Фалічна стадія.

З трьох років дитина переходить на фалічну стадію, зосереджуючись на генітальних частинах тіла. Фрейд намагається зрозуміти напругу в дитинстві, коли дитина відчуває „сексуальне” збудження, тобто задоволення від стимулювання геніталій.

Стремління до контакту з батьками дитині все важче задовольнити. Дитина намагається лягти в постіль з батьками, ревнує до уваги, яку вони приділяють не їй, а один одному.

Для хлопчика, який бажає близькості з матір’ю, тато є суперником; в той же час він хоче любові батька  суперниця мама. Розвивається „Едипів комплекс” (по п’єсі Софокла за давньогрецькою трагедією).

Щоб володіти матір’ю, хлопчик приймає батька як суперника, але й також боїться його через те, що батько може його каструвати. В дитинстві цей комплекс витісняється.

В нормі хлопчик обирає сублімацію, що допомагає соціалізації. В реальному житті це проявляється в тому, що часто син ближче до мами і обирає дружину, яка б нагадувала маму. Якщо ж контакт між матір’ю і сином надмірний і проходить ідеологізація матері, то в чоловіка будуть труднощі у виборі партнерші (хто ж так буде доглядати?), в патології розвивається невроз.

У дівчинки проблема схожа. Дівчинка хоче володіти батьком і в матері бачить суперницю (комплекс Електри).

Якщо хлопчик витісняє свої почуття через страх кастрації, то в дівчинки такого страху немає. У неї може виникати заздрість до пенісу, що пізніше проявляється в бажанні мати дитину (хлопчика). Якщо контакт між донькою і батьком надмірний, то в жінки можуть виникнути труднощі в виборі сексуального партнера.

Латентний період

Невирішені сексуальні бажання не привертають уваги “Я” і успішно придушуються “Над-Я”. В цей час виникають сором, огида, мораль, які потім будуть протистояти бурям періоду статевого дозрівання й спрямовувати сексуальні бажання, що прокидаються.

Генітальний період

Починається з статевого дозрівання й привертає увагу лібідозної енергії до статевих органів. Юнаки й дівчата починають шукати шляхи задоволення своїх еротичних потреб.

2. Перегляд психодинамічної теорії в індивідуальній психології а. Адлера та аналітичній психології к. Юнга. Альфред Адлер

(1870-1937)

Теорія Адлера дала початок розвитку гуманістичної психології, психотерапії, теорії особистості.

З його праць виникла перша его-психологія.

Основні два розходження з Фрейдом:

• Головним мотивом, що визначає людську поведінку є не сексуальність, а прагнення до влади.

• Звертав особливу увагу на соціальне оточення, не зосереджуючись на несвідомих процесах.

Одним із основних внесків у розвиток психології є положення про комплекс неповноцінності.

Адлер виділяв 3 основні умови, що сприяють появі початку неповноцінності в дитинстві:

• вроджені фізичні недоліки, які при неправильному вихованні дитина сприймає як перешкоди.

• розбещеність у дитинстві, а коли цей період проходить, дитина почуває себе вигнаною з раю. В подальшому житті не вистачає духовного тепла, не може знайти взаєморозуміння з іншими.

• жорстоке виховання, що призводить до розвитку черствості, безсердечності. Такі люди скрізь бачать ворогів.

У своїх працях Адлер говорив про важливість агресії і стремління до влади. Під агресією він розумів ініціативність і здатність долати перешкоди. Агресія може проявлятись як воля до влади (вислів Ніцше).

Адлер обґрунтував поняття життєвої мети, формування якої починається в дитинстві як комплексне почуття неповноцінності. Якщо початкові неповноцінності надмірно великі, то життєві цілі можуть бути нереалістичними.

Життєвий стиль – засіб досягнення мети.

Приклад: А чи завжди ви усвідомлюєте свою кінцеву мету? Чи не наслідуєте ви когось, бажаючи стати психологом?

Адже ніколи одна й та ж життєва подія не переживається двома різними людьми однаково і від життєвого стилю залежить, які висновки людина зробить з пережитого. Будь-яке духовне явище означає більше, ніж знаходить здоровий глузд.

Лише в співставленні з всією системою відносин можна дізнатися – пожертвування є проявом співчуття чи манії величі? а співчуття до когось: соціальне почуття чи прояв гордовитості?

А.Адлер виділяє три основних життєвих завдання, з якими стикається кожен індивід: робота, дружба і кохання.