Засоби пожежогасіння

Засоби пожежогасіння застосовуються для отримання, зберігання вогнегасних речовин і подачі їх у вогнище горіння. Ці засоби є особливим видом устаткування, достатньо численним і різноманітним. Це устаткування може стаціонарно кріпитися в приміщенні або встановлюватися на будь-яких транспортних засобах. Воно може бути ручним (портативним), а може бути автоматичним. Різні стадії пожежі вимагає наявність різних видів устаткування. У початковій стадії загорання вогнище мале, тому необхідно мати невелику кількість речовини, але досить ефективної, оскільки протягом перших 2-3 хвилин за наявності горючих речовин вогнище швидко збільшується і вимагає наявність великої кількості вогнегасної речовини, яка може подаватися у вогнище горіння тривалий час.

На промислових об’єктах проектується наявність первинних засобів (вогнегасників або автоматики) на одиницю площі приміщення і наявність вторинних засобів гасіння пожежі, наприклад, постійна подача води в пожежному водопроводі протягом 3 годин і більш на пожежонебезпечних об’єктах.

Конструкція первинних засобів пожежогасіння залежить від виду вогнегасної речовини і основних параметрів реалізації вогнегасіння: часу гасіння і площі. Розрізняють хімічні пінні, вуглекислотні, порошкові, бром етилові, фреонові та інші вогнегасники.

Евакуація людей

Важливими протипожежними заходами є евакуація лю­дей. Показником її ефективності є час, протягом якого лю­ди можуть при необхідності залишити окремі приміщення і будівлі загалом. Евакуаційні виходи повинні вести з приміщень першого по­верху назовні безпосередньо або з приміщень будь-якого поверху в коридори, що ве­дуть на сходинкову клітку, а вона назовні. Повинно бути не менше двох виходів у різних на­прямках, що відчиняються в напрямку виходу. Евакуаційні виходи не можуть виходити у приміщення категорії А, Б та IV чи V ступеня вогнестійкості.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Практична робота № 8

Оцінка вибухової та пожежної небезпеки приміщень і будівель

Мета роботи: навчитись визначати категорії приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Методи оцінки вибухопожежонебезпеки об'екта

Велике значення при гарантуванні заходів пожежної безпеки має оцінка пожежної безпеки виробничих об'єктів, що необхідно, у першу чергу, для раціонального проектування будинків та споруд. Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта виробничого та складського призначення залежить від характеру технологічних процесів, кількості та пожежонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, що в них знаходяться чи використовуються. Необхідність такої оцінки потребує чітких критеріїв її визначення.

Відомі два підходи до питань нормування в галузі вибухопожежонебезпеки:

1. імовірнісний;

2. детермінований.

Імовірнісний підхід грунтується на концепції допустимого ризику. В основу імовірнісного підходу покладено розрахунок імовірності досігнення певного рівня вибухо- та пожежонебезпеки. Він базується на кількісній залежності між значеннями небезпечних факторів пожежі, матеріальними збитками та імовірністю пожежі або вибуху з врахуванням ефективності захисних заходів. Завдяки таким методам можна знайти оптимальні конструктивні та технічні вирішення для конкретних об'єктів. Імовірнісний підхід є більш досконалим, але такі методи досить складні та потребують детального вивчення кожного конкретного об'єкту з урахуванням усіх його особливостей.

Значно простішим у порівнянні з імовірнісними методами є детермінований підхід, в основу якого покладено категорування приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Методи категорування відносно прості, вибір відповідних заходів захисту регламентуються нормами стосовно встановлених категорій.