2. Стать і психіка

Мовні здібності.

Чи правда те, що жінки розмовляють більше за чоловіків?

Дослідження свідчать, що відмінності в мовних здібностях проявлялись лише за деякими показниками (при позитивному зсуві в „жіночий” бік)

• словниковому запасі;

• мовній активності;

• чіткості мовлення.

Дані відмінності пояснюються більш раннім фізичним дозріванням дівчат. Також на дані відмінності може впливати атмосфера в сім’ї, створена батьками, оскільки, як було виявлено, мами частіше розмовляють зі своїми доньками, ніж з синами, частіше співають дівчаткам колискові. відмінності пояснюються ще й тим, що дівчатка граються з ляльками, а хлопчики в інші ігри, тому в перших більше можливостей засвоювати мовлення і вправлятися в ньому.

Реакції на стрес.

Стилі реагування на стрес проявляються в способах, які використовують чоловіки і жінки, щоб справитись зі своїми негативними хвилюваннями.

Жінки намагаються думати про можливі причини свого стану.

Чоловіки, концентруючись на чомусь іншому, намагаються таким чином вивести себе з даного стану.

Типові стилі реагування на стрес можуть бути продуктом соціалізації, навчання поводитись відповідно до суспільних очікувань.

Відмінні ознаки психіки

Чоловіки	Жінки
1. Відрізняються зосередженістю, живуть більше розумом. 2. Поведінка грунтується на основі логічних висновків, вміють стримувати почуття. 3. Ставлення до навколишніх критичне, більш вузьке. 4. Характер більш замкнений.	1. Емоційні, чуттєві. вчинки часто залежать від веління серця. 2. У поведінці переважає інстинкт. 3. Інтуїтивні висновки про навколишніх (у складних ситуаціях більш правильні) 4. Характер більш відкритий.

3. Соціальні стереотипи щодо статі. (Споч. можна дати завд. написати список найб. характерних чол. і жін. рис)

Студентів попросили сформувати список найбільш характерних чоловічих і жіночих рис, а потім цей список дали іншій групі студентів для оцінки особистості типових чоловіків і жінок (була виявлена згода). Виявлені показники, які свідчать і більш ранні дослідження, дійсно є типовими (див. табл.).

Типовий чоловік	Типова жінка
Агресивний Домінуючий Незалежний Приховуючий емоції Любить математику й науку Володіє діловими навичками Знає, як зрозуміти світ Легко приймає рішення Самодостатній Вільно розмовляє про секс з іншими чоловіками	Тактовна Ніжна Не використовує грубих виразів Розуміє почуття інших Комунікабельна Релігійна Цікавиться власною зовнішністю Цінує мистецтво й літературу Потребує захисту Охайна в звичках Спокійна

Дж. Уільям і Д. Бест проаналізували статево рольові стереотипи на основі списку із 300 прикметників, що описували особистісні риси. Було з’ясовано, що чоловіки оцінюються як агресивні, підприємливі, домінантні, а жінки як сентиментальні, ніжні, м’якосердечні.

Статево-рольові стереотипи впливають і на психологічні дослідження. Аналіз турботливості й агресивності виявив, що в багатьох випадках психологи ігнорували або зменшували результати, що свідчили про прояв агресивних дій жінками й турботи чоловіками.

Думка про те, що агресивність є доведеною ознакою маскулиності, детермінованою біологічно, піддав сумніву Т.Тиігер, який на основі аналізу даних дійшов до висновку, що до 6 р. немає відмінностей між хлопчиками й дівчатками на рівні агресивності. Потім агресивна політика починає формуватися під впливом статево рольових стереотипів. Жінки, володіючи більш вираженою емпатією, тривожністю і почуттям провини, подавляють відкриту агресію там, де чоловіки її проявляють. В той же час жінки агресивні не менше за чоловіків, якщо оцінюють свої дії як справедливі або відчувають себе вільними від відповідальності.

Емпатія як риса, що більше притаманна жінкам, дійсно відповідає їх природі. Але соціалізація по-різному впливає на розвиток емпатії. Позитивний зв’язок емпатії з готовністю допомогти іншому виявляється лише у хлопчиків, тому можливе те, що чоловіки навчаються емпатії протягом життя. Зате жінки „розучуються”, оскільки високий рівень емпатії затрудняє психологічну адаптацію, до багато чого зобов’язуючи, тому емпатія „не вигідна” в особистісному плані.

Хоча, в кінцевому результаті, рано чи пізно стверджувати про зрозумілість (ясність) стосовно хоча б 1 параметру, пов’язаного з статевими відмінностями (це за майбутнім диференційної психології).

Лекція (2 год.).

НЕ 2.8. Соціо-економічні, соціокультурні та етнічні відмінності.

Мета: обґрунтувати вплив соціально-економічного статусу на індивідуальний розвиток особистості, а також соціокультурні та етнічні компоненти розвитку.

Ключові поняття: етнопсихологія, етнічна свідомість, етнічна культура.

План

1. Соціоекономічний статус особистості.

2. Соціокультурні та етнічні компоненти розвитку.

Література

1. Вундт В. Психология народов и мас. – М., 1913.

2. Выготский Л.С. Психология развития как феномен культуры: избранные психологические труды. – М., 1996.

3. Егорова М.С. Психология индивидуальных различий. – М., 1997.

4. Знаков В.В. Правда и ложь в сознании русского народа и современной психологии познания. – М., 1993.

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЗМІСТУ ЛЕКЦІЇ

НЕ 2.8. Соціоекономічні, соціокультурні та етнічні відмінності

1. Соціоекономічний статус особистості

Вплив соціального класу або страти, до якої входить індивід, часто проявляється протягом життєвого шляху суб’єкта – від особливостей протікання вагітності матері до становлення зрілої особистості.

Д. Картрайт (1974) виділяє дві взаємозалежні групи ознак, що характеризують ефект впливу на особистість особливостей соціального статусу.

Характеристики статусу	Ситуативні й особистісні зміни
Соціально-економічний рівень життя батьків.	Домашня обстановка: звички, установки, особливості шлюбу, готовність до народження дитини, близькі родичі.
Спадкові ознаки.	Потенціал і обмеження паттерну вроджених характеристик.
Догляд за матір’ю під час вагітності (включаючи харчування)	Вплив на організм дитини в пренатальному періоді.
Харчування новонародженого й догляд за ним.	Вплив на здоров’я, життєздатність і активність.
Харчування, догляд і стимулювання немовляти.	Розвиток інтелекту й креативності.
Харчування, догляд і стимулювання в дитинстві.	Формування емоцій і характеру.
Сусіди й близьке оточення.	Вплив на установки, знайомства.
Шкільне середовище.	Знання, навички, підготовка.
Можливості для вибору виду заняття.	Підтримуючі або блокуючі тенденції.
Професія і рівень достатку.	Відповідність очікуванням.
Досягнення певного статусу.	Характеристики поставлених цілей.

Слід зауважити, що майже кожен з представлених різноманітних груп добре усвідомлює наявність соціальної ієрархії. При цьому чіткі критерії для оцінки власної належності до соціальної групи відсутні. При цьому люди вказують на своїх знайомих, що знаходяться „нижче” або „вище” власного рівня.

Психологи виділили 8 критеріїв, що можуть слугувати критеріями для визначення статусної позиції:

• рівень професії чоловіка з точки зору престижності;

• дохід сім’ї;

• якість домашнього господарювання;

• репутація району проживання;

• зв’язок з суспільними організаціями;

• відвідування церкви;

• освіта чоловіка;

• освіта жінки.

Одним із важливих компонентів, що впливає на прояв індивідуальних відмінностей, є специфіка внутрішньої взаємодії.

Три основні показники СЕС (соціально-економічного статусу):

• рівень освіти матері;

• рівень освіти батька;

• професійний статус батька

пов’язані з вимірюванням оцінки турботи про дітей. Кожний з трьох індикаторів позитивно корелював зі ступенем позитивного впливу на сімейне середовище, а також зі ступенем прояву батьком устремління до розвитку в дитини незалежності й індивідуальної своєрідності. При цьому матері з високим освітнім статусом заохочують ці якості в доньках.

Залежно від ступеню диференціації між сім’ями з різних прошарків суспільства, включаючи відмінності в ціннісних орієнтаціях, цілях і стилях взаємодії, формуються відмінності між дітьми, а пізніше й між дорослими.

Характеристика цілей і ціннісних орієнтації в сімейному житті, залежно від СЕС

1. „Неблагополучні”. Чоловік і дружина соціально ізольовані; акцентування обов’язків жінки; чоловіки не можуть виконати свою маскулину роль в усвідомленні професійного ринку; прямий розподіл обов’язків за статевою належністю; усвідомлення не контрольованості власного життя.

2. „Голубі комірці”. Жінки ізольовані, прив’язані до дому. Сучасна тенденція проявляється в прагненні до більшої, порівняно з традиційними установками, рівності і розподілу обов’язків, прийняття рішень.

3. „Білі комірці”. Акцент робиться на респектабельності, що може призвести до ригідності поведінки; сильні сімейні зв’язки; жінка є молодшим помічником чоловіка.

4. „Вище середнього”. Орієнтир на кар’єру, особливо серед чоловіків; фінансова незалежність й стабільність; дружина часто займається самовдосконаленням для допомоги чоловіку в його кар’єрі.

5. „Високий рівень”. Безтурботне життя, фінансова стабільність; акцент на традиціях; чоловіки в професії дотримуються сімейної традиції; дружина повністю „ідентифікується” з чоловіком.

Відповідно до цих базових життєвих установок батьки виховують дітей, закладаючи основу для прояву в дорослих взаємних особистісних відмінностей.

Якість СЕС, що оточує дитину, безпосередньо впливає на фізичний, психічний, особистісний розвиток.

• Райони проживання з несприятливими обставинами стають найбільш сильною перешкодою для формування в дітей адекватного світогляду, що впливає на рівень життєвої активності.

• Експерименти з дітьми тварин і спостереження за людськими немовлятами підтверджують гіпотезу про значущість раннього життєвого стимулювання (включаючи збагачене вітамінами харчування) для подальшої адаптації. До того ж ранній коректуючий вплив в перші місяці життя дитини призводить до збільшення в майбутньому показників інтелектуальних тестів на 15-30% порівняно з контрольною групою.

• Дорослі з освітою високого рівня не лише мають більш високий рівень IQ, але й проявляють більш розвинуті інтелектуальні й виконавчі навички в похилому віці. При цьому сексуальна активність серед жінок старшого віку з високим рівнем освіти теж більш звичайна. Дорослі з менш високим рівнем освіти мають більш міцне здоров’я і живуть довше (ніж освічені люди їх класу), а також мають більш стабільні шлюби й частіше вважають їх щасливими.

• Показники рівня забезпеченості відображають потенційні економічні можливості, що пом’якшують або підсилюють різноманітні форми стресового впливу. Можливо, тому добре забезпечені молоді люди відрізняються в кращий бік показниками здоров’я і отриманням задоволення від життя. Високий рівень прибутків пов’язаний також з можливістю доброго догляду за дітьми й більш комфортним життям на пенсії.

• Досвід у виконанні складної роботи й набір життєвих ролей є ще одним диференціюючим показником. Складність роботи не лише забезпечує розвиток когнітивних навичок й інтелектуальне самовдосконалення, але й виробляє рефлективність як якість, що веде до емоційного й особистісного росту.

Можна прагнути або не прагнути до оволодіння навичками більш складної роботи, але відсутність будь-якої роботи є одним із важливих джерел життєвого стресу. Не зайняті роботою чоловіки відрізняються проявом великої кількості небажаних симптомів: тривожності, депресії, хвилюванням з приводу свого здоров’я.

Деякі показники здоров’я іноді бувають тісно пов’язаними з рівнем статусу. Протягом тривалого часу вважалося, що високий рівень кров’яного тиску в американських африканців є генетично детермінованим. Але більш „свіжі дані” (1991) дозволяють інтерпретувати цей показник як наслідок хронічного стресу, що викликаний низькою статусною роботою (або її відсутністю) й обмеженими можливостями в отриманні освіти. Гіпертонія розвивається внаслідок фрустрації, викликаної спробами досягти життєвих цілей.

• В одному з досліджень особливості СЕС вивчались у зв’язку з частотою прояву певних типів психічних розладів. Серед пацієнтів з високим рівнем СЕС було виявлено високий відсоток невротичних розладів, а пацієнти з низьким СЕС значно частіше страждали від психопатій.