Питання для контролю

1. У яких випадках складається акт за формою Н-1?

2. Як заповнюється акт за формою Н-1?

3. Назвіть склад комісії з розслідування нещасних випадків на підприємстві.

4. Як класифікуються причини нещасних випадків?

5. Назвіть строки проведення розслідування нещасних випадків на підприємстві.

Практична робота № 3 Визначення економічних наслідків виробничого травматизму

Мета роботи: вивчення методики визначення економічних наслідків виробничого травматизму та професійних захворювань на підприємстві.

Економічні наслідки від травматизму та професійних захворювань пов'язані, у першу чергу, з матеріальними збитками від втрати непрацездатності та об'єднуються у дві групи [8]:

1. загальнодержавні витрати і збори К (1.36);

2. втрати і збитки виробничих підприємств С_п (1.40).

Перша група економічних наслідків від травматизму та професійних захворювань - загальнодержавні витрати К у разі втрати непрацездатності визначаються по формулі:

, (1.36)

де - розмір втрат і збитків, які несе суспільство в цілому для відновлення здоров'я в кожному випадку втрати працездатності (1.37);

В – величина еквівалентна заробітної плати, невиплаченої за час хвороби робітника в розрахунковому періоді (1.39).

Сумарні втрати і збитки включають:

, (1.37)

де – вартість одного ліжка при клінічному чи санітарно-курортному лікуванні за весь період лікування;

– вартість амбулаторного лікування;

– сума пенсій інвалідам праці з моменту нарахування до кінця розрахункового періоду;

– сума допомоги по догляду за інвалідами праці в розрахунковому періоді (за даними відділів соціального забезпечення);

– сума допомоги членам сім'ї у випадку втрати годувальника чи його інвалідності (за даними відділів соціального забезпечення);

– втрати профспілкових організацій на надання допомоги і вартості путівок у розмірі затрат по соціальному страхуванню;

- сума виплат державного страхового товариства особам в порядку індивідуального страхування (за даними органів Держстраху);

- сума додаткових асигнувань вищестоящих організацій на проведення заходів по усуненню наслідків масових нещасних випадків;

- сума збитків суспільства у вигляді втрат податків з неоподаткованої частини доходів потерпілих з виплат по лікарняним листам (тільки для державних підприємств); визначається в кожному випадку як різниця між умовним податком з повної суми доходів потерпілого за місяць (заробітна плата та виплати по лікарняному листку) і податком з заробітної плати;

- сума потенційних збитків, заподіяних суспільству у зв'язку з виходом робітника на пенсію по інвалідності, за розрахунковий період (1.38).

Суму потенційних збитків можна визначити за формулою:

, (1.38)

де - середньоденний виробіток продукції, який припадає на один відпрацьований людино-день в розрахунковому періоді;

Т – час перебування на пенсії в робочих днях за розрахунковий період (якщо розрахунковий період збігається з часом виходу на пенсію по старості, Т приймається з дня виходу на пенсію по старості);

К_в, К_ф – тарифні коефіцієнти відповідно вищого і фактичного розрядів по даній професії.

Величина еквівалента заробітної, невиплаченої за час хвороби робітника В, визначається по кожному випадку за формулою:

, (1.39)

де - сума заробітної плати за три місяці, які передували захворюванню;

п – кількість відпрацьованих днів за ці місяці;

Т – тривалість хвороби в робочих днях.

Друга група економічних наслідків від травматизму та професійних захворювань - втрати і збитки виробничих підприємств С_п визначаються за формулою:

, (1.40)

де Р – втрати кількості виробленої продукції за період непрацездатності (1.41);

- сума втрат і збитків, які несе підприємство (організація) при втраті робітником непрацездатності (1.42);

- допомога при тимчасовій непрацездатності фонду соціального страхування.

Втрати кількості виробленої продукції за період непрацездатності розраховуються при кожному окремому випадку за формулою:

, (1.41)

де - коефіцієнт, який враховує поправку до кількості виробленої продукції внаслідок різниці у кваліфікації потерпілого і усередненого розряду середньоспискового робітника, враховується відношенням тарифного коефіцієнта розряду потерпілого до тарифного коефіцієнта розряду середньоспискового робітника ;

- тривалість хвороби.

Сума втрат і збитків, які несе безпосередньо підприємство чи організація, визначається для кожного конкретного випадку окремо:

, (1.42)

де - втрати підприємства у випадку переводу потерпілого після повернення з лікування на легку роботу;

- втрати національного доходу внаслідок тимчасового зниження продуктивності праці до повного відновлення в робітника виробничих навичок;

- витрати і збитки підприємства від простою робітників під час надання першої допомоги потерпілому і в період його транспортування;

- вартість розслідування нещасних випадків і професійних захворювань;

- вартість зіпсованих матеріалів, напівфабрикатів і виробів;

- витрати на відновлення машин, оснащення, конструкцій, інструменту та інвентарю, які вийшли з ладу;

- витрати підприємства на підготовку робітника, що заміщує потерпілого;

- втрати на виконання додаткових заходів по ліквідації наслідків травматизму, які не передбачені колективним договором;

- втрати з фонду підприємства на надання допомоги потерпілому (оплата путівок, разова допомога та ін.);

- виплати у вигляді різниці між пенсією по інвалідності і середнім заробітком при трудових каліцтвах.

Слід зауважити, що не всі показники, які враховані у цій методиці, беруть участь у розрахунку. Враховуються тільки ті, що мають безпосереднє відношення до конкретного випадку. Тому ця методика є достатньо складною для практичного використання. На практиці можливо використання більш спрощеної методики врахування матеріальних витрат внаслідок професійного травматизму і професійних захворювань на підприємстві (за А.Н. Гржегоржевським).

Згідно цієї методики, загальні втрати внаслідок професійного

травматизму та професійних захворювань можна визначити за формулою:

, (1.43)

де - втрати внаслідок травматизму (1.44);

- втрати внаслідок професійних захворювань, що пов'язані з несприятливими умовами праці (1.46).

Втрати внаслідок травматизму, згідно цієї методики, можна визначити по формулі:

, (1.44)

де - вартість витрат по листках непрацездатності внаслідок травматизму;

- вартість недоданої продукції внаслідок травматизму;

- інші матеріальні витрати, які включають:

• затрати на утримування стаціонарних і лікування амбулаторних хворих;

• доплати при тимчасовому переводі потерпілих на більш легку роботу;

• затрати на підготовку нових кадрів, що заміщують потерпілого;

• допомога членам сімей потерпілих та ін.

Однак не всі інші матеріальні витрати враховуються господарською статистикою, тому для спрощення розрахунку був введений коефіцієнт - 1,5 та формула для визначення втрат внаслідок травматизму набула вигляду:

. (1.45)

Втрати внаслідок професійних захворювань визначаються по формулі:

, (1.46)

де - середня оплата листків непрацездатності за день;

- кількість робочих днів, втрачених в результаті захворювання;

- середньоденний виробіток одного працюючого;

0,25 - коефіцієнт, який враховує питому вагу трудозатрат, пов'язаних з несприятливими умовами праці в загальній кількості втрат через захворювання.

Існує також методика, що дозволяє визначити залежність економічних втрат підприємств від кількості нещасних випадків (за М.Д. Золотницьким).

За цією методикою економічні втрати підприємства за рік визначаються по формулі:

, (1.47)

де - кількість нещасних випадків за рік (не враховуються мікротравми);

- сумарна тривалість часу непрацездатності з причини травм;

- середня денна заробітна плата травмованого,

тобто характеризує втрати, що пов'язані з доплатою в день у зв'язку з травмами;

характеризує втрати, що пов'язані з виплатою за лікарняними листками, переводом на легшу роботу, амбулаторним лікуванням та компенсаціями за відпустку;

дає середню характеристику розмірів матеріальної допомоги.