1.4.5. Основні вимоги до об'єктів комерційної діяльності

Вимоги до товарів — об'єктів комерційної діяльності детально описані і регламентовані такими документами:

• стандартами: міжнародними, державними (ДСТУ), галузевими (ГСТ), а також стандартами підприємства (СТП);

• технічними умовами (ТУУ), які розробляються підприємствами-то- варовиробниками і мають тимчасовий характер;

• угодами, контрактами між суб'єктами ринку;

• натуральними еталонами, товарними зразками.

Крім того, вимоги до різних характеристик товарів містяться у спеці­альних законах, нормативних і піднормативних актах.

Вимоги, які висуваються до товарів у сфері комерційної діяльності, надзвичайно різноманітні й різнопланові. На першому плані чітко закрі­пилися вимоги до якості товару.

Якість — це властивості й ознаки, які характеризують здатність товару задовольнити потреби, відповідати призначенню і вимогам, які ставляться до нього.

Науково-теоретичні основи комерційної діяльності

63

Найбільш відома категорія — споживні властивості, які пов'язані, головним чином, із можливістю задоволення власних потреб.

Друга категорія — фізичні властивості. Вона характеризується здат­ністю товару задовольнити фізичні й фізико-хімічні вимоги у процесі екс­плуатації.

Хімічні властивості обумовлюють термін зберігання та експлуатації товару.

Біологічні властивості характеризують здатність товару протидіяти бактеріям, мікроорганізмам у процесі зберігання або експлуатації.

Рис, 1.4.4. Вимоги до

Загалом "склад якості" і вимоги до неї можуть бути зображені, як на рис. 1.4.4.

64 Глава 1

Гарантії якості товару підтверджуються спеціальними сертифікатами. Крім того, на маркування наносять відповідні символи, знаки — свідчення того, що товар сертифікований, і це гарантує безпеку його використання.

У деяких товарів рівень якості визначається класами, категоріями, сортами. Якість товару є провідним фактором його конкурентоспромож­ності. Саме на цю ознаку товару орієнтуються суб'єкти ринку.

Під конкурентоспроможністю товару слід розуміти спроможність товару реально або потенційно задовольняти відповідні потреби кра­ще, ніж аналогічний товар, представлений на ринку. За своєю суттю конкурентоспроможність визначає здатність товару витримати конкурен­цію на ринку.

Конкурентоспроможність характеризується такими складниками: якість товару; його ціна; експлуатаційні витрати; вартість сервісу товару. Кількісна оцінка конкурентоспроможності товару визначається на основі параметрів корисного ефекту і сукупних витрат експлуатації.

Особливі вимоги висуває ринок до гарантій, термінів експлуатації, термінів придатності товару. Для більшості товарів продавець або ви­робник гарантують нормальну безперервну роботу, надійне функціонуван­ня, збереження або придатність протягом конкретного терміну, який на­зивається гарантійним терміном. Розрізняють такі гарантійні терміни:

• гарантійний термін придатності товару для виробів, споживні вла­ стивості яких помітно знижуються з часом. До таких товарів нале­ жать продукти харчування, насамперед ті, які швидко псуються, деякі товари побутової хімії, батареї та ін. На етикетках таких то­ варів виставляється дата або місяць закінчення терміну придатності;

• гарантійний термін зберігання проставляється на сировинних мате­ ріалах, напівфабрикатах, консервованій продукції, хімічній про­ дукції. На маркуванні таких товарів зазначається дата випуску і термін зберігання;

• гарантійний термін експлуатації характерний для машин, обладнан­ ня, приладів, товарів культурно-побутового призначення, транспорт­ них засобів; він обчислюється з дня продажу товару або пуску облад­ нання, про що відмітку в технічному паспорті робить продавець.

Усі гарантійні терміни мають силу за дотримання режимів, кондицій, умов зберігання і експлуатації товару.

У комерційній практиці вимоги виникають не тільки до якісних харак­теристик, а й до кількісних. Кількість поставок товарів може бути обме­женою:

— у випадку квотування стратегічних товарів, які експортуються, Імпор­ туються або формують державний резерв;

і Науково-теоретичні основи комерційної діяльності

65

• при закупівлі товару на біржі, де розмір партії товару визначається стандартним "лотом", наприклад, 100 бушелів зерна, 200 барелей нафти тощо;

• якщо існують мінімальні норми відвантаження на залізничному, морському або річному транспорті;

• у випадку, коли обмежені потужності виробника або можливості покупця.

З кількістю товару тісно пов'язаний його вимір, до того ж надзвичайно різноманітний: од., кг, т, л, кв. м, м та ін. Багато товарів надходить в тор­гівлю у двох вимірах: т і м; кг і л; пог. м і кв. м. Одиниця виміру товару регламентується стандартами або контрактами.

Складніше визначитися з імпортними товарами, оскільки одиниця їх виміру може належати до неметричних систем, які значно відрізняються від міжнародної системи одиниць СІ (табл. 1.4.2).

Таблиця 1.4.2. Неметрнчва система одиниць

Неметричні		Неметркчні
одиниці США та Англії	системі СІ	одиниці США та Англії
І Довжина		IV Об'єм
миля(морська)	1,852 км	барель(нафтовий)	158,4 дм3
миля (сухопутна)	1,609 км	барель (сухий)	115,6 дм3
ярд	911,4 мм	бушель (США)	35,2 дм3
фут	304,3 мм	галон	4,54 дма
дюйм	25,4 мм	кварта	1,1 дм3
		(Великобританія)
лінія	2,54 мм	унція (США)	29,5 см3
калібр	254 мкм	—
II Площа акр	4046,8 м2	V Потужність	745,7 Вт
III Маса		VI Температура
тонна (довга)	1016,5кг	градус Фарен-
тонка (коротка)	907,2 кг	геита
центнер (довгий)	50,8 кг	CF)	°K>(°F-t-459,6)/1,8
центнер (короткий)	45,3 кг	градус Ренкіна
квартер	12,7 кг	(°R)	°C = (°F-32)/l,8
фунт (торговий)	0,453 кг	градус Кельвіна
унція	28,35 г	(°К)	°K = DR/1,8
драхма	1,77г	градус Цєльсія
		(°С)	OC = °R/1,8-273,15

66 глава 1

Аналогічна ситуація виникає з розмірами. Вітчизняний одяг, напри­клад, має три розмірні ознаки — зріст (висота людини, см), розмір (обхват фігури на рівні грудей, см) і повнота (обхват фігури на рівні талії, а для жінок — на рівні бедер, см). Відповідно цифрове позначення виглядає таким чином: 158—88—70. Щоправда, на маркуванні, залежно від виду одягу, наносять два параметри — розмір і зріст, або розмір і повноту. Розмір взуття визначається довжиною стопи в міліметрах з Інтервалом у 0,5 м, а позначається на маркуванні — у сантиметрах: 24,5; 25; 25,5 ... 30,5.

Європейська система, а також системи США, Японії, Китаю суттєво відрізняються від вітчизняних. Зіставлення розмірів різних систем наве­дені у табл. 1.4.3.

В останні роки комерційна практика висуває більш жорсткі умови до кодування товарів, послуг, робіт. Вимоги до кодування товарів обумов­лені потребами інформації, обліку, комп'ютерної обробки інформації, а та­кож системами управління на ринку товарів і послуг. Код як система умовних, скорочених позначень про характеристику товару повинен за­безпечити:

• використання цифр, літер, символів, придатних для ручної й машин­ ної обробки;

• відображення цільової інформації про товар і однозначне її тлума­ чення;

• наявність резерву для нових аналогічних товарів.

В основу кодування покладено класифікацію товарів, Відповідно до Класифікатора продукції (ЗКП) код товару складається з 10 цифр. За то­варним класифікатором, що базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ГС), код містить 9 цифр. Груповий класифікатор (фор­ма 3-торг) позначає товарні групи від 1 до 93.

Наведені коди незіставні, тому загального значення вони не отримали. Загальновизнаним у сфері торгівлі став штрих-код. Він складається із вертикальних штрихів і проміжків різної ширини. Під штрихами розмі­щено 13 (або 8 для дрібних товарів) цифр.

Перші 2-3 цифри — код країни (префікс), що надається міжнародною організацією з товарної нумерації Асоціацією БАН. Решта знаків визна­чається національною Торгово-промисловою палатою. Отже, за префіксом можна дізнатися про країну походження товару (табл. 1.4.4),

Країною походження товару є та, де товар повністю вироблений або підданий достатній переробці чи обробці. Повністю виробленими товара­ми в певній країні вважаються мінеральна, рослинна, тваринна, інші види сировини і готова продукція, 3 них переробка або обробка товарів у даній країні вважаються достатніми, якщо вартість у них становить не менше як 50 % загальної вартості.

Таблиця 1.4.3. Зіставлення розмірів різних с

Назва то­вару	Країни СНД			СІЛА		АнглІа		Європа		Японія, Китнй
Костюми жіночі	42 44 46 48 50 52 54/56				8 10 2 4 6 18 20	10 12 14 16 18 20 22		36 38 40 42 44 46 48		S S м м м L L/LX
Трикотаж	42 44 46 48 50 52 54/56				їб 18 51 J4	46 48 51 54 56 59		36 38 40 42 44 48		S S М М м L LLX
Взуття	34 35 36 37 38 39		10 11 2 3 14 15 16	4,0 4,5 5,0—5,5 6,0 6,5—7,0 7,5	9,0 9,5—40,0 10,5 11,0—11,5 12,0 12,5—13,0	3,5 4,0—4,5 5,0 5,5—6,0 6,5	8,0 8,5—9,0 9,0 10,0—10,5 11,0 11,5—12,0	36 37 38 39 40	42 43 44 45 46 47	23,0 23,5 24,0 24,5 25,0	25,5 26,0 26,5 27,0 27,5 28,0 28,5

Таблиця 1.4.4. Кодування товарів і послуг

Код країни	Назва країни	Код країни		Назва країни
00—09	США та Канада	73		Швеція
2,0—29	Резерв EAN	740—745		Гватемала
30—37	Франція	—		Сальвадор
380	Болгарія	—		Коста-Ріка
383	Словенія	—		Гондурас
385	Хорватія	—		Нікарагуа
400—440	Німеччина	—		Панами
460—469	Росія	750		Мексика
471	Тайвань	7	59	Венесуела
474	Естонія		6	Швейцарія
475	Латвія		70	Колумбія
477	Литва		73	Уругвай
480	філіппіни		75	Перу
482	Україна		77	Болівія
489	Гонконг		79	Аргентина
45—49	Японія		80	Чилі
50	Великобританія		84	Парагвай
520	Греція		86	Еквадор
529	Кіпр		89	Бразилія
531	Македонія	80—83		Італія
535	Мальта	84		Іспанія
539	Ірландія	850		Куба
54	Бельгія та Люксембург	858		Словаччина
560	Португалія	859		Чехія
569	Ісландія	860		Югославія
57	Даній	869		Туреччина
590	Польща	87		Голландія
594	Румунія	880		Південна Корея
S99	Угорщина	885		Таїланд
600—601	Південна Африка	888		Сінгапур
611	Марокко	899		Індонезія
619	Туніс	90—91		Австрія
64	Фінляндія	93		Австралія
690—691	Китай	94		Нова Зеландія
70	Норвегія	955		Малайзія
729	Ізраїль

Науково-теоретичні основи комерційної діяльності

Цифровий еквівалент коду EAN-13 складається з:

—■ префікса (перші 2 або 3 цифри), що вказує на національну нуме­рувальну організацію (країна);

• реєстраційного номера підприємства (наступні 4—5 цифр);

• товарного коду, який надається продукції із урахуванням вимог EAN (8—12 цифри);

• контрольної цифри (остання — тринадцята).

Запитання для самоконтролю

1. Які суб'єкти здійснюють комерційну діяльність?

2. Які вимоги висуваються до суб'єктів — фізичних осіб?

3. Які характерні особливості юридичних осіб?

4. Як класифікуються суб'єкти за організаційно-правовою формою?

5. Які суб'єкти переважають на оптовому ринку?

6. Які суб'єкти здійснюють торговельно-посередницьку діяльність? 1. Які суб'єкти комерційної діяльності функціонують у сфері роздріб­ ної торгівлі?

8. Як в умовах ринку визначається товар?

9. Як можна класифікувати об'єкти комерційної діяльності?

10. Які особливості мають товари широкого вжитку?

11. Що належить до продукції виробничого призначення? 12.Чим послуга відрізняється від матеріального товару?

13. Які види послуг найбільш поширені на ринку?

14. Які товари становлять "особливу групу"?

15. Якими, документами описуються і регламентуються вимоги до об'єктів комерційної діяльності?

Глава 2 ----- ц^,

КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ НА ОПТОВОМУ

РИНКУ