§ 14.5 Правила техніки безпеки при роботі з електронною медичною апаратурою

Всі існуючі захисні заходи за принципом виконання можна поділити на три основні групи:

• забезпечення недоступності для людини струмопровідних частин електроустаткування;

• зниження можливого струму через тіло людини до безпечного значення;

• обмеження часу впливу електричного струму на організм людини.

Ураження людини відбувається при збігу двох факторів Р(А) і Р(У),

де Р(А) -ймовірність того, що при дотику до електроустановки людина потрапить під елек­тричну напругу, Р(У) - ймовірність того, що кількість електрики (величина струму і тривалість його протікання), що проходить через тіло людини, перевищить допу­стиме значення.

Фактор Р(У) залежить від фактора Р(А), тому ймовірність ураження елект­ричним струмом Рh. визначається таким чином:

Ph = P(У/А) Р (А)

Р(А) = Р(З) Р(D),

де Р(3) - ймовірність дотику людини до провідних частин електроустановки; Р(D) - ймовірність появи на провідних частинах електроустановки напруги. Таким чином, ймовірність ураження визначається за формулою:

Ph = Р(З) Р(D) P(У/А).

Запобіжні заходи, залежно від того, на який із трьох співмножників виразу, що визначає ймовірність ураження Рh, вони впливають (зменшують), поділяють на наступні.

Організаційні заходи захисту (для кваліфікованого персоналу), що визначають Р(3).

• Призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт.

• Оформлення робіт нарядом-допуском, розпорядженням або переліком робіт, які виконують у порядку поточної експлуатації.

• Видача дозволу на підготовку робочих місць і на допуск до роботи.

• Підготовка робочих місць і допуск до роботи.

• Нагляд під час роботи.

• Оформлення переведень на нове робоче місце.

• Оформлення переведень і закінчення робіт. Організаційно-технічні заходи, що визначають Р(Б):

• Ізоляція й огородження струмопровідних частин електроустаткування, застосування блокувань, безпечних режимів роботи мережі, захисних засобів, попереджувальних плакатів, сигналізації, захисної ізоляції, ізолювання робочого місця, переносних заземлювачів тощо.

Технічні заходи захисту, що визначають Р(У/А).

• Застосування низьких напруг.

• Захисний поділ мереж.

• Контроль, профілактика ізоляції, виявлення її ушкоджень, захист від замикань на землю.

• Компенсація ємнісних струмів витоку.

• Захисне заземлення.

• Захисне занулення.

• Захисне відключення.

• Система вирівнювання потенціалів.

• Подвійна ізоляція, ізолювання робочого місця.

• Захист від переходу напруги з вищої сторони на нижчу.

• Грозозахист.

Кожен з перерахованих технічних заходів захисту вимагає спеціального розгляду. В даному розділі, в першу чергу, розглядається захисне відключення.

Захисне відключення є одним із найефективніших електрозахисних заходів.

Сучасна система електробезпеки повинна забезпечувати захист людини від ураження в двох найбільш ймовірних і небезпечних випадках:

• при прямому дотику до струмопровідних частин електроустаткування;

• при непрямому дотику.

Під непрямим дотиком розуміють дотик людини до відкритих електропровід них частин устаткування, на яких у нормальному режимі (у справному стані) електроустановки відсутній електричний потенціал. Але при будь-яких несправностях, що викликали порушення ізоляції або її пробій на корпус, на цих частинах можлива поява небезпечного для життя людини потенціалу.

Система електробезпеки містить в собі ряд організаційних і технічних за­ходів. Відповідно до ДСТУ 50571.3-93 п. 412, для захисту від прямого дотику при­значені:

• ізоляція струмопровідних частин;

• застосування огороджень і оболонок;

• встановлення бар'єрів;

• розміщення поза зоною досяжності.

Додатковий захист від електроураження при прямому дотику досягається шляхом застосування пристроїв захисного відключення, які є превентивними електрозахисними заходами і в поєднанні із сучасними системами заземлення забез­печують високий рівень електробезпеки при експлуатації електроустановок.

90