- •Міністерство охорони здоров’я України Лебединське медичне училище імені проф.. М.І. Сітенка Основи біофізики та медичної апаратури
- •§1 Фізика та медицина
- •§ 1 .1 Опорно-рухова система людини
- •§1.2 Деформації тіл та їх характеристики
- •§ 1.3. Деформація біологічних тканин
- •4. Судинна тканина.
- •§2.1 Звукові хвилі
- •§ 2.2. Фізичні характеристики звуку
- •§2.3 Фізичні основи слуху
- •§ 2.4 Фізичні основи голосу
- •§2.5 Звукові методи діагностики
- •§ 2.6. Ультразвук та інфразвук
- •§ 2.7. Інфразвук
- •§ 2.8 Вібрація
- •§ 3.1. Внутрішнє тертя. Закон Ньютона
- •§ 3.2. Методи віскозиметрії
- •§3.3 Ламірна та турбулентна течія. Число Рейнольдса
- •§ 3.4 Основні закони гідродинаміки та їх застосування в медичній техніці
- •§ 3.5 Система кровообігу людини
- •§ 3.6 Основні гемодинамічні показники
- •§3.7 Пульсова хвиля
- •§4.1 Структура, властивості і функції мембран
- •§4.2 Транспорт речовин через мембрани
- •Пасивний транспорт речовин
- •Активний транспорт речовин
- •§4.3 Мембранні потенціали спокою і дії
- •§ 5.1 Основні характеристики електричного поля
- •§5.2 Елекричний диполь. Струмовий диполь
- •§ 5.3 Теорія Ейтховена. Фізичні основи екг
- •§ 6.1 Характеристики електричного струму. Закони Ома і Джоуля-Ленца
- •§6.2 Електропровідність тканин організму. Гальванізація. Електрофорез
- •§ 6.3 Імпульсний струм та його дія на організм
- •Ремезов рисунки електростимуляції 2.1112131415
- •§ 6.4 Змінний струм. Фізичні основи реографії
- •§ 6.5 Дія постійного та змінного електричного струму на біооб'єкти
- •§ 6.6 Магнітні властивості речовин. Магнітне поле.
- •§ 6.7 Магнітні властивості речовини
- •§ 6.8 Фізичні основи магнітобіології та магнітотерапії
- •§ 6.9 Методи лікування струмами високої частоти та механізм їх дії.
- •§ 7.1 Природа світла
- •§ 7.2 Оптичні методи дослідження біооб'єктів
- •2. Поглинання світла.
- •§7.4 Біофізика зору
- •§7.5 Оптична мікроскопія
- •§ 8.1 Характеристики теплового випромінювання
- •§8.2 Закони теплового випромінювання
- •§8.3 Застосування інфрачервоного випромінювання в медицині
- •§8.4 Ультрафіолетове випромінювання
- •§ 9.1 Елементи квантової механіки
- •§ 9.2 Люмінісценція
- •§ 9.3 Лазери та їх використання в медицині
- •§9.4 Елекронний парамагнітний резонанс
- •§ 9.5 Ядерний магнітний резонанс. Ямр-томографія
- •§10.1 Спектри рентгенівського випромінювання та його властивості
- •§10.2 Взаємодія х-випромінювання з речовиною
- •§10.3 Методи рентгенівської діагностики в терапії
- •§11.1 Закон радіоактивного розпаду
- •§11. 2 Активність. Одиниці активності
- •§11. 3 Види радіоактивного розпаду
- •§ 11.4 Види і основні властивості іонізуючого випромінювання
- •§ 11.5 Механізм взаємодії іонізуючого випромінення з речовиною
- •§ 11.6 Дозиметрія іонізуючого випромінення
- •§ 11.7 Біологічна дія іонізуючого випромінювання. Еквівалентна доза
- •§11.8 Методи дозиметричного радіаційного контролю
- •§ 11.9 Використання радіоактивного випромінювання в медицині
- •§ 12.1 Загальна класифікація медичної техніки
- •1. Класифікація медичних вп.
- •1.1. За призначенням:
- •1.3. За ступенем точності:
- •1.5. За принципом перетворення вимірюваного параметра в електричний сигнал:
- •§ 12.2 Променева діагностика
- •§ 12.3 Методи ультразвукової діагностики (узд)
- •§ 12.4 Термографія
- •§ 12.5 Ендоскопія
- •§ 12.6 Електрокардіографія
- •§ 12.7 Електроенцефалографія
- •§ 12.8 Електроміографія (емг)
- •§ 12.9 Основні прилади і апарати для клініко-діагностичних і біохімічних досліджень
- •§ 12.10Апаратура для електропунтурної діагностики
- •§ 12.11 Діагностична апаратура в офтальмології
- •§13.1 Фізіотерапевтична апаратура
- •§ 13.2 Гальванізація та лікувальний електрофорез
- •§ 13.3 Дарсонвалізація
- •§ 13.4 Електросон
- •§ 13.5 Діадинамотерапія
- •§ 13.6 Увч-терапія
- •§ 13.7 Індуктотермія
- •§ 13.8 Франклінізація
- •§ 13.9 Мікрохвильова терапія
- •§ 13. 10 Хвильова енергостабілізуюча терапія (хест)
- •§ 13.11 Ультразвукова терапія
- •§ 13.12 Світлолікування
- •§14.1 Спектрофотомери
- •§ 14.2 Фотоколориметри
- •§ 14.3 Рефрактометри
- •§ 14.4 Мікроскопія: методи, апаратура
- •§ 14.5 Правила техніки безпеки при роботі з електронною медичною апаратурою
§ 12.5 Ендоскопія
Ендоскопічний метод (ЕМ) дослідження завдяки досягненням сучасної електроніки та оптики набув вирішального значення пррі ранній діагностиці раку внутрішніх локалізацій: шлунка, стравоходу^ товстої та прямої кишок, бронхів.
Сучасні ендоскопи - складні оптико-механічні прилади (рис. 4.21). Вони обладнані різними насадками, а також інструментами і кабелями для проведення біопсії, видалення сторонніх тіл, електрокоагуляції, введення лікувальних засобів та барвників, перенесення лазерного випромінювання тощо. Розрізняють оглядові та операційні ендоскопи для дорослих і дітей; залежно від конструкції робочої частини - жорсткі, які зберігають свою форму під час дослідження, та гнучкі, здатні змінювати конфігурацію робочої частини залежно від форми органів. У жорстких ендоскопах оптична система, як правило, складається з лінз, світло передається від джерела через волоконний світлопровід.
а б
Рисунок 4.21 Гастрофіброскоп GIF- P30: а-загальний вигляд, б-отримане зображення
У гнучких волоконних ендоскопах оптична система, в принципі, побудована так само, як і лінзова, але для перенесення зображення, що його дає об'єктив, замість лінзових кругових систем використовують гнучкий волоконний світлопровід з регулярно укладеними волокнами (розташування волокон на одному торці повинно точно відповідати розміщенню волокон на іншому торці). Світло від джерела передається волоконному світлопроводу з нерегулярно розміщеними волокнами. В такому волоконно-оптичному ендоскопі зображення виходить растровим. Гнучкі ендоскопи мають керований робочий кінець, кут згину якого залежить від призначення апарата. За функціональним призначенням визначають розбіжність конструкції ендоскопів: гастроскоп, інтестиноскоп, колоноскоп, бронхоскоп, езофа-гогастродуоденоскоп, езофагогастроскоп, фіброскоп.
Переваги GIF-Р30 - збільшене зображення, висока роздільна здатність, широкий кут поля зору - 120°, інструментальний канал діаметром 2,2 мм; нова, покращена конструкція трубки, що вводиться, дозволяє до мінімуму звести травми, які супроводжує даний процес.
Ендоскопічні апарати з волоконною оптикою дозволяють ретельно оглянути всю слизову оболонку внутрішніх органів, провести цитологічні дослідження, а при потребі - взяти частинку тканини для гістологічного дослідження.
За допомогою ендоскопів можна оглянути не тільки порожнисті органи, але й грудну (плевральну) черевну порожнини, порожнини суглобів тощо. Огляд плевральної (торакоскопія) та черевної (лапароскопія) порожнин застосовують для зовнішнього огляду зовнішньої поверхні внутрішніх органів.
Бронхоскопія - діагностична та лікувальна процедура, яка грунтуєтьсяна візуальній оцінці стану бронхіального дерева за допомогою бронхоскопа(рис. 4.22). Проводиться для діагностики пухлин трахеї та бронхів (відбір біопсії), для видалення інородних тіл з дихальних шляхів, для промивання бронхів та введення в них лікувальних препаратів.
а б
Рисунок 4.22 Бронхоскопія: а-шлях апарата, б-вигляд отриманого зображення
Колонофіброскопія
Колонофіброскоп спеціально розроблений для численних рутинних діагностичних досліджень та лікувальних втручань довільного ступеня складності. Змінна жорсткість трубки, що вводиться, забезпечує безболісне введення ендоскопа чи фіброскопа (рис. 4.23).
Інструментальний канал діаметром 3,2 мм дозволяє використовувати широкий спектр ендоскопічного інструментарію, а також проводити ефективну аспірацію, не виводячи інструмент з організму.
Рисунок4.23 Колонофіброскоп CF-40L: а-вигляд апарата, б-вигляд отриманого зображення
Відеоінформаційна ендоскопічна система Olуmpys V-70.
Високоякісне зображення з реальною передачею кольору забезпечує високу достовірність дослідження. В Olуmpys V-70 використовується ПЗС матриця з високою роздільною здатністю, а також спеціальний алгоритм для обробки оцифрованого відеосигналу. Це дозволяє спостерігати ендоскопічну картину з дрібними структурними деталями. Зображення має оптимальну яскравість та рівномірну освітленість у всьому полі зору. Таким чином, фахівець має можливість розглянути та диференціювати всі видимі поверхневі структури та патологічні зміни тканини.
Основою відеоендоскопічної системи Olуmpys V-70 є системний блок СV-70 (рис. 4.24), який об'єднує в собі ендоскопічний відеопроцесор й джерело світла. Надзвичайно компактний, з малою кількістю кабелів для комутації компонентів комплексу, СУ-70 ідеально підходить для експлуатації в ролі пересувної ендоскопічної станції. Конекторна частина відеоскопа СV-70 (рис. 4.24) спеціально адаптована під інтегровану конструкцію системного блоку, що дозволяє швидко її приєднувати. Спрощено систему заміни ламп.
Керування комплексом здійснюється з передньої панелі та з клавіатури. Кнопки керування основними функціями розташовані на передній панелі СV-70- там, де їх очікує знайти лікар. Це полегшує налаштування системи, а також значно спрощує процес навчання на початку експлуатації. Зміна інших функцій, що не вимагають частого налаштування, здійснюється за допомогою екранного меню при використанні додаткової клавіатури.
Рисунок 4.24 Системний блок СV-70. Конекторна частина відеоскопа V-70
Можливе використання з будь-яким ендоскопом ОІутрув. Підключивши до відеоендоскопічної системи Olуmpys СV-70 відеоконвертор ОVС-70 (рис, 4.25), можна працювати, використовуючи будь-який фіброскоп або твердий телескоп Olуmpys. Таким чином, СV-70 можна використовувати як ендоскопічну відеокамеру.
Рисунок 4.25 Відеоконвектор ОVС-70
а б
Рисунок 4.26 Приклади діагностичного зображення. Порівняння: а - поліп при оптичній ендоскопії; б - вигляд при віртуальній ендоскопії
