Питання для контролю

1. Як класифікуються економічні наслідки від травматизму та професійних захворювань, що пов'язані з матеріальними збитками від втрати непрацездатності?

2. Які втрати та збитки, що несе суспільство в цілому, враховуються при кожному нещасному випадку?

3. Які економічні втрати несе підприємство при втраті працездатності членів трудового колективу у разі нещасних випадків?

4. Як можна визначити економічні втрати підприємства за рік залежно від кількості нещасних випадків?

Практична робота № 4

Оцінка рівня охорони праці за критерієм

інтелектуалізації праці

Мета роботи: вивчення методики розрахунку рівня та динаміки інтелектуалізації праці на макро- та мікроекономічному рівнях.

Роль розумової праці в питаннях безпеки

Праця людини є функціональним процесом, який пов'язаний з фізіологічними та психологічними якостями людини. Форми трудової діяльності поділяються на фізичну та розумову працю.

Фізична праця характеризується навантаженням на опорно-двигуну систему і функціональні системи організму та залежить від фізичної підготовки працівника.

Розумова праця потребує навантаження переважно сенсорного апарату, уваги, пам'яті та активізації процесів мислення. До форм розумової праці відносяться, в першу чергу, операторська, управлінська, творча праця, праця викладачів та студентів. Розумова праця передбачає чітку послідовність кваліфікованих дій, зосередженість, знання і виконання безпечних методів праці. Результатами розумової діяльності є не матеріальні речі, а ідеї, плани, управлінські рішення, інформація і т.п.

За даними [9], на долю нових знань, що втілені в технологіях, обладнанні та підготовці кадрів, організації виробництва у високорозвинених країнах приходиться до 85% приросту ВВП.

Розумову працю надзвичайно складно регламентувати. Вона вимагає високого рівня самоорганізації працюючих.

Зростання ролі освіти і науки в сучасному суспільстві тісно пов'язане зі зростанням значення інтелектуалізації праці. Значення освіти все більше стає складовою частиною виробничого процесу. Саме наука набуває риси інтелектуального виробництва. Професійні знання становляться інтелектуальним ресурсом підприємства. В загальному значенні інтелектуалізацію праці прийнято визначати як зростання частки розумової праці в суспільному виробництві. Але деякі дослідники вважають, що є різниця між цими поняттями: розумова праця може бути як стандартною, так і творчою, а інтелектуальна праця є тільки творчою. Отже, інтелектуальну працю можна визначити як складну розумову працю зі значною часткою творчості [10].

Інтелектуалізація праці як соціально-економічний чинник

В сучасних умовах розвитку суспільства актуальною проблемою, у першу чергу, економічної науки та наук, що пов'язані з питанням безпеки, виступає дослідження питань інтелектуальних ресурсів, інтелектуального капіталу, їх ролі у розвитку підприємства та країни в цілому, їх кількісної та якісної оцінки. Термін „інтелектуальний капітал” включає в себе людський капітал, тобто накопичений запас знань, умінь, навичок та інших набутих здібностей людини, які можуть бути використані в трудовому процесі, а також певні результати інтелектуальної діяльності людини. Таким чином, внаслідок зростання значення інтелектуальної діяльності відбувається зростання ролі людини як генератора ідей. Інтелектуальний капітал стає найбільш значущим фактором виробництва.

В сучасному суспільстві відбувається інтелектуалізація багатьох сфер діяльності:

- інтелектуалізація праці, тобто зріст ролі та значення розумової праці у суспільній праці;

- інтелектуалізація освіти;

- інтелектуалізація інформаційної діяльності;

- інтелектуалізація економіки - перехід до економіки знань, тобто „розумної економіки”, або „нової економіки”, коли пріоритетними напрямами матеріальних та фінансових інвестицій є інтелектуальний капітал.

В питаннях безпеки інтелектуалізація праці має велике значення. Інтелектуалізація праці впливає на стан охорони праці та витрати, що пов'язані з ним, на загальноекономічну ситуацію чи економіку підприємства. Розвиток підприємства значною мірою залежить від кваліфікованої праці.

Інтелектуалізація праці забезпечує: підвищення продуктивності праці; економію робочого часу, матеріальних і трудових ресурсів; зменшення рівня травматизму, професійних захворювань, аварій; зменшення збитків від незадовільних умов праці (за рахунок зменшення витрат на додаткові відпустки, скорочений робочий день, збитків та виплат, що пов'язані з аваріями, травматизмом професійними захворюваннями); поліпшення естетики виробничого процесу, робочого місця; гуманізацію процесу праці [4].