посилює секрецію залоз шлунка.
Кофеїн є малотоксичним засобом, добре переноситься хворими. Побічна дія — безсоння, тахікардія, нудота, блювання, біль у серці.
Камфора — аналептик, який отримують з камфорного лавру або синтетично з піхтової олії.
Загальна дія камфори:
прямо і рефлекторно стимулює судинно-руховий та дихальний центри мозку;
покращує скоротливу активність серця, коронарний крово- тік та мікроциркуляцію;
справляє відхаркувальну дію.
Місцева дія камфори:
подразлива, відволікальна, протимікробна.
Застосовують олійні розчини під шкіру для стимуляції дихання
та серця (див. застосування аналептиків), а також олійні або спиртові розчини зовнішньо для розтирань при артритах, ревматизмі, для профілактики пролежнів.
134
Особливості
роботи з препаратами:
аміназин
справляє виражену місцеву подразливу
дію, вимагає обережного застосування.
Слід уникати його попадання на шкіру
та слизові оболонки. Після роботи з
аміназином необхідно помити руки
підкисленою холодною водою. Внутрішньо
застосовують після їди;
під
час лікування нейролептиками і
транквілізаторами категорично
забороняється вживання етилового
спирту; під час лікування бромідами необхідно стежити за регулярним випорожненням кишок, часто приймати душ, полоскати рот, мити голову, збільшити добове споживання натрію хлориду (солі); кордіамін несумісний з камфорою; підшкірні та внутрішньом ’язові ін ’єкції кордіаміну болючі; у препаратів женьшеню чітко виражена сезонність дії: найбільша ефективність — восени і взимку. Таблиця 19. Психотропні засоби Назвапрепарату |
Форма випуску |
Спосіб застосування |
Нейролептики |
||
Аміназин (Ашіпагіпиш) |
Драже по 0,025; 0,05; 0,01 г Ампули 2,5% розчину по 1, 2, 5 мл |
Внутрішньо по 0,025-0,12 г 3 рази на день після їци Внутрішньовенно по 1—10 мл |
Галоперидол (Наїорегісіоіит) |
Таблетки по 0,005; 0,0015 г Флакони з 2% розчином по 10 мл Ампули 0,5% розчину по 1 мл |
Внутрішньо по 0,005 г 2—3 рази на день Внутрішньо по 5—10 крапель Внутрішньом’язово по 0,4—1 мл |
Транквілізатори |
||
Діазепам (Оіагератиш) |
Таблетки по 0,005 г Ампули 0,5% розчину по 2 мл |
Внутрішньо по 0,005 г 1—3 рази на день Внутрішньовенно, внутрішньом’язово по 2 мл |
Феназепам (РНепагерашиш) |
Таблетки по 0,00025; 0,001 г |
Внутрішньо по 0,00025— 0,001 г 1—2 рази на день |
Седативні засоби |
||
Натрію бромід (ІМаІгіі Ьгошісіит) |
Порошок; таблетки по 0,5 г Флакони з 1-3% розчином по 180 мл |
Внутрішньо по 0,5 г 2—3 рази на день Внутрішньо по 1 столовій ложці 2—3 рази на день |
135
Назва препарату |
Форма випуску |
Спосіб застосування |
Настойка валеріани (ТіпсШга Уаіегіапае) |
Флакони по ЗО мл |
Внутрішньо по 20-30 крапель на 1/2 склянки води 2—3 рази на день |
Настойка кропиви собачої (ТіпсШга Ьеопигі) |
Флакони по ЗО мл |
Внутрішньо по 20—30 крапель на 1/2 склянки води 2-3 рази на день |
Корвалол (Согуаіоіит) |
Флакони по 15 мл |
Внутрішньо по 20—30 крапель на 1/2 склянки води 2—3 рази на день |
Антидепресанти |
||
Амітриптилін (Ашіїгурііііпиш) |
Таблетки по 0,025 г |
Внутрішньо по 0,025 г 3—4 рази на день |
Психостимулятори |
||
Сиднокарб (ЗусІпосагЬиш) |
Таблетки по 0,005; 0,01; 0,025 г |
Внутрішньо по 0,025-0,005 г |
Ноотропні засоби |
||
Пірацетам (Ругасеїатшп) |
Капсули по 0,4 г Таблетки по 0,2; 0,8 г Ампули 20% розчину по 5 мл |
Внутрішньо по 0,4 г 3 рази на день Внутрішньовенно, внутрішньом’язово по 10—ЗО мл на добу |
Серміон (Зєгтіопит) |
Таблетки по 0,01 г |
Внутрішньо по 0,01 г 3 рази на день |
Адаптогени |
||
Настойка женьшеню (ТіпсШга Сіпзеп§і) |
Флакони по 50 мл |
Внутрішньо по 15—20 крапель 2—3 рази на день |
Аналептики |
||
Етимізол (АеіЬішігоІиш) |
Ампули 1%, 1,5% розчину по 3, 5 мл Порошок, таблетки по 0,1 г |
Внутрішньом’язово по 3—5 мл Внутрішньо по 0,1 г 3 рази на день |
136
Назва препарату |
Форма випуску |
Спосіб застосування |
Камфора (Сатрііога) |
Ампули 20% олійного розчину по І; 2 мл Флакони 10% олійного і спиртового розчину по 50, 100 мл |
Підшкірно по 0,2—1 Зовнішньо для розтирань |
Кордіамін (Согсііатіпит) |
Ампули по 1; 2 мл Флакони по 15 мл |
Підшкірно, внутрішньо венно, внутрішньо- м’язово по 1-2 мл Внутрішньо по 15-40 крапель _— |
Кофеїн-бензоат натрію (СоїГеіпі-паїгі Ьепгоах) |
Ампули 10% та 20% розчину по 1; 2 мл Таблетки по 0,1; 0,2 г |
Підшкірно по 1 мл Внутрішньо по 0,1—0,2 г |
Стимулятори
дихання — препарати, які збуджують
Д
и~
хальний центр довгастого мозку,
збільшують частоту та глйбинУ
дихання. Застосовують при станах, що
супроводжуються ПРИ~
гніченням дихання.
Класифікація стимуляторів дихання
Стимулятори дихання центральної дії (аналептики): кофе'н' бензоат натрію, етимізол, камфора, сульфокамфокаїн, е' мегрид.
Стимулятори дихання рефлекторної дії.
Н -холіноміметики: цититон, лобеліну гідрохлорид.
Подразливі засоби: розчин аміаку.
Стимулятори дихання комбінованої дії: кордамін, вуглекислота.
Стимулятори дихання центральної дії безпосередньо збуД^У” ють дихальний центр мозку. Інформацію щодо препаратів і заст0~ сування див. тему 10.1.
Стимулятори дихання рефлекторної дії подразнюють периФе_ рійні рецептори і рефлекторно стимулюють дихання. Щодо засто_ сування препаратів див. теми 6 та 7.
Стимулятори дихання комбінованої дії збуджують дихання прямо і рефлекторно.
137
Вуглекислота
— фізіологічний стимулятор дихання.
Її застосовують у вигляді карбогену
(суміш вуглекислоти і кисню). При
вдиханні карбогену об’єм дихання
збільшується у 5—8 разів через 5—6 хв
після початку вдихання.
Протикашльові
засоби — засоби, що усувають кашель.
Кашель — рефлекторний акт, спрямований
на видалення з дихальних шляхів
мокротиння чи сторонніх тіл. Кашель
супроводжує запальні процеси
дихальних шляхів (гострі та хронічні
трахеїти, бронхіти, пневмонії).
Протикашльові
засоби центральної дії:
Класифікація протикашльових засобів
Наркотичні протикашльові засоби: кодеїну фосфат, етил- морфіну гідрохлорид (діонін).
Ненаркотичні протикашльові засоби: глауцину гідрохлорид (глаувент), бронхолітин, окселадин (тусупрекс, паксе- ладин), синекод (бутамірат).
Протикашльові засоби периферійної дії: лібексин, фалі- мінт (пронілід), пентоксиверин (седотусин), стоптусин.
Протикашльові засоби центральної дії пригнічують кашльовий центр мозку.
Кодеїну фосфат — наркотичний протикашльовий засіб центральної дії, алкалоїд опію. Справляє високоефективну протикашльову, а також анальгетичну дію. Застосовують при хворобах, що супроводжуються стійким, виснажливим кашлем. Побічна дія — сонливість, закрепи, звикання, залежність.
Тусупрекс (окселадин, пакселадин) — ненаркотичний протикашльовий засіб центральної дії. Гальмує кашльовий центр, не зумовлює залежності.
Протикашльові засоби периферійної дії пригнічують аферентні рецептори дихальних шляхів.
Лібексин — протикашльовий засіб периферійної дії. Справляє також бронхолітичну та протизапальну дію. Лікарської залежності не спричинює.
Відхаркувальні засоби — препарати, які розріджують мокротиння та полегшують його видалення.
Класифікація відхаркувальних засобів
Секретомоторні засоби (підвищують фізіологічну активність епітелію бронхів і прискорюють видалення мокро
138
тиння;
підвищують секрецію бронхів і розріджують
мокротиння).
Секретомоторні
засоби рефлекторної дії: трава
термопсису (мишатнику), корінь солодки,
листя подорожника (подразнюють
рецептори шлунка і рефлекторно
посилюють секрецію бронхів, видаляють
мокротиння).
Секретомоторні засоби резорбційної дії: калію хлорид, натрію гідрокарбонат, нашатирно-ганусові краплі, терпінгідрат (посилюють секрецію бронхів після всмоктування препаратів у кров).