Глава 2

торги. Плата, яку має право вимагати замовник торгів о теїГегаих ^{за тен}Д^еР^ні документи, може відображати тільки ви-документів трати, безпосередньо пов'язані з їхньою підготовні та тендерної пропозиції

друкуванням та відправленням постачальнику. Тендерні документи повинні містити:

— інструкцію для постачальників (підрядників), яка включає запроваджені замовником умови проведення торгів та вимо­ги до складання і подання тендерних пропозицій;

• інформацію про характер та необхідні технічні й якісні характери­ стики продукції, що закуповується, зокрема, відповідні технічні спе­ цифікації, плани, креслення, малюнки; кількість товару; місце, де мають бути здійснені роботи; допоміжні послуги, що мають бути надані; бажані або межові терміни, якщо такі передбачені для по­ ставки товарів, виконання робіт або надання послуг;

• критерії, які використовуватимуться замовником торгів під час ви­ значення найкращої тендерної пропозиції;

• основні умови договору на закупівлю в тій частині, в якій вони відомі замовнику торгів, і його проект, якщо такий є і надалі може бути підписаний сторонами;

• якщо допускаються альтернативні характеристики продукції або інші вимоги до неї, — заяву щодо цього та спосіб оцінки і зіставлення альтернативних тендерних пропозицій;

• методику розрахунку ціни тендерної пропозиції та її зазначення, у т. ч. її елементи, крім вартості самих товарів і робіт, наприклад, витрати на транспортування, страхування, завантаження, розванта­ ження тощо;

• найменування валюти (валют), в якій (яких) має бути обчислена та зазначена ціна тендерної пропозиції;

• зазначення мови (мов), якою (якими) складені тендерні пропозиції;

• вимоги замовника торгів до умов тендерного забезпечення, яке має бути надане постачальниками (підрядниками);

• підстави і терміни повернення тендерного забезпечення та підстави неповернення тендерного забезпечення тощо.

Після отримання і вивчення тендерних документів постачальники го­тують і надсилають на адресу замовника тендерні пропозиції. Постачаль­ник може звернутися до замовника торгів за роз'ясненнями щодо тендер­них документів. Замовник торгів не пізніше, ніж за три дні до кінцевого терміну подання тендерних пропозицій, повинен дати відповідь на запити постачальника.

Тендерні пропозиції мають бути підписані та подані постачальником у письмовій формі в запечатаному конверті або в будь-якій іншій формі, зазначеній в тендерних документах. .;.".<. _ ■' ^;.-

Комерційна діяльність на оптовому ринку 149

На запит постачальника замовник торгів повинен підтвердити отриман­ня його тендерної пропозиції зі зазначенням дати і часу. Тендерна пропо­зиція обов'язково супроводжується документом, що підтверджує внесен­ня тендерного забезпечення.

Тендерні пропозиції, отримані замовником торгів після

Розгляд тендерної пропозиції

закінчення кінцевого терміну їх подання, не розкривають­ся, не розглядаються і повинні бути повернені постачальни­кам. Розкриття тендерних пропозицій повинно відбуватися не раніше кінцевого терміну подання тендерних пропозицій у місці та з дотриманням процедур, зазначених у тендерних документах.

Усі постачальники, що подали тендерні пропозиції, або їх уповноважені представники повинні бути допущені замовником торгів до участі у проце­дурі розкриття тендерних пропозицій.

Для розкриття тендерних пропозицій постачальників, згідно із наказом Голови тендерного комітету, призначається спеціальна комісія із представ­ників тендерного комітету.

Замовник торгів може просити постачальників розтлумачити тендерні пропозиції для того, щоб полегшити їх розгляд, оцінку та зіставлення. Він може розглядати тендерну пропозицію тільки тоді, коли вона відповідає всім вимогам, викладеним у тендерних документах.

Замовник торгів не акцептує тендерної пропозиції, якщо постачальник, який подав тендерну пропозицію:

• не відповідає кваліфікаційним вимогам;

• не погоджується з виправленням виявленої замовником торгів ариф­ метичної помилки.

Замовник торгів визначає переможця торгів на підставі таких критеріїв:

• найнижча ціна за умови забезпечення необхідної економічності та ефективності продукції;

• економічно найвигідніша тендерна пропозиція з урахуванням різних критеріїв її оцінки: ціни, дати поставки, поточних витрат, ефектив­ ності витрат, якості, естетичних і функціональних характеристик, екологічної чистоти, технічних відмінностей, післяпродажного обслу­ говування продукції тощо.

Водночас замовник торгів повинен зазначити в тендерних документах або відповідному додатку всі критерії, які він має намір застосовувати до переможця торгів.

Для оцінки та зіставлення тендерних пропозицій замовник торгів має послуговуватися одним із визначених у тендерних документах видом ва­люти.

Якщо в будь-якій тендерній пропозиції відсутня її ціна в обраній замовни­ком торгів для порівняння валюті, відповідний перерахунок здійснюється

150 Глава 2

замовником торгів з використанням офіційного курсу Національного бан­ку України.

Під час розгляду, пояснення, оцінки і зіставлення тендерних пропозицій та прийняття рішень щодо того, яку тендерну пропозицію буде акцептова­но, інформація Із зазначених питань не розкривається постачальникам або іншим особам, які офіційно не беруть участі в розгляді, оцінці чи зістав­ленні тендерних пропозицій.

Якщо це передбачено в тендерних документах, замовник торгів може відхилити всі тендерні пропозиції в будь-який час до акцепту тендерної пропозиції. Замовник торгів на запит будь-якого постачальника, який надав тендерну пропозицію, повідомляє про причини відхилення всіх тен­дерних пропозицій, не обов'язково мотивуючи їх.

В умовах тендерних документів повинно передбачатися обов'язкове підписання постачальником, у випадку визначення його переможцем тор­гів, договору на закупівлю, складеного у письмовій формі, згідно з пода­ною тендерною пропозицією. Замовник торгів і переможець торгів розпо­чинають підготовку до укладення договору на закупівлю після того, як переможцю торгів буде відправлено повідомлення про акцепт його тендер­ної пропозиції.

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає особливість продажу товарів на товарних аукціо нах?

2. Які основні етапи проведення аукціону?

3. У чому полягає суть та мета тендерів?

4. Яка послідовність проведення тендерів?

5. Що вказується в запрогиенні на торги?

6. Що зазначається в документації й тендерних пропозиціях та який порядок їх розгляду?

Комерційна діяльність на оптовому ринку

2.7. Оптові закупівлі товарів на біржах і через брокерські контори

ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ:

• яке місце посідає біржова торгівля на оптовому ринку;

• роль і значення товарної біржі в організації оптового обороту;

• як здійснюються біржові торги оптовими партіями товарів і си­ ровини;

• які види оборудок і операцій застосовуються в біржовій торгівлі;

• у чому полягає специфіка діяльності брокерських контор і бро­ керів на біржовому товарному ринку.

2.7.1. Біржова торгівля як форма організації оптового ринку

Важливою складовою частиною оптового обороту, що здійснюється під час доведення знову виготовлених матеріальних цінностей із сфери мате­ріального виробництва до сфери споживання, є оборот біржової торгівлі — фізичний або сумований вираз сукупності оборудок і операцій, що відбу­ваються в мережі спеціалізованих елементів інфраструктури товарного рин­ку — товарних бірж.

Суть біржової торгівлі

Біржова торгівля — це особлива форма здійснення ек­вівалентного обміну матеріальними благами між су­б'єктами інституціонального ринку (або за участі їх представників), що акумулюється в мережі специфічних елементів інфраструктури товарного ринку — в уста­новах товарних та інших спеціалізованих бірж.

Особливий характер біржової торгівлі виявляється у притаманних тіль­ки їй рисах. По-перше, в ній здійснюється купівля-продаж (еквівалент­ний обмін) порівняно великих партій товарів і сировини, що дає змогу відносити ці комерційні операції до операцій оптового характеру. Друга особливість біржової торгівлі полягає в тому, що в ній здійснюється купів­ля-продаж не тільки вже виготовленого товару (ринок реального товару), але й реалізація прав на товари, що будуть виготовлені в перспективі (ф'ючерсний ринок). Третя особливість біржової торгівлі виявляється в обо­в'язковому її здійсненні виключно в мережі товарних бірж — спеціалізо­ваних інфраструктурних елементів ринку (поза межами бірж біржова тор­гівля відбуватися не може).

З оптовим ринком найтісніше пов'язаний біржовий оборот реального товару — частина біржового обороту, що описується сукупністю

152 ^{Глава 2}

укладених на товарних біржах оборудок щодо купівлі-продажу партій товарів і сировини у конкретний термін і за чітко визначеними ціна­ми. Оборот реального товару в біржовій, як і в оптовій, торгівлі може вимірюватися у натуральних одиницях або у вартісних показниках і є однією зі складових частин сукупного обороту національного або світового товарного ринку.

Біржова торгівля як невід'ємний складовий елемент

Роль біржової

торгівлі

в організації

оптового ринку

оптового ринку активно впливає на характер і сукупні обсяги оптового обороту. Вона забезпечує економічну свободу комерсанту-посереднику, який може обирати час, місце і контрагента для обміну товарами або права­ми (зобов'язаннями) щодо такого. Водночас біржова торгівля сприяє прискоренню обігу матеріально-сиро­винних ресурсів, спрощуючи їх просування від виробника до споживача. Як форма здійснення оптового продажу товарів у загальновідомих і до­ступних центрах — на біржах за єдиними заздалегідь регламентованими правилами, біржова торгівля вносить в оптовий ринок організаційний фак­тор. Роль біржової торгівлі як організаційного фактора оптової торгівлі посилюється ретельним обліком кількісних і цінових параметрів кожної біржової оборудки. Облік і контроль за обсягом біржового обороту пере­творює його на організований процес і є основою біржових котирувань цін, які набувають визначального характеру не тільки для оптового, але і для світового товарного ринку загалом.

Біржова торгівля загалом та її матеріально-технічна база — біржі, зокре­ма, виконують на оптовому ринку стабілізуючу роль. З одного боку, вони забезпечують дію механізму вільного ціноутворення, стаючи місцем концентрації попиту і пропозиції. Водночас біржі через систему за­ходів регулювання монополізму і запобігання несумлінній конкуренції, страхуючи ціновий ризик, мають на меті стабілізацію цін на основні види сировини і матеріалів, цінних паперів.

Важливого значення набуває також інтегруюча роль біржової торгівлі на оптовому ринку. В цьому аспекті біржі поєднують інтереси і запити широкого кола суб'єктів господарювання — виробників, посередників, виробничих й індивідуальних споживачів. Інтегруюча роль торгівлі на біржах не обмежується лише національними товарними ринками. Біржо­ва діяльність є явищем світового масштабу і передбачає тісне переплетен­ня, взаємопроникнення і взаємодоповнення національних та інтернаціо­нальних учасників світового оптового ринку.

Багатоплановість і широта функцій біржової торгівлі засвідчують важ­ливість цієї форми оптового продажу товарів для широкого кола суб'єктів господарювання у різних секторах економіки.

Комерційна діяльність на оптовому ринку

Значення біржової торгівлі виявляється у її поміт­ному впливі на сфери виробництва, обміну та спожи­вання.

біржової

ірпвлі для Біржова торгівля є одним Із важливих каналів

купівлі сировини та матеріалів для промислових під­приємств, оскільки саме в ній зосереджені основні обся­ги реалізації стратегічних видів ресурсів — енергоносіїв, металів, аграр­ної сировини. Саме тому біржі мають прямий вплив на формування основних видів цін і тарифів, які згодом позначаються на собівартості й оп­тово-відпускних цінах промисловості.

Потужним регулятором сфери виробництва є також ринок цінних паперів, зосереджений в мережі фондових бірж, що спеціалізуються на котируванні й реалізації облігацій, векселів, акцій, тобто беруть активну участь у створенні сучасного фінансового інструментарію.

Система бірж має також ключове значення для сфери обміну то­варів і послуг. Вона є місцем праці або об'єктом зацікавленості значної кількості комерційних посередників — агентів, брокерів, дистриб'юторів, що діють як на інституціональному, так і на споживчому ринках. Для більшості цих суб'єктів біржова діяльність має не лише вагоме практич­не, але й інформативне значення. Створювана на біржах інформація фор­мує великий масив різнопланової комерційної інформації, що широко застосовується в аналітично-плановій роботі посередницьких фірм.

Біржова торгівля помітно впливає на сферу споживання, забезпе­чує потреби виробничих споживачів і визначає основні параметри си­стеми цін на споживчому (роздрібному) товарному ринку.

2.7.2. Товарна біржа, її роль та функції

Основним місцем здійснення чисельних біржових і рацій та оборудок із сировиною та матеріалами, товарами є мережа товарних бірж. Товарні біржі в межах своєї діяль­ності організовують і зосереджують загальний обсяг комер­ційних оборудок, що в майбутньому формують фізичні й вар­тісні показники сукупного біржового обороту*.

Товарна біржа — це ринкова установа некомерційного типу, що функціонує як елемент інфраструктури інституціонального ринку, обслуговує його потреби, забезпечуючи оборот великих партій товарів

з ринку

* Сукупний біржовий оборот включає в себе також обіг не таперів, грошей, грошових зобов'язань, золота тощо), про що в

154 Глава 2

(сировини) шляхом систематичного проведення відповідно організо­ваного торгу.

Загальна сукупність товарних бірж утворює матеріально-технічну базу біржової торгівлі — мережу товарних бірж. Ця мережа є місцем, де про­водиться біржовий торг, створюється І надається широке коло організацій­них, комерційних та інформаційних послуг учасникам оптового ринку.

Товарна біржа як активний елемент комерційних зносин на опто­вому товарному ринку не є повноцінним суб'єктом комерційної діяль­ності, оскільки не планує, насамперед, одержання прибутку. Доходи біржі утворюються не внаслідок операцій купівлі-продажу, а завдяки за­провадженню комплексу послуг з організації, проведення та забезпечення біржового торгу.

Наголошуючи на вторинному, допоміжному значенні товарної біржі у цілісному механізмі функціонування інституціонального ринку, слід сха­рактеризувати основні внутрішні ознаки діяльності біржі, що надають їй значення повноцінного елементу інфраструктури товарного ринку.

До основних внутрішніх ознак, притаманних суто біржам, слід відне­сти:

• регулярність відновлення біржового торгу в чітко визначеному місці протягом певного періоду;

• здійснення біржової комерційної діяльності відповідно до заздалегідь встановлених єдиних правил і біржових звичаїв, що не суттєво відрізняються на окремих біржах;

• стандартизація основних параметрів біржових контрактів на товари (сировину) та основних якісних характеристик біржового товару;

• організація операцій купівлі-продажу яа основі реального співвідно­ шення попиту і пропозиції;

• здійснення регулярних котирувань біржової кон'юнктури на реаль­ ному, ф'ючерсному та опційному товарних ринках;

• проведення фіктивних, безтоварних (спекулятивних) біржових обо- рудок;

• забезпечення страхування (хеджування) цінового ризику на біржах за допомогою різноманітних методів;

• проведення клірингу між учасниками біржових оборудок і контрак­ тів — контролю за своєчасністю та повнотою здійснення розрахунків між сторонами біржових угод;

• створення потужного масиву інформації, яка широко застосовується всіма суб'єктами товарного ринку.

Отже, товарна біржа — це напрацьований світовим бізнесовим до­свідом механізм ефективного розповсюдження власних економічних

Комерційна діяльність на оптовому ринку 155

інтересів па широке коло суб'єктів ринку на засадах рівноправної кон­куренції.

К л асифіка цїя

Тривала історія зародження та еволюції біржової

торгівлі суттєво урізноманітнила товарні біржі, спричи-

нила їх трансформацію від елементарного гуртового рин- ^товаР^них 4>^ж

к у — місця проведення торгу великими партіями товарів до складної організаційно-господарської структури багатофункціонально­го типу.

Суттєве ускладнення контингенту біржових установ потребує упоряд­кування окремих їх видів за допомогою детальної класифікації. Провести класифікацію товарних бірж можна за допомогою низки суттєвих ознак.

Первинною ознакою поділу і систематизації сукупності біржових уста­нов є основний вид об'єкта біржового торгу, на якому спеціалізується біржа. Беручи до уваги цю ознаку, розрізняють чотири основних типи біржових установ: товарні, фондові, валютні та змішані. Наведена ниж­че класифікація товарних бірж за більшістю ознак співпадає з класифіка­ціями інших типів (фондових, валютних, змішаних) бірж.

За формою власності розрізняють два основних види товарних бірж: державні (публічно-правові) й приватні.

Державні біржі широко розповсюджені у Західній Європі. До них на­лежать ті біржові установи, які повністю контролює держава. Доступ до діяльності на цих біржах мають усі легально зареєстровані підприємці та комерсанти, що побажали стати членами біржі, або придбати разові квит­ки для участі в торгах.

Приватно-правові, або приватні, біржі є найбільш характерними для СІЛА, належать до власності відповідної біржової корпорації за умови її підзвітності державі. Виняткове право участі в торгах на приватній біржі мають лише члени біржової корпорації (асоціації брокерських контор) за спеціальним дозволом Ради директорів місцевої біржової корпорації.

Окремий статус має велика частина біржових установ країн СНД, для яких характерне поєднання декількох форм власності. Крім державної І приватної власності, в установчому капіталі бірж є також кошти, що на­лежать колективам працівників. На біржах пострадянських країн посту­пово зростає частка приватного капіталу, що свідчить про фактичне пере­творення цих бірж із публічно-правових на приватні торговельні асо­ціації закритого типу.

Організаційно-правовий статус товарних бірж дає змогу вирізняти біржові установи у вигляді акціонерних товариств (відкритого і закри­того типу), товариств з обмеженою відповідальністю! асоціацій тощо.

156 Глава 2

Відповідно до регіону діяльності основного контингенту учасників (суб'єктів), що діють на даній біржі, загальну сукупність бірж поділяють на: світові, міжрегіональні й національні.

Товарні біржі світового значення відкриті для виробників сировини та товарів стратегічного призначення, комерційних посередників і про­відних оптових покупців, обсяги діяльності яких мають трансконтинен­тальний, світовий характер. Результати поточних котирувань цін унаслі­док проведених операцій і прогнози ф'ючерсних котирувань на світових біржах покладено в основу світових цін на стратегічні види сировини та товарів. Переважна більшість світових бірж сконцентрована в США, Ве­ликобританії, Японії та Франції. Серед інших до них належать: Чиказька торговельна палата (СВОТ), Чиказька товарна біржа (СМЕ), Нью-Йорк-ська товарна біржа (NYMEX), Токійська товарна біржа, Паризька біржа (МАТІФ) тощо. Міжрегіональні товарні біржі залучають пере­важно суб'єктів біржової діяльності декількох сусідніх країн світового про­мислового регіону — Західної Європи, Швденно-Східної Азії тощо.

Національна товарна біржа зосереджує свою діяльність у межах то­варного ринку певної країни. Такі біржі функціонують як у країнах із слабо розвинутою економікою (Бразилія, Україна, Росія), так і в передо­вих індустріальних державах (США, Австралія, Японія).

Масштаб впливу бірж дозволяє класифікувати їх на центральні, ре­гіональні й локальні. Товарні біржі, що розташовані у загальновизнаних центрах торгівлі на перетині транспортних шляхів, є центральними. До того ж місце виробництва біржового товару не має визначального характе­ру. Як приклад можна навести Нью-Йоркську, Лондонську чи Гамбурзьку біржі кави. Відомо, що кава у цих регіонах за їх природно-кліматичними умовами продукуватися не може. Однак основні обсяги врожаю кави, ви­рощені в Латинській Америці, Африці та країнах Азії, реалізують саме в США, Великобританії та Німеччині.

Регіональні товарні біржі впливають на характер господарських зв'язків між суб'єктами комерційної діяльності декількох великих еконо­мічних районів. До них можна віднести, зокрема, такі найбільші вітчиз­няні біржі, як Українська товарно-сировинна біржа, Українська аграрна біржа тощо.

Локальні, або місцеві, біржі впливають на господарські процеси всере­дині невеликого за масштабами місцевого ринку із незначною кількістю учасників і, як правило, вузьким асортиментом товарів.

За характером основного асортименту товарів, що реалізується на біржі, розрізняють: вузькоспеціалізовані, спеціалізовані й універсальні товарні біржі.

Комерційна діяльність на оптовому ринку 157

В узькоспеціалізовані товарні біржі мають найменшу питому вагу в за­гальній кількості бірж, адже їх біржові операції стосуються суто одного виду товару (алмази, кава, какао, нафта тощо).

Спеціалізовані товарні біржі оперують товарами, що об'єднуються в од­нотипні групи (дорогоцінні метали, зернові продукти, худоба, лісомате­ріали).

Універсальні товарні біржі найширше представлені й характеризують­ся розширеним асортиментом більшості або всіх біржових товарних груп.

За характером основних біржових операцій усі товарні біржі поділя­ються на: біржі реального товару, ф'ючерсні, опційні й комплексні.

На біржах реального товару об'єктом біржового обороту є наявний товар або такий, що планують виготовити (виростити) протягом найближ­чого часу.

Ф'ючерсні біржі оперують специфічним товаром — контрактами на поставку товарів у майбутньому.

Опційні біржі спеціалізуються на купівлі-продажу прав І зобов'язань щодо товарів та контрактів (реальних, ф'ючерсних і опційних) на біржові товари.

Слід зазначити переважно фіктивний (безтоварний) характер ф'ючерс­них та опційних операцій, які отримали у біржовій практиці назву біржо­вих спекуляцій. Оскільки біржові спекуляції тісно пов'язані між собою, а також із фізичним біржовим ринком (ринком реального товару), то і бір­жі, на яких поєднуються три основні види операцій, називаються ще ком­плексними.

Ступінь відкритості біржового торгу визначається організаційно-пра-вовим статусом біржі. За цією ознакою біржі поділяються на: відкриті (з публічним веденням біржового торгу) і закриті. Якщо на відкритих біржах контингент суб'єктів біржової діяльності включає членів біржі, їх представників (біржових посередників) і відвідувачів (разових і постійних), то контингент закритих бірж складається виключно із членів біржі та їх представників.

Динаміка розвитку вітчизняних бірж (в одиницях на початок року) наведена у табл. 2.7.1.

Зокрема, загальна кількість установ бірж в Україні має тенденцію до щорічного стрімкого зростання. Протягом 90-х років минулого століття загальне число вітчизняних бірж зросло більше, аніж у п'ять разів, до­сягнувши 365 од. на початок 2000 p., проти 66 бірж, створених у 1991 р. Водночас найбільшу питому вагу (40%) становлять товарні й товарно-сировинні біржі (146 од.). Якщо врахувати, що товарно-сировинні ресурси

Таблиця 2.7.1. Кільї

Біржові установи	РОКИ
	і		і	в	9	і	2006
							1	£
								1
Усього зареєстровано:	66	91	88	191	223	300	458	100,0
— універсальні;	22	23	19	46	46	62	115	25,1
— товарні й товарно-сировинні;	28	24	25	54	75	111	244	53,2
— агропромислові;	4	8	9	23	25	29	ЗО	6,5
— фондові та товарно-фондові	2	14	14	24	24	27	19	4,1
інші	10	22	21	44	53	71	50	11,1

обертаються також на багатьох універсальних, агропромислових і товар­но-фондових біржах, стає зрозуміло, що реалізація товарів і сировини є основною спеціалізацією більшості вітчизняних бірж.

Організацій­на побудова товарної біржі

Сучасні товарні біржі як складні організаційно-функ­ціональні інституції товарного ринку характеризуються насиченою і багатофункціональною структурною побудо­вою.

Відмінності в контингенті учасників, масштабі впли­ву, організаційно-правовому статусі й спеціалізації біль­шості товарних бірж видозмінюють і модифікують організаційну структу­ру конкретної біржової установи.

У найбільш загальному вигляді організаційну побудову товарної біржі можна уявити у вигляді поєднання органів управління і функціональних підрозділів, що є у складі різних за потенціалом і масштабами діяльності товарних бірж.

Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори засновників та членів, що скликаються періодично, відповідно до Статуту, і вирішу­ють кардинальні питання поточної діяльності й перспектив розвитку біржі. Саме на загальних зборах ухвалюють установчі документи, правила робо­ти біржі та зміни до них; здійснюють прийом і виключення членів біржі; затверджують структуру і штати функціональних підрозділів біржі; органі­зовують вибори членів біржового комітету.

Комерційна діяльність на оптовому ринку 159

Затверджений загальними зборами засновників і членів біржі біржо­вий комітет здійснює загальне керівництво роботою біржі протягом ви­значеного проміжку часу (рік та більше) у проміжку між черговими за­гальними зборами членів біржі. Голову (президента), його заступників і членів біржового комітету (Ради біржі, Ради директорів) персонально за­тверджують на загальних зборах. Зазвичай вони не є представниками чле­нів біржі або її працівниками.

До функцій біржового комітету належать: контроль за діяльністю ви­конавчої дирекції (Правління) біржі; тимчасова зупинка членства і усу­нення порушників біржових правил від біржових торгів; прийом тимчасо­вих членів; реалізація рішень і постанов загальних зборів; підготовка чер­гових загальних зборів.

Оперативне керівництво функціонуванням товарної біржі та її струк­турних підрозділів очолює Правління (виконавча дирекція) біржі. Прав­ління виконує організаційно-господарські функції щодо організації біржо­вої торгівлі: забезпечує поточне керівництво комісіями (комітетами, відділами) біржі; здійснює господарсько-фінансове, матеріальне, кадрове керівництво біржовою діяльністю; ведення біржового торгу; рекламне, інформаційне обслуговування суб'єктів біржової торгівлі; координацію роботи щодо розширення і розвитку біржової діяльності.

Для забезпечення окремих напрямків багатофункціональної діяльності біржової установи біржовий комітет створює комісії, комітети, відділи. Кількість і структура функціональних підрозділів відповідної біржової установи залежать передусім від масштабів та спеціалізації цієї товарної біржі й можуть суттєво відрізнятися.

Основними функціональними структурними підрозділами товарних бірж можуть бути: комісія з прийому нових членів; арбітражна комісія; комісія з ділової етики; спостережний комітет; комісія з ділових опера­цій; ревізійна комісія; відділ біржових товарів; ринговий комітет; коти­рувальний комітет; відділ реєстрації біржових оборудок; розрахункова (клірингова) палата, або центр.

Для здійснення специфічних організаційно-розпорядчих і адміністра­тивно-господарських функцій на товарній біржі створюються відповідні структурні підрозділи. Кількість та функціональне призначення структур­них підрозділів товарної біржі не є величиною сталою і залежить, насам­перед, від спеціалізації, масштабів діяльності й бізнесових звичаїв країни розміщення кожної конкретної установи біржі.

Роль і функції товарних бірж

Товарні біржі на сучасному етапі відіграють провідну роль в організації оптової торговельної діяльності. Це виявляється одночасно у декількох напрямках. По-пер­ше, біржі є унікальним мірилом співвідношення попиту

і пропозиції на сировину і товари стратегічного призначення для всього господарського механізму. По-друге, воии максимально обмежують суб'єк­тивно-монопольні підходи до ціноутворення на стратегічну продукцію і ви­готовлені з неї товари. Реальні біржові ціни і ф'ючерсні котирування ста­новлять основу калькуляцій виробничих цін і тарифів. По-третє, торгівля через біржі — це відносно найменш ризикований вид оптової торгівлі, оскільки біржі володіють відпрацьованим механізмом страхування комер­ційного ризику.

Роль товарних бірж у розвитку гуртової торгівлі виявляється також в основних і допоміжних функціях, які вони виконують.

До основних функцій товарних бірж можна віднести:

• концентрацію попиту і пропозиції в єдиному широковідомому і за­ гальнодоступному місці;

• поєднання великої кількості продавців і покупців у просторі й часі;

• створення максимально об'єктивного масштабу цін на стратегічні товари;

• забезпечення висококваліфікованого сумлінного посередництва для клієнтів;

• мінімізацію монопольних явищ у торговельній діяльності;

— усунення комерційного ризику для суб'єктів торгівлі. Товарні біржі виконують також такі допоміжні функції:

• здійснюють стандартизацію якісних параметрів товарів та змісту контрактів;

• забезпечують арбітраж суперечок, пов'язаних із ввутрішньобіржо- вими контрактами і оборудками;

• організовують і контролюють своєчасність та повноту проведення розрахунків між учасниками біржового торгу;

• створюють і надають різноманітні послуги всім зацікавленим суб'єк­ там бізнесу.

2.7.3. Організація біржових торгів товарами і сировиною

Найголовнішим завданням засновників і членів біржі, її структурних підрозділів, куди входять члени біржі й наймані працівники, є регулярне проведення біржових торгів товарами і сировиною. Власне процес біржо­вого торгу об'єднує чималу кількість учасників, які укладають оборудки і контракти щодо купівлі-прода-

Контингеь,

жу біржових товарів. учасників

Склад учасників (суб'єктів) біржового торгу, незва­жаючи на їх багаточисельність, є чітко регламентова­ним, його визначає і затверджує біржовий комітет.

(суб'єктів)

бірж

Комерційна діяльність на оптовому ринку 161

Коло учасників біржових торгів містить три категорії суб'єктів: праців­ників біржі, біржових посередників і відвідувачів.

Організовують і сприяють здійсненню біржових торгів працівники бір­жі — маклери, оператори, клерки і службовці деяких структурних підроз­ділів (працівники розрахункової палати, юристи, експерти).

Маклери та їх помічники — оператори розпочинають і ведуть торг у товарній секції. До їх функцій належать реєстрація і облік оборудок, що здійснюються в ямі.

Клерки — це службовці біржі, що виконують різноманітні доручення в операційній залі. Зокрема, телефонний клерк отримує накази від клієнтів або керівництва брокерської контори телефоном. Розсильний клерк ("бі­гун") повинен швидко передати інформацію, отриману телефоном, броке­ру в ямі та у зворотному напрямку.

Службовці структурних підрозділів біржі можуть перебувати в опе­раційній залі тільки для надання технічної допомоги біржовим посередни­кам, порад експертного чи юридичного характеру, але не мають права прямо чи опосередковано брати участь або впливати на перебіг біржових торгів. Працівникам біржі заборонено укладати оборудки і брати участь у торгах від будь-чийого імені. Вони не можуть перебувати в то­варній ямі, збирати і використовувати біржову інформацію з комерційною метою.

Загальний контроль за перебігом торгів може здійснюватися старшим маклером, начальником відділу організації біржового торгу, членами бір­жового комітету і ревізійної комісії.

Право здійснення біржових оборудок в операційній залі надається біржо­вим комітетом тільки біржовим посередникам — членам цієї товарної біржі; особам, що репрезентують цих членів, а також: відвідувачам на відкритих біржах.

Типовими представниками класичних біржових посередників є біржові брокери (агенти), брокери (власне брокери) і біржові спекулянти (дилери, трейдери, джоббери).

Біржові агєнти-брокери діють на агентських засадах від імені замов­ника, за його кошт і отримують, у випадку належного виконання біржово­го наказу, комісійну винагороду — брокерідж, куртаж. Зазвичай вони представляють на даній біржі конкретного виробника або покупця товару, який може бути (або не бути) членом біржі з придбаним І зареєстрованим брокерським місцем.

Брокерські контори, їх власники і працівники, індивідуальні брокери (власне брокери) працюють на біржах від свого імені як за свій кошт, так і за кошт клієнта, тобто виконують операції подвійного характеру —

162 ^Глава 2

агентські й спекулятивні. Представники біржових посередників цього типу є членами відповідної біржі, мають на ній постійне місце і здійсню­ють біржову торгівлю широким асортиментом товарів і майновими зобо­в'язаннями щодо них (контрактами).

Найпомітнішими за обсягами діяльності й потенціалом суб'єктами біржової торгівлі на товарних біржах є біржові спекулянти — дилери, трейдери і джоббери. Вони оперують під час торгів від власного імені за власний кошт. Наявність у біржових спекулянтів міцного фінансового потенціалу дозволяє їм зосереджувати основну діяльність на ф'ючерсних і опційних операціях, але вони можуть також брати участь в агентських і брокерських операціях.

У біржових торгах беруть участь також постійні та разові відвідувачі.

Постійні відвідувачі біржі — це брокерські контори або незалежні брокери, що не вступали до складу членів цієї біржі, але за окрему плату придбали брокерське місце на ній. Разові відвідувачі торгів допускають­ся до укладення оборудок щодо реального товару на дилерських засадах (від власного імені за власний кошт) у виняткових випадках, після прид­бання вхідного квитка на відкриті торги.

Опосередковану участь у біржових торгах беруть також клієнти біржо­вих посередників (брокерів), що контактують з ними за допомогою за­собів зв'язку або іншим чином і віддають їм біржовий наказ (розпоряджен­ня) на купівлю або продаж певної партії товару або виконання інших дій за обумовленими в договорі на брокерське обслуговування процедурами. Внутрішня особливість біржової торгівлі полягає в тому,

що опосередковану участь у біржових торгах беруть не тільки найбільш зацікавлені учасники — клієнти, але й власне біржовий товар.

Об'єкти біржової торгівлі

У мережі товарних бірж реалізуються умовні партії

товарів, які, на відміну від класичної оптової торгівлі, в мо­мент купівлі-продажу під час біржових торгів об'єктивно відсутні.

Особливістю біржової торгівлі є те, що її об'єктами виступають матері­альні блага (товари, сировина, матеріали), зазвичай територіально відда­лені від місця купівлі-продажу, або ті, які ще належить виготовити, однак вони загальновідомі за максимально стандартизованими кількісними і якіс­ними параметрами.

Основними вимогами до об'єкта біржової торгівлі є його здатність до якісної однорідності, швидкої заміни, придатності до точного кількісного ви­міру, максимальна стандартизація вимог щодо їх якості, умов зберігання, транспортування і кількісного виміру. В практиці біржової торгівлі стан­дартизація параметрів товару сприяє запровадженню загальновизнаних лотів — стандартних кількісних операційних мір обсягу біржового товару.

Комерційна діяльність на оптовому ринку

163

Біржовий товар стандартизується також за основними якісними ха­рактеристиками (вологість, вміст жиру, засміченість, густина тощо) для кожного товарного найменування. Усі біржові товари повинні бути також швидкозамінними (здатними до заміни на аналогічні або схожі) та вимі­рюватися у показниках, адаптованих для зберігання і транспортування товарних партій (бушель, барель, фунт тощо), які кратні корисному об'є­му транспортних засобів (вагон, контейнер),

У процесі еволюції біржової торгівлі асортимент біржових товарів по­стійно скорочувався. Із власне біржової номенклатури поступово вилуча­лися товари, що втрачали своє стратегічне значення. Під впливом різних факторів асортимент біржових товарів із широкої номенклатури реально­го товару скоротився до п'яти товарних груп:

• сільськогосподарська продукція і сировина;

• продовольчі товари;

• ліс і лісоматеріали;

• кольорові й дорогоцінні метали;

• паливо й енергоносії.

Асортиментна номенклатура вітчизняних товарних бірж значно відріз­няється від прийнятої на міжнародних біржах. Зокрема, у вітчизняному біржовому обороті 1999 р. сільськогосподарська продукція, продовольчі товари, ліс і лісоматеріали, паливо становили менше як 2 % , а кольорові метали не реалізовувалися взагалі. Натомість на фоні домінування біржо­вих оборудок із валютними ресурсами (3984,4 млн грн, або 65,9 %) поміт­ними є біржові обороти із цінними паперами — на 932,1 млн грн, або 15,4 % від загального обороту бірж і нерухомістю — 792,2 млн грн (11,7 % ), тоді як товарів п'яти класичних груп біржового асортименту продано на суму всього 107 млн грн, тобто тільки 1,7 % від вітчизняного біржового обороту (табл. 2.7.2).

проведення

біржових

торгів

Біржові торги товарами відбуваються в операційній (біржовій) залі у визначені біржею дні або щоденно і роз­починаються в чітко обумовлений час. Затримка початку біржового дня є надзвичайно рідкісним явищем у практи­ці біржової торгівлі. Вона можлива тільки у тому випад­ку, якщо арбітражна комісія не розв'язала суперечок щодо оборудок, укладених на торгах попереднього операційного дня, або якщо є надзвичайні форс-мажорні обставини.

Учасники торгу — біржові посередники, що заздалегідь збираються і по­передньо знайомляться з інформаційним бюлетенем. Він містить дані про товарні партії (лоти), виставлені на торги з укладенням стартової ціни та умов реалізації.

Таблиця 2.7.2. Структура укладених угод на вітчизняних біржах*(млн грн)
Показники	Роки
	1995	1098	1907	1908	2000	2005
Усього	544,0	1 149,4	7 182,1	13 517,0	125 525	34 934
Метал і метало продукція	0,5	0,9	8,4	0,2	239	28
Кольорові метали	0,1	0,2	-	-	1	31
Транспортні засоби	41,0	1 25,1	126,3	134,7	3 310	573
і оргтехніка	0,2	0,5	0,9	0,9	10	6
Ліс і лісоматеріали	0,3	0,1	0,2	0,0	14	3
Папір	0,1	0,1	0,1	0,0	16	5
Будівельні матеріали	0,1	0,7	0,0	0,0	103	3
Кабельна продукція	0,0	0,0	0,0	2,1	0	-
Паливо:	2,8	48,3	23,3	5,0	668	2 904
вугілля;	1,7	45,9	19,7	4,7	127	57
бензин	0,5	1,2	0,2	0,1	35	31
Непродовольчі товари	0,7	0,7	0,4	0,3	74	45
Сільськогосподарська продукція	220,8	312,7	45,2	83,8	1366	10 150
Продукти харчуваьня	5,3	5,5	42,0	4,8	215	345
Хімічна продукція	0,0	0,0	—	—	83	5
Цінні папери	5,5	33,5	25,0	195,8	25 366	18 351
Послуги	0,3	4,9	56,3	3,0	20	211
Нерухомість	257,5	600,6	843,3	1245,9	92 943	561
Земельні ділянки	0,1	0,1	1,0	3,4	2	-
Кредитні ресурси	0,9	-	-	—	0	-
Валюта (у перерахунку на			5 993,2	11 826,3	~
Інші види	7,8	15,5	19,6	10,8	1 095	134

Одночасно зі сигналом до початку біржового дня (гонгом) включається інформаційне табло, біржові посередники займають місця у відповідній ямі (рингу), а уповноважений маклер біржі оголошує зміст пропозицій, внесених до інформаційного бюлетеня. Кожна наступна пропозиція, опри­люднена клерком, дублюється на табло.

* Складено за даними Держкомстату України.

Комерційна діяльність иа оптовому ринку 166

Б рокер, що погоджується з відповідною пропозицією, сигналізує про це за допомогою системи біржових жестів. Право на укладення оборудки щодо даної партії товару переходить до зацікавленого брокера на підставі одного з двох прийнятих у біржовій практиці методів: біржового аукціону або фіксованої ціни.

Біржовий аукціон відбувається, якщо на пропозицію маклере відгукну­лося декілька брокерів або пропозиція нікого не зацікавила. У таких ви­падках маклер за вказівками (жестами) брокера-продавця піднімає (зни­жує) ціну товару до рівня, що його влаштовує. Відсутність зацікавленості до даної партії товару є підставою для перенесення торгів на пізніший термін.

Якщо правилами даної біржі (більшість західних) не передбачено про­ведення біржового аукціону, торги відбуваються за методом фіксованої ціни. У цьому випадку покупцем товару є брокер, що першим просигналі­зував про придбання даної партії.

Усі оборудки, що укладаються в біржовому колі, ретельно фіксуються і підлягають реєстрації відповідними підрозділами товарної біржі.

Реєстрація біржових оборудок і контрактів є обов'яз­ковою умовою ведення біржової торгівлі. Вона здійснюєть­ся уповноваженими працівниками біржі для того, щоб:

їстрація

біржові

.. . „ . „ контрактів

• уникнути позабіржових комерційних операцій; . -

• викорінити різноманітні махінації й несумлінну кон-

куренщю;

— максимально точно здійснити облік оборудок, цін і обсягів продажу для подальшого проведення біржових котирувань і взаєморозрахунків (клірингу).

Комерційні операції реєструються на біржі одночасно на кількох рівнях. Оперативний облік поточних змін під час торгів здійснює клерк-обліко-вець в ямі. Його функції полягають у моментальному інформуванні (за допомогою жестів або мобільного зв'язку) працівників відділу реєстрацій оборудок про зміни цін контрактів. Оперативний облік оборудок і цін на товари ведуть також клерки, що перебувають поруч з ямою. Уся зареєст­рована інформація вводиться в комп'ютерну мережу і дублюється на інфор­маційному табло та моніторах у різних підрозділах біржі.

Під час перерви у торгах або після їх завершення укладені оборудки оформляються у вигляді контрактів. При цьому перевіряється і підтвер­джується наявність товару в продавця і коштів у покупця; правильність формулювання основних положень контракту і їх відповідність наказам клієнтів. Телефонні накази клієнтів своїм брокерам для уникнення непо­розумінь записуються на магнітні носії й дублюються голосом "брокера на

166 Глава 2

телефоні". Суперечки, які виникають під час укладення контрактів, і не­порозуміння між клієнтами і брокерами негайно розглядаються і вирішу­ються біржовим арбітражем із використанням магнітних записів наказів клієнтів.

Оформлені, підписані й зареєстровані належним чином контракти за результатами оборудок, що відбулися протягом біржового дня, надси­лаються для виконання брокерським конторам і їх клієнтам, а також до структурних підрозділів біржі (котирувальній комісії, розрахунковій па­латі тощо) для контролю за повнотою і своєчасністю виконання.

Проведення розрахунків між суб'єктами біржових торгів очолює і здійснює розрахункова (клірингова) па-

ва біржах

лата біржі. Контракти, отримані й зареєстровані відділом реєстрації, приймає клірингова палата для виконання.

Розрахункова (клірингова) палата біржі є незалежним фінансовим посередником між установою біржі, біржовими посередника­ми і клієнтами біржі. Вона відкриває персональний рахунок для кожного суб'єкта біржової торгівлі, на який щоденно заносяться фінансові резуль­тати його біржової діяльності шляхом безакцептного перерахування на­лежних розрахункових і страхових сум, зарахування курсових різниць після проведення регулярних перерахувань платіжних зобов'язань за кон­трактами внаслідок зміни біржової кон'юнктури. Крім цього, клірингова палата реєструє закриття (виконання) біржових контрактів у випадку повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Важливими завданнями розрахункової палати товарної біржі є також фінансове регулювання, хеджування ф'ючерсних і опційних (безтоварних) контрактів та контроль за процесом ліквідації безтоварних біржових кон­трактів.

2.7.4. Види оборудок і операцій на товарних біржах

У практиці біржової торгівлі щоденно укладаються і здійснюються різно­манітні за характером і змістом біржові оборудки. Внутрішні відмінності у змістовому наповненні окремих оборудок зумовлюють специфічні особ­ливості комерційних операцій, що відбуваються на товарних біржах.

Результатом зустрічних зусиль біржових посередників щодо купівлі-продажу партій товарів чи сировини є укладен-

біржові

Суть

ня біржової оборудки.

і оборудок

Біржова оборудка — це дія, скерована на регулювання прав і обов'язків сторін щодо купівлі-продажу, постачан­ня або обміну товарів, допущених до біржових торгів, що

Комерційна діяльність на оптовому ринку 167

в ідбулася між учасниками біржового торгу і зареєстрована у вигляді біржового договору (угоди) у встановлений термін.

Біржова оборудка повинна бути укладена між сторонами (контрагента­ми) під час біржового торгу в операційній залі й не підлягає нотаріально­му засвідченню, крім деяких біржових оборудок, одним із учасників яких є закордонний контрагент.

Оборудки, укладені до початку (після завершення) біржового дня за участі не членів біржі, цілком незареєстровані або несвоєчасно подані до відділу реєстрації біржі, укладені з порушенням біржового законодавства чи правил роботи конкретної біржі, вважаються позабіржовими, і на них не поширюються гарантії біржі. Біржові оборудки не можуть укладатися від імені, за посередництва або з використанням коштів біржі.

Усна домовленість контрагентів під час біржового торгу, зареєстрована маклеріатом, є тільки передумовою укладення оборудки. Оборудка вва­жається укладеною з моменту її реєстрації відповідним відділом біржі.

Біржові оборудки становлять основу біржових операцій. Останні охоп­люють як операції, що виконуються в інших галузях комерції (оптова тор­гівля, страхова справа тощо), так і низку специфічних, внутрішньо прита­манних біржовій торгівлі, операцій.

Біржова операція — це комплекс комерційних заходів, які послідов­но виконує біржовий посередник для реалізації ділових інтересів у бір­жовій торгівлі. За своїм змістом біржова операція є ширшим поняттям від біржової оборудки; кожна подібна операція зазвичай включає декіль­ка одночасно або послідовно укладених оборудок.

Суть окремих видів операцій на товарних біржах визначається комерцій­ною спеціалізацією суб'єктів біржової торгівлі, що їх проводять.

Біржові оборудки, що укладаються під час біржового торгу, поділяються на три основних види: оборудки з ре­альним товаром, ф'ючерсні й опційні.

. .і операцій в

Оборудки з реальним товаром поділяють за пгерміна-

Класифікація оборудок

товарних

біржах

ми постачання, за умовами ознайомлення з товаром, за характером формування ціни, за особливими умовами виконання.

Ф'ючерсні оборудки укладаються на майбутні періоди, тому ще назива­ються відтермінованими. Вони поділяються на суто ф'ючерсні й хеджувальні.

Опційні, або оборудки з премією, бувають трьох різновидів: простий, подвійний і кратний опціон.

Біржові операції, що здійснюються на товарних біржах, поділяються на такі основні види: операції купівлі-продажу реального товару; операції страхування (хеджування) цінового ризику і біржові спекуляції.

168 Глава 2

О борудки з реальним товаром передбачають в себе ку­півлю або продаж на товарній біржі виготовленого това­ру або такого, що буде виготовлений у майбутньому, протягом короткого проміжку часу.

Залежно від термінів постачання оборудки з реальним товаром бувають двох різновидів: з негайним постачанням (типу "спот" і "кеш") і з постачанням у майбутніх періодах (типу "форвард").

Оборудки з негайним постачанням укладаються тільки на наявний товар, який передається покупцеві одразу після реєстрації оборудки. Фор­вардні оборудки укладаються щодо товару, який продукується ритмічно і може бути поставлений покупцеві найближчим часом.

Відповідно до умов ознайомлення оборудки з реальним товаром бувають:

• без попереднього ознайомлення з товаром — такі, що укладаються щодо широковідомих товарів із стандартними якісними характери­ стиками (шоколад, вино, горілка тощо);

• на основі попереднього ознайомлення з усією партією або відібрани­ ми зразками товарів — такі, що укладаються стосовно товарів широ­ кого вжитку на вітчизняних біржах;

• за стандартними параметрами товарів — такі, що укладаються щодо товарів зі стандартними показниками якості (пшениця, вугілля, ме­ тали тощо).

Залежно від характеру формування контрактної ціни розрізняють оборудки з реальним товаром, що укладаються:

• за ціною, зафіксованою на момент укладання оборудки;

• за ціною, що сформується у майбутньому: на момент постачання, на момент проведення розрахунків (оборудки типу "онкольн").

На вітчизняних товарних біржах широкого розповсюдження набули оборудки реального товару з особливими умовами. До них належать:

• біржові бартерні оборудки — в яких продавець одночасно виступає покупцем іншого товару на визначену суму;

• оборудки, що обумовлюють купівлю (продаж) одного товару тільки за умови продажу (купівлі) визначеної кількості іншого товару; на відміну від біржового бартеру, розрахунки щодо цих оборудок мають грошову форму;

• оборудки із завдатком, які передбачають отримання від контрагента грошового або товарного завдатку як гарантії виконання ним своїх зобов'язань.

Ф'ючерсні (відтерміновані) оборудки укладаються на біржах стосов­но не реального товару, а контрактів щодо такого у майбутньому періоді.

Комерційна діяльність на оптовому ринку 169

Н а відміну від широко індивідуалізованих оборудок із реальним товаром, ф'ючерсні оборудки і відповідні їм контракти є максимально стандартизо­ваними.

Ф'ючерсний контракт стандартизується за такими параметрами:

• кількість товару — стандартний лот;

• основний якісний стандарт — базисний сорт, марка або інший якіс­ ний параметр;

• базис постачання товару — умова ІНКОТЕРМС;

• довжина позиції — термін дії контракту;

• останній день торгівлі контрактом — день, протягом якого сторони ще можуть здійснювати біржові операції в межах даного контракту;

• останній день постачання товару під час реалізації контракту — мо­ мент переходу ф'ючерсного контракту в розряд контракту з реаль­ ним товаром.

Складність реалізації ф'ючерсного контракту як безтоварного полягає у спеціальній процедурі ліквідації, що може бути виконана тільки двома шляхами — через укладання оберненої, офсетної оборудки або постачан­ням реального товару проти ф'ючерсних зобов'язань (тендер).

Ф'ючерсні контракти тісно пов'язані з фізичним біржовим ринком — ринком реального товару. Тут розрізняють як суто ф'ючерсні оборудки, так і ф'ючерсні оборудки, що укладаються для хеджування цінового ризику на ринку реального товару.

Опційні оборудки (оборудки з премією) укладаються на біржах для того, щоб купити право або продати зобов'язання на укладання біржо­вого контракту на певну кількість товару за заздалегідь встановле­ною ціною в межах взаємно погодженого періоду.

За визначену суму премії покупець опціону купує коротку (позицію продавця) або довгу (позицію покупця) позицію в контракті реального товару або ф'ючерсному контракті.

Отримавши премію, продавець опціону (власник однієї з позицій в кон­тракті) повинен виконати свої зобов'язання або вийти із контракту на вимогу покупця опціону в обумовлений проміжок часу.

У практиці біржової торгівлі розрізняють три основні види опціонних оборудок: простий, подвійний і кратний опціони.

За простого опціону його покупець займає одну з позицій в контракті й зобов'язує контрагента виконати свої зобов'язання. Існують два різнови­ди простого опціону: короткий (опціон-запит ) і довгий (опціон-пропози-цїя). За несприятливих кон'юнктурних умов покупець опціону може не скористатися своїми правами (відійти від оборудки), втративши при цьо­му сплачену премію (опціон).

170 Глава 2

З а подвійного опціону його покупець одночасно має право зайняти, за своїм бажанням, коротку або довгу позицію в контракті, але лише після того, як сплатить премії обом контрагентам основної біржової оборудки. Водночас покупець подвійного опціону за несприятливої кон'юнктури, чи залежно від інших стратегічних міркувань, може відмовитися від належ­них йому прав як продавця, так і покупця біржового товару.

Кратний опціон передбачає право його покупця за додаткову оплату в кратну кількість разів (1, 2, 3 таін.) збільшити обсяг лоту в контракті (обсяг товарної партії) або пакет (кількість) ф'ючерсних контрактів у май­бутній біржовій операції.

1 На відміну від поодиноких біржових оборудок, що ма-

Особливості ють локальний характер, біржові операції — це система проведення комерційних заходів, які мають реалізувати стра- біржовкх тегічні цілі біржових посередників. операцій .

Найпростішим видом біржових операцій є купівля-про-

даж реального товару. Цей вид операцій широко розпо­всюджений у мережі товарних бірж, особливо вітчизняних. За своїм змістом операція купівлі-продажу реального товару є класичним різнови­дом оптової торгівлі, що здійснюється в межах біржової торгівлі. Основу такої операції становить біржова оборудка з реальним товаром типу "спот" або "форвард". Така операція повинна задовольняти поточні потреби ви­робників у сировині й комерційних посередників у готовій продукції для здійснення основної діяльності.

Порівняно з попереднім видом, операція хеджування цінового ризику є значно складнішим видом біржових операцій, оскільки вимагає послідов­ного здійснення щонайменше трьох оборудок:

— оборудки з реальним товаром на зразок "форвард";

—- зворотної ф'ючерсної оборудки на цю ж кількість товарів у аналогіч­ному періоді;

— офсетної (оберненої) оборудки в момент ліквідації ф'ючерса.

Такий складний механізм операції хеджування дозволяє пов'язати воє­дино фізичний біржовий ринок (ринок реального товару) і ф'ючерсний ринок (ринок перспективних зобов'язань). У цьому випадку можливі втра­ти біржового посередника внаслідок динаміки цін на фізичному ринку компенсуються відповідним виграшем на ф'ючерсному біржовому ринку.

У практиці біржової торгівлі трапляються два різновиди страхуваль­них операцій: хеджування купівлею і хеджування продажем,

Хеджування купівлею полягає в купівлі продавцем реального товару ф'ючерсних контрактів на відповідну кількість товару. В іншому випад­ку, коли покупець реального товару за найближчої перспективи одночас-

Комерційна діяльність на оптовому ринку 171

н о виступає продавцем відповідної кількості ф'ючерсних контрактів, біржо­ва операщя називається хеджування продажем.

Найскладнішим видом біржових операцій є біржові спекуляції, які ґрунтуються на різниці в цінах на біржовий товар у різний період часу, на фізичному і ф'ючерсному ринках, у різних місцях розміщення товарів. Здійснення цих операцій ґрунтується на послідовному укладенні обору-док на купівлю, а згодом на продаж реального товару чи контрактів. Спе­кулятивні біржові операції вимагають не тільки глибокого практичного досвіду, але й міцного фінансового потенціалу, оскільки є найриаикова-нішими у біржовій діяльності.

В основу біржових спекулятивних операцій покладено елементи гри, а тому ймовірність успіху чи неуспіху в них є доволі високою, а пом'якши­ти ризик можна лише виваженістю комерційних рішень кожного учасни­ка і дещо знизити за рахунок розширення кола біржових спекулянтів.

Місце і роль брокерських

контор

в організації

оптової торгівлі

2.7.5. Організація закупівлі товарів через брокерські контори Розширення обсягів біржового обороту є основним

завданням найактивніших суб'єктів біржової торгівлі — брокерських контор і брокерів.

Комерційну діяльність на некомерційних за право­вим статусом товарних біржах здійснюють брокерські контори і самостійні (незалежні) брокери. Цим су­б'єктам біржової торгівлі належить виняткове право біржового посеред­ництва — укладення і проведення всіх видів біржових оборудок і операцій.

Брокерські контори і самостійні брокери від свого імені або від імені клієнта і за власний кошт (кошт клієнта) виступають контрагентами під час укладання оборудок у процесі біржових торгів, виконують інші види господарської діяльності, пов'язаної із біржовою торгівлею.

З огляду організаційного змісту, брокерська контора — це самостійна юридична особа або структурний підрозділ певного господарського суб'єкта, що виконує комерційно-посередницькі функції на тій біржі, на якій вона зареєстрована і придбала право "брокерського місця". Фізична особа, що володіє відповідною кваліфікацією і придбала на даній товарній біржі брокерське місце, діє як самостійний, або незалежний, брокер.

Брокерські контори створюють члени біржі — засновники та інші юри­дичні й фізичні особи, прийняті до складу членів пізніше. їхній внесок до статутного фонду біржі становить вартість щонайменше одного біржового місця. Реалізуючи своє право, член біржі може здавати належне йому

брокерське місце в оренду іншим господарським суб'єктам. У зв'язку з цим організаційно-правовий статус брокерських контор може бути різноманіт­ним: приватне підприємство, товариство, структурний підрозділ (філія) виробничого чи комерційного підприємства.

Організаційна структура і чисельність працівників брокерської конто­ри залежить від обсягів діяльності та ступеня господарської самостійності власне брокерської контори. Самостійні брокерські фірми із значними біржовими оборотами мають такі підрозділи: відділ приймання замовлень і наказів від продавців, покупців і клієнтів; відділ обробки і аналізу інфор­мації; відділ координації роботи із позабіржовими суб'єктами і відділ оперативної роботи у біржовому залі.

Основний контингент працівників брокерської фірми становлять броке­ри (брокери-приймальники замовлень і брокери операційного залу), а та­кож інші категорії найманих працівників. Незалежні брокери самостійно здійснюють усю роботу з укладення оборудок, але для виконання обліко­во-аналітичних та інших допоміжних функцій можуть наймати помічників та інших спеціалістів.

Б рокерські посередники (контори і самостійні броке­ри), що діють на товарних біржах, відрізняються залежно від повноти функцій і фінансового потенціалу. Існує три основні види брокерських посередників: агенти, суто бро­кери і дилери.

Агенти-брокери діють на біржі від імені (за дорученням) і за кошт клієнта (принципала). Зазвичай це співробітники виробничих або торго­вельних підприємств, наймані ними особи, що забезпечують під час біржо­вих торгів постачальницько-збутові функції цих підприємств. Залежно від обсягів купівлі-продажу товарів і сировини біржовий агент отримує комі­сійну винагороду, розмір якої обумовлюється агентським договором.

Суто брокери виконують посередницькі функції від свого імені, але за кошт клієнта. Потенціал суто брокерів, порівняно із агентами-броке-рами, значно розширюється: вони беруть участь не тільки в оборудках із реальним товаром, а й у ф'ючерсних контрактах.

Біржові дилери ("біржові спекулянти") виконують операції на бір­жах від власного імені й за власний кошт. Саме вони становлять основ­ний контингент "гравців" на біржах, а тому вільно оперують реальним товаром, ф'ючерсними і опційними контрактами. На відміну від попередніх видів біржових посередників, біржовий дилер має вагомий фінансовий потенціал, що дає йому змогу вступати у біржові оборудки як самостійна сторона (контрагент). Основним джерелом доходу дилера є прибуток від біржових спекулятивних операцій, однак він має всі можливості для од­ночасного здійснення і агентських, і брокерських операцій.

Комерційна діяльність на оптовому ринку

роботи

брокерських

контор

На вітчизняних товарних біржах чіткий поділ брокер- „

ських посередників на агентів, брокерів та дилерів від­сутній; вони поєднують широку гаму різноспеціалізова-них функцій.

Основна складність роботи брокерських контор (неза­лежних брокерів) полягає у різноспрямованості їх комер­ційних зусиль. Важливими напрямками функціонування біржового посе­редника є: взаємодія з клієнтами (оптовими продавцями і покупцями); ведення біржових трансакцій; організація товаропросування І взаємороз-рахунків між біржовими контрагентами.

Робота з клієнтами розпочинається з укладення договорів на брокер­ ське обслуговування. Згідно з цим договором, брокерська контора бере на себе зобов'язання втілювати інтереси клієнта на даній біржі, а клієнт зо­ бов'язується приймати замовлення або надавати для реалізації власний товар. І

Безпосередній купівлі-продажу товарів на біржових торгах передує погодження з клієнтом умов майбутньої оборудки — представницьким брокером (брокером-приимальником замовлень) під час отримання нака­зу. Накази клієнтів власним брокерським посередникам суттєво відрізня­ються через низку обмежень за ціною купівлі (продажу), часом виконан­ня, термінами оплати, формою здійснення, умовами постачання придба­них товарів.

Оформлений належним чином наказ клієнта оперативно скеровується в операційний зал до брокера в біржовій ямі (рингу), який бере його до виконання.

Виконанням наказу клієнта — укладенням оборудки — робота бро­керської контори не закінчується. її працівники під контролем співробіт­ників біржі організовують своєчасне і повне виконання умов оборудки: дотримання терміну постачання товарів; забезпечення транспортування і страхування вантажів; своєчасне проведення розрахунків між контр­агентами і здійснення оплати брокерських послуг.

Для брокерської контори самостійного значення набувають пошук то­варних ресурсів як за межами біржі, так і перепродаж товарів (спекуля­ція ними) власне на біржі.

Планування обсягів реалізації брокерською конторою _і

Планування

оптової

діяльності

брокерських

контор

оптових партій товарів найбільш доцільно здійснювати за товарними групами основної спеціалізації бро-

керської фірми.

Під час планування обсягів реалізації керуються да­ними про обсяги продажу на біржовому і позабіржовому ринках товарів конкретної товарної групи; прогнозами

174 Глава 2

д инаміки виробництва цих товарів з урахуванням економічних, природ­них та інших факторів; показниками ступеня охоплення товарних ресурсів місцевого і зовнішніх регіонів суб'єктами біржової торгівлі; прогнозом потреби в товарних ресурсах для клієнтів брокерської контори.

Зведений план розширення обсягів оптової реалізації повинен коорди­нуватися із наявними у брокерській фірмі людськими, матеріальними і фі­нансовими ресурсами. Для поповнення власних ресурсів брокерська кон­тора на основі комерційного розрахунку повинна максимально широко залучати різні види доступних ресурсів. Особливого значення для брокер­ської контори набуває раціональне формування асортименту товарів і по­слуг, якими вона оперує на біржі. Номенклатура об'єктів брокерської діяль­ності повинна бути конкретизованою та обмеженою спеціалізацією товар­ної біржі та наявним потенціалом біржового посередника.

Торговий дім як засновник регіональної товаро-сировинної біржі відкрив на ній брокерську контору, що займається закупівлею товарів широкого вжитку для забезпечення потреб власної роздрібної мережі. Виконуючи плани оцтових заку­півель, що подає брокерській конторі (БК) торговий дім, працівники БК зверну­лися до керівництва торгового дому з проханням дозволити також здійснення операцій на ф'ючерсному і опціонному біржових ринках та операції хеджування.

Виходячи з виробничих можливостей! керівництво торгового дому дозволило БК, попри операції щодо виконання плану оптових закупівель, проводити тільки операції купівлі-продажу інших товарів і сировини.

До якого виду біржових посередників належала БК спочатку? Який вид функцій прагнули виконувати працівники і який будуть виконувати фактично, відповідно до рішення керівництва торгового дому?

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає суть біржової торгівлі?

2. Які основні етапи пройшла біржова торгівля в процесі її еволюції?

3. Яку роль відіграє біржова торгівля на оптовому ринку?

4. У чому полягає значення біржової торгівлі?

5. Що таке товарна біржа?

6. Які основні ознаки класифікації товарних бірж?

7. Яка організаційна побудова товарної біржі?

8. У чому полягає роль і основні функції товарних бірж?

9. Хто складає основний контингент суб'єктів біржової торгівлі?

10. Що належить до складу об'єктів біржової торгівлі?

11. Яким є механізм проведення біржових торгів?

12. Як здійснюється реєстрація біржових оборудок і контрактів?

13. Як відбуваються розрахунки за біржовими оборудками?

Комерційна діяльність на оптовому ринку 175

14. У чому полягає суть біржових оборудок і операцій? _(tt%

15. Як класифікують оборудки і операції на біржах? ' '"J?

16. Що становить зміст біржової оборудки?

17. Що становить зміст біржової операції?

18. Яке місце і роль брокерських контор і незалежних брокерів у орга­ нізації біржової торгівлі?

19. Як організована робота брокерських контор? '.

20. Як планується оптова діяльність брокерських контор?

2.8. Організація комерційних операцій із закордонними контрагентами

ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ:

• як здійснюються оптові закупівлі товарів від закордонних контр­ агентів;

• з якою метою і ким регулюються оптові закупівлі на зовнішньо­ му ринку;

• у чому полягають суть і особливості міжнародних оптових опе­ рацій;

• як укладаються та виконуються міжнародні комерційні угоди і контракти;

• у чому полягає зміст зовнішньоторговельних контрактів купівлі- продажу оптових партій товарів;

• як здійснюється митне забезпечення експортно-імпортних ко­ мерційних операцій.

2.8.1. Організація і проведення операцій оптових закупівель від закордонних суб'єктів комерції

Національна економіка, що поступово реорганізується під впливом ринкових умов, неухильно інтегрується до світового економічного співто­вариства, вагомою складовою частиною якого є система міжнародних ко­мерційних зв'язків. У структурі цих зв'язків чільне місце посідають зов­нішньоторговельні операції з купівлі-продажу оптових партій товарів, що становлять основу міжнародної оптової торгівлі.

Міжнародна торгівля матеріальними благами є об'єк­тивною необхідністю, що зумовлена закономірностями розвитку товарного ринку, обмеженістю та нерівномір-

Передумови

розвитку

міжнародної

оптової торгівлі

ністю розподілу ресурсів у світовому масштабі та неї наковою ефективністю затрат суспільно корисної праці у різних регіонах світу.

Міжнародна торгівля виконує еквівалентний обмін як товарами, так і послугами. Основний обсяг комерційних операцій у торгівлі становлять оптові торговельні операції. Адже предметом купівлі-продажу є крупні партії сировини, матеріалів, предметів широкого вжитку або високі за вартістю поодинокі об'єкти (земельні ділянки, підприємства, засоби ви­робництва і транспортні засоби тощо). Активний розвиток міжнародної торгівлі можливий тільки аа умови повноцінного функціонування реаль-

Комерційна діяльність на оптовому ринку

177

них ринкових чинників та об'єктивної дії законів ринку. Основною пере­думовою успішного ведення зовнішньоекономічної торговельної діяльності є її демонополізація, створення однакових умов для закордонної торгівлі всіма видами організаційно-господарських формувань різних форм влас­ності.

Відмова від планово-регулятивних методів управління економікою зу­мовила широку лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності. Унаслі­док демонополізації та лібералізації зовнішньоекономічної діяльності на внутрішніх ринках України (окрім суто монопольних) з'явилося широке коло суб'єктів комерційної діяльності (виробників, комерсантів, посеред­ників), різних за потенціалом, спеціалізацією, організаційно-правовим статусом тощо. Відміна монопольного становища держави в міжнародній торгівлі дає змогу перейти до економічно обґрунтованого ціноутворення в зовнішньоторговельній діяльності та скорочення застосування обмежу­вальних заходів (квотування, ліцензування) у зовнішньоекономічній по­літиці країни.

інутрішнього

оптових ринків

Сукупність суб'єктів і об'єктів міжнародного оптово­го ринку тісно пов'язана із внутрішніми інституціональ-ними ринками окремих країн. Товари і послуги, що вво­зяться (імпортуються) в країну, спрямовуються для ре­алізації на внутрішньому товарному ринку. Вивезені (експортовані) матеріальні блага покидають внутрішній ринок країни-експортера, поповнюючи ринок країни-імпортера.

Суб'єкти інтернаціонального оптового ринку одночасно виступають не­резидентами для закордонних партнерів і рівноправними учасниками вну­трішнього оптового ринку своєї країни. Таким чином, міжнародний опто­вий ринок глибоко проникає у внутрішні ринки окремих держав і висту­пає сполучною ланкою між ними, збагачуючи і розвиваючи асортимент внутрішніх ринків і насичуючи структуру комерційних зв'язків між су­б'єктами оптової торгівлі різних частин світу.

Контингент

учасників

міжнародного

оптового ринку

Контингент учасників міжнародної торгівлі є доволі різноманітним. Він формується під впливом таких фак­торів, як рівень економічного розвитку і суспільно-полі­тичний устрій окремих держав, запроваджені в країні торговельні звичаї та правила, ступінь лібералізації зов­нішньоторговельної діяльності, рівень розвитку обслу­говуючої інфраструктури тощо.

Залежно від характеру та цілей діяльності міжнародні суб'єкти оптово­го ринку поділяють на: комерційні фірми, союзи (спілки) підприємців, державні органи І відомства та міжнародні економічні організації під егі­дою оон.