2.2.2. Оперативне планування оптових закупівель товарів

Оперативне планування закупівель

Основою організації закупівельної роботи є розробка маркетингової тактики її здійснення, тобто оперативне її планування,

Метою оперативного планування є правильна органі­зація оптових закупівель і посилення особистої відповідаль­ності кожного комерційного працівника за виконання планових завдань. Планують оптові закупівлі товарів у два етапи.

Вихідним етапом оперативного планування є визначення потреби в оптових закупівлях товарів, тобто складання плану надходження то­варів на підприємство. Він розробляється для кожної товарної групи на плановий період (рік, квартал). Розрахунок здійснюється за формулою

Я = Р + 3₁₍ - З_п,

де Н — план надходження товарів; Р — план реалізації товарів; З_к — норматив запасів на кінець планового періоду; З_п — очікувані запаси на початок планового періоду.

Результати оформляються у вигляді таблиці:

Найскладнішим завданням під час розроблення плану надходження то­варів на підприємство є визначення плану продажу товарів. Підставою для цього на підприємствах оптової торгівлі є замовлення роздрібних підприємств та інших споживачів зони діяльності бази, укладені з ними

Комерційна діяльність на оптовому ринку 93

договори на постачання товарів. На підприємствах роздрібної торгівлі — матеріали вивчення і прогнозування попиту населення.

Для прогнозування попиту населення зазвичай використовуються такі

методи: .

■ ас пкіт 1

• метод екстраполяції ряду динаміки; Ь ■ ■■ п r^f

• нормативний метод;

• прогнозування попиту з використанням коефіцієнта еластичності;

• метод економіко-математичного моделювання;

• метод експертних оцінок.

Екстраполяція — знаходження рівня ряду за його межами, в май­бутньому — здійснюється різними прийомами. Вибір методу екстрапо­ляції динамічного ряду залежить від особливостей ряду.

Якщо ряд динаміки, що відображає реалізований попит, протягом від­носно короткого періоду характеризується певною стабільністю, то про­гноз на найближчий час можна здійснювати на основі середньої арифме­тичної.

Наприклад. Ряд динаміки продажу хліба в магазині за сім днів має такий вигляд:

Дні 1-й 2-й 3-й 4-й 5-й 6-й 7-й

Продаж, кг 2320 2350 2305 2340 2330 2345 2320

Візуальна оцінка ряду свідчить, що реалізований попит не має тенденції ані до зростання, ані до спаду. Тому, якщо ми впевнені, що протягом наступних кількох днів суттєвих змін щодо умов формування попиту не відбудеться, можна прогно­зувати попит за середньоденним продажем на рівні 2330 кг.

Для товарів, попит на які має стійку тенденцію до зростання або спаду, розвиток ряду динаміки можна прогнозувати за середніми темпами зро­стання або спаду.

Середній темп зростання (спаду) реалізації розраховується за формулою

ередній темп зростання; у_п — кінцевий показник ряду; i/_L — початковий ряду; п — число показників у динамічному ряду. Прогноз на основі середніх темпів зростання (спаду) розраховується за

ірмулою

де у_і — прогнозний показник; п — кількість інтервалів ряду динаміки, на які розраховується прогноз.

Наприклад. Реаліза :арактеризується так Роки

Продаж, кг

Продаж кондитерс

■емп зростання, розра

терських виробів на душу н

и дан

1-й 2-й 3-й 4-й 5-й

5,5 5,6 5,8 5,9 6,0 ких виробів має тенденцію до зрост ований за наведеною вище формулі Тоді y_t= 6,0 ■ 1,022 = 6,1 кг.

:я. Середньорічний становить 1,022.

Ряди динаміки можна розглядати як функцію часу і з певними набли­женнями описувати їх за допомогою різних математичних рівнянь. Найбільш характерними математичними рівняннями, які можуть набли­жено описувати розвиток динамічних рядів попиту, є рівняння на зразок:

l_eY = a + l_gt;

Щоб за допомогою таких рівнянь описати розвиток ряду динаміку по­питу, необхідно попит позначити у, а порядковий номер у ряду динамі­ки — /. Вибір рівняння, за допомогою якого можна описати ряд динаміки і спрогнозувати його розвиток, варто розпочинати з графічного аналізу. Після знаходження параметрів рівняння в нього підставляється порядко­вий номер прогнозованого року і визначається прогноз попиту.

Наприклад. Ряд динаміки продажу шкіряні

іауття в райспоживспілці харак-

12 3 3 5

65,3 82,2 97,5 114,2 130,1

Продаж, тис. грн Графічно це можі

Комерційна діяльність на оптовому ринку

і /, =(49,6 + 16,1) t.

Отже, прогноз продажу шкіряного взуття в 6-му році становитиме: у =(49,6 + 16,1) б = 146,2 тис.грн.

Варто зазначити, що прогнозування попиту методом екстраполяції ви­ходить із припущення, що комплекс факторів, які формують попит на товари, надалі змінюватися не буде, що буває вкрай рідко. Тому даний метод можна застосовувати тільки для короткотермінових прогнозів.

Нормативний метод прогнозування попиту заснований на використан­ні фізіологічних норм споживання основних харчових продуктів, перспек­тивних норм раціонального споживання непродовольчих товарів, норм забезпеченості людей товарами культурно-побутового призначення тощо (табл.2.2.1).

Таблиця 2.2.1. Середньорічні норми споживання найважливіших продуктів харчування в розрахунку на душу населення

Продукти	Норма
	87
Риба І рибні консерви, кг	16
Молоко і молочні продукти, кг	467
Рослинні жиря, кг	10
Яйця, шт.	365
Цукор, кг	44
Овочі та баштанні плоди, кг	164
Фрукти і ягоди, кг	133
Хлібопродукти,кг	120
Картопля, кг	95

Річні норми споживання непродовольчих товарів у розрахунку на людину

Вид товару	Кількість
Тканини,кв.м	58
Трикотажні вироби, шт.	8,26

Для використання перспективних норм раціонального споживання не­продовольчих товарів і фізіологічних норм споживання харчових продуктів для прогнозування попиту необхідно, насамперед, визначити, в якому році для прогнозованого товару буде досягнута ця норма. Розрахунки здійсню­ються шляхом інтерполяції — визначенням показників, відсутніх у дина­мічному ряду явищ, на основі встановленої взаємозалежності членів ряду.

96 Глава 2

Прогноз середньодушового споживання Y_k на будь-який рік, що пере­дує року досягнення перспективної норми раціонального споживання, можна розрахувати за формулою

де Y_k — прогноз споживання товару на рік k; У_ф — фактичне споживання товару в базовому році; У_а — перспективна норма споживання товару; k — кількість років, на які прогноз випереджає фактичні дані.

Еластичністю попиту називають його здатність змінюватися під впливом зміни доходів, ціни та інших економічних факторів. Показни­ком еластичності є відношення між відносною зміною попиту і відносною зміною фактора, що його формує (доходи, ціна тощо).

Так еластичність попиту залежно від доходів може бути виражена рівнянням

E = (AY/AX)(X/Y),

де £ — коефіцієнт еластичності попиту від доходів; AY — приріст попиту на душу населення; АХ — приріст доходів на душу населення; У — середиьодушові розмі­ри попиту; X — середньодушові розміри доходу.

Коефіцієнт попиту від доходів показує, на який відсоток зміниться по­пит за зміни доходу на 1 % .

Наприклад. Доходи населення на душу за рік становили 600 грн і зросли до 640 грн, а продаж швейних виробів — з 28 до ЗО грн. Тоді коефіцієнт еластичності попиту на швейні вироби від доходів буде становити

£ = (2/40) (600/28) = 1,08.

Якщо в плановому році доходи зростуть на 3 %, то попит на швейні вироби збільшиться на 31,08 = 3,24% і буде становити 30 1,0324 = 30,97грн.

Математичне моделювання процесів формування попиту являє собою опис цих процесів за допомогою математичних формул, рівнянь та нерівно­стей. Вони повинні адекватно відображати реальні зв'язки, характерні для формування попиту. Звичайно, математичні моделі не можуть передбачи­ти всі особливості формування попиту. Однак вони можуть досить доклад­но описати їх суть і служити більш надійним інструментом для прогнозу­вання, ніж звичайна екстраполящя динамічних рядів.

Експертні оцінки як основа для прогнозування попиту використову­ються переважно у довгострокових прогнозах або за відсутності достатньої надійної інформації. Якщо порівняти і певним чином обробити відповіді

Комерційна діяльність на оптовому ринку

97

незалежних експертів на питання формування попиту в майбутньому, то можна отримати надійні прогнози.

На другому етпапі складається план оптових закупівель товарів. Якщо план надходження товарів повинен визначити які товари і в якій кількості треба закупити, то план закупівель має містити вказівки ододо джерел цих закупівель, строків їх здійснення та відповідальних за проведення закупі­вель. Даний план складається за формою таблиці:

Плі

закупівель товарів підприємством

Найменування товарних груп	Найменування джерел	Сума	Відповідальний за закупівлю	Терміни
				подання аа мовлень	укладання	специфікації
1	2	3	4	б	б	7

Плани надходження товарів на підприємство і оптових закупівель за­тверджуються керівником підприємства або начальником комерційного відділу.