- •Міністерство охорони здоров’я України Лебединське медичне училище імені проф.. М.І. Сітенка Основи біофізики та медичної апаратури
- •§1 Фізика та медицина
- •§ 1 .1 Опорно-рухова система людини
- •§1.2 Деформації тіл та їх характеристики
- •§ 1.3. Деформація біологічних тканин
- •4. Судинна тканина.
- •§2.1 Звукові хвилі
- •§ 2.2. Фізичні характеристики звуку
- •§2.3 Фізичні основи слуху
- •§ 2.4 Фізичні основи голосу
- •§2.5 Звукові методи діагностики
- •§ 2.6. Ультразвук та інфразвук
- •§ 2.7. Інфразвук
- •§ 2.8 Вібрація
- •§ 3.1. Внутрішнє тертя. Закон Ньютона
- •§ 3.2. Методи віскозиметрії
- •§3.3 Ламірна та турбулентна течія. Число Рейнольдса
- •§ 3.4 Основні закони гідродинаміки та їх застосування в медичній техніці
- •§ 3.5 Система кровообігу людини
- •§ 3.6 Основні гемодинамічні показники
- •§3.7 Пульсова хвиля
- •§4.1 Структура, властивості і функції мембран
- •§4.2 Транспорт речовин через мембрани
- •Пасивний транспорт речовин
- •Активний транспорт речовин
- •§4.3 Мембранні потенціали спокою і дії
- •§ 5.1 Основні характеристики електричного поля
- •§5.2 Елекричний диполь. Струмовий диполь
- •§ 5.3 Теорія Ейтховена. Фізичні основи екг
- •§ 6.1 Характеристики електричного струму. Закони Ома і Джоуля-Ленца
- •§6.2 Електропровідність тканин організму. Гальванізація. Електрофорез
- •§ 6.3 Імпульсний струм та його дія на організм
- •Ремезов рисунки електростимуляції 2.1112131415
- •§ 6.4 Змінний струм. Фізичні основи реографії
- •§ 6.5 Дія постійного та змінного електричного струму на біооб'єкти
- •§ 6.6 Магнітні властивості речовин. Магнітне поле.
- •§ 6.7 Магнітні властивості речовини
- •§ 6.8 Фізичні основи магнітобіології та магнітотерапії
- •§ 6.9 Методи лікування струмами високої частоти та механізм їх дії.
- •§ 7.1 Природа світла
- •§ 7.2 Оптичні методи дослідження біооб'єктів
- •2. Поглинання світла.
- •§7.4 Біофізика зору
- •§7.5 Оптична мікроскопія
- •§ 8.1 Характеристики теплового випромінювання
- •§8.2 Закони теплового випромінювання
- •§8.3 Застосування інфрачервоного випромінювання в медицині
- •§8.4 Ультрафіолетове випромінювання
- •§ 9.1 Елементи квантової механіки
- •§ 9.2 Люмінісценція
- •§ 9.3 Лазери та їх використання в медицині
- •§9.4 Елекронний парамагнітний резонанс
- •§ 9.5 Ядерний магнітний резонанс. Ямр-томографія
- •§10.1 Спектри рентгенівського випромінювання та його властивості
- •§10.2 Взаємодія х-випромінювання з речовиною
- •§10.3 Методи рентгенівської діагностики в терапії
- •§11.1 Закон радіоактивного розпаду
- •§11. 2 Активність. Одиниці активності
- •§11. 3 Види радіоактивного розпаду
- •§ 11.4 Види і основні властивості іонізуючого випромінювання
- •§ 11.5 Механізм взаємодії іонізуючого випромінення з речовиною
- •§ 11.6 Дозиметрія іонізуючого випромінення
- •§ 11.7 Біологічна дія іонізуючого випромінювання. Еквівалентна доза
- •§11.8 Методи дозиметричного радіаційного контролю
- •§ 11.9 Використання радіоактивного випромінювання в медицині
- •§ 12.1 Загальна класифікація медичної техніки
- •1. Класифікація медичних вп.
- •1.1. За призначенням:
- •1.3. За ступенем точності:
- •1.5. За принципом перетворення вимірюваного параметра в електричний сигнал:
- •§ 12.2 Променева діагностика
- •§ 12.3 Методи ультразвукової діагностики (узд)
- •§ 12.4 Термографія
- •§ 12.5 Ендоскопія
- •§ 12.6 Електрокардіографія
- •§ 12.7 Електроенцефалографія
- •§ 12.8 Електроміографія (емг)
- •§ 12.9 Основні прилади і апарати для клініко-діагностичних і біохімічних досліджень
- •§ 12.10Апаратура для електропунтурної діагностики
- •§ 12.11 Діагностична апаратура в офтальмології
- •§13.1 Фізіотерапевтична апаратура
- •§ 13.2 Гальванізація та лікувальний електрофорез
- •§ 13.3 Дарсонвалізація
- •§ 13.4 Електросон
- •§ 13.5 Діадинамотерапія
- •§ 13.6 Увч-терапія
- •§ 13.7 Індуктотермія
- •§ 13.8 Франклінізація
- •§ 13.9 Мікрохвильова терапія
- •§ 13. 10 Хвильова енергостабілізуюча терапія (хест)
- •§ 13.11 Ультразвукова терапія
- •§ 13.12 Світлолікування
- •§14.1 Спектрофотомери
- •§ 14.2 Фотоколориметри
- •§ 14.3 Рефрактометри
- •§ 14.4 Мікроскопія: методи, апаратура
- •§ 14.5 Правила техніки безпеки при роботі з електронною медичною апаратурою
§ 2.6. Ультразвук та інфразвук
Ультразвуком
називають механічні коливання і
хвилі
з частотами, більшими 20
кГц.
Застосування ультразвуку в різних
галузях, включаючи медицину, пов'язані
з тією їх важливою властивістю, що
будь-які зміни в середовищі, через яке
проходить
ультразвукова хвиля, приводять до зміни
швидкості розповсюдження і поглинання
цієї хвилі, відбиття хвилі від границі
розділу, акустичної кавітації -
появи
мікропорожнин в матеріальному середовищі
(наприклад, в рідині) під дією коливань
тиску.
Так,
при інтенсивності ультразвукової хвилі
=
105
Вт/м2
і частоті
5
106
Гц
на відстані половини довжини хвилі
А/2=0,03 мм утворюється
дуже великий
перепад
тиску,
що дорівнює 6,3
107
Па/см, тобто цей перепад в 630 разів
перевищує
нормальний
атмосферний
тиск. Кавітаційний та інші механізми
дії
ультразвуку
можуть
викликати механічні
ефекти (розрив і загибель бактерій
тощо), хімічні
ефекти
(збудження
й
іонізація атомів
та
молекул
з
утворенням радикалів), які
можуть бути
як
позитивними, при відносно малих
інтенсивностях, так і
негативними,
при великих інтенсивностях ультразвукової
хвилі.
Розповсюдження ультразвукової хвилі залежить від акустичних властивостей біосередовища. Найменший хвильовий (акустичний) опір мають біорідини, найбільший – кісткова тканина. Так, при частоті 1 МГц поглинання ультразвукової хвилі поглинання ультразвукової хвилі відбувається на глибині 0,2 см, а в рідині – 35 см, тому рідина є ідеальним середовищем для розповсюдження ультразвукових коливань.
Медико-біологічне застосування ультразвуку має два напрямки: методи діагностики і методи лікування.
Зміна швидкості і поглинання ультразвуку в різних органах і тканинах, а також відбиття ультразвукової хвилі на границях різних середовищ в організмі людини лежать в основі відомого методу ультразвукового дослідження (УЗД). Створені спеціальні комп'ютеризовані пристрої, які за певною програмою дозволяють візуалізувати зображення на екрані монітора. Сучасними прикладами УЗД в медицині є ультразвукова ехоенцефалографія - діагностування пухлин та запалень головного мозку, ультразвукова кардіографія - дослідження динаміки серцевої діяльності за допомогою ультразвуку, ультразвукова голографія - отримання тривимірних зображень біооб'єктів з використанням інтерференції ультразвукових променів, ультразвукова локація для визначення розмірів в офтальмології тощо .
Дія ультразвукової хвилі з малою інтенсивністю (на рівні 1 Вт/м2) використовується як позитивний терапевтичний вилив, в основі якого лежить прискорення фізіологічних процесів у клітинах.
При збільшенні інтенсивності ультразвуку на декілька порядків (до 106 Вт/м2 і вище) внутрішні рухи окремих цитоплазматичних частин клітин підсилюються, виникає ефект кавітації і, як наслідок, незворотні зміни структури і функцій клітин. Подібний механізм лежить в основі бактерицидної дії ультразвуку, що використовується для стерилізації медичних інструментів.
Ультразвук великої інтенсивності використовується також з метою руйнування різного роду новоутворень (пухлин тощо). Подібний механізм дії ультразвуку застосовується також в стоматології (зняття зубних каменів, висвердлювання зубних каналів тощо). Процес руйнування біологічних тканин при інтенсивностях вище 106 Вт/м2 використовується в ультразвуковій хірургії та при ультразвуковому остеосинтезі - зварюванні тканин та кісток за рахунок значного підвищення в них швидкості процесів дифузії.
У фармацевтичній промисловості кавітаційні процеси, що виникають під дією ультразвукової хвилі великої інтенсивності, використовуються для диспергування твердих і рідких матеріалів з метою отримання лікувальних порошків, емульсій, суспензій.
Механічні та теплові ефекти, що виникають при дії ультразвуку на різні біологічні тканини, лежать в основі методу ультразвукової фізіотерапії. Один з генераторів ультразвукових хвиль ( апарат для ультразвукової терапії УТП-3м) показано на рис.21
Рисунок 1.21
Ультразвук використовують в акушерстві, кардіології, неврології, урології. За допомогою ультразвуку подрібнюють камені в нирках. При
туберкульозу , бронхіальної астми, катару верхніх дихальних шляхів застосовують аерозолі різних лікувальних засобів, отриманих за допомогою ультразвуку.
Коливання частинок середовища викликає мікромасаж тканин, поглинання ультразвуку дає локальне нагрівання.
