Питання для контролю

1. Як можна визначити приведені витрати на освітлення 1 м² виробничої площі?

2. Від яких показників залежать витрати на опалення приміщення?

3. Від чого залежить тривалість опалювального періоду?

4. Як залежить температура робочої зони від висоти приміщення?

5. Як можна визначити продуктивність системи вентиляції?

6. Від чого залежать витрати для встановлювання внутрішнього штучного освітлення?

7. Як можна визначити коефіцієнт використання світлового потоку?

8. Як залежать відрахування на амортизацію і поточний ремонт від виробничого середовища?

9. Від чого залежать річні витрати на очищення скління світло прорізів?

10. Як можна визначити питому вартість електроенергії на вентиляцію та охолодження припливного повітря?

11. Яким чином можна визначити необхідну кількість світильників одного типу для загального освітлення?

12. Як враховується нерівномірність освітленості?

Розділ 3. Основи техніки безпеки

Тема 7. Електробезпека Вплив електричного струму на організм людини

Електротравматизм в порівнянні з іншими травмами не найпоширеніший (0,5-1%), але по числу випадків із смертельним результатом займає одне з перших місць (20-40%). Небезпека струму пояснюється тим, що його не можна виявити на відстані. Струм вражає миттєво, але не однозначно. Струм може викликати термічну дію (нагрів тканин і біологічних середовищ), електролітичну дію (розкладання крові і плазми) і біологічну дію (роздратування і збудження нервових волокон та інших живих тканин організму) на організм людини. Найбільш складною є біологічна дія.

Види електроуражень:

1) електротравми – це чітко виражені місцеві пошкодження, які виникають унаслідок дії електричного струму та від електричної дуги:

- електричні опіки (результат теплової дії електроструму в місці контакту);

- металізація шкіри (проникнення найдрібніших частинок металу при іскріннях, або під дією електричної дуги);

- електричні знаки (мітки) струму в місцях сухого контакту з провідником;

- електрофтальмія (запалення зовнішніх оболонок очей унаслідок дії ультрафіолетових променів, що виникають при наявності електричної дуги);

- можливі механічні травми (від біологічної дії струму – різке скорочення м'язів, що може привести до розриву шкіри, кров'яних судин і нервових тканин, вивиху суглобів);

2) електричні удари – це реакція організму людини у виді збудження живих клітин електричним струмом; розрізняють 4 ступені електричних ударів:

1ст. – судомне скорочення м'язів без втрати свідомості;

2 ст. – судомне скорочення м'язів із втратою свідомості, але без порушень дихання і серцебиття;

3 ст. – втрата свідомості і порушення серцебиття та дихання;

4 ст. – клінічна смерть.

Тяжкість поразки електричним струмом залежить від значення сили струму, електричного опору тіла людини і тривалості протікання через нього струму, роду і частоти струму, індивідуальних властивостей людини та умов навколишнього середовища.

Фізичні і фізіологічні показники електроураження

1. Основним вражаючим чинником є величина струму через тіло людини І_h , мА.

При напрузі до 1000 В (споживчому) порогові значення струму наступні:

- поріг відчуття (викликає відчутні роздратування) - при змінному струмі порогові значення становлять 0,5-1,5 мА; при постійному струмі – 5-10 мА;

- поріг невідпускаючого струму (викликає судорожне скорочення м'язів руки, в якій затиснутий провідник) – при змінному струмі порогові значення становлять 10-15 мА; при постійному струмі найбільше значення порогу – 50-80 мА (хоч для постійного струму не існує поняття невідпускаючого струму, людина ще в змозі відірвати руки від електроду, але виникає сильний біль);

- поріг смертельного (фібриляційного) струму (фібриляція - це хаотичні і різночасні скорочення волокон серцевого м'яза, що повністю порушують її роботу як насоса, супроводжується паралічем легенів, можлива клінічна смерть) – при змінному струмі порогові значення складає 100 мА; при постійному струмі – 300 мА.

2. Другим чинником, від якого залежить результат електроураження, є величина опору тіла людини R_h , Ом у момент дії струму.

Розрізняють умовно внутрішній і зовнішній опір людини, оскільки тіло складається з тканин з різним опором.

Внутрішньо опір, практично, постійний R_h ≤ 800 Ом , в основному це опір м'язової тканини, причому особливу провідність має нервова тканина, яка, практично, не чинить опір струму.

Зовнішній опір - це опір шкіри, кісткової і жирової тканини. Суха шкіра відмінний діелектрик, опір може бути до 3∙10⁶Ом. Але зовнішній опір не постійний і залежить від:

- величини прикладеної напруги (при великій напрузі можливий пробій шкіри);

- вологості шкіри;

- наявності травм (порізів).

Тому в розрахунках по електробезпеці визначальним є внутрішній опір. Опір тіла людини приймається R_h = 1000 Ом.

3. Основним фізіологічним чинником електроураження є час дії струму. Для струму в 1 мА час не обмежений. Час дії 0,01 с безпечний для струму будь-якої великої величини. Кожному значенню струму відповідає час безпечної дії. З урахуванням цього вибирається час спрацьовування апаратів захисту.

4. Род та частота струму. Частота струму впливає на ступінь ураження людини. Найбільш небезпечний змінний струм промислової частоти 50-60 Гц. Високочастотні струми судорожного скорочення не викликають. Змінний струм частотою від 20 до 1000 Гц небезпечніше постійного (при напрузі до 250 В), проте з підвищенням напруги (більше 500 В) постійний струм стає більш небезпечним.

5. Шлях струму. Можливих шляхів струму в тілі людини багато, відомо з практиці 15 шляхів (петель). Але з них усіх можна виділити три основні: „рука – рука”, „нога – нога”(найбезпечніша) та „повна” петля (найнебезпечніша), коли струм проходить через усе тіло та на його шляху можуть опинитись важливі органи – серце, легені, головний мозок.

6. Зовнішнє середовище може містити чинники, що впливають на опір людини, опір ізоляції; на провідність середовища: підвищена вологість; наявність води; струмопровідний пил; підвищена температура повітря, загазованість; радіація; е/м випромінювання; хімічно агресивне середовище і т. д.

Правилами техніки безпеки встановлено, що небезпечною для людини є наступна напруга у приміщенні:

- 65 В - в сухих приміщеннях (φ до 60%);

- 36 В - в сирих приміщеннях (φ = 60-75%);

- 12 В - в особливо сирих приміщеннях (φ = 75-100%).

7. Ступінь ураження електрострумом також залежить і від індивідуальних властивостей людини. Одна і та ж величина струму у однієї людини може викликати лише слабкі відчуття, а для іншого може викликати фібриляцію серця. Це залежить від стану нервової системи, фізичного розвитку людини. До того ж деякі захворювання роблять людину сприйнятливішою до електричного струму. Слід ураховувати також чинник уваги, що може підвищувати опір тіла людини.