- •Київ нухт 2013
- •1. Мета і завдання курсового проекту
- •2. Порядок видачі завдання і організація виконання курсового проекту
- •3. Тематика курсового проекту
- •4. Обсяг і структура курсоГо проекту
- •5. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •6.3. Анотація
- •6.6.1. Характеристика сировини і допоміжних матеріалів
- •6.6.2. Аналіз вибраної технології
- •6.5. Вступ
- •6.6. Технологічна частина
- •6.6.3. Опис технологічної схеми виробництва
- •М орква Цукор
- •6.6.4. Техно-хімічний і мікробіологічний контроль виробництва
- •6.6.6. Вимоги стандартів до готової продукції
- •6.6.7. Види браку продукції, його причини та способи попередження.
- •6.7. Продуктові розрахунки
- •Графік надходження сировини
- •Графік роботи лінії консервів “Сік морквяний з м’якоттю і цукром“
- •Виробнича програма роботи цеху
- •Потреба у сировині та матеріалах
- •Рух сировини і напівфабрикатів по технологічним операціям
- •6.8. Підбір та розрахунки технологічного обладнання
- •6.8.1.Підбір обладнання
- •6.8.2.Розрахунок транспортерів. Розрахунок технологічного (інспекційного) транспортера
- •6.8.3.Розрахунок варильних котлів.
- •6.8.4. Розрахунок вакуум-випарних апаратів
- •6.8.5.Розрахунок кількості автоклавів.
- •6.8.6. Розрахунок довжини пастеризатора.
- •6.9. Тепловий розрахунок
- •6.10. Розрахунки потреби тари та допоміжних матеріалів
- •6.11. Розрахунок виробничих площ
- •6.11.1. Розрахунок площі сировинного майданчика
- •6.11.2. Розрахунок площі холодильника(за потреби)
- •6.11.3. Розрахунок площі мийного відділення
- •6.11.4. Розрахунок площі складу готової продукції
- •6.12. Охорона праці
- •6.13. Промислова екологія
- •6.14. Список використаних літературних джерел
- •6.15. Додатки
- •7. Графічна частина курсового проекту
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Вимоги до плану цеху
- •7.3. Вимоги до розрізів
- •7.4. Послідовність виконання графічної частини
- •Рекомендована література
- •Форма великого штампу для розрахунково-пояснювальної записки
- •2. Форма малого штампу для розрахунково-пояснювальної записки
- •Національний університет Харчових технологій
- •4. Зразок завдання на курсовий проект
- •5. Зразок оформлення анотації
- •6. Перелік діючих державних стандартів та нормативних документів фрукти
- •Інша сировина
- •Тара і тароматеріали
- •7. Приблизні терміни дозрівання й збирання плодоовочевої сировини
- •7.1 Плоди та ягоди
- •7.2. Овочі
- •8. Оптимальні умови зберігання свіжих плодів і овочів у холодильних камерах
- •9. Алфавітний покажчик термінів
- •10. Схема технохімічного і мікробіологічного контролю
- •11. Найменування відходів і рекомендації щодо їхнього використання
- •12. Базовий вміст сухих речовин для концентрованих продуктів
- •Перерахункові коефіцієнти для консервної продукції, розрахованої за об’ємом
- •13.1 Банки металічні за гост 5981–88
- •14. Продуктовий розрахунок для консервів
- •Рецептура і норми витрат сировини і матеріалів
- •Розрахунок потреби сировини і матеріалів
- •Рух сировини по технологічних операціях, кг/год
- •Розрахунок потреби сировини і матеріалів
- •Рух сировини по технологічних операціях, кг/год
- •15. Форма таблиці підбору технологічного обладнання
- •16. Насипна маса плодоовочевої сировини
- •17. Усереднені норми виробітку при інспекції плодоовочевої сировини на одного робітника
- •18. Характеристика тари для консервування
- •18.1 Тара скляна для консервів
- •18.2 Банки металічні для плодоовочевих консервів
- •19. Орієнтовна місткість сітки вертикального автоклаву (внутрішній діаметр – 940 мм, корисна висота – 700 мм)
- •20. Зразки оформлення бібліографічного опису літературних джерел у курсовому проекті
- •21. Форма специфікації обладнання
- •22. Форма великого штампу для аркушів графічної частини бкцв Курсовий проект Проект цеху з виробництва овочевих консервів План цеху Кафедра тк
- •Інноваційні технології галузі Методичні вказівки
- •Крижановський Станіслав Йосипович
6.8.3.Розрахунок варильних котлів.
Для розрахунку кількості котлів необхідні такі вихідні дані:
необхідна кількість сиропу чи заливи, кг/год;
тип та місткість (робочий об'єм) котла, м3 ;
режим приготування сиропу (заливи), хв.
З технічної характеристики виписують місткість котла V, м3, і визначають максимальну величину завантаження сировини за масою m, кг:
m = V , (12)
де – густина продукту, що визначається за формулою:
,
(19)
де m – вміст сухих речовин у сиропі (заливі), %.
На основі досвіду підприємства розраховують тривалість циклу роботи котла, що включає в себе передбачені технологічним процесом операції. Приміром, для варильного котла загальна тривалість циклу роботи ц, хв, при варінні сиропу складається з тривалості процесів: завантаження – 5, підігрівання – 10, кип'ятіння – 15, розвантаження – 5 хв. Тоді ц = 35 хв.
Кількість котлів n, шт, розраховують за формулою
,
(14)
де G – потреба в сировині (заливці, соусі), кг/год.
Якщо кількість котлів за розрахунком не перевищує одного, в лінії встановлюють один діючий котел і один запасний, якщо більше одного – розраховують інтервал між завантаженням двох котлів , хв.
(15)
Графік роботи котлів складають з урахуванням тривалості циклу роботи і інтервалу завантаження за формою, наведеною в табл. 6.
Таблиця 6
Графік роботи варильних котлів
-
Тривалість циклу роботи апарата
Номер апарата
1
2
3
4
5
Початок завантаження
…...............................
………………………..
Початок розвантаження
Кінець розвантаження
6.8.4. Розрахунок вакуум-випарних апаратів
Для розрахунку кількості вакуум-випарних апаратів необхідні такі вихідні дані:
кількість напівфабрикату, яка поступає на уварювання, кг/год;
тип та ємність (робочий об’єм) вакуум-випарного апарата, м3,
режим уварювання, хв.
Кількість вакуум-апаратів розраховують у такому порядку:
1. Виписують технічну характеристику апарата.
2. Із продуктового розрахунку визначають кількість сировини і сиропу, що надходить на уварювання, кг/год.
3. Визначають масову частку сухих речовин в початковій суміші, %; за формулою:
(16)
де S1 , S2... Sп – вміст складових компонентів за рецептурою; СР1 , СР2 ,... СРп – вміст сухих речовин у складових компонентах, %.
4. Визначають робочу місткість апарата (кг) за формулою (18);
5. Визначають кількість випареної вологи в процесі уварювання за формулою (8), приймаючи розмірність величин W і G не в кг/год, а в кг;
6. Визначають питому випарювальну здатність апарата Wn, кг/год (із технічної характеристики)
Wn = F U, (17)
де F – площа поверхні нагріву апарата, м2; U – напруження поверхні нагріву, кг/(м2 год). У розрахунку можна прийняти U = 90...130 кг/м2 год;
7. Необхідну кількість вакуум-апаратів та інтервал між завантаженням двох апаратів визначають за формулами (20) і (21) і округлюють до більшого значення. При цьому визначають тривалість циклу роботи вакуум-випарного апарату, який включає в себе завантаження, підігрівання, уварювання, підігрівання, розвантаження (охолодження між циклами уварювання для варення займає 10 хв). (Тривалість уварювання не повинна перевищувати часу, вказаного у технологічних інструкціях).
Якщо вакуум-випарний апарат використовується тільки для змішування, підігрівання і деаерації продукту( наприклад, для виробництва соків з м’якоттю), то цикл його роботи становить:
(18)
Час
завантаження
,
хв. розраховують за формулою:
(19)
де Gн/ф – кількість напівфабрикату за год, яка поступає на змішування у вакуум випарний апарат (беруть з продуктового розрахунку).
Час підігріву, деаерації та гомогенізації продукту залежить від густини продукту і складає 20-25 хв.
Якщо в лінії встановлено накопичувальну дозувальну ємність, то час завантаження визначають за продуктивністю насосу, яким сировина подається на змішування, а час завантаження сиропу приймається 5 хв.
Час
розвантаження вакуум-випарного апарату
,
хв.. розраховують за формулою:
(20)
де: М – максимальна кількість завантаження сировини, кг; Gнап – продуктивність наповнювача чи закупорювальної машини (якщо вони різні, то вибирають меншу), шт./хв.; n – кількість агрегатів (наповнювач і закупорювальна машина), поставлених на лінії; mнетто – маса нетто однієї банки продукту, кг.
У випадку, якщо під вакуум-апаратом встановлено додаткову ємність, час розвантаження приймають 5 хв., а якщо проміжну ємність встановлюють перед наповнювачами, то час розвантаження буде залежати від продуктивності вибраного насосу.
Тривалість уварювання в, хв., в одному вакуум-апараті визначають за формулою:
,
(21)
де W – кількість випареної вологи в одному вакуум-апараті, кг .
Кількість випареної вологи W визначають за формулою (8)
8. Складають графік роботи вакуум-апаратів аналогічно графіку роботи варильних котлів.
