5.7. Поняття й особливості цивільно-правової відповідальності

Цивільно-правова відповідальність є одним із видів юри­дичної відповідальності, а тому поряд із загальними ознаками во­на має і свої особливості, які і вирізняють її серед інших видів юридичної відповідальності.

У юридичній літературі особливостями цивільно-правової відповідальності вважають такі:

а) вона є одним із видів державного примусу;

б) вона відображається в несприятливих наслідках для її суб'єктів у вигляді майнових втрат, відшкодування збитків за ра­хунок порушника, стягнення з нього неустойки, штрафу чи пені;

в) застосування в ній державного і суспільного осуду порушника;

г) вона є не просто санкцією за цивільне правопорушення, а за­ходом, спрямованим на відновлення порушеного права і стимулю­вання нормальних ринкових відносин.

Отже, можна дати таке визначення цивільно-правовій відпові­дальності: це встановлена цивільним законодавством негативна реакція на правопорушення передбаченого договором або законом обов'язку шляхом позбавлення порушника певних цивільних прав та накладання на нього обов'язків майнового характеру.

Підставами для цивільно-правової відповідальності є:

а) наявність майнової чи/та моральної шкоди;

б) протиправність поведінки;

в) вина;

г) причинний зв'язок між завданим збитком і протиправною поведінкою.

Окрім відшкодування майнової шкоди та збитків у вигляді зменшення наявного майна та упущеної вигоди, фізичні та юри­дичні особи мають право на відшкодування моральної шкоди. У грошовому або майновому виразі моральна шкода відшкодо­вується незалежно від майнової шкоди і не пов'язана з нею су­марно. Розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом.

Дії чи бездіяльність, якими спричинено договірну або позадо­говірну шкоду, повинні бути протиправними чи заборонені законом.

Вина, як умова цивільно-правової відповідальності, передба­чена ст. 614 ЦК, в якій зазначено, що порушник зобов'язання несе відповідальність лише за наявності вини. При цьому не­обхідно наголосити на такій особливості цивільно-правової відповідальності: на відміну від кримінального, в цивільному праві діє презумпція вини, тобто відсутність вини доводиться особою, що порушила зобов'язання.

Цивільно-правова відповідальність поділяється на такі види:

а) договірна та позадоговірна;

б) часткова та солідарна;

в) основна та субсидіарна (додаткова).

Договірна відповідальність настає за порушення договору, а по­задоговірна - в разі вчинення шкоди чужому здоров'ю або майну без наявності договору між заподіювачем шкоди та потерпілим.

За наявності кількох зобов'язаних осіб може наступати част­кова, солідарна або субсидіарна відповідальність. При частковій відповідальності кожна зобов'язана особа несе відповідальність лише в межах своєї частки. При солідарній - кредитор має право звернути стягнення на майно або всіх боржників, або кількох із них, або одного із них. Виконання одним із кількох боржників солідарного зобов'язання звільняє інших від відповідальності. Солідарна відповідальність настає лише в разі, прямо передбаче­ному законом або договором.

Основною відповідальністю у цивільному праві визнається відповідальність боржника, яка виникає на підставі загальних приписів закону.

Субсидіарна (додаткова) відповідальність має місце за наяв­ності і основного, і додаткового боржників. Коли неможливе відшкодування збитків основним боржником, воно перекладається на додаткового. Наприклад, за вчинену шкоду неповнолітнім у віці від 14 до 18 років він сам несе відповідальність. Якщо такого майна він не має, відшкодовувати заподіяну ним шкоду будуть його бать­ки чи піклувальник.

У передбачених законом випадках субсидіарно відповідальна особа, якою задоволена вимога кредитора, має право регресної ви­моги до основної відповідальної особи.

За наявності непереборної сили чи випадку боржник звіль­няється від відповідальності за невиконання зобов'язання.