- •Теорія і методика музичної освіти
- •1.1. Методика викладання музичного мистецтва в структурі педагогічних наук. Її предмет і завдання.
- •2.1. Європейські системи масового музичного виховання
- •2.1. Представники вітчизняної системи музично-естетичного
- •Музично-освітня система україни у другій половині хх століття
- •3.1. Періодизація музично-освітньої системи в Україні в другій половині хх століття
- •3.2. Порівняльна характеристика шкільних програм з музично-
- •3.3. Характеристика шкільних програм з художньо-естетичного виховання молоді на межі двох тисячоліть
- •4.1. Мета загальної музичної освіти
- •4.2. Основні завдання загальної музичної освіти
- •4.3. Зміст загальної музичної освіти
- •5.1. Урок музики як основна форма організації навчально-
- •5.2. Специфічні особливості уроку музики
- •5.3. Класифікація уроків музики
- •5.4. Сценарій уроку, його складові та структурні компоненти.
- •Принципи та методи музичного навчання у сучасних загальноосвітніх навчальних закладах
- •6.1. Порівняльна характеристика різних підходів до визначення
- •6.2. Принципи музичного навчання
- •Інтерактивні методи музичного навчання
- •Сучасні інтерактивні музично-педагогічні технології
- •7.1. Аналіз феномена «музично-педагогічні технології»
- •7.2.Сприймання музики
- •7.3. Вокально-хорова робота
- •Робота над шкільним пісенним репертуаром
- •7.4. Музично-теоретична підготовка
- •7.5. Імпровізація
- •7.6. Гра на музичних інструментах
- •7.7. Музично-пластична діяльність
- •Методика викладання музики у 1-2 класах
- •8.1. Особливості психофізіологічного розвитку учнів 1-2 класів
- •8.2. Виявлення рівня розвитку музичних здібностей дітей
- •8.3. Формування навичок сприймання творів музичного мистецтва
- •8.4. Вокально-хорове виховання учнів 1-2 класів і розвиток
- •8.5. Вивчення основ нотної гармоти
- •8.6. Опанування навичками гри на музичних та ударно-шумових
- •8.7. Музично-пластична діяльність та розвиток чуття ритму в
- •Методика викладання музики у 3-4 класах
- •9.1 Особливості психофізиологічного розвитку учнів 3-4 класів
- •9.2 Формування вокально-хорових навичок учнів в процесі роботи
- •9.3 Робота вчителя над удосконаленням навичок сприймання
- •9.4 Музично-пластичні рухи на уроках музики у 3-4 класах
- •Методика викладання музчного мистецтва у 5-6 класах
- •10.1 Особливості психофізиологічного розвитку учнів 5-6 класів
- •10.2 Удосконалення вокально-хорових навичок на уроках
- •10.3 Підходи до реалізації змісту шкільної програми зі слухання
- •10.4 Музично-теоретична підготовка учнів 5-6 класів
- •Методика викладання музичного мистецтва у 7-8 класах
- •Особливості психічного розвитку учнів 7-8 класів
- •11.2 Проблеми вокально-хорового виховання підлітків на уроках
- •11.3 Поглиблення знань, формування вмінь і навичок в галузі
- •11.4 Музично-теоретична підготовка учнів 7-8 класів
- •Зміст і організація позакласної діяльності учнів загальноосвітніх навчальних закладів
- •12.1. Масові форми роботи з художньо-естетичного виховання молоді
- •Гурткові форми позакласної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах
- •13.1. Музика в системі шкільної освіти країн Західної Європи
- •13.2. Система шкільної музичної освіти в Австралії, сша, Японії
- •13.3. Загальна музична освіта в скандинавських країнах
10.4 Музично-теоретична підготовка учнів 5-6 класів
Музично-теоретична підготовка учнів 5-6 класів відбувається у процесі опанування змістом навчального матеріалу за тематикою шкільної програми. Визначаючи взаємозв’язок музики з іншими видами мистецтва та усвідомлюючи її вплив на духовний світ людини, підлітки не тільки удосконалюють уміння та навички в галузі нотної грамоти, а також опановують закономірності розвитку музичної мови, вивчають жанри, стилі, засоби музичної виразності, розширюють та поглиблюють знання про творчість композиторів і виконавців.
Наразі необхідно зазначити, що розвиток мелодичного і гармонічного слуху та ладового чуття відбувається паралельно з накопиченням музично-слухових уявлень. Сприймаючи музичні твори різних жанрів підлітки визначають форму, лад, за допомогою засобів музичної виразності характеризують інтонаційно-образний зміст цих творів, спостерігають за розвитком музичної дії. Музична термінологія засвоюється у процесі сприймання, аналітичного мислення і розвитку культури мовлення.
Досвід доводить, що у процесі розспівування і роботи над шкільним пісенним репертуаром вчителі все більше запроваджують абсолютний метод сольмізації. Засвоєння нотної грамоти, а саме: навичок читання нот з аркуша, виявлення тональності, спів тонічного тризвука та інтервалів, знаків альтерації, відчуття і виявлення сильних і слабких долей такту відбувається у процесі вокально-хорової роботи. Підлітки сприймають зі слуху музичну термінологію, котру використовує вчитель під час створення музично-художнього образу, як-от: звуковедення, інтонація, дихання, дикція, ансамбль тощо. Значення цих понять школярі усвідомили ще у молодших класах. Відтак можна з упевненістю констатувати, що вокально-хорова робота у загальноосвітніх навчальних закладах базується на науковому підгрунті й зумовлена специфікою музично-творчої діяльності.
У 5-му класі учні висловлюють власне емоційно-естетичне ставлення до музичних творів, які вони слухають і виконують, виявляють зв’язки музики з літературою та образотворчим мистецтвом через споріднені за характером образи та емоційні настрої, які виражені у художніх творах. Порівняння інтонаційно-образного змісту музичного твору з творами літературного та образотворчого мистецтва відбувається на основі накопичення емоційно-образних визначень основних засобів виразності. Такий підхід впливає на формування музично-інтелектуальних можливостей, світосприймання і творчий розвиток особистості.
Закріплення основних знань, вмінь і навичок з теорії музики відбувається у процесі ансамблевої гри на уроках музичного мистецтва. Оволодіння навичками гри на музичних інструментах з фіксованою висотою звучання сприяє засвоєнню ключових понять з нотної грамоти, а саме: розташування нот на нотоносці, розмір, такт, тактова риска, тональність, ключові знаки, музична фраза, сила звука, динаміка тощо.
Досвід доводить, що використання загальноприйнятої музичної термінології не представляє певних труднощів для учнів 5-6 класів у тому розумінні, коли: оволодіння нотною грамотою у молодших класах відбувалося послідовно і в певній системі; вчитель використовував адекватні методи засвоєння ключових понять; у дітей зберігався пізнавальний інтерес до оволодіння навичками гри на певних музичних інструментах зокрема, і уроку музичного мистецтва взагалі.
Доречно наголосити на тому, що знання нотної грамоти є необхідною умовою розвитку навичок імпровізації (вокальної, інструментальної, ритмічної). Так, наприклад, у процесі вокальної імпровізації учні 5-6 класів усвідомлюють, що мелодія повинна мати певну завершеність, складатися із фрази або речення. Закінчення речення повинно бути на стійкому звукі, тобто тоніці. Необхідно дотримуватися певного метроритма, обов’язкова кульмінація у кожній фразі, мелодія створюється у мажорному чи мінорному ладу тощо.
При засвоєнні та закріпленні ключових понять у галузі нотної грамоти доцільно у першу чергу залучати до активної роботи учнів, які займаються у музичних школах. Ці підлітки у певній мірі володіють музичною термінологією і мають практичний досвід її застосування. Спілкування вчителя з такими школярами впливає на закріплення ключових понять іншими учнями класу.
Отже, оволодіння музичною термінологією і обізнаність учнів із закономірностями розвитку музичного мистецтва, його природою, формою існування, історичними знаннями про композиторів і виконавців, створює підгрунтя для подальшого вивчення тенденцій існування музичного мистецтва, розвитку музичної грамотності у широкому розумінні цього слова.
Література
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ХІ
