- •Передмова
- •Частина 1. Основи теорії державного управління Розділ 1.1. Державне управління — системне суспільне явище
- •1.1.1. Управління як суспільне явище
- •1.1.2. Категорія держава»
- •Держава виступає як система представлення спільноти людей на світовій арені у взаємовідносинах з іншими країнами та народами.
- •1.1.3. Сутність, зміст та специфіка державного управління
- •1.1.4. Принципи державного управління
- •1.1.5. Основні теорії та школи управління
- •1.1.6. Політична система, державне управління та регулювання на трансформаційному етапі розвитку держави
- •1.1.7. Державна політика як цілеформуючий фактор діяльності державного апарату та державної служби
- •Розділ 1.2. Державна влада та державне управління
- •1.2.1. Державна влада як складова державно-владного механізму
- •1.2.2. Адміністративний аспект державного управління
- •1.2.3. Об'єкти управлінської діяльності виконавчої влади
- •Адаптивність до умов і факторів природного й соціального буття;
- •Залежність від об'єктивних умов і факторів суспільної життєдіяльності й відтворення їх у своєму функціонуванні й організації.
- •Розділ 1.3 цілі та функціональна структура державного управління
- •1.3.1. Цілі державного управління, їх юридичне та ресурсне забезпечення
- •1.3.2. Поняття й види функцій державного управління
- •1.3.3. Функціональна структура державного управління
- •Розділ 1.4. Організаційна структура державного управління
- •1.4.1. Сутнісні характеристики (риси) організаційної структури державного управління
- •1.4.2. Унітарна та федеративна організація державного управління
- •Єдиний державний бюджет, фінансова, податкова та інші системи.
- •Суб'єкти федерації володіють відносною юридичною, політичною, економічною самостійністю.
- •Суб'єкти федерації можуть мати власні конституції, положення яких не суперечать конституції федерації.
- •1.4.3. Основи побудови організаційної структури державного управління
- •Розділ 1.5. Сутність і зміст управлінської діяльності
- •1.5.1. Поняття та загальні риси управлінської діяльності
- •1.5.2. Форми управлінської діяльності
- •1.5.3. Методи управлінської діяльності
- •1.5.4. Стадії управлінської діяльності
- •1.5.5. Управлінські технології: поняття та види
- •Розділ 1.6. Підготовка та прийняття рішень у державному управлінні
- •1.6.1. Поняття та суть управлінського рішення
- •1.6.2. Процес підготовки управлінського рішення
- •1.6.3. Технологія процедури прийняття рішень у державному управлінні
- •Розділ 1.7. Законність та відповідальність у державному управлінні
- •1.7.1. Зміст законності в державному управлінні
- •1.7.2. Забезпечення законності в державному управлінні
- •1.7.3. Дисципліна і відповідальність у забезпеченні законності
- •1.7.4. Відповідальність державних службовців
- •Розділ 1.8. Контроль у державному управлінні
- •1.8.1. Поняття та види контролю в державному управлінні
- •1.8.2. Контроль, інституціалізований за гілками державної влади
- •1 Стефанюк і.Б. Контрольно-ревізійна служба як складова системи фінансової безпеки держави // Фінанси України. — 1998. — № 11. — с. 45.
- •1.8.3. Громадський контроль
- •Розділ. 1.9. Ефективність державного управління
- •1.9.1. Загальна соціальна ефективність державного управління
- •1.9.2. Ефективність організації і функціонування суб'єктів державного управління
- •1.9.3, Ефективність діяльності управлінських органів і посадових осіб
- •1.9.4. Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади47
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Частина 2. Система органів державної влади в україні Розділ 2.1. Конституційні засади побудови структур державного управління в україні
- •2.1.1. Конституція України про гілки влади в Україні
- •2.1.2. Верховна Рада та державне управління
- •2.1.3. Інститут Президента та державне управління
- •2.2.2. Управлінські зв'язки в системі органів виконавчої влади
- •Розділ 2.3. Центральні органи виконавчої влади: права, компетенція, функції
- •2.3.1. Кабінет Міністрів України: структура і компетенція
- •2.3.2. Міністерства України та їх повноваження
- •Кабінет Міністрів України
- •2.3.3. Державні комітети (державні служби) України та інші центральні органи виконавчої влади: їх статус, функції
- •2.4.2. Територіальні органи центральних органів виконавчої влади
- •Розділ 2.5. Місцеві державні адміністрації в системі державного управління
- •2.5.1. Основні завдання, правовий статус, компетенція місцевих державних адміністрацій
- •2.5.2. Повноваження місцевих державних адміністрацій
- •2.5.3. Відносини місцевих державних адміністрацій у системі вертикальних та горизонтальних зв'язків
- •2.5.4. Структура місцевих державних адміністрацій
- •Розділ 2.6. Місцеве самоврядування та його особлива роль у державному управлінні
- •2.6.1. Правовий статус органів місцевого самоврядування в системі державного управління
- •2.6.2. Система місцевого самоврядування в Україні
- •2.7.2. Концептуальні засади реформування місцевих органів влади та напрями регіональної політики
- •Управлінські ситуації та практичні завдання
- •Частина 3. Основи внутрішньої організації та менеджменту органів державної влади Розділ 3.1. Організаційна структура органу державної влади
- •3.1.1. Сутність та особливості організаційної структури органу державної влади
- •3.1.2. Підходи та методи побудови організаційних структур органу державної влади
- •Розділ 3.2. Внутрішня організація органу державної влади
- •3.2.1. Орган влади як об'єкт організації
- •3.2.2. Організація як процес і функція управління
- •Розділ 3.3. Менеджмент органу державної влади
- •3.3.1. Сутність і особливості менеджменту органу державної влади
- •Розділ 3.4. Стратегічне та ситуаційне управління
- •3.4.1. Стратегічне управління
- •3.4.2. Стратегічне управління та формування програми діяльності органу державної влади
- •3.4.3. Ситуаційне управління
- •Розділ 3.5. Функціональний аналіз та контролінг діяльності органу державної влади
- •3.5.1. Сутність функціонального аналізу діяльності органу державної влади та методика його проведення
- •3.5.2. Контролінг у діяльності органу державної влади
- •Розділ 3.6. Інформаційне та комунікаційне забезпечення внутрішньої організації органу державної влади
- •3.6.1. Інформаційне забезпечення внутрішньої організації органу державної влади
- •3.6.2. Комунікації та комунікаційний процес
- •Практикум
- •Словник
- •Література
- •01034, М. Київ-34, вул. Стрілецька, 28
- •Книготорговельним організаціям та оптовим покупцям звертатися за тел.: (044) 238-82-62, 234-80-43; факс: 238-82-68.
- •2 Під поняттям «спрямування і координація діяльності» пропонується розуміти надання таких повноважень міністерству, державному комітету щодо іншого органу виконавчої влади:
Розділ 1.6. Підготовка та прийняття рішень у державному управлінні
1.6.1. Поняття та суть управлінського рішення
Управління завжди здійснюється з метою досягнення певних цілей, а реалізація цілей будь- якого організаційного формування забезпечується шляхом прийняття і виконання численних рішень.
Вироблення рішення — це творчий процес вибору однієї або декількох альтернатив із множини можливих варіантів дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей. Воно є процесом, який реалізується суб'єктом управління та визначає дії, спрямовані на досягнення наперед визначеної цілі в певній фактичній чи запроектованій ситуації.
Вироблення управлінського рішення — творча, вольова дія суб'єкта управління на основі знання об'єктивних законів функціонування керованої системи й аналізу інформації про це, яка полягає у виборі цілі, програми і способів діяльності з її досягнення або у зміні цілі. У широкому значенні управлінське рішення розглядаєть-
ся як акт реалізації влади з вибором способу дій у конкретній ситуації, що становить основу процесу управління.
Потреба в прийнятті рішення виникає у зв'язку із зовнішніми обставинами (припис вищестоящого органу управління, координація і регулювання відносин з іншими органами управління) і внутрішніми (відхилення від заданих параметрів діяльності, виникнення резервів, порушення дисципліни, заохочення працівників тощо). Рішення є відповідною реакцією на внутрішні й зовшшні впливи. Вони спрямовані на розв'язання проблем і максимальне наближення до заданої цілі.
Для визначення загальних і конкретно-специфічних підходів до розробки, реалізації й оцінювання управлінських рішень, з метою підвищення їх результативності, ефективності, якості та послідовності, застосовують їх певну класифікацію.
Управлінські рішення можна класифікувати:
за характером цілей;
за функціональним змістом, характером завдань, що вирішуються (сферою дій);
за рівнями ієрархії систем управління;
за характером організації розробки;
за причинами виникнення;
за вихідними методами розробки;
за організаційним оформленням.
За характером цілей рішення, які приймаються, можуть бути: стратегічні, тактичні, оперативні.
За функціональним змістом, тобто за відношенням до загальних функцій управління, управлінські рішення поділяються на: планові рішення, організаційні, технологічні, прогнозуючі.
За рівнями ієрархії систем управління розрізняють управлінські рішення: на рівні великих систем; на рівні підсистем; на рівні окремих елементів системи.
Залежно від характеру організації розробки рішень виділяють: одноособові, колегіальні, колективні.
За причинами виникнення управлінські рішення поділяють на:
— ситуаційні, пов'язані з характером обставин, що виникають;
рішення, що виникають за приписом (розпорядженням) вищестоящих органів;
програмні, пов'язані із включенням даного об'єкта управління в певну структуру програмно-цільових відносин, заходів;
ініціативні, пов'язані з виявленням ініціативи системи, наприклад, у сфері виробництва товарів, послуг, посередницької діяльності;
епізодичні й періодичні, що випливають із періодичності відтворювальних процесів у системі.
Залежно від методів розробки управлінські рішення бувають:
графічні, з використанням графоаналітичних підходів (сіткових моделей і методів, стрічкових графіків, структурних схем);
математичні, які передбачають формалізацію уявлень, відносин, пропорцій, термінів, подій, ресурсів;
евристичні, пов'язані з широким використанням експертних оцінок, розробки сценаріїв, ситуаційних моделей.
За організаційним оформленням управлінські рішення поділяють на:
жорсткі, що однозначно задають подальший шлях їх втілення;
орієнтовні, що визначають напрямок розвитку системи;
гнучкі, що змінюються відповідно до умов функціонування і розвитку системи;
нормативні, що задають параметри протікання процесів у системі.
Другий підхід до класифікації пов'язаний з характером завдань, що вирішуються: економічних, організаційних, технологічних, технічних, екологічних та ін.
Зазвичай класифікаційні підходи використовують комплексно, що дає змогу всесторонньо оцінити обставини, в яких приймаються управлінські рішення.
До управлінських рішень висувається низка вимог, зокрема:
всестороння обґрунтованість;
своєчасність;
необхідна повнота змісту;
повноважність (владність);
узгодженість з раніше прийнятими рішеннями.
Всестороння обґрунтованість рішення означає, що воно
має охоплювати весь спектр питань, всю повноту вимог управлінської системи (на основі аналізу ресурсного забезпечення, науково-технічних можливостей, цільових функцій розвитку економічних і соціальних перспектив регіону, галузі, національної економіки).
Своєчасність управлінського рішення передбачає недопущення відставання або випередження потреб і завдань со- ціально-економічної системи.
Необхідна повнота змісту рішень означає, що рішення має охоплювати весь об'єкт управління, всі сфери його діяльності, всі напрямки розвитку. В найбільш загальній формі управлінське рішення має охоплювати:
сукупність цілей функціонування і розвитку об'єкта управління;
основні шляхи і способи досягнення цілей;
засоби і ресурси, які використовуються для досягнення цих цілей, а також джерела надання ресурсів;
відповідального за все управлінське рішення та відповідальних за досягнення конкретних цілей та надання необхідних ресурсів;
терміни досягнення цілей та надання необхідних ресурсів;
порядок взаємодії між виконавцями;
організацію виконання робіт на всіх етапах реалізації рішення37.
Важливою вимогою, яка висувається до управлінського рішення є повноважність (владність) рішення — строге дотримання суб'єктом управління наданих йому прав і повноважень, збалансованість прав і відповідальності кожного органу, кожної ланки, кожного рівня управління.
Узгодженість з раніше прийнятими рішеннями означає перш за все послідовність, несуперечливість розвитку, необхідність збереження і дотримання причинно-наслідкового зв'язку суспільного розвитку.
Врахування наведених вимог забезпечує якість управлінських рішень, під якою слід розуміти рівень його відповідності характеру вирішуваних завдань функціонування і розвитку певних соціальних систем.
До чинників, які визначають якість, результативність і ефективність управлінських рішень належать:
об'єктивні закони суспільного розвитку, пов'язані з прийняттям і реалізацією управлінського рішення;
чітке формулювання цілі — для чого приймається управлінське рішення, які реальні результати можуть бути досягнуті, як виміряти і зіставити поставлену ціль і досягнуті результати;
обсяг і цінність інформації, на основі якої приймається рішення;
термін розробки управлінського рішення;
організаційні структури управління;
форми і методи здійснення управлінської діяльності;
методи і методики розробки і реалізації управлінських рішень;
суб'єктивність оцінки варіанта вибору рішення;
стан управлінської і керованої системи (психологічний клімат, авторитет керівника, професійно-кваліфікаційний склад);
система експертних оцінок рівня якості й ефективності управлінських рішень.
