Питання для контролю

1. 1.

1. Яке призначення та принцип дії захисного заземлення?

2. Які існують методи розрахунку захисного заземлення?

3. У чому полягає розрахунок захисного заземлення?

4. Як можна визначити необхідну кількість заземлювачів для захисного заземлення?

5. Яка вимога безпеки щодо захисного заземлення, передбачена ПУЕ?

Розділ 4. Пожежна безпека

Тема 8. Основи пожежної безпеки Процес горіння

Процес горіння – це хімічна реакція окислення, що супроводжується виділенням великої кількості тепла і світла.

Процес горіння здійснюється за наявності наступних компонентів:

1) горюче середовище (ГС):

а) горюча речовина (в основному, вуглеводні СН);

б) окислювач (в основному, кисень повітря; для горіння необхідне 14-18% кисню, але ацетилен горить при 5% кисню);

2) температурний імпульс – відкрите полум’я, нагріті частини устаткування, іскри, дуги, сонячне тепло, тертя, удар і т. ін.;

3) джерело займання.

Розвиток пожежі можна умовно розділити на три фази:

перша (початкова) фаза зазвичай триває 5-30 хв., температура підвищується поволі, зростаючи до кінця фази; повільний розвиток пожежі пояснюється тим, що притока свіжого повітря утруднена, крім того, багато тепла витрачається на прогрівання і підготовку горючих матеріалів до займання;

друга фаза – вогонь інтенсивно розповсюджується з високою швидкістю приросту температури;

третя фаза – по мірі вигорання температура починає знижатися.

Швидкість розповсюдження полум’я у вибуховій суміші, що знаходиться в закритій трубі, 2000-3000 м/с. Згорання суміші з такою швидкістю називається детонацією. Виникнення детонації пояснюється стисненням, нагрівом і рухом незгорілої суміші перед фронтом полум’я, що приводить до прискорення розповсюдження полум’я і виникнення в суміші ударної хвилі. Повітряні ударні хвилі, що утворюються при вибуху газоповітряної суміші, володіють великим запасом енергії і розповсюджуються на значні відстані. Під час руху вони руйнують споруди і можуть стати причиною нещасних випадків.

Всі речовини горять в своїй паровій фазі. Залежно від якісного і кількісного складу ГС і температурного імпульсу горіння бувають у виді спалаху, займання, самозаймання, вибуху та ін.

Горіння може бути повним і неповним. Повне – це горіння при достатній або надлишковій кількості окислювачу, в результаті чого виділяються нетоксичні речовини. Неповне – це горіння, що відбувається при недостатній кількості окислювача, в результаті чого утворюються продукти неповного згорання, серед яких є токсичні речовини (чадний газ, водень та ін.).

Види горіння :

1) якщо ГС – однорідне, то горіння – гомогенне, кінетичне; у однорідній системі (горіння газів, пилу, пари), якщо пальне і окислювач змішані заздалегідь, горіння відбувається швидко, утворюється область стислих газів і горіння відбувається у формі вибуху, спалаху;

вибухи відбуваються у зв’язку з :

- порушення нормальної експлуатації устаткування, що працює під тиском;

- займання газо-, паро- і пилоповітряних сумішей;

- контакту води з розплавленим металом і шлаком;

2) якщо ГС – неоднорідне, горіння – гетерогенне, дифузне (між пальним і окислювачем є поверхня розділу); у неоднорідній системі (горять тверді і рідкі горючі компоненти) спочатку випаровуються горючі компоненти, кисень дифундує всередину горючої речовини, потім на поверхні розділу і в паровій фазі відбувається горіння.