Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді - Сімейне та спадкове право.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
715 Кб
Скачать
☆
  1. Місце відкриття спадщини.

Відкриття спадщини — це наявність певних юридичних фактів, з якими законодавець пов'язує виникнення права спадкування. Спадкові правовідносини виникають із смертю громадянина або з оголошенням його у встановленому порядку померлим. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами статті 29 ЦК та частини другої статті 1221 ЦК. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Для підтвердження місця відкриття спадщини нотаріусу подаються відповідні документи. Такими документами є: довідка житлово - експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію ( місце проживання) спадкодавця; запис у будинковій книзі про реєстрацію (місце проживання) спадкодавця. Якщо це місце невідоме — то місце знаходження нерухомого майна або його основної частини, а за відсутності такого — місце знаходження рухомого майна. Місцем проживання малолітньої і неповнолітньої особи є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або місце знаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Саме за місцем відкриття спадщини вживаються заходи з охорони спадкового майна і видається свідоцтво про право на спадщину. Якщо визначити місце відкриття спадщини за правилами статті 1221 ЦК України неможливо, місце проживання спадкодавця встановлюється судом. У такому випадку нотаріус вимагає від спадкоємців копію рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення місця проживання спадкодавця.

  1. Місце сімейного права в системі права України.

Сімейне право регулює певну сукупність суспільних відносин — сімейні відносини. Питання про мiсце сiмейного права в системi права в рамках його системно-структурного аналiзу — сiмейне право як самостiйна галузь права чи пiдгалузь права цивiльного, так i не було однозначно вирiшено. Питання щодо місця сімейного права в системі права вирішується не одним поколінням цивілістів. Тому сьогодні можна говорити про кілька (далеко не завжди послідовно пов'язаних між собою) етапів обговорення цього питання: а) дискусії дореволюційних цивілістів; б) спорів теоретиків і практиків післяреволюційного періоду, розвинутих у подальшому юристами радянського часу; в) дискусії останніх років, що виникла в цивілістиці пострадянських країн після розпаду СРСР, переходу до ринкових перетворень і здійснення нової кодифікації цивільного та сімейного законодавства. Дуже гостро питання щодо мiсця сiмейного права в системi права виникло у зв’язку з останньою кодифiкацiєю цивiльного та сiмейного законодавства. Аналізуючи позиції учених щодо цієї проблеми, не можна їх розглядати формально у відриві від часу та обставин, за яких вони були висловлені. Суспільства, держави та права радянських часів уже не існує. Поступово змінюються усі суспільні відносини і загальний порядок їх регулювання. Тому до цитування наукових праць, які були написані кілька десятків років тому, треба підходити дуже виважено, а їх критику з височин сьогодення взагалі важко визнати коректною. Треба враховувати, що багато учених, які свого часу висловлювали свої погляди щодо місця сімейного права в системі права, більше не можуть нам відповісти, не можуть вони змінити чи підкоригувати свої висновки або, навпаки, підсилити їх новою аргументацією. Тому теорія питання має в першу чергу базуватися на новітніх дослідженнях у сфері цивільного та сімейного права. Вирішення питання щодо місця сімейного права в системі права сьогодні, в системі суспільних відносин, які зазнали кардинальних змін і продовжують трансформуватися, є непростим. Сьогодні є усі підстави для неупередженого осмислення питання щодо місця сімейного права в системі права, його відокремленості від цивільного права або належності до нього.