Звітність, інформація і аналіз причин нещасних випадків

Власник на підставі актів Н-1 складає державну статистичну звітність про потерпілих і несе відповідальність за її своєчасність і достовірність. Аналіз причин нещасних випадків власник здійснює за даними кварталу, півріччя, року.

Міністерства і органи Держгірпромнагляду здійснюють оперативний облік загального травматизму, групового і смертельного.

Методи аналізу виробничого травматизму

Мета аналізу травматизму - встановлення закономірностей, що викликають нещасні випадки, і розробка на цій основі ефективних заходів щодо забезпечення безпеки.

Існуючі методи дослідження виробничого травматизму можна розділити на дві групи: ймовірносно-статистичну і детерміністичну.

Ймовірносно-статистична група виявляє залежність між факторами системи праці і травматизмом, вивчаючи нещасні випадки, що вже відбулися. До цієї групи відносяться статистичний метод та його різновиди – топографічний метод та груповий метод.

Статистичний метод базується на дослідженні травматизму за статистичними документами та дає можливість кількісно оцінювати рівень травматизму за допомогою показників: коефіцієнта частоти, коефіцієнта тяжкості і коефіцієнта виробничих втрат.

Кількісний показник - коефіцієнт частоти травматизму показує число нещасних випадків з розрахунку на 1000 працюючих

К_чт = Н_т∙1000/Р (1.4)

де К_чт – коефіцієнт частоти травматизму;

Н_т – число травм, що сталися на підприємстві за звітній період;

Р – середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві за звітній період.

Якісний показник – коефіцієнт тяжкості травматизму визначає число днів непрацездатності, що приходиться на один нещасний випадок

К_тт = Д/Н_т (1.5)

де К_тт – коефіцієнт тяжкості травматизму;

Д – дні непрацездатності за всіма нещасними випадками, що сталися на підприємстві за звітній період.

Коефіцієнтом виробничих втрат є добуток коефіцієнтів частоти і тяжкості:

К_вв= К_чт∙К_тт . (1.6)

Порівнюючи отримані коефіцієнти за звітний період з коефіцієнтами за попередній період, роблять висновок про ефективність прийнятих мір з поліпшення умов праці і зниження травматизму.

Топографічний метод полягає у вивченні причин нещасних випадків по місцю їх події. Особливістю цього методу є те, що всі нещасні випадки наносяться умовними знаками на плани цехів, ділянок або підприємства в цілому, внаслідок чого наочно видно місця травматизму, що вимагають особливої уваги. Метод застосовний тільки у випадках, коли матеріал по травматизму достатньо великий.

Груповий метод заснований на повторюваності нещасних випадків, що групуються за обставинами, характеру пошкоджень та ін. Метод дозволяє визначити професії і роботи, на які приходиться більше нещасних випадків, виявити дефекти окремого виду виробничого устаткування і намітити шляхи його модернізації з метою забезпечення безпеки праці.

Детерміністична група проводить аналіз з позиції потенціальної небезпеки. До цієї групи відносяться монографічний, ергономічний, економічний методи, метод спостережень, метод анкетування, експертних оцінок, метод сітьового моделювання.

Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці на даному об'єкті, що дає можливість визначити не тільки причини виробничих травм, але і виявити потенційні небезпеки.

Ергономічний метод заснований на комплексному вивченні системи „людина - машина (техніка) - виробниче середовище”, тобто враховується залежність виду трудової діяльності від фізіологічних, психофізіологічних і психологічних (особистих) якостей людини, а також його антропометричних даних.

Економічний метод полягає у визначенні економічного збитку від травматизму та економічної ефективності від затрат на розробку і впровадження заходів з охорони праці. Він не дозволяє виявляти причини травматизму і тому є додатковим.

Метод спостережень полягає в огляді травмонебезпечних місць та їх физико-хімічних дослідженнях, проведенні випробувань устаткування, вимірі концентрації шкідливих речовин, рівнів шуму, вібрації, освітленості, радіоактивності у надзвичайних ситуаціях.

Метод анкетування полягає в письмовому опиті працюючих. Він встановлює тільки причини психофізіологічного характеру. Важливим моментом в методі анкетування є вплив психофізіологічних чинників на безпеку праці.

Метод експертних оцінок полягає у винесенні висновків експертів з числа працівників, що тривалий час займаються питаннями охорони праці, засновуючись на узагальнений досвід та інтуїцію.

Метод сітьового моделювання застосовується при аналізі випадків травматизму, що явилися результатом дії декількох факторів. Для визначення причин нещасного випадку як події вже здійсненої сітьова модель будується в зворотному порядку: від моменту травмування до подій, що йому передували. Один з авторів цього методу В.А. Ачін встановив чотири основні форми причинних зв'язків:

- послідовна, коли перша причина викликає другу, друга - третю і т.д.;

- паралельна, коли дві або декілька паралельних зв'язків викликають одну загальну причину, яка і приводить до травми;

- кругова, коли перша причина викликає другу, друга - третю і т.д. до кінцевої причини, яка, у свою чергу, посилює першу, перша - другу і т.д. до тих пір, поки одна з них не приводить до травми;

- концентрична, коли один фактор є джерелом декількох причин, які, розвиваючись паралельно, викликають одну загальну причину, що приводить до травми.