3. Класифікація програм архівації

Архіватори бувають двох типів:

1. архіватори, що працюють в режимі командного рядка – робота полягає у введенні команди, що відповідає назві виконуючого файлу програми та задані відповідних параметрів. Такі архіватори працюють у текстовому режимі ОС або у командному рядку операційної оболонки.

2. архіватори – оболонки – мають зручний інтерфейс. Робота полягає у виборі попередніх команд в меню, використанні гарячих клавіш або миші.

Архіватори, що працюють в режимі командного рядка поділяються на дві групи:

а) парні – коли одна і та ж програма здійснює архівацію і розархівацію інформації;

б) непарні – коли одна програма архівує, а інша розархівовує файли.

Основні режими архівування універсальних архіваторів:

• додати файл до архіву (Add) – за архівувати не сам файл, а його копію;

• перенести файл у архів (Move) – за архівувати копію файлу, а оригінал знищити;

• обновити архів (Update) – за архівувати файли, відсутні в архіві або дата створення яких новіша;

• освіжити архів (Fresh) – за архівувавши файли, дата створення яких новіша;

• створити архів, що саморозпаковується (SFX) – за архівувати у файл з розширенням .exe, що дозволить розпакувати архів без наявності архіватора;

• архівація по томах (Volume) – створюється декілька частин архіву, які називаються томами, що дозволяє переписувати великі архіви на носії;

Заархівований файл має повне ім’я, яке складається з:

• Name – імені файлу;

• Length – розм. поч. файлу;

• Method – методу стиснення;

• Size – розмір файлу після стиснення;

• Ratio - коефіцієнт стиснення;

• Time – часу створення або останньої модифікації файлу;

• CRC-32 – коду цикл. контролю файлу.

CRC – код циклічного контролю – це спеціальна функція контролю всього, що збер. у файлі, складена таким чином, що змінити файл без зміни цього коду неможливо. Наявність CRC дозволяє перевірити цілісність архіву.

• Attribute – атрибутів (s – сист, h – невидимий, w – для чит. або запису, r – тільки читання, x – захищений паролем);

• BTPMGVX – інших відомостей про файл: B – файл – це застаріла копія, T – тип файла (B – двійковий, T – текстовий, D - каталог), P – архів містить інформацію про шлях файла, M – номер методу стиснення, a – захист паролем, V – файл продовж. у наст. томі архіву, X – початок попередніх томах архіву.

4. Архіватори для ос Windows: WinZip; WinRar

5. Архіватори для ос ms dos . Архіватори

Архіватори для ОС MS DOS.

Існує велика різноманітність архіваторів для MS-DOS: ARJ, ARC, ZIP, UNZIP, PAK, UNPAK, BMF, HA, UFA та інші.

Розглянемо принципи використання таких архіваторів на прикладі архіватора АRJ.

Завантажувальним файлом архіватора ARJ є файл ARJ.EXE. Якщо завантажити даний файл без параметрів (задавши команду ARJ), то на екран виведеться коротка довідка по архіватору із основними командами та ключами. Для одержання повної допомоги по архіватору задають команду: ARJ.[EXE]/? або ARJ.[EXE]-?

При цьому виводяться деякі короткі приклади використання різних команд та ключів

Повний формат команди має вигляд:

ARJ.[EXE] [команда] [-ключ [±опція]...] [[шлях до архіва\ім'я архіва]] [[шлях до файла \] ім'я (шаблон) файлів що архівуються (розархівов.)...] [шлях куди розархівовувати\]

команди - це символ, який вказує режим роботи архіватора над архівом. До найважливіших команд можна віднести:

ас - архівувати із утворенням частин;

сс - помістити всі файли, що знаходяться в архіві в окрему частину архіву;

dc-знищити останній розділ з архіву;

а – добавити файл (групу файлів) до архіву (заархівувати), при цьому файл лише копіюється, а оригінал залишається поза архівом;

с – добавити до архівного файла коментар, при цьому з'являється повідомлення про те, що потрібно ввести коментар довжиною до 25 рядків, спочатку до всього архіву, а потім до кожного файла. Для того, щоб закінчити коментар до даного файла необхідно дійти до останнього (25-го) рядка, або натиснути комбінацію клавіш Ctrl+M, а щоб відмовитись від створюваного коментара –Ctrl+Z;

d – знищити файл в архіві (необхідно відмітити, що всі файли в архіві даною командою знищити неможливо, необхідно, щоб залишався хоча б один файл);

е- розархівувати файл (групу файлів) з архіву в один каталог (без збереження структури заархівованої гілки дерева каталогів);

f – освіжити файли в архіві (тобто заархівувати лише файли, імена яких вже є в архіві, але дата інша, ніж у файлів поза архівом - новіша, ніж заархівованих);

g – добавити до файлів в архіві пароль (цю команду слід застосовувати лише з ключем -g.

j – з’єднати два, або декілька архівів в один. При застосуванні даної команди необхідно в командному рядку вказувати не одне ім'я архіву, а хоча б два: спочатку першого (до якого приєднують), а потім приєднуваного, або декількох приєднуваних;

i - переглянути список файлів та каталогів в архіві;

m - перенести в архів файл (групу файлів), при цьому поза архівом файли знищуються (не знищуються файли з атрибутами "тільки для читання" та "системний");

n - перейменувати файл (групу файлів) в архіві (після імені архіву вказуємо старе ім'я файлу, а тоді нове)

р- роздрукувати список файлів на принтері;

r - знищити шляхи до імен файлів в архіві (всі файли із заархівованої гілки дерева переписуються в один каталог в архіві);

s - переглянути вміст (текст) заархівованих файлів на екрані із паузою між файлами;

t - тестування архівних файлів на можливість розархівування;

u-оновлення файлів в архіві (архівуються лише файли, імен яких немає в архіві, або дата створення новіша, ніж дати відповідних файлів в архіві);

v-детальний перегляд списку файлів в архіві (на відміну від команди І, виводить додатково коефіцієнт стискування файлів та дату останньої модифікації файлів);

х - розархівувати файли з архіву із збереженням структури заархівованої гілки дерева каталогів (на відміну від команди е, в цій команді при розархівуванні заархівовані підкаталоги розархівовуються в підкаталоги).

В одній команді ARJ можна одночасно використовувати лише один символ-команду.

Ключі - додаткові налаштування режиму роботи архіватора, що вказаний символом-командою. Архіватор ARJ. має більше 150 ключів.

Найбільш важливі з них:

–- активізвувати даний ключ;

+ - припинити виконання даного ключа;

-d - знищувати файли, які добавляють до архіву поза архівом, причому перед знищенням відбувається перепитування на знищення всіх даних файлів разом взятих (при використанні команд a, f, m, u);

-е- виключити шляхи з імен файлів при архівуванні, тобто архівується гілка дерева каталогів без збереження структури дерева (при використанні команд a, f, m, u);

-f- освіжити існуючі файли як при архівуванні, так і розархівуванні (при використанні команд a, f, m, е та х)

-g <пароль> - встановити на заархівовані файли пароль, або розархівувати за паролем;

-g? - встановити на заархівовані файли пароль, або розархівувати за паролем, при цьому пароль невидимий при наборі на екрані. При заданні даного ключа з'являється запрошення ввести пароль (ENTER GARBLE PASSWORD:); вводимо пароль який не показується на екрані і натискаємо Enter. З'являється новий напис: повторити пароль (Re-enter to verify). Вводимо даний пароль повторно (також на дисплеї не виводиться) і натискаємо Enter, після цього починається архівування. При розархівуванні послідовність така ж, але повторний запит ввести пароль не виводиться;

-je - створити при архівуванні саморозархівовуваний exe-файл;

-mO...-m4 -встановлення методу архівування;

-mО - STORE - без стискування,

-ml - GOOD COMPRESSION - найкраще стискування,

-m2 - LESS MEMORY AND COMPRESSION - нормальне стискування,

-m3 - FAST! - швидке стискування,

-m4- FASTEST! - найшвидше стискування;

-r - заархівуати (розархівувати) файли разом із підкаталогами, що знаходяться в даному каталозі;

-u - заархівувати (розархівувати, або інші операції) лише нові (яких ще немає), або обновлені файли (дата створення яких новіша, ніж існуючих)

-у<параметр> - архівування файлів по томах (з розбиттям на диски)

параметри:

-v360 - архівування файлів по томах з розміром кожного тома 362000 байт (360 кілобайт)

-v50k - архівування файлів по томах з розміром кожного тома 50000 байт (50 кілобайт)

-v720 - архівування файлів по томах з розміром кожного тома 729400 байт (720 кілобайт)

-v1200 -архівування файлів по томах з розміром кожного тома 1212400 байт (1,2 мегабайт)

-v1440 - архівування файлів по томах з розміром кожного тома 1456400 байт (1,44 мегабайт)

-vr50k - зробити перший том меншим на 50000 байт, ніж інші (зарезервувати);

-va - архівування по томах з самовизначенням об'єму дискети (автодетектування);

-х<ім'я(шаблон)> - виключити файл (групу по шаблону) зі списку файлів, над якими проводяться операції, вказані літерою-командою (якщо перед іменем файла поставити "!", то цей файл сприймається, як текстовий файл, в якому є список файлів або шаблонів групи файлів, тобто сприймається не цей файл, а списки файлів що містяться в ньому);

Приклад 1. Для того, щоб заархівувати в активному каталозі всі фали з розширеннями com та ехе. При цьому потрібно вказати пароль, що не повинен висвітлюватись на екрані. В цьому випадку слід задати команду

arj a-g? arhives *.com *.exe

Приклад 2. Перенести в архів всі файли з розширенням txt з диску с: з каталогу DOC, включаючи його підкаталоги і при цому вибрати метод найбільшого стискування. Для цього задають команду:

arj m -r -ml arch c:\doc\*.txt

Приклад 3. Потрібно освіжити архів файлами з розширенням txt із активного каталогу, але крім тих, що починаються на символи „а" та „с". В такому випадку потрібно задати команду:

arj f -xa*.* -xc*.* archiv *.txt

Приклад 4. Розархівувати з архіву prog.arj всі файли з розширеннями ехе та іменами, що складаються з трьох та менше літер. Не розархівовувати файлів, що починаються на „а".

arj х -xa*.* prog ???.exe

Приклад 5. Розархівувати з архіву demo.arj всі нові файли, яких немає поза архівом, або дата створення яких новіша. Врахувати ту особливість, що файли заархівовані з паролем.

arj x -f -g? demo

Приклад 6. Створити саморозархівовуваний ЕХЕ-файл, куди помістити всі файли з розширенням com із катами PROG, що знаходиться на диску с:. Із списку виключити всі файли, що починаються на літеру «b»

arj a -je -xb*.* archiv *.com