4. Оцінка ефективності інновацій та інноваційної діяльності

Економічна ефективність технічних та організаційних інновацій

Узагальнюючим показником економічної ефективності будь-якої групи технічних нововведень є економічний ефект, що характери абсолютну величину перевищення вартісної оцінки очікуваних (фактичних) результатів над сумарними витратами ресурсів за певний період часу. Величина економічного ефекту обчислюється в наступних формах:

1. народногосподарський загальний ефект (за умов використання нововведень);

2. внутрішньогосподарський (комерційний) ефект, що одержується окремо розробником, виробником і споживачем технічних новин або нововведень.

Народногосподарський економічний ефект (Ен.г.) визначається шляхом порівняння результатів від застосування технічних нововведень і всіх витрат на їх розробку, виробництво і споживання. Він характеризує ефективність певної групи технічних нововведень з погляду їх впливу на кінцеві показники розвитку економіки України і визначається за формулою:

Ен.г. = ВП–В

(8.1)

де ВП –загальний результат технічних нововведень (обсяг виготовленої продукції (робіт, послуг), тис. грн; В – сумарні витрати, понесені на досягнення результату, тис. грн.

Внутрішньогосподарський (комерційний) економічний ефект (Ев.г.) обчислюється на окремих стадіях відтворювального циклу „наука – виробництво – експлуатація (споживання)” і визначається аналогічно, тільки в своїх масштабах:

Ев.г. = ВП–В

(8.1-а)

Оскільки розрахунковий період має значну тривалість, то результати й витрати за кожний його рік треба визначати з урахуванням чинника часу. Тоді народногосподарський економічний ефект від технічних нововведень розраховується за формулою:

(8.2)

де ВП_і, В_і – вартісна оцінка відповідно результатів і витрат у і-тому році розрахункового періоду;

і_n, і_к – відповідно початковий і кінцевий роки розрахункового періоду;

КД_і – коефіцієнт дисконтування (приведення).

Початковий рік розрахункового періоду – це рік початку фінансування розробки технічних нововведень, включаючи проведення наукових досліджень. Кінцевим роком розрахункового періоду вважається момент завершення життєвого циклу технічного нововведення, що охоплює його розробку, освоєння виробництвом і використання в народному господарстві.

Загальні результати технічних інновацій формуються як сума основних (ВП_осн.) і супровідних (ВП_супр.) результатів (останні можуть включати також соціальні та екологічні наслідки реалізації технічних нововведень):

ВПзаг. = ВПосн.+ВПсупр.

(8.3)

Основні результати розраховуються за формулами:

• для нових засобів праці тривалого користування:

  (8.4)

• для нових предметів праці:

8.(5)

де – Ц_і – ціна одиниці продукції, виробленої з використанням нових

засобів або предметів праці в і-му році, грн;

ОН_і – обсяг використання нових засобів або предметів праці і-му році, натур. одиниць;

Пр_і – продуктивність засобів праці у і-му році, натур, одиниці..

ВПП_і – витрати предметів праці на одиницю продукції у і-му році, натур, одиниць.

Сумарні витрати на реалізацію технічних нововведень за розрахунковий період включають витрати на виробництво (В_вир) та використання (В_викор) продукції, тобто сумуються поточні витрати на виробництво ти використання (без урахування амортизаційних відрахувань) і одночасно враховуються одноразові витрати на ті самі цілі за вилученням із залишкової вартості основних засобів, що вибувають:

(8.6)

При цьому витрати на виробництво і на використання продукції обчислюється однаково з урахуванням фактора часу:

(8.7)

де В_пот.і – поточні витрати при виробництві (використанні) продукції му у і-му році без амортизаційних відрахувань на реновацію; грн.

КВ_і – одноразові витрати при виробництві (використанні) продукції в і-му році, грн.;

ЛВ_і – залишкова (ліквідаційна) вартість основних засобів, що вибувають у і-му році, грн.

Для оцінки економічного ефекту від створюваних технічних (нововведень) можна застосувати показник прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, тобто чистого прибутку.

З метою глибшого економічного аналізу ефективності технічних нововведень варто обчислювати та оцінювати також інші похідні показники – коефіцієнт ефективності (прибутковості) одночасних витрат на строк окупності останніх тощо.

Результати реалізації технічних та організаційних нововведень суттєво впливають на господарські показники роботи підприємств – споживачів нововведень.

Такими показниками можуть бути:

1. Приріст обсягу виробленої продукції:

(8.8)

де Ч_в.п. – кількість вивільнених працівників за рахунок технічних та організаційних нововведень, осіб;

ПП₂ – продуктивність праці в розрахунковому році (періоді) грн. осіб;

ОВП – обсяг виробленої продукції.

2. Приріст продуктивності праці:

(8.9)

де І_ПП – загальне зростання продуктивності праці в розрахунковому році (періоді), %; Чп_ф – фактична чисельність персоналу, осіб; ПП₁ – продуктивність праці у базовому році (періоді).