- •Глава 1. Науково-теоретичні основи комерційної
- •Глава 2. Комерційна діяльність на оптовому ринку 70
- •Глава 3. Комерційне забезпечення оптового продажу
- •Глава 4. Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі ....435
- •Глава 1
- •1.1. Предмет, зміст і завдання навчальної дисципліни
- •1.1.1. Комерційна діяльність як навчальна дисципліна
- •1.1.3. Методи пізнання комерційної діяльності й зв'язок курсу зі суміжними дисциплінами
- •Глава 1
- •1.2.1. Комерційна діяльність як наукова категорія, процес, функція
- •1.2.2. Структура комерційної діяльності
- •1.2.3. Принципи комерційної діяльності
- •1.2.4. Чинники розвитку комерційної діяльності
- •Глава 1
- •1.3. Торгівля як сфера комерційної діяльності
- •1.3.1. Функції торгівлі та пара метри її ресурсного потенціалу
- •1.3.2. Функціональна структура сфери торгівлі —|
- •1.3.3. Соціальна структура сфери торгівлі
- •1.3.4. Організаційна структура сфери торгівлі
- •1.4. Суб'єкти і об'єкти комерційної діяльності
- •1.4.1. Види і класифікація суб'єктів комерційної діяльності
- •1.4.2. Товар як об'єкт комерційної діяльності
- •1.4.4. Характеристика особливих видів об'єктів комерційної діяльності
- •1.4.5. Основні вимоги до об'єктів комерційної діяльності
- •2.1. Організаційна структура оптового ринку товарів і послуг
- •2.1.2. Оптово-посередницькі господарські формування
- •Господарські формування оптового
- •2.1.3. Інфраструктура оптового ринку
- •Глава 2
- •2.1.4. Комерційні служби суб'єктів оптового ринку
- •2.2. Оптові закупівлі товарів та їх комерційне забезпечення
- •2.2.2. Оперативне планування оптових закупівель товарів
- •2.2.3. Обґрунтування вибору постачальників товарів
- •2.3.2. Організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому ринку
- •2.3.3. Види господарських договорів
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •178 Глава 2
- •2.8.3. Види міжнародних оптових операцій та методи їх здійснення
- •Глава 2
- •Глава 2
- •2.8.4. Структура і зміст зовнішньоторговельних угод і контрактів
- •2.8.5. Організація підготовки і проведення оптових операцій зі закордонними контрагентами
- •2.9.1. Поняття і суть процесу товаропросування
- •2.10.2. Основні напрямки застосування інструментарію логістики в оптимізації товаропросування
- •Глава 2
- •3.5.1. Поняття та функції лізингу
- •3.6.2. Загальна характеристика і особливості функціонування електронної біржі
- •3.7.2. Організація і комерційне забезпечення торгівлі послугами на оптовому ринку
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5
1.4.4. Характеристика особливих видів об'єктів комерційної діяльності
До особливих видів об'єктів комерційної діяльності належать ті, які мають свою специфіку і не можуть бути об'єднані за загальними рисами і ознаками. Таких об'єктів небагато, але вони вагомі на ринку товарів та послуг і тому вимагають вивчення. Доцільно розпочати огляд таких об'єктів із нерухомості.
Н еру хі
Нерухомість включає землю як товар, а також всі об'єкти, які пов'язані з нею: будинки, споруди, дороги, багаторічні насадження та ін. В Україні земля загалом не визнана товаром, за винятком земельних підсобних ділянок, садово-городніх кооперативів, ділянок під будівництво в містах, які можна купити і продати за договірною ціною. Опис земельних угідь, їх місце розташування, якість і вартісна оцінка землі містяться у спеціальному документі, який називається земельним кадастром.
Будинки, споруди, незавершене будівництво становлять окрему групу нерухомості. Ці об'єкти характерні тим, що у фізичному плані вони капітальні, мають тривалий термін експлуатації й функціонально неподільні. Вони введені в обіг лише на початку процесів приватизації в Україні. Раніше такі об'єкти не вважалися товаром. Усі види об'єктів цього класу поділяються на такі групи:
група А — цілісні майнові комплекси, окремі будинки, споруди, приміщення, загальна вартість яких не перевищує 1250 мінімальних заробітних плат;
група Б — майнові комплекси або окремі будинки, споруди, приміщення, вартість яких перевищує 1250 мінімальних заробітних плат;
група В — об'єкти, що миють монопольне становище;
група Г — об'єкти незавершеного будівництва або законсервовані об'єкти;
група Д — об'єкти соціально-культурного призначення (охорони здоров'я, освіти, науки, фізкультури і спорту, відпочинку тощо).
Наведена класифікація використовується в процесі приватизації, реалізації, передачі об'єктів, створення організаційно-правових форм. Оцінку
Науково-теоретичні основи комерційної діяльності 61
вартості об'єктів нерухомості здійснюють спеціальні фірми, економічні лабораторії за методикою Фонду держмайна України,
Оренда передбачає передачу орендодавцем орендатору майна на обумовлений термін за винагороду. Оренда може бути з викупом або без викупу майна. Залежно від терміну оренди розрізняють такі види оренди: рейтинг (до одного року), хайринг (1—3 роки), лізинг (3 —15 років).
Об'єкти оренди поділяються на такі групи:
транспортні засоби (автомобілі, літаки, гелікоптери, судна, контей нери, спеціальні вагони);
офісне та поліграфічне обладнання (комп'ютери, засоби комунікації, зв'язку, копіювальні машини);
підйомно-транспортне обладнання (автонавантажувачі, дорожньо- будівні машини, крани, механізми);
обладнання загальнопромислового призначення (верстати, преси таін.);
обладнання сільськогосподарського призначення (трактори, комбай ни, сільгоспмашини);
комплектні підприємства (повністю обладнані підприємства);
зношене промислове обладнання;
товари широкого вжитку (холодильники, відеотехніка, телевізори, комп'ютери).
Р
езультати
інтелектуальної праці належать
до
[об'єктів торгівлі науково-технічними знаннями: патенти і ліцензії, "ноу-хау", товарні знаки, промислові взірці ■ (моделі).
Патент на винахід — це свідоцтво компетентного державного або міжнародного органу, яке видається винахіднику (розробнику) на його монопольне право розпоряджатися і використовувати винахід. Патент обмежений законодавством у часі. Термін його дії визначає кожна країна в межах 15—20 років, але на практиці він значно менший —■ 6-10 років. Патент може бути проданий як товар на основі патентної угоди. У такому випадку власник патенту передає покупцю повністю свої права на винахід. Але на практиці частіше патенти не продаються, а лише за винагороду власник уступає право на використання винаходу, зберігаючи при цьому право власності на патент. Предметом такої угоди є ліцензія.
Ліцензія є дозволом (правом), що надається за винагороду власником (ліцензіаром) Іншій стороні (ліцензіату) на використання винаходу, який захищений патентом. Розрізняють ліцензії прості, виняткові й повні.
Проста ліцензія характерна тим, що ліцензіар реалізує право не одній, а багатьом фізичним і юридичним особам, зацікавленим у винаході.
62 Глава 1
Виняткова ліцензія забезпечує право ліцензіату монопольно використовувати винахід на визначеній території країни. Повна ліцензія надає ліцензіату виняткове право на використання винаходу без будь-яких обмежень у межах терміну дії угоди.
"Ноу-хау" (дослівно "знати як") — багатогранне поняття, яке об'єднує знання і досвід науково-технічного, виробничного, управлінського, організаційного, фінансово-економічного характеру. Основні риси "ноу-хау": науково-технічна і економічна цінність і практична застосовність, незахищеність у правовому плані; конфіденційність. Об'єкт "ноу-хау" може бути представлений у вигляді документа (інструкції, схеми) або реального досвіду, тобто "живого спеціаліста".
Товарний знак — це зареєстроване у встановленому
Товарний
знак
порядку позначення, символіка, що дає змогу відрізняти товар даної фірми від інших. Товарний знак є промисловою власністю і охороняється законом. Товарні знаки можуть бути текстовими, у вигляді зображень або комбінованими. Багато фірм, особливо торговельних, викупляють право на використання товарного знаку відомих товаровиробників (Adidas, Simens) для реклами і закріплення на ринку, посилення конкурентних позицій, залучення покупців. Право на використання товарного знаку забезпечує придбана ліцензія.
