1.4.4. Характеристика особливих видів об'єктів комерційної діяльності

До особливих видів об'єктів комерційної діяльності належать ті, які мають свою специфіку і не можуть бути об'єднані за загальними рисами і ознаками. Таких об'єктів небагато, але вони вагомі на ринку товарів та послуг і тому вимагають вивчення. Доцільно розпочати огляд таких об'єктів із нерухомості.

Н еру хі

Нерухомість включає землю як товар, а також всі об'єк­ти, які пов'язані з нею: будинки, споруди, дороги, багато­річні насадження та ін. В Україні земля загалом не визна­на товаром, за винятком земельних підсобних ділянок, садово-городніх кооперативів, ділянок під будівництво в містах, які можна купити і про­дати за договірною ціною. Опис земельних угідь, їх місце розташування, якість і вартісна оцінка землі містяться у спеціальному документі, який називається земельним кадастром.

Будинки, споруди, незавершене будівництво становлять окрему групу нерухомості. Ці об'єкти характерні тим, що у фізичному плані вони ка­пітальні, мають тривалий термін експлуатації й функціонально неподільні. Вони введені в обіг лише на початку процесів приватизації в Україні. Раніше такі об'єкти не вважалися товаром. Усі види об'єктів цього класу поділяються на такі групи:

група А — цілісні майнові комплекси, окремі будинки, споруди, при­міщення, загальна вартість яких не перевищує 1250 мінімальних заробіт­них плат;

група Б — майнові комплекси або окремі будинки, споруди, приміщен­ня, вартість яких перевищує 1250 мінімальних заробітних плат;

група В — об'єкти, що миють монопольне становище;

група Г — об'єкти незавершеного будівництва або законсервовані об'єкти;

група Д — об'єкти соціально-культурного призначення (охорони здо­ров'я, освіти, науки, фізкультури і спорту, відпочинку тощо).

Наведена класифікація використовується в процесі приватизації, реалі­зації, передачі об'єктів, створення організаційно-правових форм. Оцінку

Науково-теоретичні основи комерційної діяльності 61

вартості об'єктів нерухомості здійснюють спеціальні фірми, економічні лабораторії за методикою Фонду держмайна України,

Оренда передбачає передачу орендодавцем орендатору майна на обумов­лений термін за винагороду. Оренда може бути з викупом або без викупу майна. Залежно від терміну оренди розрізняють такі види оренди: рей­тинг (до одного року), хайринг (1—3 роки), лізинг (3 —15 років).

Об'єкти оренди поділяються на такі групи:

• транспортні засоби (автомобілі, літаки, гелікоптери, судна, контей­ нери, спеціальні вагони);

• офісне та поліграфічне обладнання (комп'ютери, засоби комунікації, зв'язку, копіювальні машини);

• підйомно-транспортне обладнання (автонавантажувачі, дорожньо- будівні машини, крани, механізми);

• обладнання загальнопромислового призначення (верстати, преси таін.);

• обладнання сільськогосподарського призначення (трактори, комбай­ ни, сільгоспмашини);

• комплектні підприємства (повністю обладнані підприємства);

• зношене промислове обладнання;

• товари широкого вжитку (холодильники, відеотехніка, телевізори, комп'ютери).

Р езультати інтелектуальної праці належать до

[об'єктів торгівлі науково-технічними знаннями: патен­ти і ліцензії, "ноу-хау", товарні знаки, промислові взірці ■ (моделі).

Патент на винахід — це свідоцтво компетентного державного або міжнародного органу, яке видається винахіднику (розроб­нику) на його монопольне право розпоряджатися і використовувати ви­нахід. Патент обмежений законодавством у часі. Термін його дії визначає кожна країна в межах 15—20 років, але на практиці він значно менший —■ 6-10 років. Патент може бути проданий як товар на основі патентної угоди. У такому випадку власник патенту передає покупцю повністю свої права на винахід. Але на практиці частіше патенти не продаються, а лише за винагороду власник уступає право на використання винаходу, зберігаючи при цьому право власності на патент. Предметом такої угоди є ліцензія.

Ліцензія є дозволом (правом), що надається за винагороду власником (ліцензіаром) Іншій стороні (ліцензіату) на використання винаходу, який захищений патентом. Розрізняють ліцензії прості, виняткові й повні.

Проста ліцензія характерна тим, що ліцензіар реалізує право не од­ній, а багатьом фізичним і юридичним особам, зацікавленим у винаході.

62 Глава 1

Виняткова ліцензія забезпечує право ліцензіату монопольно використо­вувати винахід на визначеній території країни. Повна ліцензія надає ліцен­зіату виняткове право на використання винаходу без будь-яких обмежень у межах терміну дії угоди.

"Ноу-хау" (дослівно "знати як") — багатогранне поняття, яке об'єднує знання і досвід науково-технічного, виробничного, управлінського, органі­заційного, фінансово-економічного характеру. Основні риси "ноу-хау": науково-технічна і економічна цінність і практична застосовність, незахи­щеність у правовому плані; конфіденційність. Об'єкт "ноу-хау" може бути представлений у вигляді документа (інструкції, схеми) або реального дос­віду, тобто "живого спеціаліста".

Товарний знак — це зареєстроване у встановленому

Товарний

знак

порядку позначення, символіка, що дає змогу відрізня­ти товар даної фірми від інших. Товарний знак є про­мисловою власністю і охороняється законом. Товарні зна­ки можуть бути текстовими, у вигляді зображень або ком­бінованими. Багато фірм, особливо торговельних, викупляють право на використання товарного знаку відомих товаровиробників (Adidas, Simens) для реклами і закріплення на ринку, посилення конкурентних позицій, залучення покупців. Право на використання товарного знаку забезпечує придбана ліцензія.