3. Приріст прибутку за рік від виробництва продукції за допомогою нової техніки (δп):

ΔП = (Ц2 – В2) х ОВ2 – (Ц1 – В1) х ОВ1,

(8.10)

де В_1, В₂ ; Ц_1, Ц₂ ; ОВ_1, ОВ₂ – витрати, віднесені на одиницю продукції (грн.); ціна одиниці продукції (ціна продавця), грн ; обсяг виробництва продукції (натур. одиниці), виготовленої при використанні базової і нової техніки.

4. Умовне вивільнення працюючих у зв’язку із впровадженням нової техніки (ΔЧ):

(8.11)

де ПП₁, ПП₂ – продуктивність праці до і після впровадження нової техніки, грн.

1. Економія капітальних вкладень (ΔКВ):

(8.12)

де КВ₁, КВ₂ – питомі капіталовкладення при використанні базової і нової техніки, грн.;

ПТ₁, ПТ₂ – продуктивність одиниці базової і нової техніки за одиницю часу, натур. од. або грн. за одиницю часу.

5. Зниження матеріальних витрат (ΔМВ) розраховується за формулою:

ΔМВ = (МВ1 – МВ2)хОВ2 ,

(8.13)

де МВ₁, МВ₂ – матеріальні витрати на одиницю продукції при використанні базової і нової техніки, грн.

Основні показники, які характеризують ефективність інноваційної діяльності підприємства наступні:

Рентабельність інноваційної діяльності, показує який прибуток підприємство отримує з 1 вкладеної гривні в інновації та розраховується за наступною формулою:

(8.14)

де: П_ІД – прибуток від інноваційної діяльності;

В_ІД – витрати на інноваційну діяльність.

Частка прибутку від інноваційної діяльності показує, яку частину від чистого прибутку підприємства становить прибуток отриманий від реалізації інноваційної продукції, процесів, послуг.

(8.15)

П_ІП – прибуток від реалізації інноваційної продукції, процесів, послуг

П – чистий прибуток підприємства.

Частка витрат на інноваційну діяльність показує, як багато коштів від загальної суми витрачається на розвиток нових продуктів. Для цілей зростання всього підприємства цей показник повинен плануватися на достатньому рівні й відповідати структурі інноваційного портфелю, встановлюючи необхідне співвідношення між різними напрямками інвестицій. Він розраховується як:

(8.16)

де: В^Н – витрати, вкладені в нові продукти до дійсного моменту часу протягом періоду інноваційних змін; В^З – загальні витрати на інноваційну діяльність до дійсного моменту часу протягом періоду інноваційних змін.

Коефіцієнт персоналу зайнятого в інноваційні діяльності, характеризує професійно-кадровий склад підприємства. Він показує частку персоналу, зайнятого безпосередньо розробкою нових продуктів і технологій, виробничим та інженерним проектуванням, іншими видами технологічної підготовки виробництва для випуску нових продуктів або впровадження нових послуг, відносно середньоспискового складу всіх постійних і тимчасових працівників підприємства. Даний коефіцієнт визначається за формулою:

(8.17)

де Ч₁ – кількість зайнятих у сфері НДР і ДКР, осіб;

Ч_П – загальна чисельність працівників підприємства, осіб.

Інноваційний прибуток на одного працівника є своєрідним критерієм продуктивності праці людей, які займаються інноваціями. Цей показник також дає уяву про ефективність розміщення додаткових ресурсів:

(8.18)

де П_ІД – прибуток від інноваційної діяльності,

^– загальне число працівників, повністю зайнятих інноваційною діяльністю.

Частка витрат на персонал, що займається інноваційною діяльністю показує скільки припадає витрат на персонал, що займається інноваційною діяльністю та розраховується за наступною формулою:

(8.19)

де ФЗпІД – розмір фонду заробітної плати працівників, що займаються інноваційною діяльністю;

ФЗп – розмір фонду заробітної плати

Коефіцієнт оновлення продукції відображає частку нової продукції у загальному обсязі продажу продукції підприємства. На основі даного показника можна зробити висновок про доцільність фінансування інноваційної діяльності, оскільки нова продукція, як правило, є конкурентоспроможною і проблем з її збутом, як правило немає, при умові, що ефективно працює маркетингова служба. Його можна розраховувати за наступною формулою:

(8.20)

де К_ОП – коефіцієнт оновлення продукції;

О_ВНП – кількість видів нової продукції, од.;

О_ЗОП – загальна кількість товарної продукції, од.

Коефіцієнт освоєння нової продукції дає можливість оцінити здатність підприємства до впровадження інноваційної або підвладної технологічним змінам продукції та розраховується за формулою:

(8.21)

де ВР_НТ – виручка від реалізації нової або удосконаленої продукції та продукції, виготовленої за допомогою нових або удосконалених технологій, грн.; ВР _З – виручка від реалізації всієї продукції підприємства, грн.

Коефіцієнт освоєння нової техніки показує спроможність підприємства до освоєння устаткування новітніх виробничо-технологічних ліній. Визначається співвідношення знову введених за останні три роки в експлуатацію новітніх основних виробничо-технологічних засобів у порівнянні з іншими засобами, включаючи будівлі, споруди, транспорт. Розраховується за формулою: (8.22)

де ОЗ_Н – вартість нововведених новітніх основних засобів, грн.;

– середньорічна вартість виробничих засобів підприємства, грн.

Коефіцієнт оновлення технології відображає частку вартості нових технологій у загальному обсязі вартості технологій, розраховують за формулою: (8.23)

де К_ОТ – коефіцієнт оновлення технології;

N_НТ – кількість впроваджених нових технологічних процесів;

_ТП – сумарна кількість технологічних процесів.