- •Питання до заліку з сімейного та спадкового права
- •Агнатське та когнатське споріднення. Види шлюбу за римським приватним правом.
- •Аліментні правовідносини батьків та дітей.
- •Визнання шлюбу неукладеним.
- •Визначення походження дітей. Оспорювання батьківства, материнства.
- •Виконання заповіту.
- •Відумерлість спадщини.
- •Джерела сімейного законодавства України.
- •Договірний режим майна подружжя. Шлюбний договір.
- •Заповідальний відказ та покладення.
- •Здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов’язків.
- •Зміст заповіту. Види заповітів.
- •Коло спадкоємців за заповітом.
- •Майнові та особисті немайнові відносини інших членів сім’ї та родичів.
- •Місце відкриття спадщини.
- •Місце сімейного права в системі права України.
- •Обов’язок повнолітніх дітей утримувати батьків та його виконання.
- •Основні засади (принципи) сімейного права.
- •Особливості російського дореволюційного спадкового права.
- •Особливості спадкування деяких видів майна.
- •Охорона спадкового майна.
- •Підпризначення спадкоємця.
- •Підстави виникнення та припинення патронату над дітьми. Договір про патронат.
- •Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин.
- •Поділ спадщини між спадкоємцями.
- •Позбавлення спадщини.
- •Поняття патронату над дітьми та його відмінність від інших форм влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.
- •Поняття сімейних та спадкових правовідносин за римським приватним правом.
- •Поняття спадкового договору.
- •Поняття спадкового правонаступництва.
- •Поняття спадкування.
- •Поняття спадщини.
- •Поняття та види особистих немайнових прав і обов’язків подружжя.
- •Поняття та види сімейних правовідносин.
- •Поняття та значення спадкового права.
- •Поняття та ознаки заповіту. Види заповітів.
- •Поняття та підстави припинення шлюбу. Правові наслідки розірвання шлюбу.
- •Поняття та порядок встановлення опіки та піклування над дітьми.
- •Поняття та сутність усиновлення. Скасування усиновлення.
- •Поняття та умови спадкування за законом.
- •Поняття шлюбу. Умови укладення шлюбу.
- •Порівняльна характеристика сучасних спадкових правовідносин та спадкових правовідносин за часів римського приватного права.
- •Порядок вступу до шлюбу. Державна реєстрація шлюбу.
- •Порядок оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину.
- •Права дитини та обов’язки опікунів та піклувальників над дітьми. Припинення опіки та піклування над дітьми.
- •Права та обов’язки подружжя щодо утримання.
- •Право на обов’язкову частку в спадщині.
- •Правове значення шлюбу. Недійсність шлюбу.
- •Правове становище спадкодавців.
- •Правове становище спадкоємців.
- •Правовий режим роздільного майна подружжя.
- •Правовий режим спільного майна подружжя. Поділ майна подружжя.
- •Предмет та метод сімейного права.
- •Принципи спадкового права.
- •Режим окремого проживання подружжя.
- •Сімейні правовідносини з іноземним елементом. Застосування законів іноземних держав.
- •Скасування та зміна заповіту.
- •Спадкові правовідносини.
- •Спадкування за правом представлення.
- •Форми захисту сімейних прав.
- •Час відкриття спадщини.
- •Черговість одержання права на спадкування за законом.
Поняття та підстави припинення шлюбу. Правові наслідки розірвання шлюбу.
Під припиненням шлюбу розуміється припинення правовідносин між подружжям, зумовлене настанням певних юридичних фактів. Залежно від настання певного юридичного факту можна назвати такі підстави припинення шлюбу (ст. ст. 104- 105 СК). 1) Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим. Громадянин може бути оголошений померлим у судовому порядку в разі, коли за місцем його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування протягом трьох років або якщо він пропав безвісти за обставин, що загрожували смертю (землетрус, паводок, обвал тощо) чи дають підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку (пожежа, повітряна, залізнична чи автомобільна катастрофа) - протягом шести місяців. В особливу групу закон виділяє осіб, які пропали безвісти в зв'язку з воєнними діями. Такі особи можуть бути оголошені померлими не раніше, ніж по закінченні двох років з дня припинення воєнних дій. Згідно зі ст. 264 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України рішення суду про оголошення громадянина померлим є підставою для реєстрації смерті в державних органах РАЦСу і видачі Свідоцтва про смерть. Тобто у разі смерті одного з подружжя або оголошення його померлим, правовідносини між подружжям припиняються, і другий з подружжя може вступити в інший шлюб, не порушуючи питання про розірвання шлюбу. В разі з'явлення одного з подружжя, оголошеного у встановленому законом порядку померлим, і скасування відповідного рішення суду шлюб вважається поновленим, якщо другий з подружжя не вступив у новий шлюб (ст. 118 СК). Якщо особа, що була визнана безвісно відсутньою, з'явилася, і відповідне рішення суду скасоване, її шлюб з іншою особою може бути поновлений за їх заявою за умови, що ніхто не перебуває у повторному шлюбі. У випадках, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 118 СК, державний орган РАЦСу анулює запис акта про розірвання шлюбу та відповідне свідоцтво, видане на його підставі. 2) При житті подружжя шлюб припиняється шляхом його розірвання в судовому порядку або через державні органи РАЦСу. Якщо один з подружжя помер до набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті. Якщо в день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу один із подружжя помер, вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу як юридичний факт викликає певні юридичні наслідки. Між подружжям припиняються особисті права та обов’язки (статті 51, 52, 54, 55, 56 СК). Відповідно до ст. 113 СК після розірвання шлюбу особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Для вирішення цього питання згода іншого з подружжя не потрібна. Після розірвання шлюбу та одержання відповідного свідоцтва особа має право на повторний шлюб (ст. 116 СК України). З припиненням шлюбу закон пов’язує питання щодо визначення походження дитини. Так, відповідно до ч. 2 ст. 122 СК вважається, що дитина походить від подружжя, якщо вона народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу. Після цього колишній чоловік жінки не може бути записаний як батько дитини в Книзі реєстрації народжень. З припиненням шлюбу закон пов’язує також виникнення у подружжя права на утримання. Відповідно до ч. 2 ст. 76 СК після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік або дружина може надавати матеріальну допомогу. Крім того, особа має право на утримання, коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка або жінки під час шлюбу. Розірвання шлюбу означає припинення режиму спільної сумісної власності подружжя. Речі, набуті кожною особою після розірвання шлюбу, належать їй на праві приватної власності. Разом із тим, особливістю відносин колишнього подружжя є те, що стосовно майна, яке було набуто під час шлюбу, режим спільної сумісної власності зберігається до часу поділу майна. Відповідно до ст.117 СК жінка та чоловік, шлюб між якими було розірвано, мають право подати до суду заяву про поновлення їхнього шлюбу за умови, що жоден із них не перебував після цього у повторному шлюбі. У такий спосіб закон надає можливість колишньому подружжю поновити свій шлюб.
