Розрахунок приведених витрат на опалювання у зимовий період

Приведені витрати на опалення П_оп., у.о./(м²·рік), які компенсують різницю тепловтрат через ліхтарі і вікна в порівнянні з такою ж площею покриття і стін відповідно, слід визначати за формулою:

П_оп.=(+0,01а_с.т) С_оп.+ М_оп., (2.33)

де а_с.т - річні відрахування на амортизацію і поточний ремонт сантехнічних систем (систем опалення і вентиляції), % (табл. 2.14);

С_оп. - капітальні витрати на опалення, у.о./м² (2.34);

М_оп. - вартість теплової та електричної енергії, що витрачається на опалення, у.о./(м²·рік) (2.38).

Капітальні витрати на систему опалення С_оп. слід визначати за формулою:

С_оп. = 1,1·3,6С_т(1,3+)(1/R_c.к -1/R_ек)(t-t_з.5) А_с.к N_с.к /А_п , (2.34)

де 1,1 - коефіцієнт, що враховує некорисні тепловтрати в системах опалення;

3,6 - коефіцієнт перерахунку одиниць, кДж/(Вт·год.);

1,3 - коефіцієнт, що враховує втрати тепла на нагрівання зовнішнього повітря, що поступає через світлопрорізи| шляхом інфільтрації;

С_т - питома вартість пристрою системи опалення, у.о.·год/кДж (приймемо для водяного опалення з радіаторами С_т = 0,02 у.о./кДж);

 - коефіцієнт, що враховує додаткові втрати тепла світлопрозорими конструкціями (приймемо  = 0);

R_c.к - опір теплопередачі світлопрозорої конструкції, м²·С/Вт (табл. 2.16);

R_ек - економічно доцільний опір теплопередачі глухої частини покриття (при розрахунку тепловтрат через ліхтарі) або стіни (при розрахунку тепловтрат через вікна), м²·С/Вт, визначається виходячи з умов забезпечення найменших приведених витрат, але у всіх випадках повинен бути не менш необхідного значення за санітарно-гігієнічними умовами (2.35);

t - зимова температура повітря усередині приміщення в робочий час, °С (2.36), (2.37);

t_з.5 - середня температура найбільш холодної п'ятиденки, С.

Необхідний опір теплопередачі обгороджувальних конструкцій, за винятком світлових отворів слід визначати за формулою:

, (2.35)

де n – коефіцієнт, що приймається залежно від положення зовнішньої поверхні обгороджувальної конструкцій по відношенню до зовнішнього повітря (для зовнішніх стін приймаємо n = 1);

t_з – зимова температура зовнішнього повітря, С, приймаємо рівною середньому значенню t_з.ср;

­– нормативний температурний перепад між температурою

повітря і температурою внутрішньої поверхні обгороджувальної конструкції:

для житлових будівель - 6 С;

для виробничих будівель з нормальним режимом - ≤ 8 С;

для виробничих будівель з вологим або мокрим режимом -7 С;

для виробничих будівель із значними надлишками явного тепла

(більше 23 Вт/м²) - 12С;

- коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні обгороджувальної конструкції (для стін, підлоги, гладких стель = 8,7 Вт/(м²·°С)).

За температуру повітря усередині приміщення або будівлі t слід приймати:

для приміщень заввишки до 4 м – температуру в робочій зоні t_р приміщення °С

t=t_р (2.36)

для приміщень заввишки понад 4 м з урахуванням зміни температури по висоті при використанні для обігріву нагрівальних приладів

t=t_р + |t(H-2|), (2.37)

де t = 0,2-1 С/м - градієнт температури по висоті залежно від теплонапруги приміщення;

Н = 0,8 м - висота від підлоги до розрахункової точки.

Вартість теплової і електричної енергії, що витрачається на опалення, М_оп., у.о./(м²·рік), слід визначати за формулою:

М_оп.= w_т.оп(К_тЦ_т+g_е Ц_е), (2.38)

де _т.оп – витрата теплової енергії на опалювання при використанні чергового опалення в неробочий час ГДж/(м²·рік|) (2.39);

К_т - коефіцієнт, що враховує зміну вартості теплової енергії на перспективу і приймається рівним 1,2 для виробничих будівель;

Ц_т - вартість одиниці теплової енергії, у.о./ ГДж;

g_е - питома витрата електроенергії в системі опалення (приймається рівною 7,1 кВт·год/ГДж в системах повітряного опалення і рівною нулю в інших системах опалення);

Ц_е - вартість одиниці електричної енергії, у.о/(кВт·год|).

Витрата теплової енергії на опалення _т.оп, ГДж/(м²·рік), при використанні чергового опалення в неробочий час слід визначати за формулою:

_т.оп=10^-6·1,1·3,6(1,3+)(1/R_c.к-1/R_ек)×

×[(t-t_з.ср)Т+(t_ч-t_з.ср)(8760-T)]z_опA_с.кN_с.к/365A_п , (2.39)

де t_з.ср - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, С;

Т - тривалість робочого часу за рік, що приймається рівною 2150 год - при роботі в одну зміну; 4300 год - при роботі у дві зміни; 6500 год - при роботі у три зміни;

t_ч - температура повітря всередині приміщення у неробочий час, °С (при черговому опаленні приймається рівною 5 С| за всім обۥємом, а при роботі основної системи опалення – дорівнює температурі повітря у робочий час);

z_оп - тривалість опалювального періоду, діб (2.40), (2.41), (2.42)|.

Тривалість опалювального періоду z_оп|, діб, слід приймати рівним:

для приміщень з виробничими тепловиділеннями:

Таблиця 2.16 – Значення опору теплопередачі та інтегрального коефіцієнта пропускання

Заповнення світлового отвору	Опір теплопередачі R с.к , м2·°С/Вт	Інтегральний коефіцієнт пропускання е
Одинарне скління в дерев'яних рамах	0,17	0,83
в металевих рамах	0,15	0,83
Подвійне скління в дерев'яних спарених рамах	0,34	0,69
в металевих спарених рамах	0,31	0,69
в дерев'яних роздільних рамах	0,38	0,69
в металевих роздільних рамах	0,34	0,69
Потрійне скління в дерев'яних рамах (спарене та одинарне)	0,52	0,57
в металевих рамах (спарене та одинарне)	0,48	0,57
Блоки скляні порожнисті розміром 194×194×98 мм з шириною швів 6 мм	0,31	0,64
Розміром 244×244×98 мм	0,33	0,64
Профільне скло швелерного перетину	0,16	0,78
Коробчатого перетину	0,34	0,61
Органічне скло одинарне	0,19	0,87
Подвійне	0,36	0,76
Потрійне	0,52	0,66
Двошарові склопакети в дерев'яних рамах	0,34	0,69
в металевих рамах	0,31	0,69
Двошарові склопакети і одинарне скління в роздільних дерев'яних рамах	0,52	0,57
в металевих рамах	0,48	0,57

q_техн|  23 Вт/м³;

z_оп = z_оп^н|; (2.40)

для приміщень з виробничими тепловиділеннями:

23<q_техн  73 Вт/м³;

z_оп = |(-0,02q_техн+1,46)z_оп^н|; (2.41)

для приміщень з виробничими тепловиділеннями:

q_техн > 73| Вт/м³;

z_от=0| , (2.42)

де z_оп^н - нормована тривалість опалювального періоду, діб.(приймемо z_оп^н = 182 діб).