5.Соціокультурний підхід к. Хорні Карен Хорні

(1885-1952)

З її ім’ям пов’язаний новий напрямок в психології – неофрейдизм.

Діяльність К. Хорні розвивалася в 3-х напрямках:

1. ранні праці про жіночу психологію;

2. причиною виникнення неврозів вона вважала фактори культури і порушення в людських взаєминах, а не біологічні фактори;

3. вона досліджувала міжособисті та інтропсихічні захисти, що дозволяють подавити тривожність.

   • Жінки заздрять чоловічим привілеям, а не пенісу: у чоловіків може розвиватися заздрість до вагітності, дітонародження, материнству (матки);

   • Базальна тривога – почуття безпорадності в потенційно ворожому світі, який діти намагаються позбутися, розвиваючи стратегію захисту – намагаючись придбати любов або владу, або намагаючись усамітнитися.

   • Людиною керують дві головні тенденції:

1) потяг до безпеки (корінна тривога);

2) потяг до задоволення своїх бажань.

Ці потяги можуть суперечити один одному – може виникнути невротичний конфлікт, який людина намагається подолати, виробляючи „стратегії” поведінки:

1). Потяг до людей;

2). Потяг від людей (до незалежності);

3). Намагання діяти проти людей (агресія).

Завдяки діяльності Карен Хорні (1885-1952) одержала розвиток соціокультурна теорія особистості, основною концепцією якої є важливість культурних і соціальних впливів на особистість.

Згідно з Хорні, для дитинства характерні: потреба в задоволенні і потреба в безпеці.

Задоволення охоплює всі основні біологічні потреби: в їжі, сні тощо. Але головною в розвитку дитини є потреба в безпеці – бути улюбленою, бажаною і захищеною.

Хорні вважала, що поведінка батьків, що перешкоджає задоволенню цієї потреби, сприяє формуванню патологічної особистості. Нестала, несподівана поведінка батьків, насмішки, невиконання обіцянок, надмірна опіка, емоційна відчуженість сприяють розвитку базальної тривоги – “відчуттю самотності та безпомічності перед обличчям потенційно небезпечного світу”. Базальна тривога виявляється у всіх взаємовідносинах людини та у ї світосприйнятті, оскільки це інтенсивне і всепроникне відчуття відсутності безпеки. Отже, етіологію невротичної поведінки варто шукати в порушених відносинах між дитиною і батьками.

Щоб подолати почуття недостатньої безпеки, ворожості, безпомічності, властиві базальній тривозі, дитина часто змушена вдаватися до різних захисних стратегій.

Хорні описала десять таких стратегій, що одержали назву невротичних потреб (або невротичних тенденцій), що наявні в усіх людей і виявляються у певному стилі поведінки. Здорова людина поводиться, гнучко реагуючи на різноманітні ситуації, замінюючи один стиль на інший, залежно від мінливостей обставин. Потреба набуває невротичного характеру, якщо людина невтомно намагається перетворити її задоволення у спосіб життя: “якщо він (невротик) потребує любові, то повинний одержати її від друга і ворога, від роботодавця і чистильника взуття”.

Невротичні тенденції особистості з к. Хорні

Надлишкова потреба	Прояви у поведінці
1. У любові і схваленні	Невгамовне прагнення бути улюбленим і бути об’єктом захоплення з боку інших; підвищена чутливість і сприйнятливість до критики, знехтування або недружелюбності.
2. У керівному партнері	Надмірна залежність від інших і страх одержати відмову або залишитися на самоті; переоцінка любові – переконаність у тому, що любов може вирішити усе.
3.У чітких обмеженнях	Перевага такого життєвого стилю, при якому першорядне значення мають обмеження і встановлений порядок; невимогливість, задоволення малим і підпорядкування іншим.
4. У владі	Домінування і контроль над іншими як самоціль; презирливе ставлення до слабкості.
5. В експлуатуванні інших	Побоювання бути використаним іншими або страх виглядати “тупим” у їхніх очах, але небажання почати що-небудь, що перехитрити їх.
6. У суспільному визнанні	Бажання бути об’єктом захоплення з боку інших; уявлення про себе формується залежно від суспільного статусу.
7. У захопленні собою	Прагнення створити свій прикрашений образ, позбавлений вад і обмежень; потреба в компліментах і лестощах з боку оточуючих.
8. У честолюбстві	Сильне прагнення бути найкращим, незважаючи на наслідки; страх невдачі.
9. У самодостатності і незалежності	Уникнення будь-яких відносин, що припускають взяття на себе будь-яких зобов’язань; дистанціонування від усіх і всього.
10. У бездоганності і незаперечності	Спроби бути морально непогрішним і бездоганним у всіх відношеннях; підтримка враження досконалості і чесноти.