42. Порядок вступу до шлюбу. Державна реєстрація шлюбу.

Юридичне оформлення шлюбу відбувається шляхом його державної реєстрації, яка має, як уже вказувалося, конститутивне (правостворююче) значення, бо тільки шлюб, зареєстрований у встановленому порядку, породжує правові наслідки. Державна реєстрація — обов’язковий елемент шлюбу, який встановлений для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства (ч. 1 ст. 27 СК). З моменту реєстрації шлюбу виникають права й обов’язки чоловіка і жінки як подружжя. Вiдповiднi права та обов’язки  подружжя може тiльки  дiйсний шлюб. Виходячи з цього, в ст. 37 СК вперше  закрiплюється поняття «правозгiднiсть шлюбу»,  тобто це шлюб, який  укладений з додержанням вимог  закону.  Існують обставини, наявність яких необхідна для того, щоб шлюб мав юридичну силу – 1) досягнення шлюбного віку (ст. 22 СК). Відповідно до ст. 23 СК право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Відповідно до ч. 1 ст. 22 шлюбний вік для жінки встановлюється у сімнадцять, а для чоловіка — у вісімнадцять років. 2) — добровільність шлюбу (ст. 24 СК). Це означає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушення їх до укладення шлюбу не допускається. Якщо шлюб укладається з порушенням вимог закону,  презумпцiя правозгiдностi шлюбу  не дiє, i вiн буде вважатися недiйсним або в силу самого права, оскiльки при його укладеннi були допущенi iстотнi  порушення, або може бути визнаний за рiшенням суду недiйсним, або неукладеним. Заява за встановленою формою, за правилом, подається особисто жінкою та чоловіком (ч. 2 ст. 28). При подачі заяви вирішується день реєстрації шлюбу. За правилом, реєстрація відбувається після спливу одного місяця від дня подачі заяви (ч. 1 ст. 32 СК). Але якщо реєстрація з будь-яких причин не відбудеться у визначений день, така заява після спливу трьох місяців від дня її подачі втрачає чинність (ч. 4 ст. 28 СК). Подача заяви про реєстрацію шлюбу породжує для жінки і чоловіка стан заручених — нареченої і нареченого. Державна реєстрацiя шлюбу  засвiдчується Свiдоцтвом про шлюб, зразок  якого затверджує Кабiнет  Мiнiстрiв України. Шлюб  — це пiдстава  для виникнення прав i обов’язкiв подружжя, як особисто  немайнових, зокрема,  права  на материнство (батькiвство), на повагу  до своєї iндивiдуальностi, на фi- зичний та духовний розвиток, на змiну  прiзвища, на розподiл обов’язкiв та спiльне  вирiшення питань  життя  сiм’ї, на свободу та особисту  недоторканнiсть, на припинення шлюбних  вiдносин, обов’язку турбуватися про сiм’ю, так i матерiальних, зокрема, права спiльної  сумiсної власностi, права на укладення шлюбного договору; прав i обов’язкiв подружжя по утриманню. До підстав визнання шлюбу недійсним чинне законодавство відносить такі обставини: а) недосягнення особою, яка уклала шлюб, шлюбного віку (ст. 22 СК); б) відсутність добровільної згоди чоловіка та жінки, які уклали шлюб (ст. 24 СК); в) укладання шлюбу з особою, яка в судовому порядку визнана недієздатною (ст. 24 СК); г) реєстрація шлюбу з особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати ними (ст. 24 СК); ґ) перебування особи (осіб), які уклали шлюб, в іншому нерозірваному шлюбі (ст. 25 СК); д) укладання шлюбу між близькими родичами (ст. 26 СК); є) укладання шлюбу між усиновителем і усиновленою ним дитиною (ст. 26 СК); ж) приховання тяжкої хвороби, а також хвороби, небезпечної для іншого подружжя чи їхніх нащадків (ст. 30 СК); з) укладання шлюбу жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя. Для визнання шлюбу недійсним досить довести в суді наявність однієї із наведених вище обставин.