10.4 Музично-теоретична підготовка учнів 5-6 класів

Музично-теоретична підготовка учнів 5-6 класів відбувається у процесі опанування змістом навчального матеріалу за тематикою шкільної програми. Визначаючи взаємозв’язок музики з іншими видами мистецтва та усвідомлюючи її вплив на духовний світ людини, підлітки не тільки удосконалюють уміння та навички в галузі нотної грамоти, а також опановують закономірності розвитку музичної мови, вивчають жанри, стилі, засоби музичної виразності, розширюють та поглиблюють знання про творчість композиторів і виконавців.

Наразі необхідно зазначити, що розвиток мелодичного і гармонічного слуху та ладового чуття відбувається паралельно з накопиченням музично-слухових уявлень. Сприймаючи музичні твори різних жанрів підлітки визначають форму, лад, за допомогою засобів музичної виразності характеризують інтонаційно-образний зміст цих творів, спостерігають за розвитком музичної дії. Музична термінологія засвоюється у процесі сприймання, аналітичного мислення і розвитку культури мовлення.

Досвід доводить, що у процесі розспівування і роботи над шкільним пісенним репертуаром вчителі все більше запроваджують абсолютний метод сольмізації. Засвоєння нотної грамоти, а саме: навичок читання нот з аркуша, виявлення тональності, спів тонічного тризвука та інтервалів, знаків альтерації, відчуття і виявлення сильних і слабких долей такту відбувається у процесі вокально-хорової роботи. Підлітки сприймають зі слуху музичну термінологію, котру використовує вчитель під час створення музично-художнього образу, як-от: звуковедення, інтонація, дихання, дикція, ансамбль тощо. Значення цих понять школярі усвідомили ще у молодших класах. Відтак можна з упевненістю констатувати, що вокально-хорова робота у загальноосвітніх навчальних закладах базується на науковому підгрунті й зумовлена специфікою музично-творчої діяльності.

У 5-му класі учні висловлюють власне емоційно-естетичне ставлення до музичних творів, які вони слухають і виконують, виявляють зв’язки музики з літературою та образотворчим мистецтвом через споріднені за характером образи та емоційні настрої, які виражені у художніх творах. Порівняння інтонаційно-образного змісту музичного твору з творами літературного та образотворчого мистецтва відбувається на основі накопичення емоційно-образних визначень основних засобів виразності. Такий підхід впливає на формування музично-інтелектуальних можливостей, світосприймання і творчий розвиток особистості.

Закріплення основних знань, вмінь і навичок з теорії музики відбувається у процесі ансамблевої гри на уроках музичного мистецтва. Оволодіння навичками гри на музичних інструментах з фіксованою висотою звучання сприяє засвоєнню ключових понять з нотної грамоти, а саме: розташування нот на нотоносці, розмір, такт, тактова риска, тональність, ключові знаки, музична фраза, сила звука, динаміка тощо.

Досвід доводить, що використання загальноприйнятої музичної термінології не представляє певних труднощів для учнів 5-6 класів у тому розумінні, коли: оволодіння нотною грамотою у молодших класах відбувалося послідовно і в певній системі; вчитель використовував адекватні методи засвоєння ключових понять; у дітей зберігався пізнавальний інтерес до оволодіння навичками гри на певних музичних інструментах зокрема, і уроку музичного мистецтва взагалі.

Доречно наголосити на тому, що знання нотної грамоти є необхідною умовою розвитку навичок імпровізації (вокальної, інструментальної, ритмічної). Так, наприклад, у процесі вокальної імпровізації учні 5-6 класів усвідомлюють, що мелодія повинна мати певну завершеність, складатися із фрази або речення. Закінчення речення повинно бути на стійкому звукі, тобто тоніці. Необхідно дотримуватися певного метроритма, обов’язкова кульмінація у кожній фразі, мелодія створюється у мажорному чи мінорному ладу тощо.

При засвоєнні та закріпленні ключових понять у галузі нотної грамоти доцільно у першу чергу залучати до активної роботи учнів, які займаються у музичних школах. Ці підлітки у певній мірі володіють музичною термінологією і мають практичний досвід її застосування. Спілкування вчителя з такими школярами впливає на закріплення ключових понять іншими учнями класу.

Отже, оволодіння музичною термінологією і обізнаність учнів із закономірностями розвитку музичного мистецтва, його природою, формою існування, історичними знаннями про композиторів і виконавців, створює підгрунтя для подальшого вивчення тенденцій існування музичного мистецтва, розвитку музичної грамотності у широкому розумінні цього слова.

Література

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ХІ