периферійні ефекти: обстипаційний ефект, пов’язаний із ви­никненням спастичних скорочень сфінкторів, обмеженням пери­стальтики. Як антидіарейний засіб застосовують лопераМІД (імо- діум), препарат близький за хімічною будовою до фентанілу; бра­дикардія і артеріальна гіпотензія, пов’язані з підвищенням тонусу ядра блукаючого нерва; підвищення тонусу непосмугованих м’язів сечового міхура і сфінктора сечівника (може з’явитися ниркова коліка і затримка сечі, що небажано в післяопераційний період); гіпотермія (тому пацієнта слід зігрівати і він повинен часто пере­вертатися у ліжку).

Морфіну гідрохлорид — головний алкалоїд опію, який було ви­ділено в 1806 р. В. А. Сертюрнером і названо на честь грецького бо­га сну Морфея (опій — це висушений сік з головок снодійного ма­ку — Рарауег 5отпі(егит. Він містить понад 20 алкалоїдів). МорфіН є основним препаратом групи наркотичних анальгетиків. Для ньо- го характерна сильна анальгезивна дія, виразна ейфорія, а при по­вторних введеннях швидко виникає лікарська залежність (мор­фінізм). Характерним є пригнічення дихального центру. МалідозИ

спричинюють сповільнення і підсилення глибини дихальних ру­хів, великі дози сприяють подальшому сповільненню і зменшенню глибини дихання. Токсичні дози призводять до зупинки дихання.

Морфін швидко всмоктується як при внутрішньому застосу­ванні, так і при підшкірному введенні. Дія настає через 10—15 хв після підшкірного і через 20—30 хв після перорального введення. Тривалість дії — 3—5 год. Добре проникає через ГЕБ і плаценту. Біотрансформація відбувається в печінці, виводиться із сечею.

Застосовують морфіну гідрохлорид як знеболювальний засіб при інфаркті міокарда, до та після операції, при травмах, онколо­гічних захворюваннях. Призначають підшкірно, внутрішньо в по­рошках або краплях. Дітям до 2 років не призначають.

Кодеїн застосовують як протикашльовий засіб при сухому ка­шлю, бо він менше пригнічує кашльовий центр.

VОмнопон містить суміш алкалоїдів опію, в тому числі 48—50% морфіну і 32—35% інших алкалоїдів. Препарат поступається за анальгетичною дією морфіну і дає спазмолітичний ефект (містить папаверин).

Застосовують у таких випадках, як і морфін, але має перевагу при спастичному болю. Вводять підшкірно.

(/Промедол. Синтетичний анальгетик. За анальгетичною дією поступається морфіну в 2—4 рази. Тривалість дії 3—4 год. Нудоту і блювання зумовлює рідше, ніж морфін. Менше пригнічує центр дихання. Тонус непосмугованих м’язів сечовивідних шляхів і бро­нхів знижує, а тонус кишок та жовчовивідних шляхів підвищує. Посилює ритмічні скорочення міометрія.

Застосовують як знеболювальний засіб при травмах, до та піс­ля операції. Ефективний при виразковій хворобі шлунка і дванад­цятипалої кишки, стенокардії, інфаркті міокарда, кишковій, пе­чінковій і нирковій коліці та при інших спастичних станах. В акушерстві для знеболювання пологів призначають підшкірно, внутрішньом’язово та внутрішньо.

і Фентаніл — синтетичний препарат, що перевершує за анальге- зивною дією морфін у 100—400 разів. Після введення внутрішньо­венно максимальний ефект спостерігають через 1-3 хв і триває він 15—30 хв. Фентаніл спричинює виражене (аж до зупинки дихан­ня), але не тривале пригнічення центру дихання. Підвищує тонус скелетних м’язів. Часто виникає брадикардія.

Застосовують головним чином для нейролептоанальгезії у по­єднанні з нейролептиками (таламонал, або іновар). Препарат мо­жна застосовувати для зняття гострого болю при інфаркті міокар­да, стенокардії, нирковій і печінковій коліці.

Пентазоцину гідрохлорид зумовлює меншу психічну залежність, підвищує АТ.

Побічні явища та заходи їх усунення:

• пригнічення дихання (для усунення — аналептики);

нудота, блювання (протиблювотні — метоклопрамід);

брадикардія, артеріальна гіпотензія (атропін);

гіперемія і свербіж шкіри (антигістамінні);

закрепи (проносне — листя сени);

толерантність;