21. Підпризначення спадкоємця.

Одним з видів заповідальних розпоряджень може бути вказівка заповідача про призначення спадкоємця на випадок, якщо зазначений у заповіті спадкоємець помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права спадкування, а також у разі відсутності або невиконання умов, визначених у заповіті з умовою. Таке розпорядження має назву "підпризначення спадкоємця". Наприклад, заповідач може зазначити, що він усе своє майно заповідає своєму батьку, а якщо останній помре до відкриття спадщині, право на спадщину одержить його син. Інший приклад. Заповідач обумовив виникнення у свого сина права на спадкування здобуттям ним протягом трьох років з часу відкриття спадщини наукового ступеня кандидата наук. На випадок невиконання його вказівок у зазначений строк він підпризначив спадкоємцем те підприємство, на якому він працював. Підпризначеними можуть бути будь-які особи, що є учасниками цивільних правовідносин і, відповідно, виступають спадкоємцями згідно ст. ст. 2, 1222 ЦК України. На практиці виникає питання, чи може заповідач підпризначити спадкоємця на випадок відпадіння першого підпризначеного спадкоємця. Оскільки ЦК України не передбачає прямої заборони щодо здійснення такого права заповідачем, слід припустити, що останній має право підпризначати спадкоємців необмежену кількість разів.

22. Підстави виникнення та припинення патронату над дітьми. Договір про патронат.

Патронат — альтернативна форма влаштування дити­ни, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківсь­кого піклування, в сім’ю іншої особи (патронатного вихова­теля) з метою сімейного виховання. В основі виникнення патронату над дітьми лежить фактичний склад, до якого входять: визнання дитини сиротою або такою, яка з інших причин позбавлена батьківського піклування, до­говір про патронат та передача дитини у сім’ю патронатного вихователя. Патронатному вихователю надається можливість підібрати ту дитину, яку він бажає виховувати. Законодавство не вирішує питання щодо того, чи можна передавати під патронат дитину, у якої є рідні неповнолітні брати і сестри, які до цього моменту виховувалися разом. Укладенню договору передує обстеження умов проживання сім'ї патронатного вихователя з тим, щоб виховання дитини саме в цій сім'ї відповідало її інтересам. Слід зауважити, що обстеження умов має відбуватися, за правилом, стосовно певної дитини. Тільки після того, як орган опіки і піклування дійде позитивного висновку, між ним і патронатним вихователем укладається договір про патронат, в якому обумовлюються певні умови, на яких дитина передається на виховання, тобто сторонами цього договору виступають тільки орган опіки та піклування та патронатний вихователь. Дитина, незалежно від віку, в укладенні цього договору участі не бере. Між тим, відповідно до ст. 253 СК передача дитини під патронат потребує її згоди. ДОГОВІР ПРО ПАТРОНАТ. За договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, на виховання у сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату (ст. 252 СК). Аналізуючи по­няття цього договору, слід дійти висновку, що цей договір нероз­ривно пов’язаний з конкретними особами (певною дитиною, патронатним вихователем) і має особистий характер. Предмет до­говору — прийняття у сім’ю дитини, позбавленої батьківського піклування, для забезпечення її належним сімейним вихованням. Це — відплатний договір. За виховання дитини за домовленістю з органом опіки і піклування патронатному вихователю призна­чається платня, щомісячний розмір якої залежить від цілого ряду обставин, а саме віку дитини, стану її здоров’я тощо. Зазвичай патронат припиняється з припиненням строку його дії, тобто досягненням дитиною повноліття. Між тим, відносини, що існують між патронатним вихователем і дитиною, можуть бути припинені достроково у наступних випадках: 1) смерті патронатного вихователя або смерті дитини. 2) появи батьків дитини і передачі їм дитини; 3) відмови від договору патронатного вихователя або дитини, яка досягла чотирнадцяти років. 4) згоди сторін; 5) за позовом органу опіки та піклування на підставі рішення суду у разі невиконання вихователем своїх обов’язків.