- •Додаткова:
- •Опорний конспект змісту лекції не.1.1. Поняття особистості в психології (2 год.).
- •Вступ до курсу.
- •3. Поняття особистості в загальній та соціальній , соціології, психіатрії.
- •Основні положення щодо природи людини
- •Свобода – Детермінізм
- •Раціональність - Ірраціональність
- •3. Холізм – Елементалізм
- •Змінність – Незмінність
- •5. Суб’єктивність – Об’єктивність
- •4. Методи дослідження і оцінювання в психології особистості За рівнем застосування методи п оділяються
- •Т акож виділяють
- •Р озрізняють
- •Література
- •1). Структура особистості.
- •2). Психосексуальні стадії розвитку
- •Оральна стадія.
- •Анальна стадія.
- •Фалічна стадія.
- •Генітальний період
- •Перегляд психодинамічної теорії в індивідуальній психології а. Адлера та аналітичній психології к. Юнга. Альфред Адлер
- •Карл Густав Юнг
- •3.Теорія особистості е. Еріксона. Ерік Еріксон
- •Радикально-гуманістична психоаналіз та теорія особистості е. Фромма Еріх Фромм
- •5.Соціокультурний підхід к. Хорні Карен Хорні
- •Невротичні тенденції особистості з к. Хорні
- •Лекція (4 год.). Не 2.2. Поведінковий та необіхевіористський напрями в теорії особистості
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Парадигма класичного обумовлення у відповідності до поглядів і.П.Павлова
- •Позитивне та негативне підкріплення і покарання
- •Основні принципи соціально-когнітивної теорії а.Бандури
- •Модель-тріада взаємного (реципрокного) детермінізму
- •Научіння через моделювання
- •Компоненти научіння через спостереження
- •Теорія соціального научіння Дж.Роттера. Джуліан роттер: теорія соціального научіння (народ. 1916)
- •Поведінковий потенціал
- •Очікування
- •Цінність підкріплення
- •4. Концепція рис особистості г.Оллпорта. Гордон оллпорт і концепція рис особистості
- •Структурна теорія рис особистості р.Кеттела раймонд кеттел (народ. 1905 )
- •6. Г.Айзенк та концепція типів особистості ганс айзенк та концепція типів особистості
- •7. Когнітивна теорія особистості Дж.Келлі
- •Лекція (2 год.).
- •Література
- •Потреба в належності й любові
- •Метапатології
- •Характеристики самоактуалізованих людей
- •Теорія самоактуалізації
- •2. Феноменологічна теорія особистості к. Роджерса Карл Роджерс (1902-1987)
- •Повноцінно функціонуюча особистість
- •Лекція (2 год.). Не 2.4. Модель психологічної структури особистості
- •2. Спрямованість як системоутворюючий чинник структури особистості
- •Роль мотивів у регуляції поведінки особистості
- •Потреба в любові й прив’язаності
- •Потреби в досягненнях
- •Боязнь суперництва
- •Внутрішня і зовнішня мотивація
- •4. Стійкість особистості й проблема адаптації
- •Почуття провини
- •Механізми психологічного захисту
- •Лекція (4 год.). Не 2.5. Психологія індивідуальних відмінностей
- •Література
- •Опорний конспект змісту лекції не 2.5. Психологія індивідуальних відмінностей
- •1. Основні поняття диференційної психології.
- •2. Передумови розвитку вчення про відмінності між людьми
- •3. Універсальні дихотомії людинознавства у диференційній психології
- •„Спадкове – набуте”
- •„Фізичне – соціальне”
- •„Зовнішнє – внутрішнє”
- •4. Загальні принципи диференційно-психологічного аналізу
- •Традиції формального підходу
- •Формоутворюючі компоненти структури індивідуальності
- •Інтраіндивідуальні та інтеріндивідуальні відмінності
- •Ендофактори й екзофактори в детермінації міжіндивідуальної варіативності
- •Психодіагностичні вимірювання людських відмінностей
- •Статистична оцінка вимірюваних явищ
- •Лекція (6 год.). Не 2.6. Індивідуальна специфіка психічних, емоційних та регулятивних процесів
- •Література
- •Концепції типів сприймання
- •Диференційні характеристики мислення
- •„Вузькість –широта категоризації”
- •2. Емоційні реакції й стилі.
- •3. Розвиток темпераменту в контексті психологічних і лонгітюдних досліджень.
- •4. Здібності й інтелект.
- •5. Типологія стилей людини.
- •Самооцінка
- •Опорний конспект змісту лекції не 2.7. Статеві та гендерні відмінності
- •1. Статеві відмінності й статево-рольова поведінка.
- •2. Стать і психіка
- •Відмінні ознаки психіки
- •2. Соціокультурні та етнічні компоненти розвитку.
- •Ранній фізичний розвиток
- •Опорний конспект змісту лекції не 2.9. Типології та класифікації індивідуальних відмінностей
- •Поняття типу в психології.
- •2.Конституційні та сучасні типології темпераменту.
- •3. Особистісні типи.
- •Класифікації психологічних типів різних авторів
- •4. Функціональна типологія: поведінкові стратегії індивідуальності.
- •5.Людина і ситуація. Особливості реагування на стрес
- •Оцінка особистості
- •Поведінка
4. Функціональна типологія: поведінкові стратегії індивідуальності.
Ще одним типологічним виміром поведінки є симптомокомплекси, що характеризують досягнення особистості в здатності адаптуватися в середовищі і які проявляються в феномені переваг.
Це припущення базується на експериментально підтвердженій гіпотезі про наявність стійких сукупностей індивідуально-типологічних ознак, що актуалізуються завдяки 2 обставинам:
Наявності в людини схильності;
Наявністю релевантних стимулів середовища (Лібін, 1993).
Особливості переваг є основними компонентами ведучої тенденції (Собчик, 1997), що виражаються в стильовій взаємодії людини зі світом і розглядаються як основні виміри функціональної типології.
В організованому дослідженні (1983-1997), спрямованому на перевірку гіпотези, брало участь близько 2 тис. людей чоловічої та жіночої статі, різного віку та професії.
На основі результатів було виділено три провідні тенденції психодинамічного симптомокомплексу, пов’язані як з системою індивідуальних переваг, так і найбільш генералізованими векторами поведінки.
АНАЛІЗ ПОВЕДІНКОВИХ ТЕНДЕНЦІЙ
Вектор поведінки |
ВНС (властивості нервової системи) |
Темперамент |
Орієнтація |
Тенденція до комунікативної взаємодії |
Сила стосовно збудження |
Соціальна енергійність, темп, емоційність |
На інших |
Тенденція до автономії |
Сенситивність |
Соціальна пластичність, загальна емоційність |
На себе |
Тенденція до предметного маніпулювання |
Сила стосовно гальмування |
Предметна енергійність(цілеспрямованість), низька загальна емоційність |
На предмет |
Факторний аналіз матриці оцінок вираження основних тенденцій в структурі поведінки суб’єкта дозволив виділити 8 основних (векторів)типів поведінки:
Агостеніки (лат. аgo – ведучий, stenos – сила) “володіють достатньою силою, щоб вести інших за собою”. Відрізняються рішучістю манер, орієнтовані на інших, в стосунках прагнуть до лідерських позицій; схильні до професійного керівництва і/або педагогічної діяльності.
Орстеніки (з лат. – впорядкований) – “схильні впорядковувати невизначені ситуації”. Висока інтенсивність роботи викликає роздратування, не можуть швидко включитися в роботу, необхідний тривалий підготовчий період; надають перевагу аналітичним видам діяльності, наприклад, консультуванню.
Тоностеніки (з лат. – напруга) – “схильні трансформувати в уяві негативні тенденції”. Прагнуть до оволодіння предметною сферою діяльності незалежно від того, як складаються стосунки з оточуючими. Схильні до художньо-творчих професій.
Емфостеніки (з лат. – виразний) –“ схильні перейматися хвилюваннями іншої людини”. Переважає мимовільне регулювання поведінки, спонтанне вираження емоцій у відповідь на зміни внутрішнього або зовнішнього середовища; відрізняються стійкістю переживань, комунікабельні. Надають перевагу професіям, пов’язаним з наявністю широких можливостей спілкування.
Констеніки (з лат. – суперечливий) – “володіють силою все піддавати сумніву”. Виражена емоційна нестабільність; відчувають труднощі в переробці великої кількості інформації. Компульсивність (суперечливість) поведінки є результатом вираженості різноспрямованих тенденцій. Схильні до медичних професій.
Ілостеніки (з лат. Immunus – вільний, грецької logos – ставлення)-“володіють силою наполягати на своєму”. Прагнуть бути незалежними в стосунках. Виражена егоцентрична спрямованість поведінки, що супроводжується підвищеним рівнем тривожності. В той же час характеризуються пониженим рівнем особистісної адаптованості, як наслідку неадекватної оцінки ситуації.
Інстеніки (з лат. – починати) – “ характеризуються легкістю у пробудженні активності”. Вміють швидко реагувати в незнайомій ситуації, часто залишають справу незавершеною; ефективність роботи зростає, коли є можливість переключання з однієї справи на іншу.
Аргостеніки ( з лат. Armare – укріпляти, грец. Herma – опора) – “володіють достатньою силою витримувати навантаження”. Емоційно стійкі, в переважній більшості випадків володіють собою; вважають себе відповідальними за власні успіхи й невдачі; орієнтовані на предметну діяльність і надають перевагу індивідуальним формам організації роботи. В професійній сфері схильні до діяльності в технічній галузі.
