§ 12.5 Ендоскопія

Ендоскопічний метод (ЕМ) дослідження завдяки досягненням сучасної елек­троніки та оптики набув вирішального значення пррі ранній діагностиці раку внутрішніх локалізацій: шлунка, стравоходу^ товстої та прямої кишок, бронхів.

Сучасні ендоскопи - складні оптико-механічні прилади (рис. 4.21). Вони об­ладнані різними насадками, а також інструментами і кабелями для проведення біопсії, видалення сторонніх тіл, електрокоагуляції, введення лікувальних засобів та барвників, перенесення лазерного випромінювання тощо. Розрізняють оглядові та операційні ендоскопи для дорослих і дітей; залежно від конструкції робочої частини - жорсткі, які зберігають свою форму під час дослідження, та гнучкі, здатні змінювати конфігурацію робочої частини залежно від форми органів. У жорстких ендоскопах оптична система, як правило, складається з лінз, світло передається від джерела через волоконний світлопровід.

а б

Рисунок 4.21 Гастрофіброскоп GIF- P30: а-загальний вигляд, б-отримане зображення

У гнучких волоконних ендоскопах оптична система, в принципі, побудована так само, як і лінзова, але для перенесення зображення, що його дає об'єктив, замість лінзових кругових систем використовують гнучкий волоконний світлоп­ровід з регулярно укладеними волокнами (розташування волокон на одному торці повинно точно відповідати розміщенню волокон на іншому торці). Світло від дже­рела передається волоконному світлопроводу з нерегулярно розміщеними волок­нами. В такому волоконно-оптичному ендоскопі зображення виходить растровим. Гнучкі ендоскопи мають керований робочий кінець, кут згину якого залежить від призначення апарата. За функціональним призначенням визначають розбіжність конструкції ендоскопів: гастроскоп, інтестиноскоп, колоноскоп, бронхоскоп, езофа-гогастродуоденоскоп, езофагогастроскоп, фіброскоп.

Переваги GIF-Р30 - збільшене зображення, висока роздільна здатність, ши­рокий кут поля зору - 120°, інструментальний канал діаметром 2,2 мм; нова, по­кращена конструкція трубки, що вводиться, дозволяє до мінімуму звести травми, які супроводжує даний процес.

Ендоскопічні апарати з волоконною оптикою дозволяють ретельно оглянути всю слизову оболонку внутрішніх органів, провести цитологічні дослідження, а при потребі - взяти частинку тканини для гістологічного дослідження.

За допомогою ендоскопів можна оглянути не тільки порожнисті органи, але й грудну (плевральну) черевну порожнини, порожнини суглобів тощо. Огляд плев­ральної (торакоскопія) та черевної (лапароскопія) порожнин застосовують для зов­нішнього огляду зовнішньої поверхні внутрішніх органів.

Бронхоскопія - діагностична та лікувальна процедура, яка грунтуєтьсяна візуальній оцінці стану бронхіального дерева за допомогою бронхоскопа(рис. 4.22). Проводиться для діагностики пухлин трахеї та бронхів (відбір біопсії), для вида­лення інородних тіл з дихальних шляхів, для промивання бронхів та введення в них лікувальних препаратів.

а б

Рисунок 4.22 Бронхоскопія: а-шлях апарата, б-вигляд отриманого зображення

Колонофіброскопія

Колонофіброскоп спеціально розроблений для численних рутинних діагностич­них досліджень та лікувальних втручань довільного ступеня складності. Змінна жорсткість трубки, що вводиться, забезпечує безболісне введення ендоскопа чи фіброскопа (рис. 4.23).

Інструментальний канал діаметром 3,2 мм дозволяє використовувати широ­кий спектр ендоскопічного інструментарію, а також проводити ефективну аспіра­цію, не виводячи інструмент з організму.

Рисунок4.23 Колонофіброскоп CF-40L: а-вигляд апарата, б-вигляд отриманого зображення

Відеоінформаційна ендоскопічна система Olуmpys V-70.

Високоякісне зображення з реальною передачею кольору забезпечує високу достовірність дослідження. В Olуmpys V-70 використовується ПЗС матриця з ви­сокою роздільною здатністю, а також спеціальний алгоритм для обробки оцифрованого відеосигналу. Це дозволяє спостерігати ендоскопічну картину з дрібними структурними деталями. Зображення має оптимальну яскравість та рівномірну освітленість у всьому полі зору. Таким чином, фахівець має можливість розглянути та диференціювати всі видимі поверхневі структури та патологічні зміни тканини.

Основою відеоендоскопічної системи Olуmpys V-70 є системний блок СV-70 (рис. 4.24), який об'єднує в собі ендоскопічний відеопроцесор й джерело світла. Надзвичайно компактний, з малою кількістю кабелів для комутації компонентів комплексу, СУ-70 ідеально підходить для експлуатації в ролі пересувної ендоско­пічної станції. Конекторна частина відеоскопа СV-70 (рис. 4.24) спеціально адапто­вана під інтегровану конструкцію системного блоку, що дозволяє швидко її при­єднувати. Спрощено систему заміни ламп.

Керування комплексом здійснюється з передньої панелі та з клавіатури. Кнопки керування основними функціями розташовані на передній панелі СV-70- там, де їх очікує знайти лікар. Це полегшує налаштування системи, а також значно спрощує процес навчання на початку експлуатації. Зміна інших функцій, що не вимагають частого налаштування, здійснюється за допомогою екранного меню при викорис­танні додаткової клавіатури.

Рисунок 4.24 Системний блок СV-70. Конекторна частина відеоскопа V-70

Можливе використання з будь-яким ендоскопом ОІутрув. Підключивши до відеоендоскопічної системи Olуmpys СV-70 відеоконвертор ОVС-70 (рис, 4.25), можна працювати, використовуючи будь-який фіброскоп або твердий телескоп Olуmpys. Таким чином, СV-70 можна використовувати як ендоскопічну відеокамеру.

Рисунок 4.25 Відеоконвектор ОVС-70

а б

Рисунок 4.26 Приклади діагностичного зображення. Порівняння: а - поліп при оптичній ендоскопії; б - вигляд при віртуальній ендоскопії