Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PosobieOhranaTrudaAlchevsk_s_grifom.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Визначення категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Якісним критерієм вибухопожежної небезпеки приміщень (будівель) є наявність в них речовин з певними показниками вибухопожежної небезпеки.

Кількісним критерієм визначення категорії є надмірний тиск, який може розвинутися при вибуховому загорянні максимально можливого скупчення (навантаження) вибухонебезпечних речовин у приміщенні.

Відповідно до ОНТП 24-86 „Визначення категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою”, приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п'ять категорій: А, Б, В, Г, Д. Слід мати на увазі, що характеристика пожежо- та вибухонебезпеки може бути загальною для усього приміщення або різною в окремих його частинах.

У зв'язку з тим, що кількісним критерієм визначення категорії вибухопожежної небезпеки приміщення є надмірний тиск вибуху, для вирішення задачі визначення категорії приміщення слід розрахувати надмірний тиск вибуху для індивідуальних горючих речовин.

Надмірний тиск вибуху для індивідуальних горючих речовин визначається за формулою:

, (4.1)

де - максимальний тиск вибуху стехіометричної газоповітряної або пароповітряної суміші у замкнутому об'ємі, що визначається експериментально або за довідковими даними; у разі відсутності даних допускається приймати = 900 кПа;

- початковий тиск, кПа (приймається кПа);

т - маса горючого газу (ГГ) або парів легкозаймистих (ЛЗР) і горючих рідин (ГР), що надійшли в результаті розрахункової аварії у приміщенні (4.2);

z - коефіцієнт, що характеризує ступінь участі горючої речовини в утворенні вибухонебезпечної суміші; розраховується за характером розподілення газів і парів в об'ємі приміщення (табл. 4.1);

Vвіл.. - вільний об'єм приміщення, м3; визначається як різниця між об'ємом приміщення та об'ємом, що займає технологічне обладнання; якщо Vвіл.. визначити неможливо, то його можна прийняти умовно – 80% від геометричного об'єму приміщення;

- густина пари чи газу, кг/м3 (табл. 4.2);

Сст - стехіометрична концентрація ГГ або парів ЛЗР і ГР, % (об.)(табл. 4.2);

Кн - коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння (допускається приймати Кн= 3).

Таблиця 4.1 – Значення коефіцієнта z

Вид горючої речовини

Значення z

Горючі гази

0,5

Легкозаймисті (ЛЗР) та горючі (ГР) рідини, що нагріті до температури спалаху і вище

0,3

Легкозаймисті (ЛЗР) та горючі (ГР) рідини, що нагріті нижче температури спалаху, за наявності можливості утворення аерозолю

0,3

Легкозаймисті (ЛЗР) та горючі (ГР) рідини, що нагріті нижче температури спалаху, при відсутності можливості утворення аерозолю

0

Маса парів рідини т, яка надійшла в приміщення, можна визначити за формулою:

, (4.2)

де W - інтенсивність випаровування, кг/с·м2 (табл. 4.2);

Fв - площа випаровування, яка залежить від маси рідини т, що

Таблиця 4.2 – Фізико-хімічні характеристики деяких легкозаймистих та горючих рідин

п/п

Речовина

Хімічна формула речовини

Молекулярна маса

Стехіоме­трична концентрація Сст, % (об)

Густина парів, , кг/м3

Інтенсивність випаровування, кг/с·м2 (10-3)

Температура спалаху tсп, 0С

Густина, кг/м3

1

Ацетон

С3Н6О

58,08

4,91

2,0

0,655

-18

790,8

2

Бензин

С7.267Н14.796

102,2

1,89

3,5

0,385

-36

730

3

Гас

С13.595Н26.86

191,7

1,00

3,8

0,0072

27

834

4

Спирт етиловий

С2Н5ОН

46,069

6,44

1,6

0,140

13

789,3

5

Спирт ізопропиловий

С3Н8О

60,096

4,4

2,1

0,145

14

785,1

6

Толуол

С7Н8

92,14

2,24

3,2

0,179

4

866,9

7

Уайт-спірит

С10.5Н21

147,3

1,26

4,6

0,016

33-36

770

8

Етилацетат

С4Н8О2

88,106

3,97

3,04

0,324

2

881

розлилася в приміщенні, м2; площа випаровування при розливі на підлогу визначається (у разі відсутності довідкових даних), виходячи з розрахунку, що 1 л сумішей і розчинів, які містять 70% та менше (за масою) розчинників, розливається на площі 0,5 м2, а решта рідин – на 1 м2 підлоги приміщення;

Т - час, протягом якого легкозаймисті та горючі рідини випаровуються у приміщення, с; тривалість випаровування рідини приймається рівною часу її повного випаровування, але не більше 3600 с.

При остаточному визначенні категорії вибухопожежної небезпеки приміщення слід звернути увагу не тільки на надмірний тиск вибуху речовин, а ще й на температуру спалаху tсп, 0С горючої речовини.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]