- •Антисептичні та дезінфекційні засоби
- •Місцево етиловий спирт застосовують у таких концентраціях:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Антибіотики та синтетичні антибактеріальні препарати
- •Правила раціональної хіміотерапії:
- •Характерні властивості антибіотиків:
- •Способи розведення антибіотиків:
- •Класифікація антибіотиків за хімічною будовою
- •Класифікація пеніцилінів
- •Для пеніцилінів характерне:
- •Пеніциліни застосовують при:
- •Класифікація антибіотиків за спектром протимікробної дії
- •Особливості роботи з пеніцилінами:
- •У разі застосування цефалоспоринів можливі:
- •Макроліди застосовують при:
- •Особливості роботи з макролідами:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Особливості роботи з тетрациклінами:
- •Застосовують при:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Застосовують при:
- •Побічні явища:
- •Класифікація сульфаніламідних препаратів
- •Сульфаніламідні препарати застосовують при:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Особливості роботи із сульфаніламідними препаратами:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Особливості роботи з похідними нітрофурану:
- •Побічні явища:
- •Хіміотерапевтичні засоби різних груп
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Речовини, що діють переважно в ділянці аферентних нервів
- •Класифікація препаратів, що діють у ділянці аферентних нервів
- •Речовини, що пригнічують чутливі нервові закінчення.
- •Речовини, що захищають чутливі нервові закінчення від зовнішніх подразнень:
- •Речовини, що подразнюють чутливі нервові закінчення: розчин аміаку, гірчичники, ментол.
- •Місцевоанестезувальні
- •Засоби, що впливають на функцію холінергічних нервів
- •Класифікація препаратів, що впливають на холінорецептори
- •Антихолінестеразні засоби:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи з м-холіноміметиками:
- •Небажані ефекти м-холіноблокаторів:
- •Особливості роботи з м-холіноблокаторами:
- •Допомога при отруєнні:
- •Небажані ефекти гангліоблокаторів:
- •Особливості роботи з гангліоблокаторами:
- •За механізмом дії їх поділяють на дві групи:
- •Засоби, що впливають на адренергічну іннервацію
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи з адреноміметичними засобами:
- •Класифікація адреноблокаторів
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи з адреноблокаторами:
- •До засобів пресинаптичної дії належать:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Засоби, що впливають на центральну нервову систему
- •Класифікація препаратів для наркозу
- •Засоби для інгаляційного наркозу:
- •Засоби для неінгаляційного наркозу:
- •Загальна характеристика засобів для інгаляційного наркозу:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Загальна характеристика засобів для неінгаляційного наркозу:
- •Класифікація засобів для інгаляційного наркозу за тривалістю дії:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи із засобами для наркозу:
- •Заходи запобігання ускладненням унаслідок застосування засобів для наркозу:
- •Під час лікування гострого отруєння спиртом етиловим слід:
- •Класифікація снодійних препаратів
- •Побічні явища:
- •Побічні явища снодійних:
- •Класифікація анальгетиків
- •Наркотичні анальгетики (опіоїди): .
- •Фармакологічні ефекти:
- •Побічні явища та заходи їх усунення:
- •Класифікація нейролептиків
- •Похідні фенотіазину:
- •Саліцилати
- •Похідні піразолону
- •Похідні пара-амінофенолу
- •Побічні явища ненаркотичних анальгетиків:
- •Психотропні препарати. Засоби, що впливають на функцію органів дихання
- •Класифікація психотропних препаратів
- •Психотропні препарати, що пригнічують цнс:
- •Застосовують нейролептики:
- •Фармакологічна дія аміназину:
- •Класифікація транквілізаторів
- •Похідні бензодіазепіну:
- •Седативні (заспокійливі) препарати
- •Класифікація седативних препаратів
- •Класифікація антидепресантів
- •Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну:
- •Психостимулятори
- •Класифікація адаптогенів
- •Фармакологічна дія кофеїну:
- •Загальна дія камфори:
- •Місцева дія камфори:
- •Класифікація стимуляторів дихання
- •Стимулятори дихання рефлекторної дії.
- •Класифікація протикашльових засобів
- •Класифікація відхаркувальних засобів
- •Бронхолітики Класифікація бронхолітиків
- •Адренергічні засоби:
- •При набряку легенів застосовують наступні групи препаратів:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Кардіотонічні й протиаритмічні
- •Кардіотонічні препарати
- •Класифікація серцевих глікозидів за походженням
- •Препарати строфанту (ЗігорЬапіЬиз):
- •Фармакологічна дія серцевих глікозидів:
- •Препарати наперстянки
- •Препарати конвалії
- •ІІрепарати строфанту
- •Препарати горицвіту
- •Основні симптоми передозування:
- •Лікування передозування серцевих глікозидів включає:
- •Класифікація препаратів, що знімають тахіаритмії
- •Мембраностабілізувальні препарати:
- •Класифікація препаратів, що знімають брадіаритмії
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Анти а нгінальні засоби. Засоби, які застосовують для лікування інфаркту міокарда. Антигіпертензивні (гіпотензивні) препарати
- •Класифікація антиангінальних препаратів
- •Засоби, що зменшують потребу міокарда в кисні та поліпшують його кровопостачання.
- •Препарати нітратів
- •Фармакологічні ефекти нітрогліцерину:
- •Коронаролітики
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Класифікація антигіпертензивних (гіпотензивних) препаратів
- •Нейротропні антигіпертензивні засоби центральної дії:
- •Інгібітори ангіОтензинперетворювального (ангіотензинкон- вертувального) ферменту (апф, акф):
- •Шгасифікація антигіпертензивних препаратів (згідно з національними програмами профілактики гіпертензії і лікування хворих та рекомендаціями вооз)
- •Антигіпертензивні засоби основної групи:
- •Препарати додаткової групи:
- •Класифікація діуретинів
- •Тіазидні та тіазидоподібні діуретики:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Засоби, які застосовують при порушенні функції органів травлення
- •Засоби, що впливають на апетит, поділяють на:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Засоби, які застосовують при порушенні секреції шлункового соку.
- •Засоби, які застосовують при гіпосекреції шлункового соку:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Засоби, які застосовують при гінерсекреції (надлишковій секреції) шлункового соку.
- •Засоби, що впливають на моторику шлунка.
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Засоби, що впливають на секрецію залоз кишок.
- •Жовчогінні препарати -
- •Засоби, що впливають на мої
- •Засоби, що застосовують для функціональної діагностики в гастроентерології:
- •Засоби, що впливають на скоротливу активність / тонус міометрія. Препарати, що впливають на систему кров!
- •Засоби, що впливають на скоротливу активність і тонус міометрія (табл. 26).
- •14.2. Засоби, що впливають на систему крові (табл-
- •Препарати заліза
- •І Класифікація коагулянтів (гемостатиків)
- •Класифікація препаратів, що знижують згортання крові
- •Антикоагулянти.
- •Пре пара ти гормонів та їх синтетичних аналогів
- •Препарати аденогіпофіза
- •Препарати нейрогіпофіза
- •Засоби, які застосовують при гіпофункції щитоподібної залози (стимулятори функції щитоподібної залози, тиреоїдні засоби):
- •Засоби, які застосовують при гіперфункції щитоподібної залози (антитиреоїдні засоби):
- •Класифікація інсулінів
- •Інсуліни людські.
- •Інсуліни тваринного походження.
- •Класифікація пероральних гіпоглікемічних засобів
- •І Класифікація глюкокортикостероїдів (гкс)
- •Гкс пероральні та ін’єкційні.
- •Фармакологічна дія гкс:
- •Класифікація гестагенів
- •Натуральний прогестерон.
- •Синтетичні прогестагени.
- •Класифікація протизаплідних препаратів
- •Комбіновані естроген-гестагенні препарати.
- •Пролонговані гестагенвмісні.
- •Препарати чоловічих статевих гормонів (андрогени)
- •Кислоти й основи. Солі лужних / лужноземельних металів. Глюкоза. Протиалергійні / протизапальні
- •Допомога при отруєнні кислотами:
- •Допомога при отруєнні основами:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Розрізняють 3 стадії в розвитку алергіііних реакцій:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Протизапальні препарати поділяють на 2 групи:
- •Механізм протизапальної дії гкс:
- •Механізм протизапальної дії нестероїдних протизапальних препаратів (нпзп):
- •Класифікація нпзп
- •Похідні індолу — індометацин (метиндол), суліндак.
- •Основні принципи лікування гострих медикаментозних отруєнь
- •Програма невідкладної допомоги при огпрУєннях включає наступні заходи:
- •Призупинення подальшого надходження отрути в організм.
- •Розрізняють 3 види анпшдотів:
- •Патогенетична (симптоматична) терапія:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Ентеральні шляхи
проносні препарати, що діють на товсту кишку;
а) препарати, що містять антраглікозиди, — екстракт крушини, листя сени, корінь ревеня, плоди жостеру, сенадексин, сенаде, ра- мніл, регулакс;
б) синтетичні препарати — фенолфталеїн, ізафенін, гуталакс, бісакодил.
Сольові проносні засоби — магнію сульфат, натрію сільфат тощо — створюють у кишках високу концентрацію іонів, підвищують осмотичний тиск, порушують усмоктування води. Вода і розчинені у ній речовини затримуються в кишках, унаслідок чого вони розтягуються, подразнюються механорецептори та посилюється їх рухова активність. Через 4—6 год настає дефекація. Застосовують сольові проносні при отруєннях, гострих закрепах.
Рицинова олія діє переважно в тонкій кишці, де з неї утворюється рицинолова кислота. Вона подразнює рецептори і посилює перистальтику. Дія проявляється через 6—8 год. Окрім цього рицинова олія рефлекторно посилює ритмічні скорочення матки. Застосовують при гострих закрепах, для стимуляції пологів. Протипоказана в період вагітності, при отруєннях.
Проносні препарати рослинного походження — листя сени, кора крушини, корінь ревеня, плоди жостеру — містять антраглікозиди, які поразнюють рецептори товстої кишки і через 8—10 год настає дефекація. Застосовують ці засоби при хронічних закрепах. Побічна дія — звикання.
На рецептори товстої кишки діють також фенолфталеїн, ізафенін, гуталакс, бісакодил. Дія проявляється через 10—12 год. Ці засоби застосовують при хронічних закрепах. Проносні засоби рослинного походження та синтетичні препарати призначають на ніч.
Засоби, що застосовують для функціональної діагностики в гастроентерології:
засоби, які застосовують для функціональної діагностики захворювань печінки, жовчного міхура. З цією метою застосовують дуоденальне зондування. Хворому через зонд у дванадцятипалу кишку вводять 50—100 мл теплого 25—30% розчину магнію сульфату, який призводить до рефлекторного викиду жовчі. Через певні інтервали у часі беруть на дослідження 3 проби — А, Б, С;
засоби, які застосовують для функціональної діагностики захворювань шлунка. З цією метою підшкірно вводять гістамін або пентагастрин, які посилюють секрецію шлункового соку.
168
Назва препарату |
Форма випуску |
Спосіб застосування^— |
Засоби, що впливають на апетит <— |
||
Дезопімон (Оехорішопит) |
Таблетки, драже по 0,025 г |
Внутрішньо по 1 таблетці під час сніданку — |
Настойка полину (Тіпсгига АЬкіпГЬії) |
Флакони по 25 мл |
Внутрішньо по 15"^ крапель перед ЇДОіо_^,— |
Засоби, що впливають на секрецію шлункового соку _ |
||
Альмагель (А1ша§е1) |
Флакони по 150; 170 мл |
Внутрішньо ПО 1 -2 СТОЛОВІ ЛОІЇ0- |
Г астроцепін (Сакігосеріпиш) |
Таблетки по 0,025 г Ампули по 0,01 г |
Внутрішньо по 2 таблетки Внутрішньом’язово. внутрішньовенно по 0,01 г — |
Кислота хлоридна розведена (Асісіиш ИусігосНІогісит сІІІиШт) |
Флакони по 30; 50 мл |
Внутрішньо по 10-1> крапель перед що]° |
Магнію оксид (Ма§пе8Іі охуііит) |
Порошок, таблетки по 0,5 г |
Внутрішньо по 0,25-1,0 г |
Натрію гідрокарбонат (№ігіі ЬусігосагЬопаз) |
Порошок, таблетки по 0,3; 0,5 г |
Внутрішньо по 0,5-1,0 г |
Пепсин (Рерзіпит) |
Порошок |
Внутрішньо по 0,2—0,5 г перед або під час їди |
Сік шлунковий натуральний (Зиссих §а5Ігіси8 паиігаїіх) |
Флакони по 100 мл |
Внутрішньо по 1—2 столові ложки до ЇДИ |
Ранітидин (Капііііііпит) |
Таблетки по 0,15; 0,3 г |
Внутрішньо по 1—2 таблетки — |
Засоби, що впливають на моторику шлунка |
||
Апоморфіну гідрохлорид (АротогрЬіпі ИуйгосЬІогісіит) |
Ампули 1% розчину по 1 мл |
Підшкірно по 0,1—0,2 мл |
169
Назва препарату |
Форма випуску |
Спосіб застосування |
Етаперазин (АеіНарегазіпит) |
Таблетки по 0,004; 0,006 і 0,01 г |
Внутрішньо по 0,004-0,01 г |
Засоби, що застосовують при порушенні секреції підшлункової залози |
||
Контрикал (апротинін, трасилол) (Аргоїіпіпит, Сопігусаіит) |
Флакони по 10 000; ЗО 000; 50 000 ОД |
Внутрішньовенно крапельно по 10 000-20 000 ОД на ізотонічному розчині натрію хлориду |
Панкреатин (Рапсгеаііпиш) |
Порошок, таблетки по 0,5 г |
Внутрішньо по 0,5-1,0 г |
Жовчогінні засоби |
||
Алохол (АПосНоІшп) |
Таблетки по 50 шт. |
Внутрішньо по 1—2 таблетки |
Оксафенамід (ОхарЬепатісІит) |
Таблетки по 0,25 г |
Внутрішньо по 0,25-0,5 г |
Холосас (СЬоІозак) |
Флакони по 300 мл |
Внутрішньо по 1 чайній ложці |
Проносні препарати |
||
Магнію сульфат (Ма§пе5Іі киІГах) |
Порошок |
Внутрішньо по 20-30 г на 1/2 склянки води,запити 1—2 склянками води |
Порошок кореня ревеню (РиІУІ5 гасіісік КЬеі) |
Порошок, таблетки по 0,5 г |
Внутрішньо по 0,5 г на ніч |
Олія рицинова (Оіеит К.ісіпі) |
Флакони по ЗО; 40 мл Капсули по 1 мл |
Внутрішньо по 15—30 мл |
Фенолфталеїн (РЬепоІрИіЬаІе і пиш) |
Таблетки по 0,1 0,05 г |
Внутрішньо по 0,1 г на ніч |
ІШт
Ш
Засоби,
що Впливають на скоротливу активність
і тонус міометрія. 14.1.1. Засоби, що
посилюють скоротливу активність
міометрія (утеротоніки).Засоби, що впливають на скоротливу активність / тонус міометрія. Препарати, що впливають на систему кров!
Засоби, що знижують скоротливу активність міометрія (токолітики). 14.1.3. Засоби, що підвищують переважно тонус міометрія. 14.1.4. Засоби, які застосовують для збереження Вагітності В ранні терміни. 14.2. Засоби, що Впливають на систему крові.
Засоби, що стимулюють еритропоез (проти- анемічні). 14.2.2. Засоби, що стимулюють лейкопоез.
Засоби, що Впливають на згортання крові.
Засоби, що впливають на скоротливу активність і тонус міометрія (табл. 26).
і-14.1.1. Засоби, що посилюють скоротливу активність міометрія (утеротоніки): я ‘
Препарати задньої частки гіпофіза — окситоцин, пітуїтрин, гіфотоцин, дезамінокситоцин, метилокситоцин.
Препарати простагландинів — динопрост (ензапрост, простий Р2а), динопростон (простин Е2, цервіпрост), простенон.
Допоміжні засоби — промедол, прозерин, рицинова олія, естрон (фолікулін), естрадіолу дипропіонат, енергетичний комплекс (40% розчин глюкози, вітаміни С, В,, кальцію хлорид, кальцію глюконат, сигетин).
171
Окситоцин
—
синтетичний гормон задньої частки
гіпофіза. Посилює ритмічні скорочення
матки, підвищує її тонус (напруження
м’яза), стимулює синтез простагландинів
у міометрії. Матка чутлива до
окситоцину в останній термін вагітності
та через 2—3 дні після пологів. Застосовують
при слабкості пологової діяльності
для стимуляції пологів, гіпотонічних
маткових кровотечах. Протипоказаний
при невідповідності розмірів плода і
таза, косому і поперечному положенні
плода, попередньому кесаревому розтині.
Вводять для стимуляції пологів
внутрішньовенно крапельно 5 ОД на 500 мл
5% розчину глюкози зі швидкістю 8-10
крапель за 1 хв, кожні 15-20 хв дозу
збільшують на 19 крапель. Максимальна
доза — 40 крапель за 1 хв. Для усунення
тонічного компонента в дії окситоцину
вводять атропіну сульфат. Окситоцин
доцільно вводити при значному розкритті
шийки матки (на 6 пальців і більше) і
вторинній слабкості пологів. Для
зупинки гіпотонічних кровотеч вводять
внутрішньом’язово або в шийку матки
3—5 ОД.
Пітуїтрин
—
витяжка із задньої частки гіпофіза
тварин, містить 2 гормони — окситоцин
та вазопресин. Дія пітуїтрину на міомет-
рій визначається наявністю окситоцину.
Вазопресин — антидіуре- тичний гормон,
знижує діурез, затримує воду та іони в
організмі і за рахунок цього підвищує
АТ. Пітуїтрин застосовують в акушерстві
та гінекології в тих же випадках, що й
окситоцин. Протипоказання до
застосування, як і в окситоцину. Пітуїтрин
також не можна застосовувати при
гіпертензії.
Простагландини
—
біогенні біологічно активні речовини,
мають багатогранну фізіологічну
активність. Вперше їх було виявлено
в простаті, звідки й отримали свою
назву.
Простагландини
груп Е і Е виявляють виражену стимулівну
дію на матку, причому на відміну від
гормонів гіпофіза міометрій чутливий
до простагландинів протягом усього
періоду вагітності. Крім цього,
простагландини (особливо динопростон)
мають здатність розширювати шийку
матки. Застосування простагландинів
для стимуляції пологів є фізіологічно
обгрунтованим: при фізіологічних
пологах окситоцин, який утворюється в
організмі матері і плода, забезпечує
виділення простагландинів за рахунок
ішемії міометрія та звільнення з клітин
кальцію.
Динопрост
(простагландин
Р2,
простин,
ензапрост) справляє виражену стимулівну
дію на матку, підвищуює її тонус,
розслаблює м’язи шийки матки.
Застосовують для стимуляції пологів,
зупинки важких маткових кровотеч,
розширення шийки матки при
172
операціях,
переривання вагітності за медичними
показаннями на пізніх термінах (15 тиж
і більше). Побічна дія — тахікардія,
брон- хоспазм, підвищення температури
тіла, гіпертонус і розрив матки,
ендометрит, флебіт.
Динопростон
(цервіпрост,
простин Е2)
має властивості, подібні до динопросту,
але відіграє більш важливу роль у
розпочинанні пологового акту. Тому
застосовують його у вигляді гелю і
таблеток ендоцервікально для розширення
шийки матки перед стимуляцією пологів
окситоцином (якщо розширення шийки
менше ніж на 6 пальців), а також як і
динопрост.
Засоби,
що зменшують скоротливу активність
міометрія (токолітики):
(32-Адреноміметики — фенотерол (партусистен), сальбута- мол, гексопреналін (гініпрал), ритодрин (пре-пар).
Засоби для наркозу — натрію оксибутират, азоту закис.
Магнію сульфат.
Спирт етиловий.
Засоби, які зменшують ритмічні скорочення матки та її тонус застосовують для збереження вагітності при загрозі передчасних пологів.
Засоби, що підвищують тонус матки:
Препарати маткових ріжок — ергометрину малеат, метилер- гометрин, ерготамін (корнутамін), ерготал;
Синтетичні препарати — котарніну хлорид (стиптицин);
Рослинні засоби — настойка барбарису, екстракт грициків, калини, гірчака перцевого.
Препарати маткових ріжок — ергометрину малеат, метилерго- метрин, ерготамін, ерготал — спричинюють значне і тривале тонічне скорочення маткового м’яза. Це призводить до механічного передавлювання судин і зупинки маткової кровотечі. Крім цього препарати маткових ріжок прискорюють зворотний розвиток матки після пологів (субінволюцію матки). Застосовують для зупинки маткових кровотеч після пологів, абортів, для прискорення інволюції матки. Протипоказані вагітним, під час пологів до моменту народження плаценти.
Препарати маткових ріжок високотоксичні, внаслідок передозування з’являється біль у животі, нудота, блювання, діарея, спрага, порушення координації рухів, мовлення, запаморочення, марення, судоми, кома.
173
Назва препарату |
Форма випуску |
Спосіб застосування |
Утеротонічні засоби |
||
Динопрост (Оіпоргой) |
Ампули по 0,005; 0,001 г |
0,005 на 500 мл 5% розчину глюкози внутрішньовенно крапельно |
Окситоцин (Охуіосіпит) |
Ампули по 1 мл (5 ОД) |
5 ОД на 500 мл 5% розчину глюкози внутрішньовенно крапельно |
Пітуїтрин (Рііиіігіпит) |
Ампули по 1 мл (5 ОД) |
1—2 ОД підшкірно або внутрішньом’язово через 20—30 хв 4—5 разів на день |
174
Назва препарату |
Форма випуску |
Спосіб ^Т°СуВаН-^- |
Токолітичні засоби |
||
Партусистен (Рагіизізіеп) |
Таблетки по 0,005 г Ампули 0,005% розчину по 10 мл |
Внутріш^1, по 0,005^ ГОд кожні 2" озчинити в 1 ампулУ,розчину 500 мл 5 водяхь глюкози. овенно внутрішнр крапельН^ |
Магнію сульфат (Ма§пе5іі киІГаз) |
Ампули 20; 25% розчину по 5; 10 мл |
. .ЛЬОМ язово, Ввнутріи> [іенн0 внутрішню |
Засоби, що підвищують тонус міометрія |
||
Ергометрину малеат (Ег§отеІхіпі таїеах) |
Таблетки по 0,0002 г Ампули 0,02% розчину по 1; 0,5 мл |
Внутріці1^0 по 0,000' дЄНЬ 2 рази нз Ь0М’Я30В0) Ввнутри^ овенно внутрішн*’ по 1 2 |
Котарніну хлорид (Соїагпіпі сЬІогійигп) |
Таблетки по 0,05 г |
. ,ьо по 0,0.) і Внутріші ,а день 2 3 разИ> |
27).
,
. . . _ - ■ переносять
Ьритропоез
—
це утворення еритроцитів, Я* них
гемог_
кисень
до
органів
і тканин. Це забезпечується вмістоМ
^поез
здійс-
лобіну, до складу якого входить залізо
та білки. ЕриТр-досхатності
нюється у червоному кістковому мозку.
Внаслідок Н . типи
ане_
еритроцитів розвивається недокрів’я
(анемія). Осн°рїіЛОбластич-
мій — гіпохромна (залізодефіцитна),
гіперхромна (м на, макроцитарна).
Класифікація
препаратів, що стимулюють
Засоби
для лікування гіпохромних (залізодефіцИ^
(фЄр0_Гра_
Препарати
заліза: заліза лактат, заліза сульфя
ферокал, думет), актиферин, «Фероплекс»,
фероцероферум лек гемофер, жектофер,
гемостимулін, ферковеН»14.2. Засоби, що впливають на систему крові (табл-
тощо.
Препарати кобальту: коамід, ферковен;
Засоби для лікування гіперхромних анемій. ^-а(В )
Вітаміни: ціанокобаламін (В,2), фолієва кисЛ^
175
Залізо
входить до складу гемоглобіну, міоглобіну,
окисно-відновних ферментів.
Всмоктується переважно в дванадцятипалій
кишці. Для полегшення всмоктування
залізо повинно перетворитися з
3-валентного на 2-валентне. Цьому сприяють
хлоридна, аскорбінова, органічні
кислоти, а також мікроелементи — мідь,
кобальт, магній, цинк тощо.
Заліза
лактат —
препарат заліза для внутрішнього
застосування. Входить до складу
таких засобів як феролактол, гемостимулін.
Застосовують для лікування гіпохромних
анемій, профілактики анемій у вагітних.
Побічна дія — забарвлення прикореневої
частини зубів у чорний колір, закрепи
(за рахунок утворення феруму сульфіду),
подразнення слизової оболонки травного
каналу, нудота, блювання, біль у
надчерев’ї. Для профілактики цих
ускладнень препарати заліза призначають
після їди, запиваючи яблучним соком
або розчином розведеної хлоридної
кислоти. Після приймання препарату
бажано прополоскати рот.
Ферковен
—
комбінований препарат заліза для
внутрішньовенного введення. Містить
заліза сахарат, кобальт, розчин
вуглеводів. Вводять ферковен за схемою:
в перші 2 дні — 2 мл внутрішньовенно,
потім по 5 мл. Побічна дія — гіперемія,
відчуття стиснення у грудях, біль у
попереку.
Ціанокобаламін
(вітамін В,2)
—
ефективний засіб для лікування
мегалобластичної анемії (анемії Аддісона
— Бірмера). Сприяє утворенню дозрілих
форм еритроцитів. Побічна дія — алергія,
біль у ділянці серця, тахікардія,
збудження ЦНС.
Фолієва
кислота (вітамін Вс)
—
вітамінний препарат, який забезпечує
дозрівання еритроцитів за нормобластичним
типом. Застосовують для лікування
макроцитарної анемії, лейкопеній.
Засоби,
що стимулюють лейкопоез.
Лейкопоез — утворення лейкоцитів,
яке здійснюється в червоному кістковому
мозку. Недостатня продукція лейкоцитів
призводить до зменшення їх кількості
(лейкопенії) або їх відсутності (алейкії)
у крові. Причинами таких станів
можуть бути хронічні отруєння
отрутохімікатами (пестицидами
тощо), радіаоактивне випромінювання,
хіміотерапія при онкологічних
захворюваннях, побічна дія ліків
(похідні піразолону, сульфаніламідні,
антитиреоїдні препарати). До стимуляторів
лейкопоезу відносять натрію нуклеїнат,
метилурацил, пен- токсил, лейкомакс,
лейкоген, філграстим (нейпоген).
Метилурацил
—
стимулятор лейкопоезу, похідний
нуклеотидів.
176Препарати заліза
Препарат
прискорює процес регенерації, сприяє
загоєнню виразок, підвищує імунітет,
справляє протизапальну дію. Застосовують
для лікування лейкопеній різної
етіології, виразки шлунка і дванадцятипалої
кишки, променевої хвороби тощо.
Засоби,
що впливають на згортання крові:
засоби,
що підвищують згортання крові
(коагулянти, гемо- статики);