Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lekcii.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
732 Кб
Скачать
☆

Література

1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. – М., 1995.

2. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. – М., 1977.

3. Егорова М.С. Психология индивидуальных различий. – М., 1997.

4. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских и американских традиций. – М., 1999. – 532 с.

5. Орлов Ю.М. Восхождение к индивидуальности. – М., 1991.

6. Штерн В. Дифференциальная психология и ее методические основы. – М., 1998.

Опорний конспект змісту лекції не 2.5. Психологія індивідуальних відмінностей

1. Основні поняття диференційної психології.

Поняття „уникальный», що означає „єдиний в своєму роді”, є, без сумніву, родовим для конструкту „індивідуальність” – центрального елементу науки про людські відмінності.

Загадка індивідуальної своєрідності людини хвилює письменників, поетів, художників, генетиків, антропологів, біохіміків, фізиків, астрономів...

Метою диференційної психології, в цьому її відмінність від інших галузей знань про людину, є не лише пізнання індивідуальних особливостей на основі систематизації життєвих спостережень, шляхом застосування лише художнього або статистичного методів аналізу, але й наукове вивчення механізмів становлення й розвитку людської індивідуальності як цілісного феномену, що взаємодіє з суб’єктивною та об’єктивною реальністю.

В структурі диференційної психології виділяють три важливі підрозділи, що стосуються вивчення наступних видів людських відмінностей:

1) індивідуальних (що походять від загальнопсихологічних закономірностей);

2) типологічних (власне диференціальнопсихологічних);

3) групових (що вивчаються в контексті антропологічних, біологічних, соціальних наук).

Як і будь-яка наука, диференційна психологія має свою історію.

В первісному суспільстві, давніх цивілізаціях й сучасному суспільстві феноменологія людських відмінностей – індивідуальних та групових – продовжує залишатися основною частиною суб’єктивного життєвого досвіду людей.

Але простих несистематизованих спостережень за поведінкою (як власною, так і навколишніх) було недостатньо для тих, хто намагався зрозуміти загальні закономірності природи людини.

2. Передумови розвитку вчення про відмінності між людьми

Різноманітні історіографічні джерела вказують, що поняття „індивідуальність” почало усвідомлюватися самим суспільством як фундамент суб’єктивної реальності лише в Епоху Відродження. Але вже мудреці Давнього Сходу й античні грецькі філософи створювали трактати, в яких аналізували людські відмінності, що спостерігалися в повсякденному житті.

Практично всі розділи диференційної психології формуються під впливом запитів:

  • виявлення серед поступаючих в школу дітей із затримкою розвитку з метою створення для них спеціальних класів,

  • відбір найбільш здібних кандидатів для тієї чи іншої професії,

  • створення індивідуально-орієнтованих прийомів психотерапії.

Початок систематичних диференційно-психологічних досліджень пов’язаний з виявленням індивідуальних відмінностей між спостерігачами-астрономами.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]