Визначення рівня та динаміки інтелектуалізації праці

Інтелектуалізація праці (виробництва) може бути визначена за показниками використання розумової праці.

1. Рівень інтелектуалізації праці розраховується як відношення чисельності трудових ресурсів, що зайняті розумовою працею, до загальної чисельності зайнятих трудових ресурсів:

, (1.48)

де - чисельність зайнятих розумовою працею трудових ресурсів і-ої професійної групи, чол.;

- чисельність зайнятих у суспільному виробництві трудових ресурсів і-ої професійної групи, чол.;

і = 1, 2, ..., п – професійні групи трудових ресурсів.

Необхідно розраховувати рівень інтелектуалізації праці не тільки в загальному вигляді, а також диференційовано в статевому, віковому, професійному, галузевому аспектах, за сферами і секторами економіки та формами власності.

Розрахунок інтелектуалізації праці важливо здійснювати на рівні підприємства кожному керівнику підприємства незалежно від форми власності.

2. Динаміка інтелектуалізації праці визначається рядом показників, що відтворюють її вплив на процесі у суспільстві:

1) абсолютний приріст інтелектуальних ресурсів суспільства , що визначається як різниця чисельності зайнятих розумовою працею трудових ресурсів у порівняльному і базовому роках:

, (1.49)

де - чисельність зайнятих розумовою працею трудових ресурсів у порівняльному році, чол.;

- чисельність зайнятих розумовою працею трудових ресурсів у базовому році, чол.;

2) відносний приріст інтелектуальних ресурсів на макро- і мікроекономічному рівнях визначається як відношення абсолютного приросту зайнятих розумовою працею трудових ресурсів до загальної чисельності зайнятих у порівняльному році:

; (1.50)

3) зміна рівня інтелектуалізації праці в динаміці розраховується шляхом порівняння його значень у порівняльному та базовому періодах:

; (1.51)

4) середньорічна зміна рівня інтелектуалізації праці розраховується наступним чином:

, (1.52)

де Т – період у роках, за який визначаються зміни рівня інтелектуалізації праці.

Окремого значення набуває вплив інтелектуалізації праці на макроекономічні показники. Зокрема, наукоємність виробництва обумовлює вплив на умови праці і продуктивність виробництва.

3. На макроекономічному рівні цей вплив можна визначити шляхом розрахунку приросту ВВП за рахунок збільшення рівня інтелектуалізації праці:

, (1.53)

де – приріст ВВП за рахунок інтелектуалізації праці, грн.;

ВВП – валовий внутрішній продукт у розрахунковому році, грн.;

– норматив впливу науково-технічного прогресу (для розрахунку приймемо = 0,8);

П_ф – продуктивність фактора науково-технічного прогресу (для розрахунку приймемо П_ф = 1,02);

– рівень інтелектуалізації праці (доля знань у продуктивності науково-технічного прогресу).

4. Розрахунок впливу інтелектуалізації праці на результати роботи підприємства виконується шляхом визначення приросту прибутку в результаті вивільнення працівників шляхом підвищення наукоємності виробництва (науково-технічного прогресу) :

, (1.54)

де – прибуток підприємства в порівнюваному році в вартісному виразі, грн.;

, – зайняті відповідно в порівняльному та базовому роках трудові ресурси підприємства, чол.

5. Вплив інтелектуалізації праці на загальноекономічну ситуацію можна визначити шляхом розрахунку економії витрат на охорону праці внаслідок підвищення інтелектуалізації праці через показники зменшення травматизму:

, (1.55)

де , – чисельність працівників, що постраждали від травматизму на виробництві відповідно у базовому та порівнюваному періодах, чол.;

В – витрати на охорону праці в порівнюваному періоді, грн.;

– чисельність зайнятих в економіці трудових ресурсів в порівнюваному періоді, чол.

6. Частка ВВП, одержана за рахунок економії витрат на охорону праці внаслідок інтелектуалізації, може бути розрахована таким чином:

. (1.56)

7. Для прогнозування тенденцій зміни характеру праці (зокрема зменшення травматизму) можна використовувати плановий або прогнозований та базовий рівні інтелектуалізації праці:

, (1.57)

де – кількість працівників, які внаслідок інтелектуалізації праці не будуть травмовані, чол.;

– кількість травмованих працівників в базовому періоді, чол.

Для розрахунку показників інтелектуалізації праці в Україні можна користуватися статистичними даними Державного комітету статистики України [11], що зведені у таблицю 1.15.

Таблиця 1.15 – Зведені дані для розрахунку показників інтелектуалізації праці в Україні за період 1996-2008 рр.

Рік	Чисельність зайнятого населення (у віці 15-70 років), тис. чол.	Чисельність наукових кадрів, чол.*	Валовий внутрішній продукт, млн. грн..
1	2	3	4
1996	24114,0	228209	81519
1997	23755,5	212186	93365

Продовження таблиці 1.15

1	2	3	4
1998	22998,4	204562	102593
1999	19947,8	195825	130442
2000	20 175,0	189353	170070
2001	19 971,5	184591	204190
2002	20 091,2	181128	225810
2003	20 163,3	180472	267344
2004	20 295,7	184015	345113
2005	20 680,0	185817	441452
2006	20 730,4	184586	544153
2007	20 904,7	183856	720731
2008	20 972,3	185324	949864

* складено за даними Державного комітету статистики України; в чисельності наукових кадрів врахована чисельність докторів та кандидатів наук в економіці України на 1 жовтня 2008 р.; не враховані дані організацій, що виконували лише науково-технічні послуги, які з 2006 р. не звітуються.