Препарати калію: калію хлорид, панангін, аспаркам.

Мембраностабілізувальні засоби порушують проникність іонів

натрію, калію, кальцію, хлору крізь мембрани кардіоміоцитів, знижують збудливість і провідність серця.

Новокаїнамід (прокаїнамід) — протиаритмічний засіб швидкої дії. За хімічною будовою близький до новокаїну. Застосовують при мерехтливій аритмії, шлуночкових формах пароксизмальної тахікардії та екстрасистолії, під час операцій на серці та великих судинах. Побічна дія: при швидкому внутрішньовенному введен­ні — колапс, внутрішньосерцева блокада, головний біль, нудота, блювання, безсоння, алергія, симптоми системного червоного вовчака.

Хінідину сульфат — протиаритмічний засіб, що є ізомером про­тималярійного препарату хініну. Застосовують для лікування стій­кої форми мерехтливої аритмії, шлуночкової екстрасистолії, та­хікардії за схемою. Побічна дія: препарат високотоксичний, зу­мовлює зниження АТ, нудоту, блювання, порушення зору, слуху, появу висипки на шкірі, тромбоемболію, пригнічення серцевої діяльності.

Лідокаїн — місцевоанестезувальний засіб, що має виражену протиаритмічну активність. Застосовують при шлуночкових арит- міях, у тому числі — на фоні інфаркту міокарда.

/З-Адреноблокатори

Анаприлін (пропранолол, обзидан) порушує надходження іонів натрію у синусовому вузлі, уповільнює синусовий ритм. Застосо­вують при синусових аритміях (див. тему 8).

Аміодарон (кордарон) — блокує кальцієві канали клітинних ме­мбран, проявляє антагонізм до а- та р- адренорецепторів, виявляє властивості блокаторів кальцієвих та натрієвих каналів, уповіль­нює синусовий ритм, швидкість проведення імпульсів по всіх ділянках провідної системи серця. Розширює вінцеві судини сер­ця, зменшує потребу міокарда в кисні. Застосовують для лікування тахіаритмії та стенокардії.

Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцію) пригнічують надходження в кардіоміоцити іонів кальцію повільними кальцієвими каналами клітинних мембран, зменшують автоматизм синусового та атріовентрикулярного вузлів, збудливість і провідність серця.

Верапаміл (ізоптин, фіноптин) — антагоніст кальцію, що має виражену протиаритмічну дію. Застосовують при надшлуночкових формах аритмій, під час лікування стенокардії, гіпертонії. Побічна дія — нудота, запаморочення, гіпотензія, закрепи.

Препарати калію проникають всередину міокардіоцитів та покращують метаболізм. За швидкого наростання концентрації іонів калію може настати зупинка серця в діастолі.

Калію хлорид застосовують внутрішньо у вигляді 10% розчину по 1 столовій ложці після іди та внутрішньовенно крапельно у ви­гляді 0,25% розчину для лікування шлуночкових екстрасистолій, миготливої аритмії, пароксизмальної тахікардії, особливо на фоні гіпокаліємії. Побічна дія — подразнення слизової оболонки шлун­ка, нудота, блювання, звиразкування.

Панангін, або аспаркам, — комбінований засіб, що містить ка­лію та магнію аспарагінат. При прийманні внутрішньо не подраз­нює слизові оболонки. Застосовують як і калію хлорид.

Класифікація препаратів, що знімають брадіаритмії

1. р-Адреноміметики: ізадрин (ізопреналін).

а-, р-Адреноміметики.

Адреналіну гідрохлорид (епінефрин).

Симпатоміметики: ефедрину гідрохлорид.