Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді - Сімейне та спадкове право.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
715 Кб
Скачать
☆
  1. Поняття спадкування.

Ст. 1216 ЦК вперше надає легальне визначення спадкування як переходу прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Сукупність правових норм, які регулюють умови і порядок спадкування складає інститут цивільного права, який іменується спадковим правом. Спадкування — це правовідносини, в яких є дві сторони: спадкодавець і спадкоємець. Спадкодавцями можуть бути тільки фізичні особи — громадяни України, особи без громадянства або іноземці. Не можуть бути спадкодавцями юридичні особи, оскільки у випадках припинення їхньої діяльності порядок передачі їхнього майна іншим особам або державі визначається не нормами спадкового права. а спеціальними правилами про ліквідацію або реорганізацію юридичних осіб. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємці — це вказані у заповіті або у законі особи, до яких переходять цивільні права і обов’язки спадкодавця. Стаття 1223 ЦК України встановлює, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.У разі відсутності заповіту - особи, визначені у статтях 1261—1265 ЦК України. Закон виділяє такі категорії спадкоємців (ст. 1222 ЦК України): — фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини (можуть бути спадкоємцями за законом та за заповітом); — особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (можуть бути спадкоємцями за законом та за заповітом); — юридичні особи (можуть бути спадкоємцями тільки за заповітом); — інші учасники цивільних правовідносин (можуть бути спадкоємцями тільки за заповітом). Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Крім того, не мають права на спадкування ні за законом, ні за заповітом особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині. Не мають права на спадкування за законом: — батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини; — батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом; — одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.