- •Глава 1. Науково-теоретичні основи комерційної
- •Глава 2. Комерційна діяльність на оптовому ринку 70
- •Глава 3. Комерційне забезпечення оптового продажу
- •Глава 4. Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі ....435
- •Глава 1
- •1.1. Предмет, зміст і завдання навчальної дисципліни
- •1.1.1. Комерційна діяльність як навчальна дисципліна
- •1.1.3. Методи пізнання комерційної діяльності й зв'язок курсу зі суміжними дисциплінами
- •Глава 1
- •1.2.1. Комерційна діяльність як наукова категорія, процес, функція
- •1.2.2. Структура комерційної діяльності
- •1.2.3. Принципи комерційної діяльності
- •1.2.4. Чинники розвитку комерційної діяльності
- •Глава 1
- •1.3. Торгівля як сфера комерційної діяльності
- •1.3.1. Функції торгівлі та пара метри її ресурсного потенціалу
- •1.3.2. Функціональна структура сфери торгівлі —|
- •1.3.3. Соціальна структура сфери торгівлі
- •1.3.4. Організаційна структура сфери торгівлі
- •1.4. Суб'єкти і об'єкти комерційної діяльності
- •1.4.1. Види і класифікація суб'єктів комерційної діяльності
- •1.4.2. Товар як об'єкт комерційної діяльності
- •1.4.4. Характеристика особливих видів об'єктів комерційної діяльності
- •1.4.5. Основні вимоги до об'єктів комерційної діяльності
- •2.1. Організаційна структура оптового ринку товарів і послуг
- •2.1.2. Оптово-посередницькі господарські формування
- •Господарські формування оптового
- •2.1.3. Інфраструктура оптового ринку
- •Глава 2
- •2.1.4. Комерційні служби суб'єктів оптового ринку
- •2.2. Оптові закупівлі товарів та їх комерційне забезпечення
- •2.2.2. Оперативне планування оптових закупівель товарів
- •2.2.3. Обґрунтування вибору постачальників товарів
- •2.3.2. Організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому ринку
- •2.3.3. Види господарських договорів
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •178 Глава 2
- •2.8.3. Види міжнародних оптових операцій та методи їх здійснення
- •Глава 2
- •Глава 2
- •2.8.4. Структура і зміст зовнішньоторговельних угод і контрактів
- •2.8.5. Організація підготовки і проведення оптових операцій зі закордонними контрагентами
- •2.9.1. Поняття і суть процесу товаропросування
- •2.10.2. Основні напрямки застосування інструментарію логістики в оптимізації товаропросування
- •Глава 2
- •3.5.1. Поняття та функції лізингу
- •3.6.2. Загальна характеристика і особливості функціонування електронної біржі
- •3.7.2. Організація і комерційне забезпечення торгівлі послугами на оптовому ринку
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5
2.1. Організаційна структура оптового ринку товарів і послуг
ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ:
які види підприємств формують основу структури інституціо- нального товарного ринку;
якими є комерційні функції первинної ланки оптового ринку — оптового підприємства;
якими є особливості функціонування оптових посередників;
і — з яких елементів складається основна і допоміжна інфраструк-
■ тури оптового ринку;
— як функціонують комерційні служби суб'єктів оптового ринку.
2.1.1. Оптове підприємство як основний суб'єкт оптового ринку та його комерційні функції.
Загальна сукупність товарів, що виробляється підприємствами промисловості та сільського господарства, а також надходить шляхом Імпортування, реалізується на споживчому ринку через роздрібну торговельну мережу. Для збуту виробничими і аграрними підприємцями гуртових партій виготовленої продукції безпосередньо роздрібним торговельним підприємствам за прямими зв'язками в ринкових умовах відкрито най-ширпіі можливості. Розвиток прямих зв'язків без участі посередників органічно випливає із суті економічної доцільності та комерційного розрахунку, які набувають в умовах ринку вирішального значення.
За прямими зв'язками у мережу крамниць та їх структурних підрозділів безпосередньо від товаровиробників надходить чимало груп, видів і найменувань продовольчих і непродовольчих товарів як з обмеженим термІ-
Комерційна діяльність на оптовому рийку 71
ном реалізації (хліб, молоко, овочі тощо), так і тривалого користування (цукор, сіль, меблі, телевізори та ія.).
Водночас низка факторів, що впливають на умови виробництва і реалізації товарів (сезонність і територіальна розосередженість виробництва, відмінності у підходах до виробничого і торговельного асортименту, певні фізико-хімічні особливості окремих товарів), нівелюють дію принципів економічної доцільності й комерційного розрахунку і обумовлюють об'єктивну необхідність запровадження в структуру комерційних зв'язків оптових посередників.
У системі комерційних зв'язків між сферами виробництва і споживання оптова торгівля відіграє роль торговельного посередника між виробниками готової продукції та її роздрібними продавцями. Загалом ЇЇ можна характеризувати як сукупність торговельно-гуртових організацій і підприємств, різних за масштабами обігу, організаційно-правовою формою та формою власності.
Поняття
оптового
торговельного
Провідною ланкою оптової торгівлі є оптове підприємство. Основною засадою його функціонування на ринку є організаційно-господарська незалежність, що передбачає повну самостійність і цілковиту свободу вибору організа-ційно-правової форми, характеру відносин з іншими суб'єктами ринку, спеціалізації та асортиментного профілю.
Оптове (гуртове) торговельне підприємство — це підприємство оптового ринку, яке самостійно набуває права власності на товар і спеціалізується на оптовій торговельній діяльності, виконуючи повний комплекс закупівельно-збутових і складських технологічних операцій. Таке підприємство функціонує на принципах самоокупності — забезпечення повернення витрат; самофінансування — самостійного пошуку джерел фінансування закуплених партій товарів і наданих товарних кредитів; конкурентоспроможності — ефективного функціонування в ринковому середовищі.
Оптові торговельні підприємства переважно є структурними елементами оптової торгівлі. Проте все частіше трапляються оптові склади і бази роздрібної торгівлі. Вони виникають і функціонують в асоційованих об'єднаннях роздрібних торговельних підприємств — крамниць, магазинів, які акумулюють свої фінансові можливості для поповнення товарних ресурсів і поглиблення асортименту.
Оптові торговельні підприємства класифікують за низкою ознак: функціональним рівнем; організаційно-правовою формою; формою власності й приналежністю; місцем і роллю в товаропросуванні; товарною спеціалізацією (рис.2.1.1).
торговельних шдприї
Класифікація
оптових підприємств
За функціональним рівнем масштабів діяльності й зон впливу оптові підприємства поділяють на три групи: оптові підприємства міжрегіонального значення, регіонального і локального виливу.
Оптові підприємства міжрегіонального значення —
це найбільші за обсягами діяльності суб'єкти оптового ринку, що здійснюють оптову реалізацію на територій держави загалом. Вони формують стрижень вітчизняної оптової торгівлі, забезпечуючи загальне здійснення оптових процесів, формуючи єдину систему каналів товаропросування для об-
Комерційна діяльність на оптовому ринку 73
с луговування потреб вітчизняних і зарубіжних товаровиробників та продавців матеріальних благ.
Оптові підприємства регіонального рівня відрізняються значно меншими масштабами діяльності й відносно територіально обмеженими зонами впливу, порівняно з оптовими суб'єктами міжрегіонального значення. їх діяльність орієнтована на закупівлю товарів у виробничих і оптових підприємств як міжрегіонального, так і регіонального рівнів для задоволення місцевих товарних ринків. Метою регіональних гуртових торговельних підприємств є забезпечення потреб роздрібних торговельних підприємств, що розміщені у зоні впливу (зоні обслуговування) цих суб'єктів оптового ринку.
Поряд з оптовими підприємствами міжрегіонального і регіонального рівнів на гуртовому ринку функціонують підприємства локального рівня. До них належать невеликі за обсягом оптового обігу склади, що повинні обслуговувати потреби відомчої торговельної мережі (товарні склади районних споживчих товариств) або незначної кількості асоційованих членів (склади роздрібних торговельних асоціацій, великих роздрібних торговельних підприємств).
Організаційно-правові форми сучасних суб'єктів оптового ринку характеризуються широкою різноманітністю. Це акціонерні товариства відкритого і закритого типу; асоціації роздрібних, роздрібних і гуртових, торговельних і виробничих підприємств; структурні підрозділи промислово-тор-говельно-фінансових концернів; товариства з обмеженою відповідальністю; малі й приватні підприємства. Підставою для віднесення оптового підприємства до конкретної організаційно-правової форми є установчі документи (установчий договір, статут, положення), згідно з якими здійснено реєстрацію підприємства як суб'єкта підприємницької діяльності у місцевих органах влади. Розширення вітчизняної нормативної бази підприємництва забезпечує засновникам, власникам та їх довіреним особам цілковиту свободу вибору, зміни чи реорганізації організаційної структури будь-якого суб'єкта оптового ринку.
За формою власності підприємства інституцюнального ринку бувають приватними, колективними (також кооперативними), державними або змішаної форми власності. Важливим моментом для визначення власника конкретного оптового підприємства є характер і походження статутного капіталу, що внесений у створення даного підприємства, а також співвідношення часток окремих власників у статутному фонді. Якщо внесений капітал (основні фонди і оборотні активи) стовідсотково належить суб'єктам однієї форми власності (державної, колективної, кооперативної), відповідно і оптове підприємство є складовою частиною тієї ж форми власності.
74 Глава 2
Формування установчого капіталу оптових торговельних підприємств за рахунок джерел, що належать до різних форм власності, є передумовою створення суб'єктів гуртового ринку змішаної власності. Це можуть бути: підприємства державно-комунальної, державно-громадської, державно-приватної, кооперативно-приватної та інших форм власності.
Форма власності багато в чому визначає належність оптових підприємств. За цією ознакою усі суб'єкти оптового ринку належать до галузевих, відомчих і позавідомчих. Галузеві оптові підприємства орієнтовані на забезпечення постачальницько-збутових потреб окремих галузей промисловості й сільського господарства: постачальницькі бази промисловості, сільського господарства, будівельної індустрії; вихідні збутово-реалізаційні підприємства тощо. Характерним прикладом відомчої належності є система оптових підприємств споживчої кооперації: міжрайонні та районні торговельні бази, товарні склади споживчих товариств. До позавідомчих оптових підприємств належать: підприємства приватної та змішаної форм власності, господарські формування інституціонального ринку, що виникли протягом останнього часу (малі, орендні, приватні, сумісні гуртові підприємства).
За місцем і роллю в товаропросуванні оптові підприємства поділяються на три групи: вихідні, торговельно-закупівельні й торговельні бази. Вихідні бази створюються і функціонують при найбільших підприємствах промисловості або у центрах концентрації виробництва товарів подібного складного асортименту. Завдання вихідних баз промисловості полягає у перетворенні крупносерійного індустріального виробничого асортименту, його формуванні, подрібненні й адаптуванні до вимог галузі торгівлі. Це завдання вирішується через запровадження і підтримання тісних зв'язків із багатьма учасниками гуртового і роздрібного товарного ринків, звільнення від комерційно-торговельних функцій виробничих підприємств.
Торговельно-закупівельні оптові підприємства концентруються в регіонах інтенсивного скупчення підприємств, що виробляють товари народного вжитку, сільськогосподарську і переробну продукцію. Ці оптові підприємства спеціалізуються на закупівлі та концентрації різноманітних товарів широкого вжитку, виконують технологічні операції щодо перетворення асортименту із подальшою реалізацією гуртових партій у ті регіони, що менше або зовсім не забезпечені товарами цього асортименту.
Торговельні оптові підприємства функціонують безпосередньо в місцях споживання. Вони максимально наближені до споживчого ринку і мають на меті організацію постачання розукрупнених партій товарів у роздрібну торговельну мережу зони обслуговування: окремо взятого населеного пункту, адміністративного району або його частини (куща). Сюди можна віднести районну гуртову торгівлю споживчої кооперації, склади-холодильни-
Комерційна
діяльність на оптовому ринку 75
ки, невеликі гуртовні, гуртовні при підприємствах харчової промисловості
ТОЩО.
За товарною спеціалізацією оптові торговельні підприємства поділяють на три групи: спеціалізовані, універсальні та змішані.
Спеціалізованими вважають підприємства, які тісно пов'язані з товарним асортиментом однієї або невеликої кількості споріднених товарних груп (взуття, одяг, бакалійні товари, м'ясо-молоко тощо). Найчастіше товарна спеціалізація оптового підприємства визначається складністю асортименту обраної товарної групи або спеціальними вимогами щодо зберігання товару цієї групи (вологість, температурний режим).
Універсальними є оптові підприємства, що здійснюють сукупність ко-мерційно-технологічпих операцій з універсальним, широким асортиментом продовольчих або непродовольчих товарів.
Оптові підприємства, які оперують одночасно продовольчими і непродовольчими товарами і мають для цього належні технічні та технологічні можливості, належать до змішаних оптово-торговельних підприємств. Важливою вимогою до цього типу підприємств є обов'язкове дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил реалізації окремих груп товарів, товарного сусідства. Для цього оптові підприємства зі змішаним асортиментом повинні мати ізольовані складські приміщення з відповідними умовами зберігання як продовольчих, так і непродовольчих товарів.
Розміщення підприємств
Розміщення оптових підприємств повинно здійснювати- , ,
ся відповідно до принципів рівномірності, економічної доцільності й підпорядковуватися завданню побудови у перспективі територіально рівномірно розгалуженої мережі оптових торговельних підприємств за умови створення повноцінного конкурентного середовища на оптовому ринку.
Територіальне розміщення оптових підприємств відбувається з урахуванням існуючих типів таких підприємств; номенклатури товарних груп, що виробляється в регіоні; рівня розвитку транспортних шляхів сполучення в регіоні.
Оптові підприємства міжрегіонального рівня — вихідні й торговельно-закупівельні бази, які активно взаємодіють із виробничими і аграрними товаровиробниками, — доцільно розташовувати біля великих виробничих підприємств або у безпосередньому наближенні до транспортних шляхів сполучення (залізничних вузлів, автомобільних трас), у центрах концентрації виробництва.
Натомість підприємства регіонального рівня — регіональні й локальні гуртові підприємства — повинні бути максимально наближеними до районів споживання, рівномірно зосереджені як у містах, так і в сільських адміністративних районах. При цьому необхідно дотримуватися принципу
76 Глава 2
е кономічної доцільності, який одночасно передбачає як уникнення нераціонального дублювання, скупчення гуртових підприємств з аналогічним асортиментом, так і монопольного охоплення окремих сегментів товарного ринку обмеженим числом суб'єктів оптової торгівлі.
ня потреб сфери виробництва і споживчого ринку, оптові підприємства виконують низку комерційних і виробничих функцій.
У процесі своєї діяльності, для одночасного задоволен-Фунвції
торговельних підприємств
До комерційних функцій оптових підприємств належать:
— вивчення кон юнктури ринку і попиту на товари; матеріали вивчення попиту становлять основу прогнозування перспективної потреби в оптових закупівлях, прямо чи опосередковано впливають на формування виробничих програм промислових підприємств, на структуру виробничого асортименту;
— оптові закупівлі товарів; здійснюються через комплекс взаємопов'я заних комерційних операцій: визначення джерел закупівлі й можли вих постачальників; налагодження комерційних зв'язків із поста чальниками; проведення переддоговірної та договірної роботи; здійс нення контролю за повнотою та своєчасністю виконання договірних
ч»и зобов'язань;
';■..-— оптовий продаж товарів, завдяки якому оптове підприємство здійснює обслуговування роздрібних підприємств або інших об'єктів оптового ринку відповідно до взятих на себе договірних зобов'язань, простежує повноту їх виконання і хід розрахунків;
надання до- і післяреалізаційних послуг клієнтам;
рекламно-інформаційне забезпечення оптової діяльності;
оперативне управління товарними запасами.
Оптові підприємства виконують функції виробничого характеру. Ця діяльність є продовженням виробничого циклу в сфері обміну і збільшує вартість товару. Виробничі функції суб'єктів оптового ринку охоплюють:
комплекс операцій зі складування товарів (приймання, зберігання, внутрішньоскладське переміщення, відпускання);
фасування і підсортування товарів;
— організацію доставки товарів у роздрібну торговельну мережу.
1 Організаційна структура оптового підприєм-
Організаційна ства— це сукупність структурних підрозділів, діля-
структура нок і служб, що є функціонально взаємопов'язаними оптового між соо-ою і забезпечують різні напрями комерційно- торговельного господарської діяльності даного торговельного підпри- підприемства ґ ємства.
Комерційна діяльність на оптовому ринку 77
С укупність комерційно-господарських процесів, що одночасно відбуваються в оптовому підприємстві, поділяється на основні, допоміжні й обслуговуючі. Ці напрями роботи оптового підприємства забезпечують відповідні функціональні елементи організаційної структури.
Основні підрозділи (апарат управління, комерційний відділ, товарні склади, експедиція) здійснюють закупівлю і продаж товарів, їх обробку на складах і доставку у мережу магазинів. Допоміжні ділянки і підрозділи (ділянки фасування, тари тощо) виконують не основні операції підсобного значення. Обслуговуючі підрозділи гуртового підприємства (транспортний підрозділ, служба технічного обслуговування) здійснюють повноцінне ін-фраструктурне обслуговування основних структурних підрозділів підприємства.
У практиці роботи суб'єктів інституціонального ринку відсутня єдина уніфікована організаційна структура. Навпаки, спостерігається широка гана структурних побудов оптових підприємств залежно від обсягів обороту, рівня функціонування, зони впливу, товарної спеціалізації, потенціалу власного складського господарства підприємства та інших факторів.
За сучасних умов організаційна побудова оптового підприємства повинна базуватися, виходячи із його реальних потреб і можливостей, та оперативно коригуватися відповідно до змін у напрямах і обсягах його діяльності.
