Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
звіт Яни.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆
    1. Аудит фінансової звітності на підприємстві тов «вст»

Головна мета аудиту фінансової звітності полягає у висловленні неупередженої думки про фінансовий стан підприємства на звітну дату та висловлення думки щодо достовірності інформації про доходи, витрати, прибутки та збитки діяльності підприємства і відображення її у звіті про фінансові результати.

При аудиті фінансової звітності за рік необхідно використовувати:

  1. Закон України від 16.07.99 р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

  2. Методичні рекомендації щодо визначення суб'єктами малого підприємництва показників вступного сальдо Балансу (графа 3) у 2000 році (лист Мінфіну України від 16.03.2000 р. № 18-444);

  3. Порядок подання фінансової звітності (постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419);

  4. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

  5. Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників форм річної фінансової звітності підприємства (лист Мінфіну України від 09.01.2001 р. №05341).

  6. План рахунків бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291.

Згідно з вимогами П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” фінансова звітність повинна формуватися із дотриманням таких її якісних характеристик:

  1. зрозумілість означає, що інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації.

  2. доречність означає, що фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

  3. достовірність означає, що фінансова звітність повинна бути достовірною, яка не містить помилок та перекручень, що здатні вплинути на прийняття рішення користувачів звітності.

  4. зіставність – означає, що звітність повинна забезпечувати можливість порівнювати звіти за різні періоди та різних підприємств.

Основні етапи аудиту фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва:

    1. Перевірка реальності існування актів, зобов’язань та права власності на них;

    2. Перевірка правильності визнання та оцінки активів, зобов’язань і власного капіталу;

    3. Оцінка стану збереження та ефективності використання активів;

    4. Дослідження правильності документального оформлення та відображення в обліку операцій щодо активів, зобов’язань і власного капіталу клієнта;

    5. Перевірка правильності нарахування амортизації на об’єкти необоротних активів;

    6. Перевірка своєчасності проведення інвентаризації активів та зобов’язань та правильності відображення інвентаризаційних різниць;

    7. Перевірка достовірності відображення інформації щодо активів, зобов’язань та власного капіталу у балансі клієнта.

    8. Дослідження обсягів реалізації активів та визнання доходів і витрат звітного періоду;

    9. Перевірка правильності класифікації та оцінки доходів, витрат і фінансових результатів в розрізі видів діяльності клієнта;

    10. Перевірка правомірності відображення в системі рахунків бухгалтерського обліку доходів та витрат;

    11. Порядок їх відображення у звіті про фінансові результати;

    12. Аналіз структури доходів та витрат з метою визначення ефективності діяльності клієнта;

    13. Виявлення фактів надзвичайних доходів та витрат та перевірка правильності їх обліку;

    14. Контроль за правильністю визначення та відображення у звіті про фінансові результати податку на прибуток.

Зіставлення показників різних форм річної звітності проводять у відповідності з Методичними рекомендаціями. Залежно від технічних можливостей ця робота може бути виконана як вручну, так і з використанням комп'ютера. Тож наведемо етапи аудиторської перевірки балансу та звіту про фінансові результати у табл. 11.

Таблиця 11 – Порядок (етапи) аудиторської перевірки балансу та звіту про фінансові результати

Окремо наведемо порядок аудиторської перевірки звіту про фінансові результати у табл. 12.

Таблиця 12 – Порядок (етапи) аудиторської перевірки звіту про фінансові результати

Продовження табл. 12

Продовження табл. 12

Продовження табл. 12

Внутрішній аудит фінансової звітності підприємства ТОВ «ВСТ» проводиться за період 01.01.2012 р. – 30.09.2012 р.

Термін перевірки 06.12.2012 р. – 10.12.2012 р.

Основним джерелом інформації для аудиту фінансової звітності підприємства ТОВ «ВСТ» є Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва станом на 30.09.2012 р. наведений у Додатку Е.

Перш за все аудитор вивчив установчі документи підприємства ТОВ «ВСТ» та вивчив питання, що пов’язані з постановкою підприємства на облік у державних установах (наявність свідоцтва та коду платника ПДВ, ідентифікаційний код ЄДРПОУ, знаходження на обліку в органах статистики, у Пенсійному фонді, Фондах соціального страхування тощо). Досліджує відповідність розміру статутного капіталу зазначеного у фінансовій звітності установчим документам та чинному законодавству, вивчає правильність та обґрунтованість змін до статутного капіталу. Встановлює законність видів діяльності: ліцензування, патентування для окремих видів діяльності.

Наступним етапом дослідження звітності є визначення відповідності форм звітності затвердженим нормативними документами формам і складання усіх типових форм. Такі дії аудитора слід вважати частиною формальної перевірки, метою проведення якої є встановлення за допомогою візуальної перевірки та порівняння наявності усіх передбачених нормативними документами форм звітності, а в них – обов’язкових реквізитів, правильності заповнення відповідних рядків і граф звітності.

За допомогою формальної перевірки визначається наявність необумовлених виправлень даних звітності або ж виправлення показників звітності з порушенням передбачених щодо таких дій вимог, самостійних змін у встановлених формах звітності.

Після вивчення форм звітності за допомогою формальної перевірки аудитор здійснив арифметичну перевірку кожної із наданих йому форм звітності. Арифметичний контроль полягає у перевірці правильності обчислених підсумкових показників форм звітності. За допомогою проведення арифметичної перевірки виявляються невідповідності показників у межах однієї форми. Найчастіше такі помилки допускаються при підрахунку проміжних підсумкових показників звітності.

Арифметична перевірка є обов’язковою, незважаючи на її монотонність і рутинність, оскільки таким чином можуть бути визначені ділянки бухгалтерського обліку, що потребують особливої уваги та ретельної перевірки за змістом. Крім того, необхідність арифметичної перевірки зумовлена тим, що:

      1. Відображення неправдивих даних має безпосередній вплив на результати аналітичної обробки звітності.

      2. Помилки в підрахунках проміжних підсумкових і загальних підсумкових показників призводять до неправильних показників консолідованої або зведеної звітності. У результаті невідповідностей чи помилок у підрахунку показників окремих форм одержуються неправильні зведені показники галузей економічної діяльності та держави в цілому.

Аудит за змістом слід розпочинати з перевірки відповідності даних статей форм звітності на початок звітного періоду даним цих форм на кінець попереднього звітного періоду. При встановленні невідповідності залишків за певною формою звітності на початок року порівняно зі звітними за попередній рік, аудитор повинен отримати пояснення причини таких розбіжностей. Слід врахувати, що якщо зміни залишків відбулися внаслідок виправлення помилок минулих періодів, то аудитору необхідно здійснити ретельну перевірку характеру помилок, їх впливу на звітність, адекватності внесених змін.

Для цього ним можуть бути використанні первинні документи бухгалтерського обліку, що складаються бухгалтером, який вніс відповідні зміни чи здійснив виправлення даних бухгалтерського обліку. Адже у випадках виявлення та виправлення помилок у бухгалтерському обліку повинна складатися довідка бухгалтера, яка підтверджує правомірність внесення виправлень.

Наступною за описаною є безпосередня перевірка відповідності показників даних бухгалтерського обліку та інших документів підприємства.

З метою забезпечення ефективності аудиту за змістом слід встановити правильність і достовірність відображення у звітності кожної із сум активів чи зобов’язань підприємства. Базою для здійснення такої перевірки є розпорядча, нормативна, первинна, технологічна та бухгалтерська документація підприємства.

За допомогою зведення результатів перевірки у таблицю перевіряється відповідність залишків рахунків бухгалтерського обліку за Головною книгою та обліковими регістрами показникам фінансової звітності.

Наступним етапом є встановлення тотожності показників Головної книги та регістрів синтетичного обліку. Якщо в результаті зіставлення даних Головної книги та регістрів синтетичного обліку розбіжностей не встановлено, складають Довідку про результати проведеного дослідження.

Надалі зіставляють залишки та обороти в регістрах синтетичного й аналітичного обліку.

Після проведення тестування даних звітності, зведеного синтетичного, синтетичного й аналітичного обліку за обраним методом організації аудиту проводять рахункову перевірку.

Дана інформація про підприємство ТОВ «ВСТ» наведена нижче у робочих документах аудитора.

У підсумку аудитор має можливість ідентифікувати невідповідності та відхилення показників звітності від даних бухгалтерського обліку, зосереджуючись на з’ясуванні причин їх виникнення, що забезпечить ефективність проведення аудиту. Для визначення причин виявлених відхилень перевіряються дані первинних документів, матеріали інвентаризації, що забезпечує достовірність результатів аудиту.