Розрахунок приведених витрат на вентиляцію в літній період

Річні приведені витрати на вентиляцію Пв, у.о./(м²·рік|) у літній період, яка призначена для видалення з приміщення надмірних теплонадходжень від сонячної радіації|, що проходить через світлоотвори|, слід визначати за формулою:

Пв=(+0,01а _с.т) С_в+М_в, (2.43)

де С_в - питомі капітальні витрати на систему вентиляції та адіабатичного охолодження припливного повітря, у.о./м² (2.44);

М_в - питома вартість електроенергії на вентиляцію та охолодження припливного повітря, у.о./(м²·рік|) (2.47).

Питомі капітальні витрати на систему вентиляції та адіабатичного охолодження припливного повітря С_в, у.о./м² слід визначати за формулою:

С_в = L_о(С_п.в + С _в.в+ С_а), (2.44)

де L_о| – продуктивність системи вентиляції, м³/год (2.45);

С_п.в - питома вартість системи припливної вентиляції, у.о.·год/м³ (табл. 2.17);

С_в.в - питома вартість системи витяжної вентиляції, у.о.·год/м³ (табл. 2.17);

С_а - питома вартість системи адіабатичного охолодження повітря, у.о.·год/м³ (табл. 2.17).

Таблиця 2.17 – Питома вартість систем вентиляції

Продуктивність системи, м3/год	Питома вартість, у.о.·год/м3, системи
	припливної вентиляції Сп.в	витяжної вентиляції Св.в	адіабатичного охолодження Са
10-20	0,54	0,31	0,15
25-70	0,40	0,26	0,11
75-150	0,23	0,11	0,08

Продуктивність системи вентиляції L_o|, м³/год на 1 м²| площі підлоги, з урахуванням середньої теплоінерційності| приміщення, слід розраховувати за формулою:

_{, (2.45)}

де q_рад^макс| - найбільше значення теплонадходжень| в робочу зону від сонячної радіації, що пройшла через світлоотвори|, Вт/м² (2.46);

с = 1| кДж/кг·°С - питома теплоємність повітря;

 = 1,2 кг/м³ - щільність повітря;

t_р|.А - літня температура повітря в робочій зоні приміщення °С;

t_пр|.А - температура припливного повітря °С.

При розрахунковій літній температурі повітря t _р|.А не більш 27°С| для видалення радіаційних теплозбитків| передбачається загальнообмінна вентиляція з механічною спонукою. При визначенні продуктивності системи загальнообмінної вентиляції за формулою (3.45) розрахункова різниця температур (t_р|._A-t_пр.А) приймається рівною 3 або 5°С| залежно від теплонапруги| приміщення.

При розрахунковій літній температурі повітря t_А| більш 27°С| для видалення теплозбитків| та забезпечення допустимих норм температури у робочій зоні передбачається система вентиляції з випарним (адіабатичним) охолодженням припливного повітря.

Найбільше значення радіаційних теплонадходжень| у робочу зону q_рад^макс|,Вт/м² площі приміщення, визначається максимальним значенням сумарної сонячної радіації, яка падає на площу світлоотворів |протягом доби. Для вікон q_рад^макс |визначається за формулою:

, (2.46)

де , - найбільше значення сонячної радіації (прямої і розсіяної), що поступає в липні при безхмарному небі на вертикальну поверхню, Вт/м², (приймаємо значення для Луганської області: = 601 Вт/м²; = 174 Вт/м²);

_е - коефіцієнт пропускання сонячної радіації світлопрозорим заповненням світлоотворів| (табл. 2.16);

₂ - коефіцієнт, що враховує втрати світла в рамах світлоотворів| (табл. 2.18);

_с.з - коефіцієнт теплопропускання| сонцезахисних пристроїв

(табл. 2.19).

Таблиця 2.18 – Значення коефіцієнта, що враховує втрати світла в рамах світлоотворів

Вид рам	Значення 2|
1	2
Рами для вікон і ліхтарів промислових будівель: а) дерев'яні: одинарні спарені подвійні роздільні	0,75 0,7 0,6
б) сталеві: одинарні, що відкриваються одинарні глухі подвійні, що відкриваються подвійні глухі	0,75 0,9 0,6 0,8
Рами для вікон житлових, суспільних і допоміжних будівель: а) дерев'яні: одинарні спарені подвійні роздільні з потрійним заскленням	0,8 0,75 0,65 0,5

Продовження таблиці 2.18

1	2
Вид рам	Значення 2|
б) металеві: одинарні спарені подвійні роздільні з потрійним заскленням|	0,9 0,85 0,8 0,7
Склозалізобетонні панелі з порожнистими скляними блоками при товщині шву: 20 мм і менш більше 20 мм	0,9 0,85

Таблиця 2.19 – Значення коефіцієнта теплопропускання| сонцезахисних пристроїв

Сонцезахисні пристрої	Коефіцієнт теплопропускання| сонцезахисних пристроїв с.з
1	2
А. Зовнішні
1. Штора або маркіза зі світлої тканини	0,15
2. Штора або маркіза з темної тканини	0,20
3. Віконниці-жалюзі з дерев'яними пластинами	0,15
4. Штори-жалюзі з металевими пластинами	0,20
Б. Міжскляні (непровітрювані)
5. Штори-жалюзі з металевими пластинами	0,35
6. Штора зі світлої тканини	0,25
7. Штора з темної тканини	0,40

Продовження таблиці 2.19

1	2
В. Внутрішні
8. Штори-жалюзі з металевими пластинами	0,70
9. Штора зі світлої тканини	0,40
10. Штора з темної тканини	0,80

Питому вартість електроенергії на вентиляцію та охолодження припливного повітря M_в|,, у.о./(м²·рік|), слід визначати за формулою:

М_в=(_е.в+_е.х) Ц_е , (2.47)

де _е.в – питома витрата електроенергії на вентиляцію, кВт·год/м² (2.48);

_е.х – питома витрата електроенергії на охолодження припливного повітря, кВт·год/м² (2.49).

Питомі витрати електроенергії на вентиляцію _е.в та охолодження припливного повітря _е.х слід визначати за формулою:

_е.в =0,72L_o(N _п.в + N _в.в)S(х_р^к-х_р^н)z_Bi||; (2.48)

_е.х =0,72L_oN_аS(х_х^к-х_х^н)z_хi|| , (2.49)

де 0,72 - частка робочих днів за місяць;

N_п.в = 0,2·10^-3 кВт·год/м³ - питома витрата електроенергії на припливну вентиляцію;

N_в.в = 0,1·10^-3 кВт·год/м³ - питома витрата електроенергії на витяжну вентиляцію;

N_а = 0,75·10^-4| кВт·год/м³ - питома витрата електроенергії на подачу води в припливні камери при адіабатичному охолодженні повітря;

z_Bi|- кількість днів в місяці з середньодобовою температурою зовнішнього повітря вище 20°С|, діб (приймемо, що для літнього періоду таких днів: у червні – 12 діб|, у липні – 20 діб, у серпні – 15 діб);

z_хi| - кількість днів в місяці з максимальною температурою зовнішнього повітря вище 28°С|, діб (приймемо, що для літнього періоду таких днів: у червні – 3 дні, у липні – 11 днів, у серпні – 7 днів)|;

х_р^н, х_р^к|| - час начала та кінця роботи, год (робочий час однієї зміни складає 8 годин; враховуємо робочий час двозмінного режиму роботи у літні місяці);

х_х^н, х_х^к|| - час начала та кінця роботи системи охолодження припливного повітря, яке визначається для кожного місяця при постійному повітрообміні L_o| моментами часу, коли температура повітря усередині приміщення досягає 25°С|. Для полегшення розрахунків приймемо, що при літній температурі повітря у робочій зоні t_р|.А = 25 °С час начала та кінця роботи системи охолодження припливного повітря співпадає з часом начала та кінця робочого дня, тобто (х_х^к-х_х^н) дорівнює 8 годинам за одну зміну (враховуємо робочий час двозмінного режиму роботи у літні місяці).