7.3. Вимоги до розрізів

Висота цеху має бути на 1,0–1,5 м вищою від найвищого обладнання. Висоту виробничих приміщень (від підлоги до низу несучої конструкції) проектують такою, що дорівнює 3,6; 4,8; 6,0; 7,2; 8,4 м і т.д., кратною 1,2 м.

Поздовжні розрізи виконують у масштабі 1:100, поперечні – 1:50. Лінію розрізу вибирають за визначальним обладнанням.

Розрізи виконують прості (одна січна площина) або складні ступеневі (кілька січних площин) залежно від того, яке обладнання хочуть показати.

Позначення розрізів: 1–1, 2–2, 3–3 і 4–4.

Повздовжні розрізи, як правило, виконують за коньком, поперечні – зліва направо. Січна площина зображується розімкнутою лінією і супроводжується стрілками, що вказують напрямок погляду.

У розрізах показують обладнання, що знаходиться на передньому плані. Машини і апарати другого плану, повністю або частково закриті обладнанням першого плану, на креслення не наносять. Якщо площина проходить через машину або апарат, то обладнання не ріжуть, а показують його вигляд спереду. Характер розрізів вибирають так, щоб показати всі будівельні конструкції і все обладнання без повторень і перетинів розрізів. Складні поперечні розрізи виконують лише зліва направо, не повертаючись.

На розрізах з будівельною частиною указують: на повздовжньому – елементи конструкції підлоги, перекриття, покрівлі та їх розміри; на поперечному – всі будівельні розміри.

У повздовжньому розрізі одне із повторюваних вікон показують повністю (з віконними рамами), а інші – схематично (контуром).

На розрізах без будівельної частини лініями обмежують висоту приміщення і підлоги, а розташування колон позначають осьовими лініями і літерною (цифровою) індексацією, як і на розрізах з будівельною частиною.

На повздовжніх і поперечних розрізах вказують позначку підлоги, висоту під площадками, глибину приямків, відстань від найвищого обладнання до будівельних конструкцій.

7.4. Послідовність виконання графічної частини

Компонування плану цеху здійснюється на міліметровому папері після завершення технологічних розрахунків, у результаті яких визначено основне технологічне обладнання.

Бажано користуватись вирізаними з паперу фігурами обладнання, що дає змогу легко відшукати найраціональніше його розміщення з урахуванням зручності його обслуговування та створення оптимальних потоків сировини, напівфабрикатів і тощо.

Після узгодження вказаної роботи з керівником приступають до креслення в тонких лініях планів і розрізів на білому папері, користуючись виконаним компонуванням на міліметровому папері.

Після остаточної перевірки керівником правильності всієї виконаної роботи, можна проставити розміри і навести креслення жирними лініями.

Рекомендована література

1. Бабарин В.П., Мазохина-Поршнева Н.Н., Рогачев В.И. Справочник по стерилизации консервов. – М. - : Агропромиздат, 1987. – 271 с.

2. Бедин Ф.П., Балан Е.Ф., Чумак Н.И. Технология хранения растительного сырья. Физиологические, теплофизические и транспортные свойства. – Одесса: Астропринт, 2002. – 306 с.

3. Верхівкер Я.Г. Стерилізаційне обладнання консервної промисловості та його ексергетичний аналіз. – К.: НМК ВО, 1991. – 53 с.

4. Відомчі норми технологічного проектування України. Проектування підприємств плодоовочевої консервної промисловості. ВНТП-СгіП–46-25.96. – Міністерство сільського господарства і продовольства України, 1996. – Ч. 1. – 38 с.

5. Відомчі норми технологічного проектування України. Проектування підприємств плодоовочевої консервної промисловості. ВНТП-СгіП–46-25.96. – Міністерство сільського господарства і продовольства України, 1996. – Ч. 2. – 98 с.

6. Грысс З. Использование отходов плодовоовощной консервной промыш-ленности. – М.: Пищ. пром-сть, 1974. – 180 с.

7. Дикис М.Я., Мальский А.Н. Технологическое оборудование консервных заводов. – М.: Пищ. пром-сть, 1973. – 423 с.

8. Житецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. – Львів: Афіша, 1999. – 348 с

9. Збірник норм витрат сировини і матеріалів по виробництву овочевих консервів.– Держагропром, 1990. – Ч. 1. – 210 с.

10. Касьянов Г.И., Самсонова А.Н. Технология консервов для детского питания. – М.: Колос, 1996. – 160 с.

11. Каталог машин і обладнання для консервної промисловості. – К.: УкрНДІагропроект, 1995. – 47 с.

12. Комплексы оборудования по производству плодовоовощных, овощных и фруктовых консервов. – Одесса: СКТБ продмаш, 1990. – 90с.

13. Лебедев Е.И. Комплексное использование сырья в пищевой промышленности. – М.: Лег. и пищ. пом-сть, 1982. – 240 с.

14. Методичні вказівки до позначення умовно-графічних зображень в апаратурно-технологічних схемах для студ. спец. 7.091706 „Технологія зберігання, консервування та переробки плодів і овочів” ден. та заоч. форм навч. / Уклад.: І.Ф.Малежик, В.Л.Зав’ялов. – К.: НУХТ, 2003. – 50 с.

15. Найченко В.М., Осадчий О.С. Технологія зберігання і переробки плодів та овочів з основами товарознавства. – К.: Школяр, 1999. – 502 с.

16. Проектування підприємств плодовоовочевої консервної промисловості: ВНТП– СгіП.– К.:Мінсільгосппрод України, 1996. – Ч. 1.– 38 с.; Ч.2 – 102 с.

17. Рогачев В.И., Бабарин В.П. Стерилизация консервов в аппаратах непрерывного действия. – М.: Пищ. пром-сть, 1978. – 245 с.

18. Сборник технологических инструкций по производству консервов: Т1. Консервы овощные. – М.: Консервплодоовощ, 1990, - 324 с.

19. Сборник технологических инструкций по производству консервов. Т.2. Консервы фруктовые. – М.: Консервплодоовощ, 1992. – Ч.1. – 290 с, Ч.2– 360 с

20. Сборник технологических инструкций и нормативно-технических документов по производству консервов для детского питания. – М.: Агропромиздат, 1986. – 432 с.

21. Свердлов Т.З., Явнель Б.К. Курсовое и дипломное проектирование холодильных установок и систем кондиционирования воздуха. – М.: Пищ. пром-сть, 1978. – 264 с.

22. Ситников Е.Д. Дипломное проектирование заводов по переработке плодов и овощей. – М.: Агропромиздат, 1990. – 223 с.

23. Ситников Е.Д., Качанов В.А. Оборудование консервных заводов. – М.: Лег и пищ. пром-сть, 1983. – 408 с.

24. Справочник технолога плодовоовощного консервного производства. – М.: Профи КС, ,2001. – 478 с.

25. Технологическое оборудование консервных заводов. / М.С.Аминов, М.Я.Ди-кис, А.Н.Мальский. А.К.Гладушняк. – М.: Агропромиздат, 1986. – 320 с.

26. Фан-Юнг А.Ф., Проектирование консервных заводов. – М.: Пищ. пром-сть, 1976. – 308 с.

27. Флауменбаум Б.Л., Кротов Є.Г., Загібалов О.Ф. та інші. Технологія консервування плодів, овочів, м’яса і риби. – К.: Вища шк., 1995. – 301 с.

28. Ястребов С.М. Технологические расчеты по консервированию пищевых продуктов. – М.: Лег. и пищ. пром-сть, 1981. – 200 с.

Додатки