруть участь в інтерпретації музичного твору, використовуючи різноманітні фантастичні явища, в основу яких покладено уяву, а також попередній життєвий і практичний досвід.

Уява може бути мимовільна і довільна. Під час сприймання музичного твору в уяві дітей виникають образи героїв, епоха, в яку відбувається дійство, місцевість та особливості оточуючого середовища тощо. Все це школярі уявляють мимоволі. В основі інтерпретації й імпровізації лежить відтворююча й творча уява. Зазначені види уяви уважаються домінуючими при створенні музичних образів та взаємопов’язані з іншими психічними процесами. Відтворююча й творча уява дають можливість особистості брати участь у створенні нових музичних образів, уважаються важливим чинником розвитку музичних здібностей. За активністю індивіда уява може бути активною і пасивною. Для досягнення мети уроку і вирішення поставлених завдань вчитель стимулює розвиток активної творчої уяви учнів.

Під час спілкування з кращими зразками вітчизняної й зарубіжної музики у дітей розвивається художня уява. Художня уява збагачує особистість, сприяє розвитку мовленнєвої культури, викликає позитивні емоції, формує почуття прекрасного, робить навчальний процес захоплюючим і радісним. Використовуючи художню уяву, фантазію та попередній життєвий і практичний досвід, учні продовжують створювати мелодії на віршовані тексти. Щоб підкорити художню уяву поставленим завданням необхідно визначити мету і засоби відтворення, підібрати інтерактивні методи та необхідні технологій навчання.

Почуття. В процесі ознайомлення з різними жанрами музичного мистецтва у дітей формуються почуття, які утворюють емоційну сферу особистості. Позитивні та негативні емоції впливають на внутрішній стан особистості, формують його власну концепцію. Сприймання творів музичного мистецтва сприяє розвитку емоційної сфери молодших школярів. Емоції й почуття дозволяють дітям зосередити увагу на певному виді музичної діяльності, у них проявляється інтерес і спрямованість на пізнання нового. Вони усвідомлено визначаються у своїх бажаннях, стають учасниками художніх колективів, самореалізуються в сольному виконанні.

Відчуття. За допомогою відчуття діти пізнають світ музики, її взаємозв’язок з іншими видами мистецтв, навколишнім середовищем. Відчуття є основою для подальшого спілкування і пізнання закономірностей розвитку музичного мистецтва. Накопичення музичного досвіду відбувається завдяки слуховим відчуттям, які відображаються в свідомості дитини внаслідок впливу засобів музичної виразності на органи чуття.

Варто зазначити, що залежно від змісту музичного твору і педагогічного керівництва процесом сприймання, відчуття різняться за своїми властивостями і можуть бути якісними, інтенсивними і тривалими. Коли у школярів у процесі сприймання музики виникають зорові образи – це явище називають синестезією. На уроках музичного мистецтва діти мають можливість відтворити звукові кольорові уявлення на папері за допомогою олівця або масляних фарб. Взаємодія звукових уявлень і кольорового відчуття, музики і образотворчого мистецтва сприяє розвитку інших психічних процесів, а саме: мислення, пам’яті, уяви, почуття тощо.

Увага. Увага представляє собою динамічний перебіг пізнавальних процесів. В учнів 3-4 класів збільшується обсяг уваги. Вони більше спрямовують і зосереджують увагу на конкретних музичних образах і явищах. Завдяки концентрації уваги на певних видах музичної діяльності діти отримують задоволення від пізнання закономірностей музичного мистецтва. Мимовільна увага трансформується у довільну, відбувається усвідомлене засвоєння музичної інформації.

Для досягнення продуктивності занять необхідно переключать увагу дітей з однієї на інші форми роботи. З нагромадженням досвіду навчання формуються навички розподілу уваги на дії, які носять механічне відтворення певних вправ і концентрації уваги на поясненні вчителя. Відповідно до форм роботи (колективна, групова, індивідуальна) вирізняють і види уваги. Домінуючою на уроках музичного мистецтва вважається колективна увага.

Спрямованість особистості та її ціннісні орієнтації впливають на рівень уважності або неуважності дитини. Відтак, уважні діти на основі зміни характеру музики помічають зміну тональності з мажорної на мінорну або навпаки. Неуважність характеризується відволіканням або поверховою зосередженістю, впливає на якість сприймання музики і відтворення музично-художнього образу. Використання сучасних музично-педагогічних технологій сприятиме зосередженості й концентрації уваги на засвоєнні певної музичної інформації, формуванні умінь і навичок учнів.